Борніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Борніт
Загальні відомості
Генезис	{{{Генезис}}}
Ідентифікація
Колір	від мідно-червоного до бурого
Сингонія і вид симетрії	{{{Сингонія і вид симетрії}}}
Сингонія, Вид	ромбічна
Твердість за шкалою Мооса	3.5
Блиск	напівметалічний, злом дрібнораковистий
Колір риски	сірувато-чорна
Густина	{{{Густина}}} г/см³
Густина	4.9—5.3 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Показник відбиття R580	{{{Показник відбиття, R580}}}
Інші властивості

Борні́т

1. Важливий мінерал міді (класу сульфідів). Сульфат міді та заліза координаційної будови. Склад: Cu₅FeS₄. Містить (%): Cu 52-65; Fe 8-18; S 20-27. Сингонія ромбічна. Вище 2000°С переходить у кубічну модифікацію.

Густина 4.9—5.3.

Твердість 3.5.

Колір від мідно-червоного до бурого.

Риса сірувато-чорна.

Блиск напівметалічний, злом дрібнораковистий. Крихкий. Непрозорий. Парамагнітний. Ізотропний, іноді слабко анізотропний. Багата мідна руда.

Зустрічається у багатьох мідних родовищах як гіпогенний і гіпергенний мінерал. Від прізвища австрійського мінералога І.Борна. В Україні є на Донбасі та в Чивчинських горах.

1. Зайва назва жозеїту-А та жозеїту-В.

Розрізняють:

• борніт оранжевий (те саме, що раньєрит);
• борніт свинцевистий (відміна борніту з Джезказганського родовища в Казахстані, яка містить до 1,65 % Pb₂+).

Зустрічається у вигляді щільних землистих мас, зрідка — кристалів. На свіжому зломі колір мідночервоний, блиск напівметалічний. Тв. З, пит. в. 4,9 —5,2. Б. поширений в гідротермальних родовищах міді, особливо в зоні їх вторинного збагачення. Родовища в Центральному Казахстані, на Уралі та ін., в США (Монтана, Арізона), в Чилі тощо. Використовується як мідна руда.

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
• Українська радянська енциклопедія