Жан Фредерік Базиль
| Жан Фредерік Базиль | |
| Jean Frédéric Bazille | |
Автопортрет, 1865 |
|
| Ім'я при народженні | Жан Фредерік Базиль |
|---|---|
| Дата народження | 6 грудня 1841 |
| Місце народження | Монпельє |
| Дата смерті | 28 листопада 1870 |
| Місце смерті | Бон-ла-Роланд |
| Національність | |
| Напрямок | Імпресіонізм |
| Вплив на | Клод Моне, П'єр-Оґюст Ренуар, Едґар Деґа, Альфред Сіслей, Едуар Мане, Берта Морізо, Поль Сезанн, Каміль Піссарро |
Жан Фредерік Базиль, відоміший як Фредерік Базиль (фр. Jean Frédéric Bazille; *6 грудня 1841, Монпельє — †28 листопада 1870, Бон-ла-Роланд) — французький художник, один із засновників імпресіонізму у живописі.
Зміст |
Біографія [ред.]
Фредерік Базиль народився 6 грудня 1841 року у французькому місті Монпельє (департамент Еро), в буржуазній протестантській сім'ї. Захопився живописом під впливом картин Ежена Делакруа. У 1859 році почав вивчати медицину[1]. У 1862 році переїхав до Парижа, щоб продовжити навчання. У столиці познайомився з Ренуаром і всерйоз почав займатися образотворчим мистецтвом.
Всупереч бажанню батьків, Базиль вступив в художню студію Шарля Глейра, де познайомився з Клодом Моне і Альфредом Сіслеєм. Молоді люди організували групу однодумців. Їх кумирами були Гюстав Курбе і Едуар Мане. За прикладом художників барбізонської школи, Базиль і його друзі пробували свої сили у пленері[2]. У Шаї в товаристві Мане писав види Нормандії, позував для картини "Сніданок на траві". Його улюблена тема - людина і природа.
Творчість [ред.]
Картини художника насичені сонцем, світлими і яскравим фарбами, що додають особливу натхненність образам. Починаючи з 1886 року, художник брав кілька разів участь в офіційних Салонах. Востаннє він брав участь у виставці 1870 року, і цього ж року пішов добровольцем на франко-прусську війну. Художник був убитий 28 листопада 1870 року в бою під Бон-ла-Роланд.
За спогадами друзів Базиль був талановитим, про що можна судити з його нечисленних робіт. Хоча Жан Фредерік Базиль не дожив до першої виставки імпресіоністів, він був тісно з ними пов'язаний, так як його картини новаторські за своєю специфікою, передають враження художника від повсякденного життя.
Творчий доробок [ред.]
- Рожеве плаття / La Robe rose (1864)
- Автопортрет / Autoportrait, (1865)
- У колі сім'ї / Réunion de Famille, (1867)
- Огюст Ренуар / Portrait d'Auguste Renoir (1867)
- Грішник / Pécheur à l'épervier (1868)
- В селі / Vue de village, (1868)
- Літня сцена / Scène d'été, 1869
- Туалет / La Toilette, (1870)
- Майстерня на вулиці Ла Кондамін / L'Atelier de la rue La Condamine, (1870)
- Маленький садівник / Le Petit Jardinier
Галерея [ред.]
Примітки [ред.]
Бібліографія [ред.]
- Frédéric Bazille et ses amis impressionnistes, catalogue de l'exposition Montpellier, Musée Fabre et Brooklyn (USA), Museum of Art, juillet 1992-janvier 1993. Paris, Réunion des Musées nationaux et Brooklyn, Art museum, 1992
- Frédéric Bazille : Correspondance éditée par Guy Barral et Didier Vatuone, Montpellier, Presses du Languedoc, 1992
- Pascal Bonafoux: Bazille, les plaisirs et les jours, (1994)
- Dianne W. Pitman : Bazille, Purity, pose and paintings in the 1860s., Pennsylvania State University Press (USA), (1998)

