Бехерівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бехерівка традиційна

Бе́херівка (чеськ. Becherovka) — чеський міцний лікер (38 градусів), родом з Карлових Вар, настояний на цілющих травах і вироблений за технологією, що залишається незмінною з 1807 р. Спочатку, цей лікер виготовляли як шлункові ліки й рецепт його був засекречений аж до середини XX-го століття. Напій, зазвичай, подається в охолодженому вигляді та як дигестив. Часто п'ється з тоніком, а вказаний напій має назву «Бетон».

Поява[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

На початку XIX ст. у чеському містечку Карлові Вари жив фармацевт на ім'я Йозеф Бехер. Йому належала одна із найкращих аптек міста, а головною його пристрастю було виготовлення найрізноманітніших трав'яних зіль, настояних на спирті.
Якось, в 1805 році до міста на відпочинок прибув англійський суддя Плеттенберг-Метинген і зупинився у готелі «Три жайворонки», що як раз належав Бехеру. Чиновника із берегів Британії супроводжував його особистий лікар на прізвище Фробіг, — такий же палкий поціновувач аптекарської «алхімії», як і сам Бехер. Два чоловіки, на цьому підґрунті потоваришували і почали спільні пошуки нових рецептів трав'яних цілющих настоянок. Щоправда, невдовзі, англієць повернувся до Туманного Альбіону, але натомість залишив кілька аркушів із нотатками (більше він до Чехії так і не повернувся — Фробіг помер чи не одразу по поверненні на батьківщину). Два наступні роки Бехер присвятив практичному втіленню задуманого у ході співпраці із англійським лікарем.
В 1807 році йому поталанило «на ділі» реалізувати ориґінальну рецептуру фармацевтичного лікеру, який стимулював травлення (дигестив). Так, з'явилась перша подоба Бехерівки — всесвітньо відомої чеської настоянки із гіркувато-пряним присмаком. Бехер продавав лікер у себе в аптеці у вигляді крапель, які рекомендував потроху приймати під час їжі. Засіб швидко розповсюдився Європою. На полицях аптек, в якості бітеру (гіркої рослинної настоянки) його можна було знайти під назвами «Carlsbad English Bitter», «Carlsbad Bitter», «English Bitter» чи «Original Karlsbader Becher Bitter».
В 1843 році помер Йозеф Бехер і справи перейшли до його сина Йоганна. Бехер-молодший ще більше утаємничив рецептуру настоянки та збудував нове підприємство із виробництва батьківського бітеру. З того часу, усі тонкощі виготовлення бехерівки передаються виключно із покоління до покоління, а оригінальний письмовий варіант її рецепту зберігається у сейфі швейцарського банку.

Сьогодення[ред.ред. код]

Наразі бехерівка — широко знаний у світі алкогольний напій. Об'єми розливу настоянки досягають 6 млн. літрів на рік, а експортні шляхи прокладено до понад як 40-ка країн світу.
На батьківщині, в Чехії, бехерівка вважається національним напоєм й користується великою популярністю. Її до сих пір лікарі рекомендують як добрий дигестив, та такий собі специфічний медикамент при порушенні роботи органів травлення.

В 1967 році, в Карлових Варах було відкрито виставкову залу, присвячену історії, виробництву та споживанню Бехерівки, яку пізніше було трансформовано у музей.

Крамничка із продажу Бехерівки у Карлових Варах

Виробництво[ред.ред. код]

При виробництві напою суміш із понад як 20-ти (в деяких джерелах із понад 100)[1] трав засипають у мішки із натурального полотна (частина інгредієнтів для приготування напою імпортується, а частина вирощується місцево). Потім, зав'язані мішки із травами ставлять до ємностей із алкоголем (спиртом) і залишають в такому вигляді десь на тиждень. Екстракт, що утворився від настоювання, переливають до дубових діжок, додаючи воду (лише цілющу із Карлових Вар) та цукор. Запашний еліксир настоюють впродовж 2-3 місяців в діжках особливої овальної форми. Дубові діжки насичують напій темнішим кольором та гармонійнішим ароматом.

На теперішній час тільки дві людини знають повний процес приготування напою. І тільки цим двом особам дозволено входити у кімнату під назвою «Drogikamr». Саме в цій кімнаті раз на тиждень й готується суміш зі спецій та трав для приготування Бехерівки.

Усі процеси зараз ґрунтуються на сучасних технологіях, які дозволяють повністю зберігати біологічну активність, в тому числі й «фірмових секретних», інгредієнтів.

Бехерівка, як і годиться всесвітньо знаному напою, неодноразово отримувала престижні нагороди та медалі міжнародних виставок в Відні, Парижі й інших містах.

Лікувальна дія[ред.ред. код]

Бехерівка у своєму складі містить низку трав (цілющі корені та насіння), які чинять пом'якшуючу та заспокійливу дію при розладах травної системи, сприяючи кращому засвоєнню їжі й більш швидкому випорожненню шлунка. Подейкують, що за розумного споживання бехерівки зникають такі симптоми, як метеоризм, відрижка, відчуття переповненості шлунку, втрата апетиту та печія.

З лікувальною метою лікер Бехера варто споживати, як колись рекомендував своїм покупцям сам Бехер, по 20 мл. під час прийому їжі. В подібній дозі, порівняно із екстрактом трав, частка чистого алкоголю мізерно мала. Тож 20 грамів бехерівки сприяють розширенню судин та покращують циркуляцію крові.

Окрім того, чеський бітер сприяє лікуванню ангіни, ГРВІ та допомагає зняти головний біль.

Споживання[ред.ред. код]

Бехерівку подають, зазвичай, у малесеньких «худорлявих» чарочках дуже охолодженою та чистою, без домішок. Також, напій добре сполучається із чаєм чи кавою, і є популярним інгредієнтом різноманітних коктейлів. А при змішування із соками чи тоніком, чеська настоянка є прекрасним «лонгдрінком» (який можна смакувати у склянці тривалий час).

Напій із традиційною довгастою чарочкою

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Особлива пласка форма пляшки та етикетка є незмінними із 1841 року (їх автором є Карл Лауб, рідний брат дружини Бехера-молодшого)[2].
  • В 1907 році, до сторічного ювілею марки було представлено пляшку традиційного плаского дизайну, але незвичного зеленого кольору (щоб вберегти золотисто-бурштиновий колір напою від сонячних променів).
  • Стилізоване число «4» (витиснене на склі фірмової пляшки біля горлечка, та у червоному кружечку на етикетці), означає символ «жезла Меркурія», покровителя торговців.
  • Торгова марка «Becherovka» була зареєстрована лише третім поколінням Бехерів (сином Йоганна Бехера Густавом), через те, що на тогочасному ринку почала з'являтись фальсифікована настоянка[3].
  • Густаву також належить і честь винаходу фірмових порцелянових чарочок, які сьогодні є незмінним атрибутом при споживанні бехерівки.
  • Напередодні Другої Світової Війни родина Бехерів закопала рецепт напою в своєму садку, щоб жодна душа не змогла пізнати його секрет. В 1945 році чеські сищики розкопали «скарб», представивши документ широкому загалу. Та не зважаючи на це, до сих пір точна рецептура приготування лікеру Бехера невідома, — родина продовжує утаємничувати інгредієнти.
  • Об'єм найменшої діжки, де визріває бехерівка становить 3 літри, найбільшої — 53 літри.
  • Чехи часто називають бехерівку «Карлівське джерело № 13», як натяк на те, що напій виготовляють виключно на місцевій воді із цілющих джерел.
  • ТМ «Бехерівка», сьогодні є частиною компанії «Pernod Ricard», — 3-го у світі за обсягом виробника вин та лікерів.
  • У Карлових Варах, крім традиційної Бехеровки, виготовляють ще й різновид вказаного напою з назвою «Limet». Він дуже смачний, оскільки додатково містить лимон та корицю, і не має звичного для Бехеровки присмаку лікарських трав. Цей напій не експортується в інші держави, і може бути придбаний виключно у Карлових Варах.

Див. також[ред.ред. код]

Фернет Сток

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]