Фортеця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Панорама генуезької фортеці. Судак

Форте́ця або тверди́ня — укріплена фортифікаційна споруда з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, великим запасом провіанту та озброєння; призначена для протидії довготривалій облозі та перебування у круговій обороні. З винаходом нових видів озброєння і застосуванням нової тактики ведення бою значимість фортець як основних оборонних пунктів послабла.

Зазвичай, це територія обнесенна фортечним муром та/або куртиною з бійницями та зубцями. В комплекс споруд фортеці могли входити цитадель, муровані замки, з донжонами, фортечні вежи та бастіони. Також у фортецях будували церкви, а для гарнізону фортеці — казарми. Фортеці були добре захищені системою земляних укріплень, таки як рів з водою, або без неї та вал.

З розвитком військової справи і будівництва, фортеці змінювали обриси.

До перших фортець можно віднести земляні вали, ряди з частоколу, яким огороджувалися невеликі поселення. Деякі первісні фортеці влаштовувалися на пагорбах, пізніше перед фортечним муром з'являються рови з водою.

У середньовіччі набули поширення невеликі фортеці — замки, у яких мешкали феодали. Замки служили захистом від набігів сусідів. В них знаходили притулок й селяни, що перебували в повинності у феодала. З кінцем феодальної роздробленості роль замків знижується. Деякі замки перебудовуються в палаци і втрачають своє оборонне значення.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Трубчанінов С. В. Країна замків і фортець. — 2-е видання, доповнене і перероблене. — Кам'янець-Подільський:Оіюм, 2007. — 56 с. ISBN 966-7975-83-8
  • ПІРКО В.О. Оборонні споруди.../ Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ, Східний видавничий дім - Донецьк, 2007. - 176 с.