Каталаза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каталаза еритроцитів людини, дані PDB 1DGF.

Катала́за (від грец. καταλύω — «руйную») — фермент (КФ 1.11.1.6), що розкладає перекис водню, утворюваний у процесі біологічного окиснення, на воду та молекулярний кисень: 2H2O2 = 2H2O + O2, а також окислює при наявності перекису водню низькомолекулярні спирти і нітрити, і бере таким чином участь у процесі клітинного дихання. Каталаза є одним із найшвидших ферментів: одна молекула каталази здатна перетворити кілька мільйонів молекул пероксиду водню на воду і кисень за секунду. Міститься майже в усіх організмах[1]

Локалізується в особливих органоїдах клітини — пероксисомах і мікротільцях.

За структурою, каталаза — тетрамер з чотирьох поліпептидних ланцюжків, кожний близько 500 амінокислот у довжину. У своєму активному центрі містить гем. Оптимальна кислотність для роботи каталази — pH 7,0, тоді як оптимальна температура залежить від виду. Кодується геном CAT, що розташований на 11-й хромосомі.


Посилання[ред.ред. код]

  1. Chelikani P, Fita I, Loewen PC (January 2004). «Diversity of structures and properties among catalases». Cell. Mol. Life Sci. 61 (2). с. 192–208. doi:10.1007/s00018-003-3206-5. PMID 14745498. 


Молекула міоглобіну Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.