Кельнський собор
Кельнський собор (нім. Kölner Dom, офіційно Hohe Domkirche St. Peter und Maria) — римо-католицька церква в Кельні, Німеччина. Тут знаходиться осідок архиєпископа Кельнського (в цей час кардинал Йоахим Мейснер), і парафія підпорядковуєтся адміністрації Кельнської архидієцезії. Він відомий як пам'ятник християнства та Німецького католицизму зокрема, готичної архітектури і тривалої віри, і стійкості людей міста в якому він стоїть. Він присвячений Святому Петру і Пресвятій Діві Марії. У ньому теж зберігаються мощі Трьох Царів та Святої Ірмґардіс. Собор входить до Світової спадщини, один з найвідоміших архітектурних пам’ятників у Німеччині, та найзнаменитіша пам’ятка Кельна, яку UNESCO описує як «виняткова робота людського творчого генія».[1]
Спорудження Кельнського собору почалось в 1248 році і зайняло, з перервами до закінчення в 1880 році, – більш ніж 600 років. Він завдовжки 144,5 м та має 86,5 м ширини, а його дві вежі сягають 157 м у висоту.[2] Собор один з найбільших у світ церков і найбільша готична церква у Північній Європі. Протягом чотирьох років, 1880-84, він був найвищою спорудою у світі поки не збудували Монумент Вашингтона. Він має другий за висотою церковний шпиль, який перевершив тільки шпиль Ульмського собору, що був завершений на 10 років пізніше в 1890 р. Через свої величезні дві вежі, він також має найбільший фасад за будь-яку церкву у світі.
Зміст |
[ред.] Цифри і факти
| Загальна довжина (зовні) | 144,58 м |
| Загальна ширина (зовні) | 86,25 м |
| Ширина фасаду поперечного нефа | 39,95 м |
| Внутрішня ширина подовженого нефа | 45,19 м |
| Ширина західного фасаду | 61,54 м |
| Висота північної вежі | 157,38 м |
| Висота південної вежі | 157,31 м |
| Ступеней аж шпиля | 509 (97,25 м = 152,5 м над рівнем моря) |
| Дзвонів | 11 (8 дзвонів південної вежі, 3 - у центральній вежі (на гребені даху)),
найбільший дзвін — «Decke Pitter» |
| Висота фасаду поперечного нефа | 157,31 м |
| Висота центральної вежі (на гребені даху) | 109,00 м |
| Висота коника даху | 61,10 м |
| Внутрішня висота середнього нефа | 43,35 м |
| Внутрішня висота бокових нефів | 19,80 м |
| Площа собору, приблизно | 7 914 м² |
| Площа вікон, приблизно | 10 000 м² |
| Площа даху, приблизно | 12 000 м² |
| Територія навколо собору, без лісів | 407 м² |
| Найбільша площа західного фасаду | 7 000 м² |
| Маса використаного каменю, приблизно | 300.000 т |
| Щорічно витрачається на утримання | 10 млн. € |
| Адреса | Domkloster 4, 50667 Köln |
[ред.] Легенди Кельнського собору
- Архітектор собору Ґерхард, не в силах виконати креслення майбутнього собору, вирішив запросити на допомогу диявола. Сатана тут же з'явився і запропонував обмін: архітектор отримує довгоочікувані креслення, але натомість віддає свою душу. Операцію треба було зробити після перших криків півнів. Архітектор був у безвихідному становищі і погодився. Але розмову підслухала дружина архітектора і вирішила вберегти душу свого чоловіка і дістати креслення будівлі. Вона встала рано вранці й прокукурікала замість півня. Диявол негайно з'явився, передав заповітні креслення. Обман потім розкрився, але було вже пізно.
- Існує продовження першої легенди: коли диявол дізнався про обман, він сказав: «Та настане кінець світу з останнім каменем на цьому соборі!». З тих пір собор не перестають будувати і добудовувати: закінчиться будівництво - настане Апокаліпсис, обіцяний дияволом.
- Місто Кельн буде стояти і процвітати до тих пір, поки будуватиметься Кельнський собор.
- Під час Другої світової війни, коли бомбардуваннями союзників був знищений практично весь Кельн, не постраждав тільки Кельнський собор. За негласною змовою льотчиків, собор берегли як географічний орієнтир.
[ред.] Галерея
[ред.] Джерела
- Wolfgang Hartmann: „Historische Wahrheit – Künstlerische Weihe“ – Der historische Festzug zur Einweihung des Kölner Domes 1880 und die Wandbilder im Gürzenich. In: Wallraf-Richartz-Jahrbuch, Bd. XLI, Köln 1980, S. 223–244.
- Wolf Schneider: Der Kölner Dom – Wie die Deutschen zu ihrem Weltwunder kamen. Hamburg 1991, ISBN 3-570-09259-3.
- Franz Johann Joseph Bock: Der Kunst- und Reliquienschatz des Kölner Doms. Hrsg. von dem Vorstande des christlichen Kunst-Vereins zu Köln, Köln 1870.
- Hugo Borger (Hrsg.): Der Kölner Dom im Jahrhundert seiner Vollendung. Katalog zur Ausstellung der Historischen Museen in der Josef-Haubrich-Kunsthalle Köln vom 16. Oktober 1980 bis 11. Januar 1981. 3 Bde. Köln 1980.
- Joachim M. Plotzek: Zur Geschichte der Kölner Dombibliothek. In: Glaube und Wissen im Mittelalter. Katalogbuch zur Ausstellung. München 1998, S. 15–64. dombibliothek-koeln.de.
- Goswin Frenken: Die Kölner Domschule im Mittelalter. In: Veröffentlichungen des Kölnischen Geschichtsvereins 5. Köln 1930, S. 235–256 ceec.uni-koeln.de.
[ред.] Див. також
- Список найвищих церков світу
- Миколай Верденський, ювелір
- Віллар де Оннекур, архітектор
- Герард фон Ріла, ( або Майстер Ґерхард ) перший архітектор Кельнського собора
- Клеман з Шартра, майстер вітражів
[ред.] Примітки
[ред.] Посилання