Клод Шессон
| Клод Шессон | |
|---|---|
| фр. Claude Cheysson | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Claude Léon Philippe Paul Marie Cheysson-Aigre[1] |
| Народився |
13 квітня 1920[3][4][…] XVI округ Парижа, Париж[1] |
| Помер |
15 жовтня 2012[2][3][…] (92 роки) VI округ Парижа, Париж[1] |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | політик, дипломат |
| Alma mater | Політехнічна школа, Колеж Станіслава в Парижі, Cours Hattemerd і Національна школа адміністрації (1948) |
| Знання мов | французька[3] |
| Учасник | операція «Оверлорд» |
| Членство | X-Démographie, économie, populationd (1997)[6] |
| Посада | посол, президент, Депутат Європейського парламенту[7], міністр закордонних справ Франції, міністр закордонних справ Франції, міністр закордонних справ Франції, міністр закордонних справ Франції і ambassador of France to Indonesiad |
| Партія | Соціалістична партія |
| Родичі | Émile Cheyssond |
| Нагороди |
    |
Клод Шессон (фр. Claude Cheysson), (13 квітня 1920, Париж, Франція — 15 жовтня 2012, Париж, Франція[8]). Французький політичний діяч, соціаліст, який служив міністром закордонних справ в кабінеті П'єра Моруа з 22 травня 1981 по 7 грудня 1984.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 13 квітня 1920 року в Парижі, Франція. У 1948 році поступив на службу до міністерства закордонних справ Франції. З 1949 року став главою служби зв'язку із західнонімецькою владою. Служив радником голови уряду Французького Індокитаю в 1952 році, керівником кабінету прем'єр-міністра П'єра Мендес-Франса з 1954 по 1955 і генеральним секретарем Комісії з технічної співпраці в Африці з 1957 по 1962.
Працював директором Organisme Saharien з 1962 по 1965 і послом в Індонезії з 1966 по 1969.
У 1973 році Клод Шессон був призначений європейським комісаром від Франції. Його перший пост, який він займав до 1977, відповідав за політику розвитку, співпрацю, бюджети, і фінансовий контроль. З 1977 по 1981 він отримав портфель комісара з розвитку.
У 1981 він залишив Комісію і став членом французького уряду до 1984. Він тоді приєднався до Комісії Жак Делор, де до 1989 року був відповідальним за середземноморську політику і за стосунки між північчю і півднем.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Fichier des personnes décédées
- ↑ а б http://tempsreel.nouvelobs.com/politique/20121016.OBS5781/deces-de-l-homme-politique-claude-cheysson.html|publisher=nouvelobs.com|title=Claude
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
- ↑ https://www.lemonde.fr/archives/article/1997/01/21/polytechniciens-demographes_3741872_1819218.html
- ↑ http://www.europarl.europa.eu/meps/en/1163
- ↑ Помер Клод Шессон (фр.) . Observateur Politique. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 1 грудня 2012.
Література[ред. | ред. код]
- П. Ігнатьєв. Шейсон Клод // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
Посилання[ред. | ред. код]
- Rulers.org [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про французького політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||
.svg){kind=small}
|
- Народились 13 квітня
- Народились 1920
- Уродженці Парижа
- Померли 15 жовтня
- Померли 2012
- Померли в Парижі
- Випускники Політехнічної школи
- Випускники Національної школи адміністрації (Франція)
- Члени французької Соціалістичної партії
- Командори ордена Почесного легіону
- Кавалери Великого хреста ордена Ізабелли католички
- Кавалери Великого хреста ордена «Сонце Перу»
- Міністри закордонних справ Франції
- Єврокомісари