Алексіс де Токвіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алексіс де Токвіль
Alexis de Tocqueville
Ім'я при народженні Алексіс-Анрі-Шарль Клерель де Токвіль
Народився 29 липня 1805(1805-07-29)[1][2][…]
Париж[4]
Помер 16 квітня 1859(1859-04-16)[1][2][…] (53 роки)
Канни[4]
·туберкульоз
Поховання Токвіль
Країна  Франція[5]
Місце проживання Château de Tocquevilled
Діяльність письменник, філософ, дипломат
Alma mater Паризький університет і Lycée Fabertd
Мова творів французька
Напрямок романтизм
Magnum opus «Демократія в Америці»
«Старий режим і революція»
Членство Французька академія[6], Академія моральних і політичних наук і Académie des sciences, arts et belles-lettres de Caend
Конфесія католицтво
Рід Q3065042?
Батько Hervé Clérel de Tocquevilled
Мати Louise Le Peletier de Rosanbod
Брати, сестри Hippolyte Clérel de Tocquevilled і Édouard de Tocquevilled
У шлюбі з Mary Mottley Tocquevilled
Нагороди

CMNS: Алексіс де Токвіль у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Алексі́с-Анрі́-Шарль Клере́ль де Токві́ль (фр. Alexis-Charles-Henri Clérel de Tocqueville; 29 липня 1805, Верной-сюр-Сен, Французька імперія — 16 квітня 1859 Канни) — французький державний діяч, історик, суспільствознавець. Був захисником демократії та свободи, вважається одним з чільних теоретиків демократії та лібералізму. Був також прихильником французького колоніалізму.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в аристократичній сім'ї. Батько — Ерве-Бонавентюр Клерель де Токвіль. Мати — Луїза Ле Пелетьє де Розанбо, внучка Малероба, своячка Шатобріана. Старші брати Іполіт і Едуард. Навчався у Меці, вивчав право в Парижі. Після подорожі по Італії і Сицилії написав «Подорож на Сицилію»). У 1827 році був призначений на юридичну посаду у Версалі, де познайомився із Гюставом-де-Бомоном.

1831 року, разом із Бомоном, отримав відрядження до Сполучених Штатів для вивчення там пенітенціарної системи. Подорож тривала близько року і після повернення Токвіль видав книгу «Демократія в Америці». Книга стала чи не головним напрацюванням вченого. Робота витримала кілька видань і була перекладена практично всіма європейськими мовами.

1835 року одружився з англійкою Мері Мотлі. Дітей не було. 1837 року висунув свою кандидатуру в депутати, але зазнав невдачі. Проте 1839 року все-таки був обраний, однак у палаті не посів провідного місця. Головним чином працював у комісіях та рідко з'являвся біля трибуни. Голосував, як правило, з конституційною лівою партією проти міністерства Гізо, але, по суті, не належав до жодної партії.

22 липня 1839 року Токвіль як доповідач комітету з рабовласництва виступив за негайне звільнення рабів у всіх французьких колоніальних володіннях. Доповідь опублікована брошурою Товариством за скасування рабства.

23 грудня 1841 року обраний академіком. У 1849 році був обраний до законодавчих зборів і згодом став міністром закордонних справ у кабінеті Барро. На цій посаді намагався підтримати французький вплив в Італії, не обмежуючи незалежність папи, і домогтися для папської області необхідних внутрішніх реформ. 1850 року уряд Барро пішов у відставку.

У парламенті Токвіль продовжив боротися з політикою президента і у 1851 році виступив із доповіддю про перегляд конституції, однак перегляд так і не відбувся. Брав участь в останній спробі чинити опір у мерії Х округу і був ув'язнений у Венсенській в'язниці, але швидко вийшов на свободу. Відірваний від політично діяльності, він віддається вивченню Великої Французької революції. Після кількох років архівних занять у різних містах Франції і навіть Німеччини він видав у 1856 році 1-й том «Старий порядок і революція». Він задумав видати тритомну працю, але смерть обірвала його задуми. З березня 1850 року хворів на туберкульоз. Помер 16 квітня 1859 року в Каннах. Похований у Токвілі в Нормандії.[8]

Основні твори[ред. | ред. код]

  1. De la démocratie en Amérique (Демократія в Америці) (1835 1-й том/1840 2-й том)[9]
  2. L'Ancien Régime et la Révolution (Старий режим і революція) (1856)

Українські переклади[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]