Арман Фальєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
trumb

Арма́н Фальє́р (фр. Armand Fallières; 6 листопада 1841, Мезін, департамент Жер, — 22 червня 1931, Мезін, департамент Жер) — французький державний діяч, президент Франції (Третя республіка, 1906–1913).

Біографія[ред.ред. код]

Дід був ковалем, батько — землеміром та судовим приставом. Почав займатися політичною діяльністю з 1870-х років. У 1883 р. нетривалий час перебував на посаді прем'єр-міністра. Потім на протязі 16 років займав різні міністерські посади. У 1899 році, після обрання Еміля Лубе на посаду президента республіки, змінив його на посаді голови Сенату, а у 1906 році змінив Еміля Лубе на посаді президента Франції, перемігши на виборах Поля Думера.

Брав активну участь в укріпленні Антанти, але був рішучім противником війни з Німеччиною. Офіційно зустрівся з імператором Миколаю Другим у Шербурі. Залишаючи посаду у 1913 році (після закінчення семирічного терміну перебування на посаді та відмови балотуватися на наступний термін), він заявив маючи на увазі жорстку антинімецьку позицію свого наступника Раймона Пуанкаре: «Я залишаю місце війні». Ці слова були пророчими, адже Перша світова війна розпочалась вже 1914 року.

Був рішучим противником смертної кари та на посаді президента помилував багатьох засуджених до страти злочинців.

Література[ред.ред. код]

  • Stéphane Baumont, Fallières ou la République de la province, Éché, 1988.
  • Hubert Delpont et Janine Dréano-Sestacq, Fallières, la République aux champs, AVN, 1996, 258 pages.
  • Frédéric Lavignette, L'affaire Liabeuf. Histoires d'une vengeance, Fage éditions, 2011.
Попередник: Президент Франції
Наступник:
Еміль Лубе
Раймон Пуанкаре