Курбан-байрам
Ід аль-а́дха, ід аль-кабі́р, ід аль курба́н (араб. عيد الأضحى ), курбан-байра́м (тюрк.) — свято жертвопринесення, одне з двох головних свят мусульман (друге — ід аль-фітр).
Свято починається за 70 днів після закінчення посту урази (10-го числа місяця Зуль-хіджжа, що є 12-м місяцем мусульманського місячного календаря), в день закінчення Хаджу (паломництва до Мекки) та триває три-чотири дні.
В ці дні в долині Міна біля Мекки паломники приносять в жертву тварин (курбан) у память про те, як за біблійним переказом пророк Авраам (у мусульман Ібрагім), хотів принести в жертву Богу свого сина Ісаака (у мусульман Ісмаїла). Але Бог послав архангела Гавриїла (Джабраїла) з баранцем і врятував Авраамові сина. Те саме роблять віряни всього мусульманського світу.
В ритуал свята входить особлива молитва, під час якої кожен мусульманин зобов'язаний зарізати вівцю, корову чи верблюда, до того кров тварини обов'язково повинна збризнути землю, а не камінь чи асфальт, що є також даниною родючості землі.
На підтвердження цього обов'язку мусульманам наводять аяти Корану (3, 86):
| « | Вам не досягти благочестивості, поки не будете робити жертви з того, що любите | » |
Під час Курбан-Байраму узвичаєно одвідувати могили предків, робити візити друзям, подарунки. Організовують святкову трапезу.
