Airbus A330

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Airbus A330
Usairways a330-300 n278ay arp.jpg
Airbus A330
Тип широкофюзеляжний реактивний пасажирський літак
Розробник Airbus
Перший політ 2 листопада 1992
Початок експлуатації 1994 (Air Inter)
Статус експлуатується
Основні експлуатанти Cathay Pacific (34)
Delta Air Lines (32)
Air China (30)
Qatar Airways (29)
Роки виробництва з 1992
Вироблено 902 (на 31 серпня 2012)[1]
Вартість одиниці А330-200 — 200,8 млн $ (2011)[2]
А330-300 — 222,5 млн $ (2011)[2]
А330-200F — 203,6 млн $ (2011)[2]
Базова модель Airbus A300
Варіанти Airbus A330 MRTT
EADS/Northrop Grumman KC-45
Commons-logo.svg  Зображення на Вікісховищі

Airbus A330 — широкофюзеляжний пасажирський літак компанії Airbus, призначений для польотів на середні та дальні дистанції, оснащений двома турбовентиляторними двигунами. Перший політ A330 відбувся 2 листопада 1992 року у версії A330-300.

Станом на 30 червня 2006 року було замовлено 574 Airbus A330, 420 літаків були вироблені. Розподіл за модифікаціями моделі наступний: 322 (227 поставлено) літаків A330-200 та 252 (191 поставлено) — A330-300[3]. Моделі A340-300 та A330-300 різняться лише кількістю двигунів (два для A330, чотири для A340). Всі варіанти A330 комплектуються двигунами Pratt & Whitney, Rolls-Royce або General Electric. Найновішою моделлю є A330-300X, яка за багатьма параметрами (наприклад дальністю польоту) є покращеною версією A330-300.

Історія[ред.ред. код]

Airbus A330-300 авіакомпанії Air Canada

В 1972 році консорціум Airbus розпочав проектування широкофюзеляжного літака А300 В9, що являв собою подовжений варіант А300 В2 на 322 місця. У 1973 році ситуація на світовому ринку виявила потребу в більш місткому літаку, і консорціум розробив проект А300 В11 з чотирма ТРДД. 1980 року проект відповідно отримав позначення ТА9 ТА — twin aisle — «широкофюзеляжний»). У січні 1986 року проекту ТА9 було привласнено позначення А330. Хоча офіційно програма літака почалася в червні 1987 року.

Програма розробки літаків для авіаліній великої дальності A330/A340 була розпочата, щоб потіснити Боїнг з домінуючих позицій на ринку пасажирських літаків. Спочатку плановані версії 200 та 300 були практично ідентичними: обидві моделі були з однаковими крилами, фюзеляжами, керуванням; вони відрізнялися лише кількістю. Таке рішення дозволило, з одного боку, зменшити витрати на розробку літака, а з іншого, спростило та зменшило витрати авіакомпаній на експлуатацію та технічне обслуговування літаків. В якості основи для розробки був взятий корпус Airbus A300, який подовшили. Кабіна (кокпіт) була зроблена схожою на кабіну A320. Таким чином, отриманий літак був сумішшю з технічних нововведень серії A320 з фюзеляжем від A300/A310.

Перше представлення літака відбулося 14 жовтня 1992 року. Менше ніж через місяць, 2 листопада 1992, A330 у варіанті «300» вперше піднявся в повітря. Третій прототип був зроблений вже з внутрішнім оздобленням та пофарбований у кольори першого замовника — Air Inter — і був використаний як зразок для здачі льотних випробувань. У серпні 1993 року пройшли випробування ETOPS, під час яких A330 протягом 6 годин летів над північною Атлантикою з одним працюючим двигуном. Тестові польоти були закінчені в грудні 1994 року після успішного проведення всіх тестів.

Airbus A330-200 авіакомпанії bmi

Виробництво укороченого варіанту 200 була затверджене в листопаді 1995 року. А 13 серпня 1997 року цей варіант зробив свій перший політ. 29 квітня 1998 року літак був переданий замовнику — ILFC та його партнеру по лізингу — Canada 3000.

Airbus планував розробити на базі A330 літак A350 шляхом заміни крил, двигунів та модернізації носової частини. Однак проект піддався жорсткій критиці з боку основних замовників, і 17 липня 2006 року на авіасалоні у Фарнборо Airbus представив принципово новий проект A350 XWB.

Обслуговування[ред.ред. код]

У різних частинах літака Airbus A330 знаходить застосування так званий принцип взаємозамінності. Це означає, що системи різних типів літаків однакові, що, таким чином, дозволяє економити кошти.

  • A330 близький родич Airbus A340. Несучі поверхні у чотиримоторного A340, який розроблявся для дальніх та наддальніх польотів, на ділянці зовнішніх двигунів не посилені. Інші характеристики, за винятком незначних деталей, в обох моделей ідентичні.[4]
  • Електроніка керування A330 однакова з A340 та A320.[4]
  • Кабіна керування однакова для A320 і A330. Кабіна керування A380 та A350 зроблена на основі серії A330. Завдяки цьому навчання пілотів для цих моделей відбувається за схожими програмами.[5]

Варіанти[ред.ред. код]

Цивільні[ред.ред. код]

A330-100[ред.ред. код]

Перша модель, Airbus A330-100, виявилася невдалою. Вона створювалася як заміна Аеробус A310 та Airbus A300. Ця версія повинна була мати укорочений корпус, але ту саму пасажиромісткість, що й попередні моделі. Було заплановано, що фюзеляж A330 буде скомбінований з крилами від A300-600; пізніше були використані крила від A330, щоб деталі були взаємозамінними з лінійкою A330. Передбачалося, що ця модель стане конкурентом для Boeing 767 та Boeing 767-400ER[6].

A330-200[ред.ред. код]

Airbus A330-200 авіакомпанії LTU
A330-200 авіакомпанії Swiss з двигунами P&W 4000

Модель A330-200 була розроблена для заміни Airbus A300-600R та створеняя реальної конкуренції для Boeing 767. Програма створення A330-200 офіційно стартувала в листопаді 1995 року, перше замовлення з 13 літаків зробила лізингова компанія ILFC в лютому 1996-го. Перший політ відбувся 13 серпня 1997 року, а допуск до експлуатації — в квітні 1998-го.

A330-200 базується на 300-серії літаків Airbus, з практично такими ж крилами та частинами корпусу, який, втім, був укорочений на 10 відсіків (приблизно 6 метрів). A330-200 може підняти на борт 253 пасажирів в трьох класах. З важливих відмінностей від А300 слід зазначити збільшене хвостове оперення та додатковий паливний бак, який дозволив збільшити дальність польоту до 13 400 км.

A330-200 експлуатується такими авіакомпаніями як Air China, Air France/KLM, Austrian Airlines, China Eastern, China Southern, Emirates, Etihad, Korean Air, Malaysia Airlines, Northwest Airlines, Qantas, Swiss International Air Lines, TAP Air Portugal, Yemenia, Аерофлот, Vietnam Airlines та ін.

У зв'язку з тим, що цей тип літака так добре продавався і практично витіснив з ринку Boeing 767, Боїнг почав розробку нового літака, який повинен був скласти гідну конкуренцію A330-200. Спочатку розробка називалася 7E7, а через деякий час стала відома як Боїнг 787. Перший політ цієї моделі був запланований на 2007 рік, однак Боїнг 787 піднявся в повітря лише 15 грудня 2009 року.

A330-200F[ред.ред. код]

Зниження попиту на A300-600F та A310F змусило Airbus запропонувати в 2000–2001 році вантажну версію A330-200. Однак її продажі в цей період розпочаті не були.[7] A330-200F знову з'явився лише на авіасалоні у Фарнборо 2006 року, а остаточне рішення про запуск у виробництво було прийнято в січні 2007 року. Перший A330-200F був виготовлений в Тулузі 20 жовтня 2009 року. Перший політ відбувся 5 листопада 2009 року.[8][9]

A330-200F є середньорозмірним далекомагістральним вантажним літаком, здатним перевозити вантаж масою 65 тонн на відстань 4000 морських миль (7400 км) або 70 тонн вантажу на відстань до 3200 морських миль (5950км). У літаку застосована нова універсальна система вантаження на верхню палубу, що дозволяє розміщувати як палети, так і контейнери. Можливі кілька варіантів компонування вантажу на верхній палубі, розрахованих на різні ринки та вантажопотоки.

Для компенсації носового крену A330 у наземному положенні передня стійка шасі була перероблена. Використовується стандартна стійка A330-200, однак верхня точка її кріплення зміщена вниз, що потребувало установки в нижній передній частині фюзеляжу блістера, що прикриває стійку в прибраному положенні. Таке рішення дозволило отримати рівну поверхню верхньої палуби.[10] Силова установка складається з двох двигунів Pratt & Whitney PW4000 або Rolls-Royce Trent 700. General Electric не планує пропонувати двигуни для модифікації A330-200F.[11]

Окрім виробництва нових літаків, Airbus запропонував програму конвертації пасажирських A330-200 в вантажні.[12]

Станом на 31 травня 2010 року, Airbus отримав 64 підтверджені замовлення від дев'яти замовників: Aircastle (3), BOC Aviation (5), Etihad Airways (2), Flyington Freighters (12), Intrepid Aviation Group (20), MatlinPatterson (6), Malaysia Airlines (2), MNG Airlines (4), OH, Avion LLC (8) та Turkish Airlines (2). Крім того, ACT Airlines підписала договір про наміри на поставку двох літаків.[13] Перший випущений вантажний A330 був поставлений компанії Etihad Crystal Cargo в серпні 2010 року.[14]

Основними конкурентами нового літака є Boeing 767-300F та 777F, L-1011 Tristar (конверсійна модифікація), а також DC-10F та MD-11F.

A330-200HGW[ред.ред. код]

2008 року Airbus запропонував версію A330-200 зі збільшеною максимальною злітною масою, що дозволяє моделі більш ефективно конкурувати з Боїнгом 787.[15] Модифікація A330-200HGW отримала збільшену на 5 тонн МВМ, якою авіакомпанії могли розпорядитися або для збільшення дальності на 560 км, або для збільшення корисного навантаження на 3,4 т.[16] Головним замовником модифікації стала авіакомпанія Korean Air, що замовила 27 лютого 2009 року шість A330-200HGW. Постачання літаків почалися 2010 року.[17]

Airbus A330-300 авіакомпанії Dragonair
A330-300 авіакомпанії Qatar Airways

A330-300[ред.ред. код]

A330-300 розроблявся як альтернатива та заміна A300. Його фюзеляж базується на A300, але був помітно подовжений. Варіант 300 дозволяє перевозити 295 пасажирів в трьох класах, 335 у двох класах і до 440, якщо літак має лише один клас, на відстань до 10 800 км. Крім цього, літак може взяти на борт багато вантажу — об'єм вантажного відсіку A330 можна порівняти з відсіком Boeing 747. Деякі авіакомпанії використовують ці можливості для транспортування вантажів в нічний час.

У літаку використовується 2 двигуна General Electric CF6-80E, Pratt & Whitney PW4000 або Rolls-Royce Trent 700. Всі двигуни сертифіковані по ETOPS-180. Перша поставка відбулася в 1993 році.

Також Airbus пропонує покращений (в тому числі з точки зору дальності польоту) варіант A330-300 під позначенням A330-300X. Прямим конкурентом A330-300 є Boeing 777–200 (ER) та Boeing 787-9.

A330 P2F[ред.ред. код]

2012 року Airbus оголосив про запуск спільно з сінгапурською компанією ST Aerospace програми конверсії пасажирських лайнерів у вантажні. Модифікації будуть мати додатковий індекс P2F — passenger-to-freighter, "пасажирський у вантажний ". Першим стане A330-300, а через рік планується запуск версії-200. Роботи будуть проводитися в Дрездені.[18] Авіакомпанія Qatar Airways вже проявила інтерес до проекту.[19] Початок програми заплановано на 2016 рік.

A330-300P2F буде мати вантажопідйомність 60 тонн і дальність 4000 км, або 61 тонну і 6600 км відповідно для варіантів із збільшеною МВМ. Модифікація A330-200P2F зможе перевозити до 59 тонн вантажу на відстань до 7400 км.[20] Airbus розраховує отримати близько 900 замовлень на конвертовані літаки протягом найближчих 20 років.[21]

Військові[ред.ред. код]

A330-200 MRTT/FSTA та KC-30[ред.ред. код]

A330-200 MRTT
Airbus A330MRTT Британських Королівських ВПС

Airbus підготував дві військові модифікації A330 — MRTT (Multi Role Tanker Transporter — «багатоцільовий транспортний літак-заправник») та FSTA (Future Strategic Tanker Aircraft — «стратегічний літак-заправник майбутнього»). Для участі у конкурсі ВПС США ця модель була позначена як KC-30.

Оскільки Airbus A330 має такі ж крила, що і Airbus A340, цю модель було простіше переобладнати в заправник. У місцях кріплення крайніх двигунів встановили заправні точки для дозаправки літаків у повітрі, що дозволяють проводити заправку до 2-х літаків одночасно. Під час дозаправки віддається паливо зі штатних або додаткових, встановлених у багажному відділенні баків, тому літак зберіг можливість перевозити пасажирів та вантажі.

Ці властивості дозволили Airbus перемогти свого конкурента Boeing на конкурсі англійських Військово-повітряних сил. Після цього австралійські ВПС замовили 5, а англійські — 16 таких машин. EADS бореться за велике замовлення для ВПС США. Мова йде про замовлення до 100 таких заправників; EADS пропонує варіант A330-200 з кодовою назвою KC-30.

Без додаткових баків A330-200 MRTT бере на борт 111 тонн гасу, що, наприклад, в два рази більше, ніж у Vickers VC10, який використовується англійськими ВПС .

Airbus A330 MRTT[ред.ред. код]

Докладніше у статті Airbus A330 MRTT

Airbus A330 MRTT (Multi Role Tanker Transport — багатоцільовий транспортний літак-заправник) розробляється спільно з компанією Northrop для ВПС США, щоб замінити літак-заправник KC-135. Після прийняття на озброєння модель повинна отримати найменування EADS/Northrop Grumman KC-45. Автомати для заправки встановлені в крилах на місцях кріплення другої пари двигунів на моделі A340. Передбачається, що літак буде використовуватися як транспортний або заправний, в залежності від бойового завдання. Сукупна вартість контракту оцінюється в $40 млрд. Всього ВПС США мають намір закупити 179 танкерів KC-45.[22]

Останнім часом тендер призупинений у зв'язку зі скандалом, пов'язаним з отриманням відповідальною особою в Комісії з військових асигнувань хабара від компанії Боїнг, яка бере участь у тендері зі своєю моделлю 777.

Аварії та події[ред.ред. код]

Всього було втрачено 6 літаків типу А330.

Дата Бортовий номер Місце катастрофи Жертви Короткий опис
30.06.94 Франція F-WWKH Франція Тулуза 7/7 Симуляція відмови двигунів. Помилка пілотів.
15.03.00 Малайзія 9M-MKB Малайзія Куала-Лумпур 0/266 Хімічна корозія фюзеляжу при нелегальному перевезенні небезпечного вантажу. Лайнер списаний.
24.07.01 Шрі-Ланка 4R-ALE Шрі-Ланка Коломбо 0/0 Знищений в результаті атаки «Тамільських тигрів» на аеропорт
24.07.01 Шрі-Ланка 4R-ALF Шрі-Ланка Коломбо 0/0 Знищений разом з попереднім літаком
01.06.09 Франція F-GZCP Атлантичний океан 228/228 За попередньою версією помилкові дії екіпажу при невірних показаннях зледенілих датчиків швидкості, звалювання.
12.05.10 Прапор Лівії (1977-2011) 5A-ONG Прапор Лівії (1977-2011) Триполі 103/104 Розбився при заході на посадку в густому тумані

24 серпня 2001 року A330-200 авіакомпанії Air Transat через витік палива здійснив найдовше планування серед реактивних літаків. Ця аварійна ситуація виникла в результаті зносу одного з паливопроводів, що призвів до витоку палива, і невірних дій екіпажу під час польоту. Крім того, виникненню небезпечної ситуації сприяла специфічна система визначення витрати палива на A330 — витрата палива визначалася витратою мастила. Пілоти прийняли повідомлення про витік за комп'ютерний збій, не змогли правильно оцінити ситуацію, що виникла та почали перекачування палива в несправний паливний бак, що призвело до повної втрати палива та зупинки обох двигунів. Наземні служби, до яких пілоти звернулися за консультацією, також не змогли розібратися в несправності. Безмоторний політ тривав вісімнадцять хвилин, протягом яких було пройдено 120 км, до аварійної посадки на авіабазі Лажеш (Азорські острови, Португалія). В результаті події пасажири та лайнер не постраждали. Див. Air Transat Flight 236(англ.).

7 жовтня 2008 року А330 авіакомпанії Qantas, бортовий номер VH-QPA, виконував регулярний пасажирський рейс 72(англ.), Сінгапур-Перт. На борту перебувало 12 членів екіпажу і 303 пасажира. У польоті на висоті 37,000 футів одна з трьох інерційних систем (air data inertial reference units-ADIRU) почала видавати неправильні значення параметрів польоту іншим літаковим системам. Через 2 хвилини у відповідь на хибний сигнал комп'ютерна система керування польотом (flight control primary computers-FCPC) видала команду на пікірування. Пілот одразу ж потягнув ручку на себе, щоб виправити становище. Вертикальне перевантаження при цьому досягало 0,8g. Ще через 3 хвилини ситуація повторилася, але з меншою амплітудою. Визначити причину відмов на борту не вдалося, і командир прийняв рішення посадити літак у найближчому аеропорту. Решту польоту командир пілотував літак в режимі альтернативного керування (alternate law), орієнтуючись за резервними індикаторами. Подальший політ пройшов без подій, літак здійснив посадку в аеропорту Learmonth(англ.). Травми отримали, щонайменше, 9 членів екіпажу та 110 пасажирів.[23]

13 вересня 2011 року A330-300 з бортовим номером VQ-BCW авіакомпанії Владивосток Авіа у аеропорту «Внуково» під час розвороту зачепив лівим крилом щоглу перонного висвітлення. Ніхто з 299 пасажирів та членів екіпажу не постраждав.[24]

Технічні дані[ред.ред. код]

Опис A330-200 A330-300
Довжина 58,82 м 63,69 м
Розмах крил 60,30 м 60,30 м
Висота 17,39 м 16,83 m
Діаметр фюзеляжу 5,64 м 5,64 м
Ширина кабіни 5,28 м 5,28 м
Дальність польоту 13.400 км 10.800 км
Швидкість M 0.86 M 0.86
Макс. висота польоту 12.500 м 12.500 м
Макс. злітна вага 238 т 233 т
Макс. посадочна вага 182 т 187 т
Місць 241 302
Двигуни (2 шт.) General Electric CF6-80E1, Pratt & Whitney PW4000
або Rolls-Royce Trent 700
кожний 303–316 кН
General Electric CF6-80E1, Pratt & Whitney PW4000
або Rolls-Royce Trent 700
кожний 303–320 кН

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Замовлення й доставки» (Microsoft Excel). Airbus S.A.S. 2012-08-31. Процитовано 2012-09-05. 
  2. а б в «Середні ціни Airbus» (PDF). Airbus S.A.S. Архів оригіналу за 2013-07-24. Процитовано 2011-02-01. 
  3. Таблиця поставок для A330 (Excel-Format, ~860kB
  4. а б Pandey, Mohan. How Boeing Defied the Airbus Challenge. North Charleston, South Carolina: CreateSpace, 2010. с. 71–72. ISBN 978-1-4505-0113-2. 
  5. «Airbus A330 - широкофюзеляжний двомоторний літак для середніх і дальніх дистанцій, Європа». Aerospace-technology.com. Архів оригіналу за 2013-07-24. Процитовано 2011-01-31. 
  6. Звіт про Airbus A330-100
  7. «Airbus aims to fill freighter void with A330 derivativeFlight International. 14 March 2006.
  8. Перші випробувальні польоти Airbus A330-200F, www.airbus.com, 5. November 2009
  9. Випробувальні польоти Airbus A330-200F в Тулузі розпочалися, www.aero.de, 5. November 2009
  10. Kingsley-Jones, Max. «Перші стабілізуючі блістери на моделі Airbus A330-200F». Flight International, 4 August 2009.
  11. GE відмовляється від поставок для A330-200F й цим відкриває нові можливості для P&W
  12. «FARNBOROUGH: Катар робить попереджувальний постріл конвертації Airbus A330». Архів оригіналу за 2012-02-16. Процитовано 2010-07-21. 
  13. «ACT Airlines commits for two A330 freightersAirbus. 17 August 2006.
  14. «Перший вантажний A330-200 поставлений компанії Etihad». ATW Online. 2010-08-16. Архів оригіналу за 2012-02-16. Процитовано 2010-08-16. 
  15. Airbus запропонував важкіший A330 як альтернативу Боїнгу 787
  16. Технології (Airbus, a leading aircraft manufacturer)
  17. Korean Air замовляє ще 6 A330-200s (Airbus Press release)
  18. EADS, ST Aerospace розробляє програму A330 Cargo Conversion — WSJ.com
  19. Аеробус запускає A330P2F з ST Aerospace
  20. A330P2F дані P2F (Airbus, a leading aircraft manufacturer)
  21. Програма P2F
  22. ВПС США: вибір перспективного літака-заправника зроблений, rnd.cnews.ru, 03.03.08
  23. Доповідь з розслідування №:AO-2008-070
  24. Під «Внуково» літак зачепив крилом щоглу освітлення

Посилання[ред.ред. код]