Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/1565
100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед
Назва:Гези
-Знайдено: + Гези - прізвисько, яким іспанці наділили нідерландських дворян, які з 1565 р. стали в опозицію до іспанської влади. Перегодом ця назва поширилася на всіх тих, хто боровся проти іспанців.
Назва:Українсько-румунські мовні контакти
-Знайдено: + Украї́нсько-руму́нські мо́вні конта́кти корінням сягають взаємин між слов’яно-мовним і романізованим населенням Дакії серед. 1 тис. Українці ж відомі на території сучас. Румунії вже з 14 ст., однак топоніми східнослов’ян. походження свідчать і про давніші контакти місц. населення з предками укр. народу. Від того ж 14 ст. волохи (предки рум. народу) поселяються в західноукр. землях, вступаючи в контакт з місцевим населенням. Певна кількість сіл, що керувалися «волоським правом», засвідчена польс. переписом 1565 у Галичині. Тоді ж і пізніше засновувалися укр. села переселенцями з України на землях Румунії. Писем. мовою в князівстві Молдова (засн. 1359) тривалий час була староукр. літ. мова (або старослов’янська в укр. редакції); нею писалися грамоти канцелярії господаря, які, з одного боку, є цінним джерелом вивчення староукраїнської мови і в яких, з другого боку, відбито лексику рум. мови ще до появи перших рум. пам’яток у 16 ст. Таким чином, У.-р. м. к. здійснювалися і здійснюються як на тер. сучас. Румунії (Мараморощина, Пд. Буковина, Добруджа, Банат) і Молдови, так і на землях України (Пн. Буковина, Прикарпаття, Закарпаття) та мають своїм наслідком різноманітні запозичення як в українській, так і в рум. мовах — найбільш помітні в місц. говірках. До української мови увійшли численні румунізми — запозичення рум. походження, передусім у сфері вівчарства: аретій, афина, балан, брацар, бриндуша, бринза, букат, бульбока, вурда, дзер, замос, капестра, каруца, качула, лаїстий, магура, мамалиґа, папуша, плай, плачинда, тайстра та ін. Внаслідок рум. посередництва до української мови були запозичені слова іншомов. походження аргат, барда, глота, гринда, гуша, дарак, джерга, дойка, клака, колиба та ін. З рум. мови деякі укр. говірки запозичили частку, за допомогою якої утворюється форма вищого ступеня прикм. або присл.: май високий ‘вищий’, май ліпше ‘краще’. В свою чергу, до рум. мови увійшли різноманітні лекс. запозичення укр. походження: boroană (борона), a bili (біліти), bihuncă (бігунка), borş (борщ), catrinţă (катринця), caţaveică (кацавейка), chisleag (кисляк), cuşmă (кучма), draniţă (драниця), găluşcă (галушка), horn (горн), hrişcă (гречка), hulub (голуб), huludeţ (колодязь), lan (лан), motovelnic (мотовило), năvoloacă (наволоком), orcic (орчик), pocinoc (починок), postoroncă (посторонка), povidlă (повидло), prichici (припічок), rală (рало), stative (стативи), stodoala (стодола) та ін. Чимало укр. елементів у рум. топоніміці, зокрема назви сіл на — ăuţi (з укр. -овці) та на -inţi з укр. (-інці). Досить вагомим є вплив укр. антропоніміки на румунську, яка прийняла такі імена та прізвища, як Andreico, Antin, Bahnari, Bucioc, Bilaş, Borodaci, Buhai, Costin, Costea, Cudrea, Cupcici, Dobrotiri, Dohotari, Dolhici, Duma, Ivaşco, Ivanciuc, Malanca, Minco, Moroz, Rinie, Socolan, Steţco, Şirnenco, Varba, Vorona і т. ін.
100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед