Користувач:Daria Kuznietsova/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Латиноамериканський парадокс[ред. | ред. код]

Вступ[ред. | ред. код]

Іспанський (латиноамериканський) парадокс – це парадоксальний епідеміологічний висновок про те, що іммігранти з країн Латинської Америки та Карибського басейну до різних західних країн, як правило, мають подібні або кращі показники здоров’я та нижчі рівні смертності порівняно з місцевим населенням у приймаючих країнах, навіть попре те, що латиноамериканці мають нижчий середній дохід і освіту, вищі показники інвалідності, а також більшу частоту різних серцево-судинних факторів ризику та метаболічних захворювань.

Середня очікувана тривалість життя в США

Низький соціально-економічний статус майже завжди асоціюється з гіршим здоров’ям населення та вищим рівнем смертності в усьому світі.[1] Здебільшого, коли говорять про парадокс, мають на увазі низьку смертність серед латиноамериканців у Сполучених Штатах Америки порівняно з неіспаномовним білим населенням.  Згідно зі звітом Центру контролю захворювань за 2015 рік Vital Signs, латиноамериканці в Сполучених Штатах мали на 24% нижчий ризик смертності, а також нижчий ризик: дев'ять із п'ятнадцяти основних причин смерті порівняно з білими.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Вперше це явище було описане Кіріакосом Маркідесом, професором соціально-медичних наук у медичному відділенні Техаського університету у 1986 році і отримало назву латиноамериканського епідеміологічного парадокс. [3] За словами Маркідеса, цей парадокс ігнорували минулі покоління, але зараз він є «провідною темою здоров’я іспаномовного населення Сполучених Штатів». [3]

Статистичні знахідки[ред. | ред. код]

Смертність[ред. | ред. код]

Смертність чоловіків від раку та серцевих захворювань

Незважаючи на нижчий соціально-економічний статус, вищий рівень інвалідності[4], ожиріння [5], захворюваності на серцево-судинні патології [6] та цукровий діабет ІІ типу[7], більшість латиноамериканських груп, за винятком пуерторіканців, демонструють нижчий або рівний рівень смертності не-латиноамериканському білому населенню. Центр контролю за захворюваннями повідомив у 2015 році, що рівень смертності латиноамериканців був на 24% нижчий, ніж для неіспаномовних білих.[2] Ця перевага смертності найчастіше зустрічається серед латиноамериканців середнього та літнього віку. Було виявлено, що різниця рівня смертності між латиноамериканцями та неіспаномовними білими перевищує 1,00 у віковій категорії до 20 років, зменшується до 45 років, потім різко знижується до 0,75–0,90 у віці 65 років і зберігається до смерті. Якщо взяти до уваги соціально-економічні чинники, розрив у здоров’ї американців мексиканського походження, найбільшого латиноамериканського населення США, помітно збільшується.[8]

Але є категорії захворювань, в яких латиноамериканці суттєво поступаються неіспаномовному білому населенню, наприклад, у них вищі показники смертності від захворювань печінки, раку шийки матки, СНІДу, вбивств (чоловіки) та діабету ІІ типу.[9]

Смертність жінок від раку серцевих захворювань

Дитяча смертність[ред. | ред. код]

Ще один важливий показник здоров'я – рівень дитячої смертності, який також дорівнює або нижчий, ніж у неіспаномовних американців. Дослідники виявили, що діти, народжені жінками-іммігрантками з Мексики в Сполучених Штатах, мають приблизно на 10% нижчу смертність у першу годину, перший день і перший тиждень, ніж немовлята, народжені неіспаномовними білими жінками, народженими в США.[10] У 2003 році смертність іспаномовних дітей становила 5,7, що майже дорівнює рівню смертності неіспаномовних білих американців і на 58% нижче, ніж у афроамериканців. [3]

Діти мексиканських жінок-іммігранток мають нижчий рівень дитячої смертності, ніж діти жінок, що мають мексиканське походження, але народились в США. Навіть попре те, що народжені в США мексиканки, як правило, мають вищий дохід, кращу освіту і медичне страхування.[11]

Причину парадоксу[ред. | ред. код]

Конкретні причини явища погано вивчені. Виявляється, що латиноамериканський парадокс не можна пояснити ані «гіпотезою лосося», ані «ефектом здорового мігранта»[12], двома теоріями, які припускають низьку смертність серед іммігрантів через, відповідно, можливу тенденцію повернення хворих іммігрантів і людей похилого віку до їхньої рідної країни перед смертю та можливою тенденцією нових іммігрантів бути надзвичайно здоровими порівняно з рештою населення їхньої рідної країни. Історичні відмінності в звичках куріння за етнічною приналежністю та місцем народження можуть пояснити більшу частину парадоксу, принаймні в дорослому віці.[13]  Інші припускають, що нижча смертність латиноамериканців може відображати повільніший темп біологічного старіння людей цього етносу. [14] Проте деякі вважають, що іспаномовного парадоксу немає, і що неточний підрахунок латиноамериканської смертності в Сполучених Штатах призводить до недооцінки іспаномовної смертності. [15]

Гіпотези[ред. | ред. код]

Перевага Барріо[ред. | ред. код]

Одна з поширених теорій – так звана «перевага Барріо» (іспанською квартал, район), яка стверджує, що латиноамериканці мають рівень смертності нижчий ніж білі чи афроамериканці, але лише в місцях, де населення переважно латиноамериканське. Ідея, що лежить в основі цього твердження, базується на тому, що люди, які живуть по сусідству зі своєю етнічною групою, отримують значні переваги для свого здоров’я. Населення, досліджуване в цій вибірці, складалося з літніх іммігрантів і американців мексиканського походження, у яких був менший рівень хронічних захворювань, таких як діабет, рак та інсульти. Згідно з результатами дослідженнь, найбільш значущі чинники підтримки нижчого рівня смертності пов’язані з: непорушеними сімейними структурами, громадськими інститутами та соціальною спорідненістю, що є корисним для людей похилого віку з погіршеним здоров’ям. Крім того, асиміляція з основною американською культурою відіграє значну роль у погіршенні здоров'я. У міру того, як латиноамериканська культура все більше розповсюджується серед корінного населення, вживання заборонених наркотиків, алкоголю та куріння, особливо серед жінок, стає більшим, а дієта та харчування погіршуються. Більш асимільовані латиноамериканці їдять менше фруктів, овочів, клітковини та білка та споживають більше жирної їжі. Крім того, такі більш асимільовані латиноамериканці мають вищий рівень нестабільного психічного здоров’я, пов’язаного з відчуженням, тривогою та дискримінацією, що призводить до більш високого рівня депресії та самогубств. [16]

Акультурація[ред. | ред. код]

З попередньої гіпотези логічно випливає гіпотеза акультурації. Акультурація латиноамериканців у Сполучених Штатах впливає на їх здоров'я, змінюючи їх звички та переконання під впливом американської культури. Дослідження показують, що тривалість перебування в США може мати різний ефект на стан здоров'я. Наприклад, асимілювання може призводити до збільшення шкідливих звичок, таких як куріння та вживання алкоголю, особливо серед жінок[17], але також може підвищити фізичну активність.[9]Проте важливо враховувати, що показники акультурації, такі як тривалість перебування в США та використання мови, можуть бути неабсолютно точними. Крім того, соціально-економічний статус також може впливати на здоров'я та поведінку. Негативні наслідки акультурації включають зловживання наркотиками та зміни в дієті, що можуть призвести до проблем зі здоров'ям. Крім того, акультурація може впливати на результати вагітності та психічне здоров'я, збільшуючи ризик різних захворювань та відчуття відчуження або дискримінації.[18]

Ефект здорового мігранта[ред. | ред. код]

Гіпотеза «ефекту здорового мігранта» полягає в тому, що причиною парадоксу є штучний відбір здорових іспаномовних іммігрантів у Сполучені Штати (Abraido-Lanzo).[9] Ця гіпотеза, однак, не була адекватно оцінена через відсутність відповідних даних. Але є ознаки, що підтверджують міркування, що окрім демографічних та соціально-економічних факторів, міркування щодо здоров’я також відіграють важливу роль у прийнятті рішень щодо міграції. Окрім цього, звертає увагу міркування про те, що більш здорові люди частіше вирішують йти шляхом мігранта.[19]

Ефект лосося (Salmon bias)[ред. | ред. код]

Одна з популярних гіпотез, яка називається «ефект лосося» або «упередження лосося говорить про те, що багато латиноамериканських мігрантів повертаються додому після тимчасової роботи, виходу на пенсію або важкої хвороби, тобто їх смерть стається саме на батьківщині і не враховується у звітах про смертність у Сполучених Штатах Америки. Згідно гіпотези, цих людей вважають «статистично безсмертними», оскільки вони штучно знижують латиноамериканську смертність.[9] Проти цієї гіпотези виступає Abraido-Lanza, який ще у 1999 році виявив, що є групи іспаномовних мігрантів, які ніколи не повертаються додому, наприклад кубинці, і навіть на них розповсюджується латиноамериканський парадокс.[9]

Повільне біологічне старіння[ред. | ред. код]

Horvath та ін. (2013) припустили, що нижча смертність латиноамериканців може відображати повільніший темп біологічного старіння цієї етнічної групи. Ця гіпотеза ґрунтується на відкритті того, що кров і слина латиноамериканців старіють повільніше, ніж у неіспаномовних білих, афроамериканців та інших популяцій відповідно до біомаркера віку тканин, відомого як «епігенетичний годинник».[14]

Порівняння з іншими етносами[ред. | ред. код]

Одним із найважливіших аспектів цього явища є порівняння здоров’я латиноамериканців із здоров’ям неіспаномовних афроамериканців. Як нинішній, так і історичний рівень бідності для іспаномовних і неіспаномовних афроамериканців у Сполучених Штатах незмінно значно вищий, ніж у неіспаномовних білих і неіспаномовних азіатських американців. [20] Доктор Гектор Флорес пояснює, що «наприклад, серед афроамериканського населення можна передбачити високий рівень дитячої смертності, тому ми думаємо, що [подібна] бідна меншість матиме такі ж результати для здоров’я».[3] Однак, за його словами, у латиноамериканського населення немає наслідків для здоров’я. Наприклад, рівень смертності латиноамериканців, що живуть в окрузі Лос-Анджелес, був на 52% нижчим, ніж серед темношкірих, які проживають у цьому ж окрузі. [3]

Ймовірне зникнення парадоксу в 21 столітті[ред. | ред. код]

Починаючи з 21-го століття, опубліковано результати низки досліджень, які суперечать латиноамериканському парадоксу, припускаючи, що стан здоров’я латиноамериканців погіршується. Ці висновки включають більш високу частоту факторів ризику серцево-судинних захворювань серед латиноамериканців, вищі показники ваги або ожиріння, збільшення смертності від інсульту та серцевої недостатності. Інші дослідники передбачили, що парадокс буде поступово зникати, оскільки рівень ожиріння та інших проявів метаболічного синдрому, зокрема, серед іспаномовних чоловіків, швидко зростатиме.[21] Опубліковане в 2023 році дослідження показало, що пандемія COVID-19 стала переломним періодом та може призвести до повного знищення переваги латиноамериканців у смертності. З 2020 року рівень смертності латиноамериканців зростав значно вищим темпом, ніж рівень смертності білих американців. [22]

Але попри це, Національний центр статистики, Центр контролю та профілактики захворювання (National Center for Health Statistics, CDC) згідно зі статистикою за 2019-2022 роки продовжують фіксувати суттєву відмінність в показниках захворюваності. Наприклад, в 2022 році показник вперше виявлених випадків будь-якого типу раку серед латиноамериканців склав всього 3,6%, в той час, коли серед білого населення цей показник був 13% (тобто в 3,7 рази вищий), 2.3% виявлення емфіземи або хронічного бронхіту у латино-американців, проти 5,6% у білого населення, 3,0% поширеності ішемічної хвороби серця в латиноамериканців та 5,8% у білого. Варто зазначити, що доступ до медичних послуг у латино-американців нижчий, ніж у білого населення, але різниця не настільки суттєва, наприклад, 80,3% латиноамериканців мають постійного лікаря, серед білого населення цей рівень складає 89,8%.[23] Отже, є ознаки зменшення ефекту парадоксу, але поки що немає об’єктивних даних, які б вказували на його зникнення.

Критика[ред. | ред. код]

Виправлення пропущеної смерті в «Чорно-білому кросовері» та «Іспанському парадоксі»

Деякі дослідники громадської охорони здоров’я стверджують, що іспаномовний парадокс насправді не є національним явищем у Сполучених Штатах Америки. У 2006 році Сміт і Бредшоу стверджували, що латиноамериканського парадоксу не існує. Вони зазначають, що очікувана тривалість життя була майже однаковою для неіспаномовних білих і латиноамериканських жінок, але менш близькою для неіспаномовних білих і латиноамериканських чоловіків. [15] Турра та Голдман стверджують, що парадокс зберігається серед іноземців, які мають певне національне походження, і присутній лише в осіб середнього та старшого віку. Вчені пояснюють, що в молодшому віці смерть частіше пов’язана з факторами навколишнього середовища, такими як вбивства та нещасні випадки. Тоді, як на їх думку, смертність у старшому віці більше пов’язана зі шкідливою для здоров’я поведінкою та станом здоров’я в молодшому віці. Таким чином, процеси, пов’язані з імміграцією, забезпечують захист виживання лише людям середнього та старшого віку. [8] Навпаки, Паллоні та Аріас припускають, що це явище, швидше за все, спричинене загальним упередженням у заниженні рівня смертності, спричиненим неправильною етнічною ідентифікацією або завищенням віку. [24] Такі факти також можуть бути пов’язані з помилками під час зіставлення записів про смерть із даними Національного опитування про здоров’я, відсутніми безпековими номерами або складними прізвищами. [8]

Література[ред. | ред. код]

  1. ↑ Franzini, L., Ribble, J. C., & Keddie, A. M. "Understanding the Hispanic paradox." Ethn Dis, vol. 11, no. 3, 2001, pp. 496–518. PMID: 11572416.
  2. ↑ а б VitalSigns (PDF). https://www.cdc.gov (English) . Травень 2015. Процитовано 1 травня 2024.
  3. ↑ а б в г д Chung, Juliet. "Hispanic Paradox: Income may be lower but health better than most." The Seattle Times, 29 Aug. 2006. Archived from the original on 5 Nov. 2013.
  4. ↑ Hayward, Mark D.; Hummer, Robert A.; Chiu, Chi-Tsun; González-González, César; Wong, Rebeca (2014-02). Does the Hispanic Paradox in U.S. Adult Mortality Extend to Disability?. Population Research and Policy Review (англ.). Т. 33, № 1. с. 81—96. doi:10.1007/s11113-013-9312-7. ISSN 0167-5923. Процитовано 1 травня 2024.
  5. ↑ "Q&A: Does the 'Hispanic Paradox' still exist?" Princeton University, 24 May 2016. Retrieved 28 May 2023.
  6. ↑ Cortes-Bergoderi, Mery, et al. "Cardiovascular mortality in Hispanics compared to non-Hispanic whites: A systematic review and meta-analysis of the Hispanic paradox." European Journal of Internal Medicine, vol. 24, no. 8, Elsevier BV, 2013, pp. 791–799. doi:10.1016/j.ejim.2013.09.003. ISSN 0953-6205. PMID: 24095273.
  7. ↑ Lerman-Garber, Israel. "Diabetes and cardiovascular disease. Is there a true Hispanic paradox?" Revista de Investigacion Clinica, vol. 56, no. 3, 2004, pp. 282–296. ISSN 0034-8376. PMID: 15612509. Retrieved 28 May 2023.
  8. ↑ а б в Turra, Cassio M., and Goldman, Noreen. "Socioeconomic Differences in Mortality Among U.S. Adults: Insights Into the Hispanic Paradox." The Journals of Gerontology: Series B, vol. 62, no. 3, 2007, pp. S184–92. doi:10.1093/geronb/62.3.S184. PMID: 17507594.
  9. ↑ а б в г д Abraído-Lanza, A F; Dohrenwend, B P; Ng-Mak, D S; Turner, J B (1999-10). The Latino mortality paradox: a test of the "salmon bias" and healthy migrant hypotheses. American Journal of Public Health. Т. 89, № 10. с. 1543—1548. doi:10.2105/ajph.89.10.1543. ISSN 0090-0036. Процитовано 1 травня 2024.
  10. ↑ Hummer, R. A., Powers, D. A., Pullum, S. G., Gossman, G. L., & Frisbie, W. P. "Paradox Found (Again): Infant Mortality Among the Mexican-Origin Population in the United States," 2007
  11. ↑ DeCamp, Lisa Ross, et al. "Immigrant Latino Neighborhoods and Mortality Among Infants Born to Mexican-Origin Latina Women." Maternal and Child Health Journal, vol. 19, no. 6, Springer Science and Business Media LLC, 28 November 2014, pp. 1354–1363. doi:10.1007/s10995-014-1640-7. ISSN 1092-7875. PMID: 25430802.
  12. ↑ Turra, Cassio M.; Elo, Irma T. (2008-10). The Impact of Salmon Bias on the Hispanic Mortality Advantage: New Evidence from Social Security Data. Population Research and Policy Review (англ.). Т. 27, № 5. с. 515—530. doi:10.1007/s11113-008-9087-4. ISSN 0167-5923. Процитовано 1 травня 2024.
  13. ↑ Blue, Laura; Fenelon, Andrew (2011-06). Explaining low mortality among US immigrants relative to native-born Americans: the role of smoking. International Journal of Epidemiology (англ.). Т. 40, № 3. с. 786—793. doi:10.1093/ije/dyr011. ISSN 1464-3685. Процитовано 1 травня 2024.
  14. ↑ а б Horvath, Steve; Gurven, Michael; Levine, Morgan E.; Trumble, Benjamin C.; Kaplan, Hillard; Allayee, Hooman; Ritz, Beate R.; Chen, Brian; Lu, Ake T. (2016-12). An epigenetic clock analysis of race/ethnicity, sex, and coronary heart disease. Genome Biology (англ.). Т. 17, № 1. doi:10.1186/s13059-016-1030-0. ISSN 1474-760X. Процитовано 1 травня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  15. ↑ а б Smith, David P.; Bradshaw, Benjamin S. (2006-09). Rethinking the Hispanic Paradox: Death Rates and Life Expectancy for US Non-Hispanic White and Hispanic Populations. American Journal of Public Health (англ.). Т. 96, № 9. с. 1686—1692. doi:10.2105/AJPH.2003.035378. ISSN 0090-0036. Процитовано 1 травня 2024.
  16. ↑ Rodrigo Ribera d'Ebre. "The Barrio Advantage". HuffPost, 16 лип. 2013, www.huffpost.com/entry/the-barrio-advantage_b_3599207.
  17. ↑ Lara, Marielena; Gamboa, Cristina; Kahramanian, M. Iya; Morales, Leo S.; Hayes Bautista, David E. (21 квітня 2005). ACCULTURATION AND LATINO HEALTH IN THE UNITED STATES: A Review of the Literature and its Sociopolitical Context. Annual Review of Public Health (англ.). Т. 26, № 1. с. 367—397. doi:10.1146/annurev.publhealth.26.021304.144615. ISSN 0163-7525. Процитовано 1 травня 2024.
  18. ↑ Kaplan, Mark S.; Marks, Gary (1990-01). Adverse effects of acculturation: Psychological distress among Mexican American young adults. Social Science & Medicine (англ.). Т. 31, № 12. с. 1313—1319. doi:10.1016/0277-9536(90)90070-9. Процитовано 1 травня 2024.
  19. ↑ Lu, Yao (2008-10). Test of the ‘healthy migrant hypothesis’: A longitudinal analysis of health selectivity of internal migration in Indonesia. Social Science & Medicine. Т. 67, № 8. с. 1331—1339. doi:10.1016/j.socscimed.2008.06.017. ISSN 0277-9536. Процитовано 1 травня 2024.
  20. ↑ Yinger, John. "Housing Discrimination and Residential Segregation as Causes of Poverty." Understanding Poverty, edited by Sheldon H. Danziger and Robert H. Haveman, Harvard University Press, 2009, pp. 359–91. ISBN: 978-0-674-03017-6.
  21. ↑ Nicole, Wendee (2023-01). Paradox Lost? The Waning Health Advantage among the U.S. Hispanic Population. Environmental Health Perspectives (англ.). Т. 131, № 1. doi:10.1289/EHP11618. ISSN 0091-6765. Процитовано 1 травня 2024.
  22. ↑ academic.oup.com https://academic.oup.com/pnasnexus/article/2/6/pgad173/7185600. Процитовано 1 травня 2024. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  23. ↑ NHIS-Adult Summary Health Statistics. wwwn.cdc.gov. Процитовано 1 травня 2024.
  24. ↑ Palloni, Alberto; Arias, Elizabeth (1 серпня 2004). Paradox lost: Explaining the hispanic adult mortality advantage. Demography (англ.). Т. 41, № 3. с. 385—415. doi:10.1353/dem.2004.0024. ISSN 0070-3370. Процитовано 1 травня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Daria_Kuznietsova/Чернетка&oldid=42429835