Кремнійорганічні сполуки

Вуглецево-кремнієвий зв'язок

Кремнійорганічні сполуки — органічні сполуки, до складу яких входить кремній, безпосередньо зв'язаний з вуглецем.

Класи сполук

• алкіл(арил)силани R_nSiH_4-n;
• алкіл(арил) галогенсилани R_nSiX4_-n;
• алкіл(арил)алкоксисилани R_nSi(OR)_4-n;
• алкіл(арил)заміщені силани R_nSi;
• алкіл(арил)гідроксисилани R_nSi(OH)_4-n;
• алкіл(арил)аміносилани R_nSi(NH₂)_4-n.

Систематизація

Відомі кремнійорганічні сполуки, в яких атом кремнію зв'язаний з металом або з сіркою чи азотом. Найважливішими кремнійорганічними сполуками є ефіри і галогенефіри ортокремнієвої кислоти. Кремнійорганічні сполуки набули великого значення після того, як було розроблено методи синтезу високомолекулярних кремнійорганічних сполук, які широко застосовують у різних галузях техніки у вигляді кремнійорганічних каучуків, кремнійорганічних полімерів та інших.

Кремнійорганічні сполуки можуть бути синтезовані багатьма різними способами: взаємодією хлорсиланів з цинк- або ртутьорганічними сполуками, літійорганічних сполук з алкілхлорсиланами, алкілуванням галогенгідридсиланів вуглеводнями та ін.

Переважна більшість алкіл(арил)галогенсиланів — безбарвні рідини, які димлять на повітрі, лише окремі представники їх при звичайних умовах — тверді кристалічні продукти, добре розчиняються в органічних розчинниках, легко розкладаються водою.

Алкіл(арил)алкоксисилани набули широкого застосування у вигляді рідких полімерів, клеїв, смол, лаків тощо. Це безбарвні рідини, які добре розчиняються в органічних розчинниках, з водою не змішуються.

Джерела

• Ю. О. Ластухін; С. А. Воронов (2001). Органічна хімія. Підручник (вид. 2-ге, перероб. і доп.). Львів: "Центр Європи". ISBN 966-7022-19-6. 

Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.