Нижча Дубечня
| село Нижча Дубечня | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Вишгородський район |
| Громада | Пірнівська сільська громада |
| Облікова картка | Нижча Дубечня |
| Основні дані | |
| Засноване | 1552 рік |
| Населення | 1330 осіб (станом на 2001 рік) |
| Площа | 40,029 км² |
| Густота населення | 33.230 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 07361 |
| Телефонний код | +380 4596 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°41′07″ пн. ш. 30°38′07″ сх. д. / 50.68528° пн. ш. 30.63528° сх. д.Координати: 50°41′07″ пн. ш. 30°38′07″ сх. д. / 50.68528° пн. ш. 30.63528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
96 м |
| Водойми | р. Десна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07342, с.Пірнове, вул. Спортивна,1 |
| Староста | Ребекевша Катерина Сергіївна |
| Карта | |
  Нижча Дубечня | |
 Нижча Дубечня | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ни́жча Дубечня́ — село в Україні, у Вишгородському районі Київської області. Розташоване на Десні.
Село межує з селами Новосілки та Вища Дубечня.
Через село проходить дорога Київ-Вишгород-Десна.
Село розташоване за 15 км від Вишгорода. В селі є кілька приватних підприємств, школа 1-3 ступенів, СВК Деснянський. У селі будуються котеджі та бази відпочинку.
Археологічні розвідки[ред. | ред. код]
Біля Нижчої Дубечні у урочищі Печах виявлено поселення неолітичного часу (IV—III тис. до. н. е.), в урочищі Погоні — поселення доби бронзи (II тис. до. н. е.).
Історія[ред. | ред. код]
Назва села походить від розповсюдження великої кількості дубових насаджень в цих місцях, що й стало причиною найменування села, а частка "Нижча" походить від знаходження течії, яка проходить нижче Десни.
Перша згадка про селище Нижча Дубечня належить до 1552 року. Тоді у тут налічувалося 7 дворів. Жителі платили данину Києво-Печерській лаврі.
За Гетьманщини селище Нижча Дубечня входило до складу Гоголівської сотні Київського полку.
За описом Київського намісництва 1781 року в Нижчій Дубечні було 17 хат. За описом 1787 року в селі проживало 90 «казених людей».[1]
З 1781 року Нижча Дубечня у складі Остерського повіту Київського намісництва, пізніше у складі того ж повіту Чернігівської губернії.
У 1786 році Нижчу Дубечню передано державі.
У 1834 році у селі було 392 мешканця. Селяни займалися землеробством, скотарством та рибальством. Після великої води у 1845 році почалося переселення із Старого Села на нове місце - у межі сучасного.
За даними на 1859 рік у казенному селі Нижча Дубечня (Бубешня) Остерського повіту Чернігівської губернії мешкало вже 572 особи (276 чоловічої статі та 296 — жіночої), налічувалось 97 дворових господарств[2].
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Жукинської волості мешкало 728 осіб, налічувалось 144 дворових господарства, існував постоялий будинок[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1278 осіб (593 чоловічої статі та 685 — жіночої), з яких 1269 — православної віри[4].
Радянська влада була встановлена у селі 1919 року.
З 1941 по вересень 1943 року село було окуповане німецькими військами. За роки війни було вбито 467 осіб та вивезено до Німеччини на примусові роботи 237 чол.
Після війни село відродилося.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Генеральний план с. Нижча Дубечня Вишгородського району Київської області -
Сільрада -
Клуб -
Хата -
Братська могила радянських воїнів -
Пам’ятний знак жертвам Голодомору
Посилання[ред. | ред. код]
- Облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з липня 2019]
- Погода у селі [Архівовано 11 березня 2008 у Wayback Machine.]
- ОК «Лісове містечко»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 99, 248
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2724)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 120 (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-262. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
