Ксавери Тартаковер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ksawery Tartakower.jpg

Савелій (Ксавери, Ксав'є) Григорович Тартаковер (рос. Савелий Григорьевич Тартаковер, пол. Ksawery Tartakower, фр. Xavier Tartacover; * 9 (22) лютого 1887, Ростов-на-Дону 4 лютого 1956, Париж) — шахіст і шаховий літератор єврейського походження. Мав громадянство Австро-Угорщини до Першої світової війни, потім — Польщі, а після Другої світової війниФранції. Один з найкращих шахістів світу міжвоєнних років, представник «школи гіпермодернізму» в шахах. Автор відомих шахових афоризмів, що отримали назву «тартаковеризми». Переможець шахової олімпіади 1930 у складі команди Польщі. Чемпіон Польщі (1935, 1937), чемпіон Франції (1953). Міжнародний гросмейстер (1950). Доктор права.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у єврейській сім'ї польсько-австрійського походження. 1899 року батьки загинули під час погрому, а хлопець виїхав з Росії. Закінчив юридичний ліцей у Женеві, закінчив Віденський університет, доктор права (1909). У Відні, що був одним з найбільших шахових центрів Європи кінця XIX — початку XX сторіччя, юнак зміг розвинути свій шаховий талант. Мобілізований до австрійського війська після вибуху Першої світової війни, мав ранг офіцера. після війни замешкав у Франції, відмовившись від юридичної практики на користь гри в шахи. Отримав польске громадянство через своє походження, хоча в Польщі ніколи не жив, окрім короткого періоду 1934—1935 (під час підготовки до шахової олімпіади 1935 у Варшаві).

Результати в чемпіонатах Польщі:

Учасник шахових олімпіад 1930, 1931, 1933, 1935, 1937 і 1939 у складі збірної Польщі та 1950 у складі збірної Франції.

Шаховий літератор і журналіст, писав німецькою, російською, французькою та англійською мовами. Польською володів погано, попри те, що у міжвоєнний час мав польське громадянство й виступав у чемпіонатах країни та за команду Польщі на олімпіадах. Автор багатьох книг, серед яких Das Hypermoderne Schachpartie (Відень, 1924-1925), Indisch (Берлін, 1925), Das neuromantische Schach (Берлін, 1927), Winke für die Schachstrategie (Берлін, 1927), Bréviaire des échecs (Париж, 1934) та інші.

Джерела[ред.ред. код]

  • W. Litmanowicz, J. Giżycki, Szachy od A do Z, Warszawa, Sport i Turystyka, 1987, t. 2, ss. 1221-1225