Шахова олімпіада 1939

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

8-а шахова олімпіада проходила в столиці Аргентини місті Буенос-Айрес з 24 серпня до 19 вересня 1939 року. Участь в олімпіаді взяли 27 країн. Це була перша олімпіада за межами Європи.

У турнірі планували взяти участь близько 40 країн, хоча змогли приїхати лише 27. Відмовились від участі чотириразові олімпійські чемпіони — збірна США та дворазові олімпійські чемпіони — збірна Угорщини. Також через фінансові проблеми не надіслала команду і федерація шахів Югославії. Але взяла участь збірна Німеччини, яка відновила членство у ФІДЕ. Німецька команда була посилена шахістами з анексованої Австрії (1-а шахівниця — Е. Еліскасес, 4-а — А. Беккер).

Вперше Південноамериканський континент був представлений 11-ма командами, для багатьох шахістів цих команд — цей виступ став дебютом на Олімпіадах.

Раніше Олімпіади проводилися за круговою системою, але цього разу через велику кількість учасників команди розбили на чотири групи по 6—7 команд у кожній. З кожної групи у фінал виходило по 4 найкращі команди, інші розігрували місця з 17-го по 27-е. Крім того, команда, яка зайняла 1-е місце у другому фіналі («Фінал Б»), нагороджувалась Кубком президента Аргентини Ортіса.

На цій Олімпіаді вперше виступив екс-чемпіон світу Хосе Рауль Капабланка. Він зіграв 16 партій, в 7 переміг, решту закінчив внічию. Як і на минулих олімпіадах, команду Франції очолив чемпіон світу Олександр Альохін, який тільки-но закінчив турне по Південній Америці, через що до своєї команди Альохін приєднався лише в Буенос-Айресі.

Перший неприємний інцидент стався за день до початку півфіналів. Капітан німецької команди зажадав від організаторів, аби чехословацький прапор був замінений на прапор протекторату Богемії і Моравії. Збірна Чехословаччини стала протестувати, її підтримали багато інших команд. Прапор залишили, і він до кінця змагання висів над театром «Політея».

З груп вийшли всі фаворити. В одній з них команді Латвії вдалося обійти збірну Третього рейху. Перед початком фіналу виникла чергова проблема, організатори ніяк не могли домогтися повернення кубка Гамільтона-Рассела, який зберігався в Нью-Йорку в шаховому клубі імені Ф. Маршалла. Американська сторона посилалася на те, що команда, яка три рази поспіль вигравала Олімпіади, за статутом отримувала кубок на довічне зберігання. Але це правило діяло лише тоді, якщо команда продовжувала подальшу участь у змаганнях. Після великих зусиль, втрутилося навіть аргентинське посольство, кубок був доставлений у Буенос-Айрес.

1 вересня розпочався фінальний турнір. Початок першого туру збігся з нападом Німеччини на Польщу, у відповідь Англія відразу ж оголосила війну Німеччині. Англійські шахісти відмовилась від подальшої участі і повернулись додому. Чемпіон світу Альохін виступив по радіо і в пресі з вимогою оголосити бойкот німецькій команді. Олімпіада опинилась під загрозою зриву. Більша частина делегацій вимагала виключення німецької збірної, але організатори не погодились з цим. Було прийнято рішення, що Франція і Польща не гратимуть проти команди Німеччини, і кожна збірна цих трьох країн отримає по два очки. Також проти німців відмовилася грати збірна Палестини. У свою чергу німці заборонили збірній Чехословаччини грати проти Франції та Польщі. Врешті-решт 6 матчів не було зіграно взагалі.

Вдалим видався старт для збірної Аргентини. Після 3-х перемог вони випереджали переслідувачів на 1,5 очка. Але в 4-му турі поступилися команді Німеччини, яка обійшла їх на пів очка. Після подолання екватору турніру майже у половини команд зберігалися шанси на призові місця. Стабільно виступала шведська команда, незважаючи на поразку від бразильців у 8-му турі, вона залишалася в групі лідерів.

За тур до кінця змагань німецька команда випереджала естонців і поляків на два очки. В останньому турі вона не стала ризикувати, закінчивши гру проти команди Нідерландів внічию. Друге місце посіли поляки, які розгромили збірну Данії з рахунком 3 ½ на ½. Команда Естонії в останньому турі поступилася з мінімальним рахунком збірній Аргентині і в результаті фінішувала третьою. За історію естонської збірної цей виступ був третім і на той час найбільш вдалим. Четверте місце дісталося команді Швеції, яка виступала на цьому турнірі без свого провідного шахіста Г. Штольца.

За перше місце в фіналі «Б» вели боротьбу команди Ісландії та Канади. В результаті обидві команди набрали однакову кількість очок (по 28), Кубок президента Аргентини був вручений команді Ісландії лише через більшу кількість виграних матчів. У ісландській збірній найбільше відзначилися Гудмундссон (11 з 14) і Арнлаугссон (7 ½ з 10). Серед канадців найбільш вдалим виявився чотирнадцятирічний Деніел Абрагам Яновський, який грав на 2-й шахівниці, він набрав 13 ½ очок з 16 можливих.

Проведення такого великого турніру розігріло інтерес місцевого населення до шахів. Було куплено кілька тисяч постійних абонементів. У змагальному залі, в окремі дні, були присутні більше трьох тисяч глядачів.

Після закінчення турніру багато учасників не стали повертатися в Європу, зокрема М. Найдорф і Г. Штальберг. Кубок Гамільтона-Рассела в Німеччину привезений не був, він залишився в Буенос-Айресі до наступної Олімпіади, яка відбулася тільки через 11 років — в 1950 році в Дубровнику.

Загалом на олімпіаді було зіграно 930 партій.

Групи (Півфінали)[ред.ред. код]

Перша група[ред.ред. код]

Місце Країна 1 2 3 4 5 6 7 + = Очки
1—2 Польща Польща Chess qll44.png 2 3 4 5 0 1 18½
1—2 Flag of Bohmen und Mahren.svg Протекторат Богемії і Моравії 2 Chess qll44.png 3 4 5 0 1 18½
3 Англія Англія 1 Chess qll44.png 3 3 4 2 0 13½
4 Бразилія Бразилія ½ ½ 1 Chess qll44.png 3 4 3 3 0 12½
5 Канада Канада 1 1 Chess qll44.png 2 4 0 11
6 Перу Перу 0 0 ½ ½ Chess qll44.png 1 5 0 5
7 Парагвай Парагвай ½ ½ 1 0 Chess qll44.png 0 6 0 5

Друга група[ред.ред. код]

Місце Країна 1 2 3 4 5 6 7 + = Очки
1 Латвія Латвія Chess qll44.png 3 3 4 5 1 0 17½
2 Третій Рейх Німеччина Chess qll44.png 2 3 5 0 1 16
3 Чилі Чилі ½ Chess qll44.png 3 3 4 2 0 14
4 Франція Франція 2 Chess qll44.png 2 3 2 2 2 13½
5 Болгарія Болгарія 1 1 1 2 Chess qll44.png 3 2 1 3 2 10
6 Уругвай Уругвай 1 1 1 1 Chess qll44.png 3 1 5 0
7 Болівія Болівія 0 ½ ½ ½ 2 1 Chess qll44.png 0 5 1

Третя група[ред.ред. код]

Місце Країна 1 2 3 4 5 6 7 + = Очки
1 Аргентина Аргентина Chess qll44.png 3 4 6 0 0 18
2 Литва Литва Chess qll44.png 3 4 4 4 2 0 16½
3 Нідерланди Нідерланди 1 Chess qll44.png 2 4 1 1 15
4 Данія Данія 1 2 Chess qll44.png 2 4 3 2 2 2 13½
5 Ісландія Ісландія 2 Chess qll44.png 3 2 3 1 13
6 Ірландія Ірландія ½ 0 ½ 0 ½ Chess qll44.png 3 1 5 0
7 Еквадор Еквадор 0 0 ½ 1 1 1 Chess qll44.png 0 6 0

Четверта група[ред.ред. код]

Місце Країна 1 2 3 4 5 6 + = Очки
1 Швеція Швеція Chess qll44.png 1 4 4 4 1 0 14
2 Естонія Естонія 3 Chess qll44.png 2 4 3 1 1 13
3 Палестина Палестина Chess qll44.png 1 3 2 0 11
4 Куба Куба 3 Chess qll44.png 1 3 2 3 0 10
5 Норвегія Норвегія 0 2 ½ 3 Chess qll44.png 2 2 1 8
6 Гватемала Гватемала 0 0 1 Chess qll44.png 0 5 0 4

Фінал «А»[ред.ред. код]

Турнірна таблиця[ред.ред. код]

Місце Країна Склад команди Очки
1 Третій Рейх Німеччина Еріх Еліскасес, Пол Мічел, Людвіг Енджелс, Альберт Беккер, Генріх Рейнхард 36
2 Польща Польща Ксавери Тартаковер, Мігель Найдорф, Пауліно Фрідман, Теоодор Регеджинскій, Францішек Сулік 35½
3 Естонія Естонія Пауль Керес, Ілмар Рауд, Пол Фелікс Шмідт, Гунар Фрідман, Йохан Турн 33½
4 Швеція Швеція Гідеон Стахелберг, Ерік Ландін, Нілс Берквіст, Госта Денілсон, Бент Екенберг 33
5 Аргентина Аргентина Роберто Грау, Луїс П'яцціні, Хакобо Больбочан, Карлос Гуймард, Ісаяс Плесі 32½
6 Чехія Чехословаччина Карел Опоченскі, Ян Фолтіс, Жирі Пелікан, Карел Скалічка, Франтішек Зіта 32
7 Латвія Латвія Владімірс Петровс, Фрічіс Апсенікс, Мовас Фейгінс, Лукіс Енджеліс, Мелнагіліс 31½
8 Нідерланди Нідерланди Тео ван Схелтінґа, Ніколас Кортлевер, Адріан де Грот, Людовік Прінс, Кріс де Ронде 30½
9 Палестина Палестина Моше Черняк, Йожеф Порат, Віктор Вінз, Зельман Клейстан, Мір Рауч 26
10 Франція Франція Александр Алехін, Арістад Громер, Віктор Кан, Барбатто Рометті, Дез 24½
11 Куба Куба Хосе Рауль Капабланка, Лопез, Алеман, Бланко, Планас 22½
12 Чилі Чилі Маріанно Кастілло, Родріго Флорес, Рене Летьєр, Салас, Рід 22
13 Литва Литва Владас Мікенас, Повілас Вайтоніс, Маркас Лукіс, Повілас Таутвайшес, Андрешіунас 22
14 Бразилія Бразилія Октавіо Тромповскі, Адемар Сільва Роча, Вальтер круз, Жоао де Сюза Мендес, Освальдо Круз Фільхо 21
15 Данія Данія Йенс Еневолдсен, Крістіан Поулсен, Крістенсен, Соренсен, Ларсен 17½
16 Англія Англія Конел Гюґ О'Донел Александер, Джордж Алан Томас, Філіп Сюарт Мілнер-Баррі, Гарі Ґоломбек, Баруч Гарольд Вук  — N\A[1]

Найкращі індивідуальні результати (тільки в фіналі «А») на 1-5 шахівницях відповідно отримали:

Хосе Рауль Капабланка (Куба Куба), Йозеф Порат (Палестина Палестина) та Мечислав Найдорф (Польща Польща), Людвіг Енджелс (Третій Рейх Німеччина), Гуннар Фрідеман (Естонія Естонія), та Ісфйс Плеці (Аргентина Аргентина).

Матчі[ред.ред. код]

  • Очки — сума набраних очок усіма шахістами (1 за перемогу шахіста, ½ за нічию, 0 — за поразку);
  • КО — неофіційні командні очки (КПер — перемога команди, КНіч — нічия, КПор —поразка), набрані всією командою (2 за перемогу команди, 1 — нічия, 0 — поразка).
  • Синім кольором помічені скасовані ігри. (Суперникам було зараховано по 2 очки);
  • Команда Англії знялась зі змагань;
Місце Команда 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Очки КО КПер КНіч КПор
1 Німеччина Німеччина × 2 3 3 3 3 2 2 2 3 2 36 24 9 5 0
2 Польща Польща 2 × 2 2 2 4 4 2 35½ 20 7 5 2
3 Естонія Естонія × 2 3 2 2 3 3 3 33½ 18 7 3 4
4 Швеція Швеція 1 2 × 2 3 3 4 33 17 7 2 5
5 Аргентина Аргентина 1 ½ × 2 3 32½ 20 9 1 4
6 Flag of Bohmen und Mahren.svg Протекторат Богемії і Моравії 1 2 1 ½ × 2 3 2 32 20 8 3 3
7 Латвія Латвія 1 2 ½ × 2 3 3 31½ 21 9 2 3
8 Нідерланди Нідерланди 2 ½ 2 × 2 2 2 3 4 30½ 18 6 5 3
9 Палестина Палестина 2 2 2 2 2 1 × 3 1 ½ 26 14 4 5 5
10 Франція Франція 2 0 2 1 2 2 × 2 2 1 2 4 24½ 10 1 7 6
11 Куба Куба ½ ½ 1 ½ 1 2 1 2 × 3 3 22½ 11 4 2 8
12 Литва Литва 1 0 ½ 1 2 1 2 2 1 × 2 3 22 11 3 4 7
13 Чилі Чилі 2 2 1 1 ½ ½ 1 3 3 1 × 22 9 3 2 9
14 Бразилія Бразилія ½ ½ ½ 2 2 × 21 7 2 2 10
15 Данія Данія ½ 1 0 0 0 1 × 17½ 5 2 0 12
16 Англія Англія X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X

Фінал «Б»[ред.ред. код]

Турнірна таблиця[ред.ред. код]

Місце Країна Склад команди Очки
17 Ісландія Ісландія Балдур Мюлер, Азгейрсон, Гюдмансон, Порвалдсон, Анлаугсон 28
18 Канада Канада Джон Моісон, Деніел Абрагам Яновський, Опсахл, Холовач, Хельман 28
19 Норвегія Норвегія Роджан, Ларсен, Ребнорд, Австбо 27
20 Уругвай Уругвай Ротунно, Ханні Флеркуїн, Гулла, Рокс Кабралл, Олівейра 26
21 Болгарія Болгарія Олександр Цветков, Олег Нейкіріч, Кіпров, Кантарджієв, Карастойчев 25½
22 Еквадор Еквадор Понс, Моралес, Сієра, Суарес Давілья, Аяла 21
23 Гватемала Гватемала Васаукс, Асутріас, Круз Балнес, Салзар 15½
24 Ірландія Ірландія Джон О'Хенлон, О'Донован, Керлін, Мінніс, Неш 15½
25 Перу Перу Дуланто, Пінзон Соліс, Кастро де Мендоза, Сото, Кайо 14
26 Болівія Болівія Кордова, Пол Бендер, Родрігез Хуртадо, Завала, Рейс Веласко 10
27 Парагвай Парагвай Діз Перес, Еспінола, Латерза, Буттнер, Апонте

Найкращі індивідуальні результати (тільки у фіналі «Б») на 1-5 шахівницях відповідно отримали: Ернст Роджан (Норвегія Норвегія), Деніел Абрагам Яновський (Канада Канада), Джон Гюдмансон (Ісландія Ісландія), Міхаіл Кантарджієв (Болгарія Болгарія) та Гомундур Анлаугсон (Ісландія Ісландія).

Матчі[ред.ред. код]

  • Очки — сума набраних очок усіма шахістами (1 за перемогу шахіста, ½ за нічию, 0 — за поразку);
  • КО — неофіційні командні очки (КПер — перемога команди, КНіч — нічия, КПор —поразка), набрані всією командою (2 за перемогу команди, 1 — нічия, 0 — поразка).
Місце Команда 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 Очки КО КПер КНіч КПор
16 Ісландія Ісландія × 2 3 3 2 4 3 28 18 8 2 0
17 Канада Канада × 3 2 3 3 2 3 28 16 7 2 1
18 Норвегія Норвегія 2 1 × 3 4 2 4 27 14 6 2 2
19 Уругвай Уругвай 1 2 × 3 2 3 4 26 14 6 2 2
20 Болгарія Болгарія 1 1 × 3 4 3 25½ 14 7 0 3
21 Еквадор Еквадор 1 1 1 2 1 × 3 3 3 21 11 5 1 4
22 Гватемала Гватемала ½ 2 0 ½ 0 1 × 3 3 3 15½ 9 4 1 5
23 Ірландія Ірландія ½ 2 ½ × 15½ 5 2 1 7
24 Перу Перу 2 ½ ½ ½ 1 1 × 2 14 6 2 2 6
25 Болівія Болівія 0 ½ ½ 1 ½ ½ 1 2 × 10 3 1 1 8
26 Парагвай Парагвай 1 1 0 0 1 1 1 × 0 0 0 10

Жінки[ред.ред. код]

В ході Олімпіади відбувся сьомий чемпіонат світу з шахів серед жінок.

  • Результати:
Місце Гравець Країна Очки
1 Вера Менчик Англія Англія 18
2 Соня Граф Третій Рейх Німеччина 16
3 Берна Караско Чилі Чилі 15½
4 Ефрід Ріндер Третій Рейх Німеччина 15
5 Мона Мей Карф США США 14
6 Мілда Лауберте Латвія Латвія 12
7 Марія Тереза Мора Куба Куба 11
8 Катеріна Рудзент Нідерланди Нідерланди 11
9 Б. Янечкова Чехія Чехословаччина 9
10 Паулетта Швардцмен Франція Франція 9
11 Інгрід Ларсен Данія Данія
12 Дора Трепан де Наваро Аргентина Аргентина 8
13 Індеборга Андерсон Швеція Швеція
14 Марія Бері де Монтеро Аргентина Аргентина 7
15 Салом Рейчер Палестина Палестина 7
16 Маріана Стофелес Бельгія Бельгія 7
17 M. A. де Вігел Уругвай Уругвай 6
18 Елена Раклаускене Литва Литва
19 Рут Блоч Накеруд Норвегія Норвегія 3
20 Анабела Логід Канада Канада 2

Примітки[ред.ред. код]

  1. Після вторгнення Німеччини в Польщу команда Англії знялась зі змагань

Джерела[ред.ред. код]