Кукільники
| село Кукільники | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Більшівцівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1940[оригінальне дослідження?] |
| Населення | 509 |
| Площа | 18,131 км² |
| Густота населення | 28,07 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77143 |
| Телефонний код | +380 03431 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°11′07″ пн. ш. 24°48′39″ сх. д. / 49.18528° пн. ш. 24.81083° сх. д.Координати: 49°11′07″ пн. ш. 24°48′39″ сх. д. / 49.18528° пн. ш. 24.81083° сх. д. |
| Водойми | р. Бибелька |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77143, с. Кукільники |
| Карта | |
  Кукільники | |
 Кукільники | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Кукі́льники — село Більшівцівської селищної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
Історія[ред. | ред. код]
- Колишнє містечко, тут була резиденція Кукільницького деканату РКЦ.
- 1421 року в Кукільниках за сприяння Львівського латинського архієпископа Яна Жешовського було споруджено перший костел.[1]
- 28 листопада 1435 року в судовому рішенні №51 галицького суду згадується Василь з Кукільників (Kankolnyky)[2].
- У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі[3].
- Існував замок, до якого мав стосунок Львівський латинський архієпископ Григорій Сяноцький.
- У 1870-х роках львівський краєзнавець Антоній Шнайдер склав для містечка Кукільників проект герба: щит розколений: у першій частині на червоному тлі срібна голова осла (герб роду Жешовських "Півкозиць"), у другій — на блакитному тлі сніп куколю з квітами (алегорія назви поселення).
- У 1900 році в Слободі Кукільницькій проживало 176 українців, які надалі перейшли на римо-католицький обряд.
- У 1939 році в селі Кукільники проживало 820 мешканців (520 українців, 60 поляків, 220 латинників, 20 євреїв), у селі Слобода Кукільницька — 1250 мешканців (1220 поляків і 30 євреїв)[4].
- У післявоєнний час Слобода Кукільницька стала місцем поселення лемків з села Більцарева[5].
- У 1983 р. до Кукільників приєднали Слободу Кукільницьку.[6]
- 10.08.2016 закрита школа.[7]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Костел св. Івана Євангеліста, Марії Магдалини і 40 мучеників.[8] Пам'ятка архітектури місцевого значення. Реєстр. номер: 419-іф. Фрески, виконані у 1774 році львівським художником Станіславом Строїнським.
Світлини[ред. | ред. код]
-
Головний вівтар костелу Кукільників до совітів -
Інтер'єр костелу до совітів -
Амвон костелу Кукільників
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Гладковський Михайло-«Дуб» — кущовий провідник ОУН, лицар Золотого хреста бойової заслуги УПА 1 класу.
- Кубрак Йосип Микитович — вояк Армії УНР.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Kąkolniki… — S. 940.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]… — T. XII. — S. 5.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — 205 с. — С. 67.
- ↑ Анни Гогоц Всі плакали. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 1 грудня 2016.
- ↑ Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості — Івано-Франківськ, Нова Зоря, 2001 — с. 32
- ↑ Загальноосвітня школа. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 8 грудня 2020.
- ↑ Серед заростей і в забутті: На Прикарпатті доживає свого віку старовинний костел. — «Вікна», 2018.06.25. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Історія села Кукільники Галицького району
- Кукільники [Архівовано 17 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Kąkolniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 940. (пол.) — S. 940. (пол.).
| ||||||||
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |