Галич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Галич
Coat of Arms Halych.PNG Prapor halych.jpg
Герб Галича Прапор Галича
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Івано-Франківська область
Район/міськрада Галицький район
Рада Галицька міська рада
Код КОАТУУ 2621210100
Засноване перша писемна згадка — 898 р.
Магдебурзьке право 1367
Населення 6406
Площа 24,67 км²
Густота населення 259,680 осіб/км²
Поштові індекси 77100
Телефонний код +380-3431
Координати 49°8′22″ пн. ш. 24°43′54″ сх. д.
Водойма Річка Дністер
День міста Друга неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Галич
До обл./респ. центру
 - залізницею 29 км
 - автошляхами 25 км
Міська влада
Адреса 77100, Івано-Франківська обл., м. Галич, майдан Різдва, 16, (034-31) 2-21-88, 2-12-81
Веб-сторінка Галицька міська рада
Міський голова Трачик Орест Антонович

Галич — місто, районний центр Івано-Франківської області. Розташований за 29 км залізницею та 26 км шосейним шляхом на північ від обласного центру. Назва міста дала назву регіону «Галичина».

Зміст

[ред.] Історія

За археологічними дослідженнями, які проводилися в 1939-41, 1951-52 і 1955 роках, встановлено, що місто існувало вже в 10 ст. При розкопках виявлено розташований на горбі дитинець і ремісничо-торговельний посад, укріплені ровами та валами. Під горбом було неукріплене поселення — «підгороддя», заселене ремісниками і торгівцями.

Відомо що Галич давній був великим економічним і культурним центром Русі. В 1140 році він згадується в Іпатіївському літописі. З 1144 Галич був столицею Галицького князівства, а згодом і Галицько-Волинської держави. Центр княжого Галича містився біля теперішнього села Крилоса Галицького району Івано-Франківської області на березі річки Лукви (притока Дністра), а на місці теперішнього міста існував торговельно-ремісничий посад.

У 1199 році друге за величиною місто Галицько-Волинського князівства. Значного розквіту досяг у 2-й половині 12 ст. за князювання Ярослава Осмомисла і Романа Мстиславича, а також його сина Данила Романовича. Данило що прийняв ім'я Галицький, в 1238 році остаточно утвердився в цьому краї. В той час у Галичі розвивалися ремесла і торгівля, велося значне цивільне і церковне будівництво. Було складено першу половину Галицько-Волинського літопису.

У 1241 році Галич зруйнували монголо-татари. Місто занепало і втратило своє значення.

Територія на північ від дитинця була зайнята позаміськими боярськими і монастирськими укріпленими садибами. Під час розкопок дитинця було відкрито залишки підвалин і стін Успенського собору, збудованого в середині 12 ст. за князя Ярослава Осмомисла, останки якого знайдені у саркофагу під мозаїчною підлогою собору. Собор був оздоблений різьбленим каменем і фресками. В Галич і його передмістях відкрито залишки інших 10 білокам'яних храмів на посаді, а в «підгородді» — залишки ювелірних, гончарних, ковальських та інших майстерень, наземних і напівземлянкових жител, вироби з глини, заліза, кістки, скла.

Від княжого Галича також збереглася церква св. Пантелеймона в c. Шевченкове. Є залишки фортифікаційних споруд і фундаменти понад 30 давніх церков. Пізніший період представлений залишками Старостинського замку.

Нинішній Галич розташований на автомагістралі Львів — Івано-Франківськ, за 110 км від Львова і 24 км від Івано-Франківська.

Сьогодні в місті працюють: завод механічних пресів, будівельних матеріалів, маслосирзавод, комбінати будівельної індустрії, хлібопродуктів, філіали заводів «Родон», «Полімер», а також ряд середніх і малих підприємств.

В місті Галичі створено Національний заповідник «Давній Галич».

[ред.] Література

[ред.] Галерея

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті:
Особисті інструменти