Лужанка (село)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| село Лужанка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Болградський район
|
| Громада | Тарутинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA51060170080051368 |
| Облікова картка | Лужанка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1830 |
| Населення | 423 |
| Територія | 850 км² |
| Густота населення | 497.650 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68555 |
| Телефонний код | +380 4847 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°02′39″ пн. ш. 29°11′27″ сх. д. / 46.04417° пн. ш. 29.19083° сх. д.Координати: 46°02′39″ пн. ш. 29°11′27″ сх. д. / 46.04417° пн. ш. 29.19083° сх. д. |
| Водойми | р. Киргіж-Китай |
| Відстань до обласного центру |
222 км |
| Відстань до районного центру |
30.7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 68555, с.Рівне, пл.Перемоги, 3 |
| Сільський голова | Урумогло Марія Дмитрівна |
| Карта | |
  Лужанка | |
 Лужанка | |
| Мапа | |
| |
Лужа́нка (у минулому: Село № 14, Кацбах) — село Тарутинської селищної громади в Болградському районі Одеської області в Україні. Засноване свого часу німецькими колоністами. Відстань до райцентру становить понад 30 км і проходить автошляхом місцевого значення.
Історія[ред. | ред. код]
За даними 1859 року у німецькій колонії Кацбах (Аляга) Аккерманського повіту Бессарабської області мешало 763 осіб (412 чоловічої статі та 351 — жіночої), налічувалось 71 дворове господарство, існували лютеранський молитовний будинок та сільське училище[1].
Станом на 1886 рік у німецькій колонії Малоярославецької волості мешало 1048 осіб, налічувалось 125 дворових господарств, існували молитовний будинок, школа, лавка[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зменшилась до 888 осіб (436 чоловічої статі та 452 — жіночої), з яких 858 — протестантської віри[3].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 341 особа, з яких 163 чоловіки та 178 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 421 особа.[5]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| болгарська | 66,90 % |
| російська | 20,57 % |
| гагаузька | 6,38 % |
| українська | 4,49 % |
| молдовська | 1,42 % |
| інші | 0,24 % |
Видатні люди[ред. | ред. код]
У селі народилися:
- Василюк Михайло Деонисійович (1942—1991) — бандурист.
- Гриневецький Сергій Рафаїлович (нар.25 вересня 1957) — український політик, депутат Верховної Ради 3-го та 6-го скликань, голова Одеської облдержадміністрації (1998–2005).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 333)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-7. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||
| |||||