Ярове (Болградський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ярове
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Болградський район Болградський район
Громада Тарутинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51060170160019449
Основні дані
Засноване 1830
Населення 1234
Площа 1,49 км²
Густота населення 828,19 осіб/км²
Поштовий індекс 68553
Телефонний код +380 4847
Географічні дані
Географічні координати 46°02′47″ пн. ш. 29°05′33″ сх. д. / 46.04639° пн. ш. 29.09250° сх. д. / 46.04639; 29.09250Координати: 46°02′47″ пн. ш. 29°05′33″ сх. д. / 46.04639° пн. ш. 29.09250° сх. д. / 46.04639; 29.09250
Середня висота
над рівнем моря
104 м
Водойми Балка Дюльменська, р. Киргиж
Відстань до
районного центру
22 км
Найближча залізнична станція Березине
Відстань до
залізничної станції
29 км
Місцева влада
Адреса ради 68553, с.Ярове, вул.Тимошенко, 82
Карта
Ярове. Карта розташування: Україна
Ярове
Ярове
Ярове. Карта розташування: Одеська область
Ярове
Ярове
Мапа
Мапа

Ярове́ (до 1945 року — Дюльмень) — село Тарутинської селищної громади в Болградському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1234 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Селом тече Балка Дюльменська.

Історія[ред. | ред. код]

За даними 1859 року у болгарській колонії Дюльмень Аккерманського повіту Бессарабської області мешало 867 осіб (452 чоловічої статі та 415 — жіночої), налічувалось 120 дворових господарств, існували православна церква, сільська школа, кордон прикордонної охорони[1].

Станом на 1886 рік у болгарській колонії Іваново-Болгарської волості мешкало 1469 осіб, налічувалось 208 дворових господарства, існували православна церква, школа, 3 лавки[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2114 особи (1037 чоловічої статі та 1077 — жіночої), з яких 2102 — православної віри[3].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1457 осіб, з яких 699 чоловіків та 758 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1230 осіб.[5]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
болгарська 91,25 %
українська 2,84 %
російська 2,51 %
молдовська 1,78 %
вірменська 0,89 %
гагаузька 0,32 %
інші 0,41 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 308)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-5. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]