Виноградне (Болградський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Виноградне
Герб Прапор
Петропавлівська церква у селі Виноградне
Петропавлівська церква у селі Виноградне
Петропавлівська церква у селі Виноградне
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Болградський район Болградський район
Громада Кубейська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51060130020096095
Основні дані
Засноване 1821
Колишня назва Гасан-Батир (рум. Hasan-Batâr, болг. Хасан Батър)
Населення 2144
Площа 2,7 км²
Густота населення 794,07 осіб/км²
Поштовий індекс 68722
Телефонний код +380 4846
Географічні дані
Географічні координати 45°48′21″ пн. ш. 28°59′49″ сх. д. / 45.80583° пн. ш. 28.99694° сх. д. / 45.80583; 28.99694Координати: 45°48′21″ пн. ш. 28°59′49″ сх. д. / 45.80583° пн. ш. 28.99694° сх. д. / 45.80583; 28.99694
Середня висота
над рівнем моря
45 м
Водойми Малий Катлабух
Місцева влада
Адреса ради 68722, Одеська обл., Болградський р-н, с. Виноградне, вул. Шкільна, 1
Староста Михайлов Іван Васильович
Карта
Виноградне. Карта розташування: Україна
Виноградне
Виноградне
Виноградне. Карта розташування: Одеська область
Виноградне
Виноградне
Мапа
Мапа

CMNS: Виноградне у Вікісховищі

Виногра́дне — село Кубейської сільської громади Болградського району Одеської області в Україні. Інші назви: Гасан-Батир, розмовне Самбатир (болг. Самбатър). Населення становить 2144 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване в 1821 році, болгарськими переселенцями.

14 листопада 1945 року було перейменовано село Гасан-Батир Новоіванівського району на село Виноградне і Гасан-Батирську сільраду — на Виноградненську.[1][2]

Населення[ред. | ред. код]

Населення села — Бесарабські болгари.

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 2416 осіб, з яких 1170 чоловіків та 1246 жінок.[3]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 2054 особи.[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
болгарська 94,78 %
українська 1,87 %
російська 1,73 %
гагаузька 0,93 %
молдовська 0,51 %
циганська 0,05 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»
  2. УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 880–958, 959–1040..
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]