Лукашівка (Первомайський район)
| село Лукашівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Миколаївська область |
| Район | Первомайський район |
| Громада | Синюхинобрідська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1791[1] |
| Населення | 749 |
| Поштовий індекс | 55242 |
| Телефонний код | +380 5161 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°09′49″ пн. ш. 30°41′21″ сх. д. / 48.16361° пн. ш. 30.68917° сх. д.Координати: 48°09′49″ пн. ш. 30°41′21″ сх. д. / 48.16361° пн. ш. 30.68917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
119 м |
| Водойми | Ташлик |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 55243, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Синюхин Брід, вул. Центральна, 14 |
| Карта | |
  Лукашівка | |
 Лукашівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Лукаші́вка (Хаїнка) — село в Україні, у Синюхинобрідській сільській громаді Первомайського району Миколаївської області. Населення становить 749 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване за 18 км на північний захід від міста Первомайськ і залізничної станції Первомайск-на-Бузі. Населення — 736 осіб.
Історія села[ред. | ред. код]
Доісторичні часи[ред. | ред. код]
На околицях Лукашівки виявлені сліди стоянки епохи мезоліту (близько 10 тис. років тому), розкопані у села кургани містили поховання епохи бронзи і кочівників X—XIII ст. У селища Єрмолаївки при розкопках курганів знайдені поховання пізньотрипільської (усатівської) культури (IV тисячоліття до н. е.) зі стилізованими жіночими статуетками, а також сліди поселення епохи пізньої бронзи (II тисячоліття до н. е.).
XVIII століття[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка про село сягає 1790 р.
XX століття[ред. | ред. код]
В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовиками.
В 1932—1933 селяни пережили сталінський геноцид.
Німецько-радянська війна[ред. | ред. код]
У Німецько-радянській війні брали участь 98 жителів села, 28 з них загинули, 15 були відзначені радянськими урядовими нагородами. Уродженець села льотчик-винищувач капітан Горбачевський Олександр Іванович відзначений званням Героя Радянського Союзу.
У 1965 р. радянською владою був встановлений пам'ятник на честь вояків 12-ї кавалерійської дивізії 5-го гвардійського Червонопрапорного Донського козачого кавалерійського корпусу 5-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту, що вигнали із села німців та відновили радянську владу.
За досягнення в праці 23 лукашівці нагороджені орденами і медалями СРСР, у тому числі орденом Леніна — вівчар Н. І. Волошин, орденом Трудового Червоного Прапора — трактористи І. Д. Гринь і М. В. Петришип, доярка А. Д. Мотронич і комбайнер І. С. Рибаченко.
Незалежна Україна[ред. | ред. код]
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 626 | 83.58% |
| російська | 71 | 9.48% |
| румунська | 40 | 5.34% |
| інші/не вказали | 12 | 1.60% |
| Усього | 749 | 100% |
Економіка села[ред. | ред. код]
На території Лукашівки обробляється 4259 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3328 га орних земель. 260 га займають поливні землі, 32 га — сади, 9 га — ставки. У господарстві вирощують зернові і технічні культури, овочі і фрукти. У тваринництві переважає вівчарство. Побудований вівцекомплекс на 5 тис. голів, споруджено водосховище площею 44 гектари.
Освіта і культура[ред. | ред. код]
У селі є дев'ятирічна школа (11 вчителів і 114 учнів), будинок культури із залом на 200 місць, дві бібліотеки з фондом 11,7 тис. книг, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла на 50 місць, три магазини, відділення Укрпошти, АТС на 50 номерів і Ощадбанку України.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Лукашівка [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Історія сіл і міст України
| ||||||||
| |||||||||||
