Молодожанин Леонід Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лео Мол
Молодожанин Леонід Григорович
Народився 15 січня 1915(1915-01-15)
Полонне
Помер 4 липня 2009(2009-07-04) (94 роки)
Вінніпег
Громадянство Канада Канада
Національність українець
Проживання Вінніпег, Канада
Ім'я при народженні Молодожанин Леонід Григорович
Відомий скульптор
Нагороди

Орден Канади (1989)
Орден Манітоби (2000)

Леоні́д Григо́рович Молодожа́нин (псевд.: Лео Мол, англ. Leo Mol; *15 січня 1915, Полонне, нині центр Полонського району Хмельницької області, Україна—†4 липня 2009, Вінніпег, Канада) — канадський скульптор українського походження, живописець. Академік Королівської Канадської Академії мистецтв. З 1948 проживав у м. Вінніпег, Канада.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Скульптура Лесі Українки роботи Лео Мола в Гай Парк, Торонто, Канада

Дитинство й школи[ред.ред. код]

Народився в гончарській сім'ї Григорія та Ольги Молодожанинів; з одинадцятирічного віку працював удома для батька на гончарському колесі та моделював зі глини. У п’ятнадцять років із вимушеним благословенням батьків покинув рідне село та вирушив до Відня студіювати образотворче мистецтво. У Відні включився в світ мистецтва: вивчив німецьку мову та познайомився з історією світового мистецтва, музики й театру — та працював у мистецькій студії Вільгельма Фрасса (нім. Wilhelm Frass).

Пам'ятник Тарасові Шевченку у Вашингтоні. Скульптор: Лео Мол

Художні школи[ред.ред. код]

З 1936 року Лев Молодожанин стає учнем Матвія Манізера у Ленінградській академії мистецтв, яку закінчив 1941 року. Згодом студіював мистецтво в Берлінській академії мистецтв Kunst Academie; став асистентом скульптора Франца Клімша (нім. Frans Klimsh), моделюючи з теракоти та пластиліну. З 1943 року навчається скульптурі в Королівській академії красних мистецтв у Гаазі (Голландія).

Імміграція в Канаду[ред.ред. код]

Одружившись ще у 1943 році в Берліні з Маргаретою, за радянської окупації подружжя вдалося до Амстердаму, опісля опинились у таборі для біженців у монастирі в Ейндговені (Eindhoven).

1948 року переселился до Вінніпегу (Манітоба). Тут 1992 року в його честь відкрито для публіки в Ассінібойнському парку «Сад скульптур Лео Мола» (англ. Leo Mol Sculpture Garden): серед вінніпезького парку стоять понад 300 його творів[1].

Твори[ред.ред. код]

Автор пам'ятників Тарасові Шевченку у Вінніпегу (1961), Вашингтоні (1964), в Буенос-Айресі (1971), у Санкт-Петербурзі, Оттаві (2011) та Івано-Франківську (2011).[2], Лесі Українці в Торонто. Він також є автором надгробного пам’ятника Іванові Багряному у Новому Ульмі, Німеччина.

Пам'ятник Тарасові Шевченку в Івано-Франківську.Скульптор: Лео Мол

Серед його скульптурних шедеврів б'юсти:

Нагороди[ред.ред. код]

1989 року скульптора нагороджено найвищою державною нагородою Канади — Орденом Канади. У 2000 з черги відзначено провінційною відзнакою Орденом Манітоби; того ж року його скульптура «Лісоруби» (англ. Lumberjacks) з'явилась на канадійській поштовій марці.

Серед інших відзнак Лео Мола: почесні докторати від Вінніпезького, Манітобського та Альбертського університетів.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський. За редакцією А. В. Кудрицького. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 421.
  • Біляїв Володимир. «На неокраянім крилі…» — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.
  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • «Biographical Note», Програмка й Каталог до Виставки творів з нагоди візиту Їх Святості Івана-Павла ІІ до Манітоби, Loch Gallery, Вінніпег, 1984.
  • Степовик Дмитро «Скульптор Лео Мол. Життя і творчість.» К. «Мистецтво», 1995, 223с.

Посилання[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]