Мухоловка кавказька
| Мухоловка кавказька | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець кавказької мухоловки
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ficedula semitorquata (Homeyer, 1885) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Muscicapa semitorquata Homeyer, 1885 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мухоло́вка кавказька[2] (Ficedula semitorquata) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Гніздиться на Балканах і в Західній Азії, зимує в Африці. В Україні рідкісний гніздовий і перелітний вид[4].
Опис[ред. | ред. код]
За зовнішним виглядом кавказька мухоловка займає проміжне положення між строкатою і білошиєю мухоловками. Її довжина становить 12-14 см, вага 8-17 г.
У самців під час сезону розмноження верхня частина тіла чорна з білими плямами, нижня частина тіла біла. Від самців білошиєї мухоловки вони відрізняються незамкненим на задній частині шиї "коміром", невеликою білою плямою на лобі (іноді розділеною на дві плями, як у строкатої мухоловки), більш темним надхвістям, широкими білими краями крайніх стернових пер і білими плямиами біля основи всіх стернових пер, за винятком центральної пари. Самиці своїм забарвленням є подібні до самиць білошиєї мухоловки. Верхня частина тіла у них світло-коричнева, за винятком чорно-білих крил і хвоста. Молоді птахи є подібними до молодих білошиїм мухоловок.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Кавказькі мухоловки гніздяться в північній Греції, Албанії, Північній Македонії, Болгарії, Туреччині, Вірменії, Грузії, Азербайджані, в Кавказьких горах в Росії та в горах Загрос і Ельбурс в Ірані. Взимку вони мігрують до Африканських Великих озер — в Кенію, Танзанію, Демократичну Республіку Конго, Південний Судан, Уганду, Руанду і Бурунді[5][6]. В Україні у 2013 році спостерігався випадок гніздування птаха в Криму.
Кавказькі мухоловки живуть на гірських схилах, порослих дубовими і грабовими лісами, на висоті до 2000 м над рівнем моря, а також в лісах кавказького ясеня Fraxinus oxycarpa на берегах річок, в гаях східих платанів, в старих садах, парках і лісосмугах, в заростях на околицях людських поселень. Вони живляться переважно комахами, яких ловлть в польоті, а також павуками і равликами. Сезон розмноження триває з середини квітня до середини липня. Гніздо має чашоподібну форму, будується самицею з сухого листя, стебел, лишайнику і моху, встелюється конкими корінцями, травою і рослинними волокнами, іноді шерстю, пір'ям і пухом, розміщується в дурлі, іноді в покинутому дуплі дятла або в шпаківні. В кладці 5-6 яєць.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція кавказьких мухоловок становить від 58 до 350 дорослих птахів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Ficedula semitorquata: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 15 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 серпня 2022.
- ↑ Пекло А. М. Первый случай гнездования полуошейниковой мухоловки, Ficedula semitorquata (Aves, Passeriformes), в Крыму // Вестник зоологии : науковий журнал. — 2013. — Т. 47, № 2. — С. 172. — ISSN 0084-5604.
- ↑ Briedis, M.; Träff, J.; Hahn, S.; Ilieva, M.; Král, M.; Peev, S.; Adamík, P. (2016). Year-round spatiotemporal distribution of the enigmatic Semi-collared Flycatcher Ficedula semitorquata. Journal of Ornithology. 157 (3): 895—900. doi:10.1007/s10336-016-1334-6.
- ↑ Briedis, M.; Hahn, S.; Adamík, P. (2017). Cold spell en route delays spring arrival and decreases apparent survival in a long-distance migratory songbird. BMC Ecology. 17 (11): 11. doi:10.1186/s12898-017-0121-4. PMC 5381016. PMID 28376915.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |