Список президентів США

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Президент США (англ. President of the United States) обирається раз у чотири роки з 1789 року. Він є главою держави і уряду Сполучених Штатів, а також Верховним Головнокомандувачем Збройних сил Сполучених Штатів. У разі смерті або відставки президента його повинен замінити віце-президент. Обов'язковою вимогою до кандидатів у президенти є вік понад 35 років і громадянство США від народження[1].

Першим президентом Сполучених Штатів Америки став Джордж Вашингтон, а чинним, 44-тим президентом, є Барак Обама2009 року). Традиційно кілька послідовних термінів президентства нумеруються як одне, але обидва президентства Гровера Клівленда позначаються як 22-ге і 24-те, оскільки вони не проходили підряд. Таким чином, за всю історію посади президента США її займало 43 особи.

Найстаршим президентом на момент обрання був Рональд Рейган, що обійняв посаду у віці 69 років і переобраний на другий термін у віці 73 років. Наймолодшим президентом був Теодор Рузвельт, який зайняв пост у віці 42 роки і 10 місяців[2]. До Франкліна Рузвельта жоден президент не висував свою кандидатуру більше, ніж на два терміни. Ця традиція склалася ще з часів Джорджа Вашингтона. Рузвельт був обраний чотири рази підряд (помер під час четвертого терміну). Після його смерті заборона балотуватися більше двох разів була закріплена конституційно[3].

Найкоротший час на посаді президента провів Вільям Генрі Гаррісон (32 дні), а найдовший — Франклін Рузвельт (майже 13 років). Єдиним римо-католиком на посаді президента США був Джон Кеннеді, а єдиним темношкірим — чинний глава держави Барак Обама. Посаду президента Сполучених Штатів ніколи не займала жінка. Із 43 осіб, які були президентами США, четверо померли на посту з природних причин (Вільям Генрі Гаррісон, Закарі Тейлор[4], Воррен Гардінг[5] і Франклін Рузвельт), четверо були вбиті (Авраам Лінкольн[6], Джеймс Гарфілд[6], Вільям Мак-Кінлі[7] і Джон Кеннеді[8]), а Річард Ніксон пішов у відставку[9][10].

Президенти США[ред.ред. код]

Партії

      Безпартійний       Федералістська       Демократично-республіканська       Демократична       Вігів       Республіканська

Президенти США
Президент Роки президентства Роки життя Віце-президент Діяльність
XVIII століття
1
Gilbert Stuart, George Washington (Lansdowne portrait, 1796).jpg
Джордж Вашингтон
(George Washington)[11][12][13]
1789-1797
22 лютого 1732

14 грудня 1799
Джон Адамс
(1789-1797)
Головнокомандувач Континентальної армії, перший президент США, знакова особа в американській історії (його називають навіть «батьком американської нації»). Брав участь у Філадельфійському конвенті. Більшість президентських традицій країни походять саме від Джорджа Вашингтона. Однак за його правління економічна ситуація в США залишалася нестабільною; податок на алкоголь призвів до повстання віскі.
2
Adamstrumbull.jpg
Джон Адамс
(John Adams)[14][15][16]
1797-1801
30 жовтня 1735

4 липня 1826
Томас Джефферсон
(1797-1801)
Один з творців Декларації незалежності Сполучених Штатів 1776 року, підписав Паризький мирний договір, що завершив війну за незалежність США. Президентство Адамса характеризується численними політичними інтригами, спричиненими двопартійною системою виборів. За його правління погіршились стосунки з Францією, відбулася неоголошена війна з цією державою. Джон Адамс став першим господарем Білого дому.
XIX століття
3
Thomas Jefferson by Rembrandt Peale, 1800.jpg Томас Джефферсон
(Thomas Jefferson)[17][18][19]
1801-1809
13 квітня 1743

4 липня 1826
Аарон Бурр
(1801-1805)

Джордж Клінтон
(1805-1812)
Основний автор Декларації незалежності. Підтримував демократизацію влади, провів скорочення чисельності війська, заснував Військову академію у Вест-Пойнті. За правління Джефферсона Сполучені Штати придбали Луїзіану, був зменшений обсяг работоргівлі.
4
Jm4.gif
Джеймс Медісон
(James Madison)[20][21][22]
1809-1817
16 березня 1751

28 червня 1836
Джордж Клінтон
(1805-1812)

посада вакантна

Елбридж Джеррі
(1813-1814)
Один із ключових авторів Конституції США. На початку президентства заборонив торгівлю з Англією й Францією через їхню економічну політику щодо США. Згодом скасував заборону щодо Франції, але не зробив цього щодо Англії, що призвело до війни з нею, яку Америка виграла попри невдалий для неї початок. За Медісона остаточно розпалася Федералістська партія, яка відмовилася підтримати війну.
5
Jamesmonroe-npgallery.jpg Джеймс Монро
(James Monroe)[23][24][25]
1817-1825
28 квітня 1758

4 липня 1831
Деніел Томпкінс
(1817-1825)
Знизив політичну напругу в країні, більшу частину доби його правління називають «ерою доброї згоди», проте були і негативні явища, зокрема економічна криза 1819 року. Провадив доктрину Монро, яка полягала у принципі невтручання європейських держав у справи держав Американського континенту, а США — у справи держав Європи. За його президентства США придбали в Іспанії Флориду.
6
John Quincy Adams.jpg
Джон Квінсі Адамс
(John Quincy Adams)[26][27][28]
1825-1829
11 липня 1767

23 лютого 1848
Джон Колдвелл Келхун
(1825-1832)
Син другого президента Джона Адамса, дипломат. На виборах не набрав більшості голосів виборників (голоси розділилися навпіл), але був обраний на посаду президента Палатою представників. За час свого президентства намагався розвивати у країні науку й мистецтво, виступав проти рабства, за що був підданий жорсткій критиці. Після завершення терміну продовжив політичну кар'єру в Палаті представників.
7
Andrew jackson head.jpg
Ендрю Джексон
(Andrew Jackson)[29][30][31]
1829-1837
15 березня 1767

8 червня 1845
Джон Колдвелл Келхун
(1825-1832)

посада вакантна

Мартін Ван Бюрен
(1833-1837)
Виходець із простої сім'ї, адвокат, військовий діяч. Один із засновників Демократичної партії. На виборах 1824 отримав відносну більшість голосів, але не отримав абсолютної, тому президентом став Джон Адамс. Утім, Джексон був обраний в 1828 році. Він був прихильником рабовласницької системи, а також підтримував виселення індіанців. Закрив Другий банк США.
8
MartinVanBuren.png
Мартін Ван Бюрен
(Martin Van Buren)[32][33][34]
1837-1841
5 грудня 1782

24 липня 1862
Річард Ментор Джонсон
(1837-1841)
Адвокат, сенатор, єдиний президент США, рідною мовою якого була не англійськанідерландська). Вступивши на пост, висунув декілька проектів щодо покращення складного економічного становища в країні, але його спроби завершилися невдачею. Згодом ще двічі балотувався на виборах, однак обидва рази невдало.
9
William Henry Harrison by James Reid Lambdin, 1835.jpg
Вільям Генрі Гаррісон
(William Henry Harrison)[35][36][37]
1841-1841
9 лютого 1773

4 квітня 1841
Джон Тайлер
(1841)
Останній президент, що народився до Війни за незалежність. Прославився як герой у ході війни з Англією і бойових дій проти індіанців. Гаррісон був обраний президентом у віці 68 років, але провів на посаді всього 32 дні, оскільки застудився під час інавгураційної промови і невдовзі помер. Нічого суттєвого зробити не встиг, його наступником став віце-президент Джон Тайлер.
10
[к 1]
WHOportTyler.jpg
Джон Тайлер
(John Tyler)[38][39][40]
1841-1845
29 березня 1790

18 січня 1862
посада вакантна Не виправдав надій партії вігів, від якої був обраний, бо спирався на політику демократів. За це був вигнаний із партії. Провадив курс на розвиток економіки, але не надто вдало, тому швидко втратив популярність як у народі, так і в політичних колах. Конфліктував з Конгресом.
11
James Knox Polk by GPA Healy, 1858.jpg
Джеймс Нокс Полк
(James Knox Polk)[41][42][43]
1845-1849
2 листопада 1795

15 червня 1849
Джордж Даллас
(1845-1849)
За його президентства США отримали великі територіальні придбання (були завойовані Верхня Каліфорнія і Нова Мексика — землі сучасних штатів Каліфорнія, Нью-Мексико, Аризона, Невада і Юта; Велика Британія поступилась Орегоном), велася війна з Мексикою. Але, з іншого боку, ці територіальні придбання поглибили суперечки між Північчю і Півднем, що згодом вилилося у громадянську війну. Робота на посаді підірвала здоров'я Полка, тому після закінчення терміну президентства він невдовзі помер.
12
Zachary Taylor by Joseph Henry Bush, c1848.jpg
Закарі Тейлор
(Zachary Taylor)[44][45][46]
1849-1850
24 листопада 1784

9 липня 1850
Міллард Філлмор
(1849-1850)
Тейлор, успішний воєначальник, був популярним в народі, що забезпечило йому перемогу на виборах. Провадив успішну політику, намагався не звертати уваги на дрібні політичні інтриги, але мав слабке здоров'я, тому провів на посту президента лише трохи більше року.
13
Millard Fillmore.1.jpg
Міллард Філлмор
(Millard Fillmore)[47][48][49]
1850-1853
7 січня 1800

8 березня 1874
посада вакантна Став президентом у 1850 році, займаючи посаду віце-президента, внаслідок смерті Закарі Тейлора. Президентство його було недовгим, воно не характеризувалося різкими змінами в політиці країни, але великі реформи пройшли в адміністрації президента. Філлмор підтримував і впроваджував Компроміс 1850 року, який на певний час стримав конфлікт між Півднем та Північчю; підписав Закон про рабів-втікачів.
14
Franklin Pierce by GPA Healy, 1858.jpg
Франклін Пірс
(Franklin Pierce)[50][51][52]
1853-1857
23 листопада 1804

8 жовтня 1869
Вільям Кінг
(1853)

посада вакантна
Виграв вибори 1852 року від демократів з великою перевагою через кризу у Партії вігів. Відстоював інтереси рабовласників, ще більше поглиблювавши суперечності між Півднем та Північчю. За президентства Пірса США придбали у Мексики землі на південь від річки Хіла і західніше Ріо-Гранде площею 76 845 км²; відбувся збройний конфлікт в Канзасі, який називають «репетицією Громадянської війни». Було прийнято Закон Канзас-Небраска, що дозволив цим двом штатам самостійно вирішувати питання щодо узаконення чи скасування рабства на їх території.
15
James Buchanan, by George Peter Alexander Healy.jpg
Джеймс Б'юкенен
(James Buchanan)[53][54][55]
1857-1861
23 квітня 1791

1 червня 1868
Джон Брекінрідж
(1857-1861)
Був обраний прорабовласницькими силами, провадив бліду і неенергійну політику. Його президентство остаточно призвело до громадянської війни. Коли 11 штатів утворили Конфедеративні Штати Америки, президент цьому не суперечив. Політичне становище в державі зайшло в глухий кут. Єдиний президент США, що ніколи не був одруженим[к 2].
16
Abraham Lincoln by George Peter Alexander Healy.jpg
Авраам Лінкольн
(Abraham Lincoln)[56][57][58]
1861-1865
12 лютого 1809

15 квітня 1865
Ганнібал Гемлін
(1861-1865)

Ендрю Джонсон
(1865)
Один із засновників Республіканської партії. Був обраний на посаду президента напередодні Громадянської війни, яка завершилася перемогою Півночі; роль Лінкольна у перемозі була досить значною. Внаслідок війни було ліквідоване рабство в країні (він підписав Прокламацію про звільнення рабів і Акт про гомстеди), визначено курс розвитку США. Авраама Лінкольна вбив Джон Бут через декілька днів після закінчення бойових дій.
17
Andrew Johnson portrait.jpg
Ендрю Джонсон
(Andrew Johnson)[59][60][61]
1865-1869
29 грудня 1808

31 липня 1875
посада вакантна Став президентом внаслідок вбивства Лінкольна[к 3]. Швидко налаштував проти себе Конгрес, приймаючи непопулярні рішення. За Джонсона було остаточно скасовано рабство: ратифікована відповідна поправка до Конституції; але становище чорношкірих залишалося поганим. Також під час його президентства Америка придбала Аляску у Росії.
18
Ulysses S. Grant.jpg
Улісс Грант
(Ulysses S. Grant)[62][63][64]
1869-1877
27 квітня 1822

23 липня 1885
Шайлер Колфакс
(1869-1873)

Генрі Вілсон
(1873-1875)

посада вакантна
Полководець Півночі за часів Громадянської війни, популярний у народі та політичних колах США. Основним завданням Гранта як президента була нормалізація стосунків з Півднем, до чого він і прагнув. Вибраний на два терміни; другий його термін характеризувався, в основному, сильним розколом і значними корупційними скандалами в Республіканській партії.
19
Daniel Huntington - Rutherford Birchard Hayes - Google Art Project.jpg
Разерфорд Гейз
(Rutherford Birchard Hayes)[65][66][67]
1877-1881
4 жовтня 1822

17 січня 1893
Вільям Вілер
(1877-1881)
Вибраний у результаті дуже суперечливих виборів, на яких переміг суперник Гейза Семюел Тілден, але після втручання армії на чолі з Уліссом Грантом у парламенті внаслідок довгих дебатів був вибраний Гейз. Він проголосив своєю програмою остаточне примирення південних і північних штатів, а також викорінення корупції, проте останнього досягти не вдалося.
20
James A. Garfield.gif
Джеймс Гарфілд
(James Garfield)[68][69][70]
1881-1881
19 листопада 1831

19 вересня 1881
Честер Алан Артур
(1881)
Воєначальник, конгресмен. Вибраний 1880 року, Гарфілд мав намір остаточно покінчити з проблемами всередині Республіканської партії, розпочав деякі реформи, але планам завадило його швидке убивство. Джеймс Гарфілд був застрелений психічно неврівноваженим Шарлем Гіто і після недовгого невдалого лікування помер.
21
Chester A Arthur by Daniel Huntington.jpeg
Честер Алан Артур
(Chester Alan Arthur)[71][72][73]
1881-1885
5 жовтня 1829

18 листопада 1886
посада вакантна Займав пост віце-президента, став президентом внаслідок вбивства Гарфілда. Спочатку не був популярний в народі через зв'язок з корупційними скандалами ще до президентства, але провів низку успішних реформ (зокрема, реформу в державному апараті і реформу громадянської служби), чим завоював високий рейтинг.
22
Grover Cleveland portrait2.jpg Гровер Клівленд
(Grover Cleveland)[74][75]
1885-1889
18 березня 1837

24 червня 1908
Томас Гендрікс
(1885)

посада вакантна
Єдиний президент США, що займав цей пост два терміни з перервою. За часів першого президентства зробив спробу відмовитися від системи «spoils system» (зміни чиновників після вибору нового президента); економіка країни у той час процвітала. На виборах 1888 року Клівленд набрав більшість голосів виборців, але програв у колегії виборників, тому президентом став Бенджамін Гаррісон.
23
Benjamin Harrison by Eastman Johnson (1895).jpg Бенджамін Гаррісон
(Benjamin Harrison)[76][77][78]
1889-1893
20 серпня 1833

13 березня 1901
Леві Мортон
(1889-1893)
Внук Вільяма Генрі Гаррісона, воєначальник. З економічного боку його президентство було не надто вдалим. Висловлювався за протекційну митну систему та проти імміграції пролетарів, займався проблемами пенсійного забезпечення, вів антимонопольну діяльність. Балотувався на наступних президентських виборах, але через погіршення стану економіки втратив популярність, тому програв вибори Клівленду.
24
Grover Cleveland, painting by Anders Zorn.jpg Гровер Клівленд
(Grover Cleveland)[74][75]
1893-1897
18 березня 1837

24 червня 1908
Едлай Стівенсон
(1893-1897)
Під час другого свого президентства Клівленд повернув деякі свої реформи, скасовані Гаррісоном. Був надто нерішучим, провадив не зовсім послідовну політику, що призвело до страйків і проблем в економіці. При Клівленді був відновлений золотий стандарт; утворено штат Юта.
25
Official White House portrait of William McKinley.jpg
Вільям Мак-Кінлі
(William McKinley)[79][80][81]
1897-1901
29 січня 1843

14 вересня 1901
Гаррет Гобарт
(1897-1899)

посада вакантна

Теодор Рузвельт
(1901)
За часів президентства Мак-Кінлі країна остаточно відмовилася від доктрини Монро, вела чимало війн (серед них — війна з Іспанією, внаслідок якої США поширили свій вплив на Кубу, Пуерто-Рико, Гуам та Філіппіни). Був убитий анархістом Леоном Чолгошем.
XX століття
26
Troosevelt.gif
Теодор Рузвельт
(Theodore Roosevelt)[82][83][84]
1901-1909
27 жовтня 1858

6 січня 1919
посада вакантна

Чарльз Фербенкс
(1905-1909)
Займав пост віце-президента, став президентом внаслідок вбивства Мак-Кінлі. Наймолодший президент за всю історію США, лауреат Нобелівської премії миру[к 4]. Продовжив курс попередника на відмову від ізоляціонізму і посилення впливу США у світі. Боровся із монополіями, приділяв увагу захисту природних ресурсів. Рузвельту належить вислів «політика великого кийка».
27
TaftOfficial Portrait.jpg
Вільям Говард Тафт
(William Howard Taft)[85][86][87]
1909-1913
15 вересня 1857

8 березня 1930
Джеймс Шерман
(1909-1912)

посада вакантна
Був близьким соратником Рузвельта; той підтримав Тафта під час його передвиборчої кампанії. За час президентства Тафта адміністрацією президента було ініційовано понад 80 антимонопольних позовів; були укладені торгові угоди з кількома державами. США втручалися в політику держав Латинської Америки, було прийнято невдалий «китайський проект», який полягав у експансії Сполучених Штатів в Китай з метою недопущення посилення впливу Японії в цьому регіоні.
28
President Woodrow Wilson portrait December 2 1912.jpg
Томас Вудро Вільсон
(Thomas Woodrow Wilson)[88][89][90]
1913-1921
28 грудня 1856

3 лютого 1924
Томас Маршалл
(1913-1921)
На початку Першої світової війни вів пацифістську політику, не бажаючи втягувати країну у війну; утім, у квітні 1917 року США все-таки вступили у неї. Вільсон — автор названих його іменем «Чотирнадцяти пунктів». Був одним з найвпливовіших учасників Паризької мирної конференції. Ініціатор створення Ліги Націй, до якої, утім, США не ввійшли через опір республіканців у Конгресі. 23 грудня 1913 підписав закон про створення Федеральної резервної системи США, яка діє по сьогодні. За Вільсона у Сполучених Штатах було введено Сухий закон. В останні два роки президентства, переживши інсульт, був недієздатним.
29
Warren G Harding portrait as senator June 1920.jpg
Воррен Гардінг
(Warren Gamaliel Harding)[91][92][93]
1921-1923
2 листопада 1865

2 серпня 1923
Калвін Кулідж
(1921-1923)
Проголосив політику «твердого індивідуалізму», яка зводилась до самоусунення держави від регулювання економічних, фінансових і соціальних процесів; увів восьмигодинний робочий день. Допомагав продовольством Україні й Росії під час голодомору 1921–1923. У 1923 році до громадськості проникла інформація про крупні незаконні дії серед співробітників адміністрації Гардінга, сам президент теж був звинувачений. Це, імовірно, і призвело до його ранньої смерті.
30
Calvin Coolidge photo portrait head and shoulders.jpg
Калвін Кулідж
(Calvin Coolidge)[94][95][96]
1923-1929
4 липня 1872

5 січня 1933
посада вакантна

Чарлз Дауес
(1925-1929)
Займав пост віце-президента, став президентом внаслідок смерті Гардінга. Його президентство характеризувалося піднесенням економіки. Різко підвищилася активність Ку-Клукс-Клану; індіанці остаточно отримали американське громадянство. Кулідж знизив податки, внаслідок чого підвищилося матеріальний достаток американців, проте згодом це призвело до різкого спаду в економіці.
31
HerbertHoover.jpg
Герберт Кларк Гувер
(Herbert Clark Hoover)[97][98][99]
1929-1933
10 серпня 1874

20 жовтня 1964
Чарльз Кертіс
(1929-1933)
Вибраний із великим відривом від суперників, Гувер збирався провести масштабні реформи в економіці, але цьому завадила найважча в історії США економічна криза — Велика депресія. Під знаком невдалої боротьби з нею пройшло майже все президентство Гувера. Він виділяв великі гроші на розвиток промисловості, створення робочих місць, але заперечував проти прямої грошової допомоги безробітним. Під кінець терміну повністю втратив популярність в народі.
32
FDR in 1933.jpg
Франклін Делано Рузвельт
(Franklin D. Roosevelt)[100][101][102]
1933-1945
30 січня 1882

12 квітня 1945
Джон Гарнер
(1933-1941)

Генрі Воллес
(1941-1945)

Гаррі Трумен
(1945)
Далекий родич Теодора Рузвельта. Єдиний президент США, який обирався на цей пост більше двох термінів. 1932 року був вибраний президентом під гаслами боротьби з Великою депресією. Проголосив Новий курс — була відновлена банківська сфера, різко зменшилася кількість безробітних, покращено систему соціального захисту населення. До початку Другої світової війни Рузвельт провадив політику нейтралітету у військових справах, але після початку війни США активно втрутилися у її перебіг. Зокрема, було прийнято закон про ленд-ліз. Франклін Рузвельт виконував функції Головнокомандувача армії США, брав активну участь у всіх конференціях «великої трійки»[к 5]. Помер від інсульту на початку свого четвертого терміну.
33
Harry S. Truman.jpg
Гаррі Трумен
(Harry Truman)[103][104][105]
1945-1953
8 травня 1884

26 грудня 1972
посада вакантна

Олбен Барклі
(1949-1953)
Займав пост віце-президента, став президентом внаслідок смерті Рузвельта. Ініціатор бомбардування Хіросіми і Нагасакі, автор доктрини Трумена, прихильник створення НАТО. Під час президентства Трумена розпочалася Холодна війна між СРСР і США. Президент підтримував план Маршалла. За його наказом США втрутилися у Корейську війну.
34
Dwight D. Eisenhower, official Presidential portrait.jpg
Дуайт Ейзенхауер
(Dwight David Eisenhower)[106][107][108]
1953-1961
14 жовтня 1890

28 березня 1969
Річард Ніксон
(1953-1961)
Його правління ознаменувалося боротьбою з Комуністичною партією і серйозними расовими конфліктами в країні. Завершилася війна в Кореї, було видано закон про освіту. Ейзенхауер був прихильником продовження Холодної війни та гонки озброєнь.
35
John F. Kennedy, White House color photo portrait.jpg
Джон Фітцджеральд Кеннеді
(John Fitzgerald Kennedy)[109][110][111]
1961-1963
29 травня 1917

22 листопада 1963
Ліндон Джонсон
(1961-1963)
Один з найбагатших президентів США, єдиний президент-католик. Його президентство характеризується успішно вирішеною Карибською кризою, серйозними успіхами у боротьбі за права чорношкірих та початку програми «Аполлон» з висадки на Місяць. Також Кеннеді добився певних економічних успіхів (зокрема, було зменшено податки і незначно збільшено мінімальну зарплату). Був убитий 22 листопада 1963 року Лі Гарві Освальдом. Причини вбивства досі точно не відомі.
36
Lbj2.jpg
Ліндон Джонсон
(Lyndon Baines Johnson)[112][113]
1963-1969
27 серпня 1908

22 січня 1973
Х'юберт Гамфрі
(1965-1969)
Займав пост віце-президента, став президентом внаслідок вбивства Кеннеді. В основному, продовжував політику попередника, особливо боротьбу з расизмом. Провів значні реформи в економічній сфері, ефективно боровся з бідністю. Під час другого терміну Джонсона економічний ріст країни дещо знизився внаслідок втручання США у війну в В'єтнамі. Ця війна призвела до різкого падіння популярності президента, тому на третій термін він не балотувався, хоча мав на це право[к 6].
37
Richard Nixon - Presidential portrait.jpg
Річард Ніксон
(Richard Milhous Nixon)[114][115][116]
1969-1974
9 січня 1913

22 квітня 1994
Спіро Агню
(1969-1973)

посада вакантна

Джеральд Форд
(1973-1974)
Обраний двічі віце-президентом і двічі президентом. Провадив переговори з СРСР про обмеження ядерних озброєнь, намагався зменшити політичну напругу між США та СРСР, вів курс на розвиток космічної програми (саме за президентства Ніксона американці вперше висадилися на Місяць). Провів чимало вдалих дипломатичних візитів, збільшував пенсії та виплати бідним. Ніксон — єдиний президент США, який пішов у відставку (внаслідок Вотергейтського скандалу).
38
Gerald Ford.jpg
Джеральд Форд
(Gerald Rudolph Ford)[117][118][119]
1974-1977
14 липня 1913

26 грудня 2006
посада вакантна

Нельсон Рокфеллер
(1974-1977)
Був віце-президентом, став президентом внаслідок відставки Ніксона; видав указ про зняття всіх звинувачень з нього. Єдиний очільник держави в історії США, який не був обраний всенародним голосуванням ні на пост віце-президента, ні на пост президента. Продовжив політику попередника на покращення стосунків із СРСР. 1975 року закінчилася війна у В'єтнамі. Форд стикнувся із досить серйозною економічною кризою, провадив курс на згортання державного регулювання економіки. Популярність президента в народі була досить низькою.
39
James E. Carter - portrait.jpg
Джиммі Картер
(James Carter)[120][121][122]
1977-1981
1 жовтня 1924
Волтер Мондейл
(1977-1981)
Мав намір зменшити масштаби кризи в економіці, але не досяг мети: за його правління США опинилися у наймасштабнішій економічній скруті з часів Великої депресії, хоча певні кроки все ж були зроблені. Афішував близькість до простолюду, наносив візити у маленькі провінційні містечка, де проводив зустрічі з громадськістю. Його президентство ознаменувалося погіршенням дипломатичних відносин із СРСР внаслідок вторгнення останнього в Афганістан; 1980 року США бойкотували Олімпійські ігри. Провадив доктрину, згідно з якою регіон Перської затоки оголошувався зоною впливу Сполучених Штатів.
40
Official Portrait of President Reagan 1981.jpg
Рональд Рейган
(Ronald Wilson Reagan)[123][124][125]
1981-1989
6 лютого 1911

5 червня 2004
Джордж Герберт Вокер Буш
(1981-1989)
Успішно долав економічну кризу шляхом зменшення інфляції та безробіття, послаблення ролі держави в економіці. Провів значні реформи у сфері боротьби з наркотиками і нелегальною міграцією до США. На початку правління Рейгана Холодна війна загострилася, але після приходу до влади в СРСР Михайла Горбачова стосунки між двома державами вдалося покращити, внаслідок чого протистояння між ними закінчилося без війни. 1986 року спалахнув скандал «Іран-контрас», коли стало відомо, що адміністрація Рейгана незаконно продає зброю в Іран, порушуючи ембарго проти цієї країни.
41
George H. W. Bush, President of the United States, 1989 official portrait.jpg
Джордж Герберт Вокер Буш
(Джордж Буш-старший; George Herbert Walker Bush)[126][127][128]
1989-1993
12 червня 1924
Ден Квейл
(1989-1993)
Продовжував економічну політику попередника, але стикнувся з економічними проблемами, пов'язаними з дефіцитом бюджету. Його президентство ознаменувалося остаточною перемогою в Холодній війні і політикою, спрямованою на зменшення запасів стратегічної зброї. За правління Буша США провели війну в Перській затоці, а також вторгнення в Панаму. Сприяв об'єднанню Німеччини.
42
Bill Clinton.jpg
Білл Клінтон
(William Jefferson Clinton)[129][130][131]
1993-2001
19 серпня 1946
Альберт Гор
(1993-2001)
Оголосив курс на зміцнення статусу США як наддержави, якій належить керувати світом. Мав намір провести реформу системи охорони здоров'я, але не досяг в цьому успіху. Висунув нову економічну програму: зменшення податків та інфляції, створення нових робочих місць. Економіка країни за президентства Клінтона залишалася відносно стабільною. США взяли участь у врегулюванні війни в Югославії, НАТО провела операцію в Боснії та Герцеговині. Закінчення президентського терміну Клінтона ознаменувалося сексуальним скандалом з Монікою Левінскі.
XXI століття
43
George-W-Bush.jpeg
Джордж Вокер Буш
(Джордж Буш-молодший; George Walker Bush)[132][133][134]
2001-2009
6 липня 1946
Дік Чейні
(2001-2009)
Через декілька місяців після вступу Буша на посаду, 11 вересня 2001 року, у США відбулася серія терактів, тому президент оголосив глобальну «війну проти тероризму». За його правління США вторглися до Іраку та Афганістану. Була проведена реформи системи охорони здоров'я і освіти. Утім, другий термін Буша ознаменувався різким падінням його популярності через поступовий спад в економіці, невдалу протидію урагану Катріна і конфлікти з Іраком й Афганістаном.
44
Official portrait of Barack Obama.jpg
Барак Обама
(Barack Obama)[135][136][137]
з 2009
4 серпня 1961
Джо Байден
(з 2009)
Чинний президент США, перший в історії держави темношкірий громадянин, який обіймає цю посаду[138]. Провадить політику зменшення дефіциту бюджету і зовнішнього боргу держави, розгортає реформу охорони здоров'я. У передвиборчій кампанії декларував, що завершить війну в Іраку, що і відбулося 5 грудня 2011 року. У травні 2011 було оголошено про смерть очільника терористичної організації «Аль-Каїда» Усами бен Ладена. 6 листопада 2012 року Обама був переобраний на другий термін. Лауреат Нобелівської премії миру.


Нині живі колишні президенти[ред.ред. код]

Станом на серпень 2014 року живуть чотири колишні американські президенти:

Президент Роки президентства Дата народження
Джиммі Картер 1977-1981 1 жовтня 1924(19241001)
Джордж Герберт Вокер Буш 1989-1993 12 червня 1924(19240612)
Білл Клінтон 1993-2001 19 серпня 1946(19460819)
Джордж Вокер Буш 2001-2009 6 липня 1946(19460706)

Остання смерть президента відбулася у грудні 2006. Тоді помер у віці 93 років Джеральд Форд (1974–1977)

Коментарі[ред.ред. код]

  1. Джон Тайлер був обраний віце-президентом від партії вігів разом із президентом Вільямом Гаррісоном. Після швидкої смерті Гаррісона пост президента зайняв Тайлер, але він відмовився підтримувати партію вігів у Конгресі, за що був виключений з неї.
  2. Функції Першої леді офіційно виконувала племінниця Б'юкенена Гаррієт Лейн.
  3. Змовники планували вбити і Джонсона, але їм не вдалося це зробити.
  4. За успішне посередництво в завершенні війни між Росією та Японією.
  5. «Велика трійка» — Франклін Рузвельт, Вінстон Черчилль і Йосип Сталін.
  6. Згідно із двадцять другою поправкою до Конституції США особа мала право балотуватися на на посаду президента лише раз, тільки якщо була президентом понад два роки протягом терміну, на який було обрано її попередника; а Джонсон після смерті Кеннеді був президентом замість нього менше двох років.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Age of Candidacy Law & Legal Definition (англ.)
  2. The Youngest Presidents in U.S. History (англ.)
  3. «Twenty-second Amendment» (англ.)
  4. Ingersoll, Jared. «Death of the President». University of Virginia's Miller Center of Public Affairs. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2010-11-02. 
  5. Russell, Francis (1962). The Shadow of Blooming Grove – Warren G. Harding in His Times. Easton Press. с. 591. ISBN ISBN 0-07-054338-0. 
  6. а б Martin, Paul «Lincoln's Missing Bodyguard», Smithsonian Magazine, 8 квітня 2010, Процитовано 15 листопада 2010
  7. «Big Ben Parker and President McKinley's Assassination». Math.buffalo.edu. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2011-08-08. 
  8. «Nixon Resigns». The Washington Post. Процитовано 31 грудня 2008. 
  9. Presidential Trivia (англ.)
  10. «Nixon Resigns». The Washington Post. Процитовано 31 грудня 2008. 
  11. The White House (2007-03-12). «Biography of George Washington». Whitehouse.gov. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  12. «George Washington – no Political Party – 1st President – American Presidents». History(рос.)укр.. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  13. «George Washington (February 22, 1732 – December 14, 1799)». American Presidents: Life Portraits. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  14. «Biography of John Adams». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  15. «John Adams – Federalist Party – 2nd President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  16. «John Adams (October 30, 1735 – July 4, 1826)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  17. «Biography of Thomas Jefferson». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2009-01-12. 
  18. «Thomas Jefferson – Democratic-Republican Party – 3rd President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2009-01-12. 
  19. «Thomas Jefferson (April 13, 1743 – July 4, 1826)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2009-01-12. 
  20. «Biography of James Madison». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2009-01-12. 
  21. «James Madison – Democratic-Republican Party – 4th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2009-01-12. 
  22. «James Madison (March 16, 1751 – June 28, 1836)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2009-01-12. 
  23. «Biography of James Madison». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2009-01-12. 
  24. «James Monroe – Democratic-Republican Party – 5th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2009-01-12. 
  25. «James Monroe (April 28, 1758 – July 4, 1831)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2009-01-12. 
  26. «Biography of John Quincy Adams». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  27. «John Quincy Adams – Federalist, Democratic-Republican, National Republican, WHIG Party – 6th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  28. «John Quincy Adams (July 11, 1767 – February 23, 1848)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  29. «Biography of Andrew Jackson». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  30. «Andrew Jackson – Democratic-Republican Party – 7th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  31. «Andrew Jackson (March 15, 1767 – June 8, 1845)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  32. «Biography of Martin Van Buren». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  33. «Martin Van Buren – Democratic-Republican, Democratic, and Free Soil Party – 8th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  34. «Martin Van Buren (December 5, 1782 – July 24, 1862)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  35. «Biography of William Henry Harrison». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  36. «William Henry Harrison – WHIG Party – 9th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  37. «William Henry Harrison (February 9, 1773 – April 4, 1841)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  38. «Biography of John Tyler». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  39. «John Tyler – No Party – 10th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  40. «John Tyler (March 29, 1790 – January 18, 1862)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  41. «Biography of James Polk». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  42. «James Polk – Democratic Party – 11th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  43. «James K. Polk (November 2, 1795 – June 15, 1849)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  44. «Biography of Zachary Tyler». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  45. «Zachary Taylor – WHIG Party – 12th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  46. «Zachary Taylor (November 24, 1784 – July 9, 1850)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  47. «Biography of Millard Fillmore». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2009-01-12. 
  48. «Millard Filmore – WHIG Party – 13th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2009-01-12. 
  49. «Millard Fillmore (January 7, 1800 – March 8, 1874)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2009-01-12. 
  50. «Biography of Franklin Pierce». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  51. «Franklin Pierce – Democratic Party – 14th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2009-01-12. 
  52. «Franklin Pierce (November 23, 1804 – October 8, 1869)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2009-01-12. 
  53. «Biography of James Buchanan». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  54. «James Buchanan – Democratic Party – 15th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  55. «James Buchanan (April 23, 1791 – June 1, 1868)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  56. «Biography of Abraham Lincoln». Whitehouse.gov. 12 січня 2007. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  57. «Abraham Lincoln – Republic, National Union Party – 16th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  58. «Abraham Lincoln (February 12, 1809 – April 15, 1865)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  59. «Biography of Andrew Johnson». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  60. «Andrew Johnson – National Union Party – 17th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  61. «Andrew Johnson (December 29, 1808 – July 31, 1875)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  62. «Biography of Ulysses S. Grant». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  63. «Ulysses S. Grant – National Union Party – 18th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  64. «Ulysses S. Grant (April 27, 1822 – July 23, 1885)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  65. «Biography of Rutherford B. Hayes». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  66. «Rutherford B. Hayes – Republican Party – 19th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  67. «Rutherford B. Hayes (October 4, 1822 – January 17, 1893)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  68. «Biography of James Garfield». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  69. «James Garfield – Republican Party – 20th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  70. «James A. Garfield (November 19, 1831 – September 19, 1881)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  71. «Biography of Chester Arthur». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  72. «Chester A. Arthur – Republican Party – 21st President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  73. «Chester A. Arthur (October 5, 1829 – November 18, 1886)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  74. а б «Grover Cleveland – Democratic Party – 22nd and 24th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  75. а б «Grover Cleveland (March 18, 1837 – June 24, 1908)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  76. «Biography of Benjamin Harrison». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  77. «William Henry Harrison – Whig Party – 23rd President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  78. «Benjamin Harrison (August 20, 1833 – March 13, 1901)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  79. «Biography of William McKinley». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  80. «William McKinley – Republican Party – 25th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  81. «William McKinley (January 29, 1843 – September 14, 1901)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  82. «Biography of Theodore Roosevelt». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  83. «Theodore Roosevelt – Republican, Bull Moose Party – 26th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  84. «Theodore Roosevelt (October 27, 1858 – January 6, 1919)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  85. «Biography of William Howard Taft». Whitehouse.gov. 2007-03-13. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  86. «William Howard Taft – Republican Party – 27th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  87. «William Howard Taft (September 15, 1857 – March 8, 1930)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  88. «Biography of Woodrow Wilson». Whitehouse.gov. 2007-03-13. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  89. «Woodrow Wilson – Democratic Party – 28th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  90. «Woodrow Wilson (December 28, 1856 – February 3, 1924)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  91. «Biography of Warren G. Harding». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  92. «Warren Harding – Republican Party – 29th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  93. «Warren G. Harding (November 2, 1865 – August 2, 1923)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  94. «Biography of Calvin Coolidge». Whitehouse.gov. 2007-03-13. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  95. «Calvin Coolidge – Republican Party – 30th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  96. «Calvin Coolidge (July 4, 1872 – January 5, 1933)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  97. «Biography of Herbert Hoover». Whitehouse.gov. 2007-03-13. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  98. «Herbert Hoover – Republican Party – 31st President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  99. «Herbert Hoover (August 10, 1874 – October 20, 1964)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  100. «Biography of Franklin D. Roosevelt». Whitehouse.gov. 2007-03-20. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  101. «Franklin D. Roosevelt – Democratic Party – 32nd President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  102. «Franklin D. Roosevelt (January 30, 1882 – April 12, 1945)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2009-01-12. 
  103. «Biography of Harry S Truman». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  104. «Harry S Truman – Democratic Party – 33rd President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  105. «Harry S Truman (May 8, 1884 – December 26, 1972)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  106. «Biography of Dwight D. Eisenhower». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  107. «Dwight D. Eisenhower – Democratic Party – 34th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. 
  108. «Dwight D. Eisenhower (October 14, 1890 – March 28, 1969)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  109. «Biography of John F. Kennedy». Whitehouse.gov. 12 січня 2007. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  110. «John F. Kennedy – Democratic Party – 35th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  111. «John F. Kennedy (May 29, 1917 – November 22, 1963)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  112. «Lyndon B. Johnson – Democratic Party – 36th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2009-01-12. 
  113. «Lyndon B. Johnson (August 27, 1908 – January 22, 1973)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2009-01-12. 
  114. «Richard M. Nixon». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  115. «Richard Nixon – Republican Party – 37th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  116. «Richard M. Nixon (January 9, 1913 – April 22, 1994)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  117. «Biography of Gerald R. Ford». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  118. «Gerald Ford – Republican Party – 38th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  119. «Gerald R. Ford (July 14, 1913 – December 26, 2006)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  120. «Biography of Jimmy Carter». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  121. «Jimmy Carter – Democratic Party – 39th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  122. «Jimmy Carter (October 1, 1924 – )». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  123. «Biography of Ronald Reagan». Whitehouse.gov. 2008-06-25. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  124. «Ronald Reagan – Republican Party – 40th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  125. «Ronald Reagan (February 6, 1911 – June 5, 2004)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009. 
  126. «Biography of George Herbert Walker Bush». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  127. «George H. W. Bush – Republican Party – 41st President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  128. «George Bush (June 12, 1924 – )». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  129. «Biography of William J. Clinton». Whitehouse.gov. 2007-03-12. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  130. «Bill Clinton – Democratic Party – 42nd President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  англ.
  131. «Bill Clinton (August 19, 1946 – )». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  132. «Biography of President George W. Bush». Whitehouse.gov. 2007-02-25. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  133. «George W. Bush – Republican Party – 43rd President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  134. «George W. Bush (July 6, 1946 – )». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  135. «President Barack Obama». Whitehouse.gov. 20 січня 2009. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 20 січня 2009.  (англ.)
  136. «Barack Obama – Democratic Party – 44th President – American Presidents». History. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  137. «Barack Obama (August 4, 1961 – )». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12 січня 2009.  (англ.)
  138. «Obama wins historic US election». BBC. 5 листопада 2008. Процитовано 5 листопада 2008. 

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]