Список президентів США
Президент США (англ. President of the United States) обирається раз у чотири роки з 1789 року. Він є главою держави і уряду Сполучених Штатів, а також Верховним Головнокомандувачем Збройних сил Сполучених Штатів. У разі смерті або відставки президента його повинен замінити віце-президент. Обов'язковою вимогою до кандидатів у президенти є вік понад 35 років і громадянство США від народження[1].
Першим президентом Сполучених Штатів Америки став Джордж Вашингтон, а чинним, 44-тим президентом, є Барак Обама (з 2009 року). Традиційно кілька послідовних термінів президентства нумеруються як одне, але обидва президентства Гровера Клівленда позначаються як 22-ге і 24-те, оскільки вони не проходили підряд. Таким чином, за всю історію посади президента США її займало 43 особи.
Найстаршим президентом на момент обрання був Рональд Рейган, що обійняв посаду у віці 69 років і переобраний на другий термін у віці 73 років. Наймолодшим президентом був Теодор Рузвельт, який зайняв пост у віці 42 роки і 10 місяців[2]. До Франкліна Рузвельта жоден президент не висував свою кандидатуру більше, ніж на два терміни. Ця традиція склалася ще з часів Джорджа Вашингтона. Рузвельт був обраний чотири рази підряд (помер під час четвертого терміну). Після його смерті заборона балотуватися більше двох разів була закріплена конституційно[3].
Найкоротший час на посаді президента провів Вільям Генрі Гаррісон (32 дні), а найдовший — Франклін Рузвельт (майже 13 років). Єдиним римо-католиком на посаді президента США був Джон Кеннеді, а єдиним темношкірим — чинний глава держави Барак Обама. Посаду президента Сполучених Штатів ніколи не займала жінка. Із 43 осіб, які були президентами США, четверо померли на посту з природних причин (Вільям Генрі Гаррісон, Закарі Тейлор[4], Воррен Гардінг[5] і Франклін Рузвельт), четверо були вбиті (Авраам Лінкольн[6], Джеймс Гарфілд[6], Вільям Мак-Кінлі[7] і Джон Кеннеді[8]), а Річард Ніксон пішов у відставку[9][10].
Президенти США[ред.]
- Партії
Безпартійний Федералістська Демократично-республіканська Демократична Вігів Республіканська
| № | Президент | Роки президентства | Роки життя | Віце-президент | Діяльність | |
|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
||||||
|
|
Джордж Вашингтон (George Washington)[11][12][13] |
|
— 14 грудня 1799 |
Джон Адамс (1789-1797) |
Головнокомандувач Континентальної армії, перший президент США, знакова особа в американській історії (його називають навіть «батьком американської нації»). Брав участь у Філадельфійському конвенті. Більшість президентських традицій країни походять саме від Джорджа Вашингтона. Однак за його правління економічна ситуація в США залишалася нестабільною; податок на алкоголь призвів до повстання віскі. | |
|
|
Джон Адамс (John Adams)[14][15][16] |
|
— 4 липня 1826 |
Томас Джефферсон (1797-1801) |
Один з творців Декларації незалежності Сполучених Штатів 1776 року, підписав Паризький мирний договір, що завершив війну за незалежність США. Президентство Адамса характеризується численними політичними інтригами, спричиненими двопартійною системою виборів. За його правління погіршились стосунки з Францією, відбулася неоголошена війна з цією державою. Джон Адамс став першим господарем Білого дому. | |
|
|
||||||
|
|
Томас Джефферсон (Thomas Jefferson)[17][18][19] |
|
— 4 липня 1826 |
Аарон Бурр (1801-1805) Джордж Клінтон (1805-1812) |
Основний автор Декларації незалежності США. Підтримував демократизацію влади, провів скорочення чисельності війська, заснував Військову академію у Вест-Пойнті. За правління Джефферсона Сполучені Штати придбали Луїзіану, був зменшений обсяг работоргівлі. | |
|
|
Джеймс Медісон (James Madison)[20][21][22] |
|
— 28 червня 1836 |
Джордж Клінтон (1805-1812) посада вакантна Елбридж Джеррі (1813-1814) |
Один із ключових авторів Конституції США. На початку президентства заборонив торгівлю з Англією й Францією через їхню економічну політику щодо США. Згодом скасував заборону щодо Франції, але не зробив цього щодо Англії, що призвело до війни з нею, яку Америка виграла попри невдалий для неї початок. За Медісона остаточно розпалася Федералістська партія, яка відмовилася підтримати війну. | |
|
|
Джеймс Монро (James Monroe)[23][24][25] |
|
— 4 липня 1831 |
Деніел Томпкінс (1817-1825) |
Один із організаторів Луїзіанської покупки. Знизив політичну напругу в країні, більшу частину доби його правління називають «ерою доброї згоди», проте були і негативні явища, зокрема економічна криза 1819 року. Провадив доктрину Монро, яка полягає у принципі невтручання європейських держав у справи держав Американського континенту, а США — у справи держав Європи. | |
|
|
Джон Квінсі Адамс (John Quincy Adams)[26][27][28] |
|
— 23 лютого 1848 |
Джон Колдвелл Келхун (1825-1832) |
Син другого президента Джона Адамса, дипломат. На виборах не набрав більшості голосів виборників (голоси розділилися навпіл), але був вибраний президентом Палатою представників. За час свого президентства намагався розвивати у країні науку й мистецтво, виступав проти рабства, за що піддавався жорсткій критиці. Після завершення терміну був обраний у Палату представників, і до кінця життя займався політикою. | |
|
|
Ендрю Джексон (Andrew Jackson)[29][30][31] |
|
— 8 червня 1845 |
Джон Колдвелл Келхун (1825-1832) посада вакантна Мартін Ван Бюрен (1833-1837) |
Вихідець із простої сім'ї, адвокат, військовий діяч. Один із засновників Демократичної партії. На виборах 1824 отримав відносну більшість голосів, але не отримав абсолютної, тому президентом став Джон Адамс. Утім, Джексон був обраний в 1828 році. Він був прихильником рабовласницької системи, а також підтримував виселення індіанців. Закрив Другий банк США. | |
|
|
Мартін Ван Бюрен (Martin Van Buren)[32][33][34] |
|
— 24 липня 1862 |
Річард Ментор Джонсон (1837-1841) |
Адвокат, сенатор, єдиний президент США, рідною мовою якого була не англійська (а нідерландська). Вступивши на пост, висунув декілька проектів щодо покращення складного економічного становища в країні, але його спроби завершилися невдачею. Згодом ще двічі балотувався на виборах, але обидва рази невдало. | |
|
|
Вільям Генрі Гаррісон (William Henry Harrison)[35][36][37] |
|
— 4 квітня 1841 |
Джон Тайлер (1841) |
Останній президент, що народився до Війни за незалежність. Прославився як герой у ході війни з Англією і бойових дій проти індіанців. Гаррісон був обраний президентом у віці 68 років, але провів на посаді всього 32 дні, оскільки застудився під час інавгураційної промови і невдовзі помер. Нічого суттєвого зробити не встиг, його наступником став віце-президент Джон Тайлер. | |
|
|
Джон Тайлер (John Tyler)[38][39][40] |
|
— 18 січня 1862 |
посада вакантна | Не виправдав надій партії вігів, від якої був обраний, бо спирався на політику демократів. За це був вигнаний із партії. Провадив курс на розвиток економіки, але не надто вдало, тому швидко втратив популярність як у народі, так і в політичних колах. Був у ворожих стосунках з Конгресом. | |
|
|
Джеймс Нокс Полк (James Knox Polk)[41][42][43] |
|
— 15 червня 1849 |
Джордж Даллас (1845-1849) |
Один із найдіяльніших президентів США. Його правління ознаменувалося великими територіальними придбаннями (були завойовані Верхня Каліфорнія і Нова Мексика — землі сучасних штатів Каліфорнія, Нью-Мексико, Аризона, Невада і Юта, Велика Британія поступилась Орегоном), велася війна з Мексикою. Але, з іншого боку, ці територіальні придбання поглибили суперечки між Північчю і Півднем, що згодом вилилося у громадянську війну. Робота на посаді підірвала здоров'я Полка, тому після закінчення терміну президентства він невдовзі помер. | |
|
|
Закарі Тейлор (Zachary Taylor)[44][45][46] |
|
— 9 липня 1850 |
Міллард Філлмор (1849-1850) |
Тейлор, успішний воєначальник, був популярним в народі, що забезпечило йому перемогу на виборах. Провадив успішну політику, намагався не звертати уваги на дрібні політичні інтриги, але мав слабке здоров'я, тому провів на посту президента лише трохи більше року. | |
|
|
Міллард Філлмор (Millard Fillmore)[47][48][49] |
|
— 8 березня 1874 |
посада вакантна | Став президентом у 1850 році, займаючи посаду віце-президента, внаслідок смерті Закарі Тейлора. Президентство його було недовгим, воно не характеризувалося різкими змінами в політиці країни, але великі реформи пройшли в адміністрації президента. Філлмор підтримував і впроваджував Компроміс 1850 року, який на певний час стримав конфлікт між Півднем та Північчю; підписав Закон про рабів-втікачів. | |
|
|
Франклін Пірс (Franklin Pierce)[50][51][52] |
|
— 8 жовтня 1869 |
Вільям Кінг (1853) посада вакантна |
Виграв вибори 1852 року від демократів з великою перевагою через кризу у Партії вігів. Відстоював інтереси рабовласників, ще більше поглиблювавши суперечності між Півднем та Північчю. За президентства Пірса США придбали у Мексики землі на південь від річки Хіла і західніше Ріо-Гранде площею 76 845 км²; відбувся збройний конфлікт в Канзасі, який називають «репетицією Громадянської війни». Було прийнято Закон Канзас-Небраска, що дозволив цим двом штатам самостійно вирішувати питання щодо узаконення чи скасування рабства на їх території. | |
|
|
Джеймс Б'юкенен (James Buchanan)[53][54][55] |
|
— 1 червня 1868 |
Джон Брекінрідж (1857-1861) |
Був обраний прорабовласницькими силами, провадив дуже бліду і неенергійну політику. Його президентство остаточно призвело до громадянської війни. Коли 11 штатів утворили Конфедеративні Штати Америки, президент цьому не суперечив. Політичне становище в державі зайшло в глухий кут. Б'юкенен вважається істориками найгіршим президентом США за всю історію країни. Єдиний президент США, що не був одруженим[к 2]. | |
|
|
Авраам Лінкольн (Abraham Lincoln)[56][57][58] |
|
— 15 квітня 1865 |
Ганнібал Гемлін (1861-1865) Ендрю Джонсон (1865) |
Один із засновників Республіканської партії. Був обраний президентом напередодні Громадянської війни, яка завершилася перемогою Півночі; роль президента у перемозі була досить значною. Внаслідок війни було ліквідоване рабство в країні (Лінкольн підписав Прокламацію про звільнення рабів і Акт про гомстеди), визначено курс розвитку США. Авраама Лінкольна було вбито через декілька днів після закінчення бойових дій. | |
|
|
Ендрю Джонсон (Andrew Johnson)[59][60][61] |
|
— 31 липня 1875 |
посада вакантна | Став президентом внаслідок вбивства Лінкольна[к 3]. Швидко налаштував проти себе Конгрес, приймаючи непопулярні рішення. За Джонсона було остаточно скасовано рабство — ратифікована відповідна поправка до Конституції, але становище чорношкірих залишалося поганим. Також у час його президентства Америка придбала Аляску у Росії. | |
|
|
Улісс Грант (Ulysses S. Grant)[62][63][64] |
|
— 23 липня 1885 |
Шайлер Колфакс (1869-1873) Генрі Вілсон (1873-1875) посада вакантна |
Полководець Півночі за часів Громадянської війни, популярний у народі та політичних колах США. Основним завданням Гранта як президента була нормалізація стосунків з Півднем, до чого він і прагнув. Вибраний на два терміни; другий його термін характеризувався, в основному, сильним розколом і значними корупційними скандалами в Республіканській партії. | |
|
|
Разерфорд Гейз (Rutherford Birchard Hayes)[65][66][67] |
|
— 17 січня 1893 |
Вільям Вілер (1877-1881) |
Вибраний у результаті найсуперечливіших виборів у історії США, на яких переміг суперник Гейза Семюел Тілден, але після втручання армії на чолі з Уліссом Грантом у парламенті внаслідок довгих дебатів був вибраний Гейз. Він проголосив своєю програмою остаточне примирення південних і північних штатів, а також викорінення корупції, проте останнього досягти не вдалося. | |
|
|
Джеймс Гарфілд (James Garfield)[68][69][70] |
|
— 19 вересня 1881 |
Честер Алан Артур (1881) |
Воєначальник, конгресмен. Вибраний 1880 року, Гарфілд мав намір остаточно покінчити з проблемами всередині Республіканської партії, розпочав деякі реформи, але планам завадило швидке убивство президента. Джеймс Гарфілд був застрелений психічно неврівноваженим Шарлем Гіто і після недовгого невдалого лікування помер. | |
|
|
Честер Алан Артур (Chester Alan Arthur)[71][72][73] |
|
— 18 листопада 1886 |
посада вакантна | Займав пост віце-президента, став президентом внаслідок вбивства Гарфілда. Спочатку не був популярний в народі через участь в корупційних скандалах ще до президентства, але провів низку успішних реформ (зокрема, реформу в державному апараті і реформу громадянської служби), чим завоював високий рейтинг в народі. | |
|
|
Гровер Клівленд (Grover Cleveland)[74][75] |
|
— 24 червня 1908 |
Томас Гендрікс (1885) посада вакантна |
Єдиний президент США, що займав цей пост два терміни з перервою. За часів першого президентства зробив спробу відмовитися від системи «spoils system» (зміни чиновників після вибору нового президента); економіка країни у той час процвітала. На виборах 1888 року Клівленд набрав більшість голосів виборців, але програв у колегії виборників, тому президентом став Бенджамін Гаррісон. | |
|
|
Бенджамін Гаррісон (Benjamin Harrison)[76][77][78] |
|
— 13 березня 1901 |
Леві Мортон (1889-1893) |
Внук Вільяма Генрі Гаррісона, воєначальник і сенатор. З економічного боку його президентство було не надто вдалим. Висловлювався за протекційну митну систему та проти імміграції пролетарів, займався проблемами пенсійного забезпечення, вів антимонопольну діяльність. Балотувався на наступних президентських виборах, але через погіршення стану економіки втратив популярність, тому програв вибори Клівленду. | |
|
|
Гровер Клівленд (Grover Cleveland)[74][75] |
|
— 24 червня 1908 |
Едлай Стівенсон (1893-1897) |
Під час другого свого президентства Клівленд повернув деякі свої реформи, скасовані Гаррісоном. Був надто нерішучим, провадив не зовсім послідовну політику, що призвело до страйків і проблем в економіці. При Клівленді був відновлений золотий стандарт, утворено штат Юта. | |
|
|
Вільям Мак-Кінлі (William McKinley)[79][80][81] |
|
— 14 вересня 1901 |
Гаррет Гобарт (1897-1899) посада вакантна Теодор Рузвельт (1901) |
Останній президент США, що брав участь в Громадянській війні. За часів його президентства країна остаточно відмовилася від доктрини Монро, вела чимало війн (серед них — війна з Іспанією, внаслідок якої США поширили свій вплив на Кубу, Пуерто-Рико, Гуам та Філіппіни). Мак-Кінлі був убитий анархістом Леоном Чолгошем. | |
|
|
||||||
|
|
Теодор Рузвельт (Theodore Roosevelt)[82][83][84] |
|
— 6 січня 1919 |
посада вакантна Чарльз Фербенкс (1905-1909) |
Займав пост віце-президента, став президентом внаслідок вбивства Мак-Кінлі. Наймолодший президент за всю історію США, лауреат Нобелівської премії миру[к 4]. Продовжив курс попередника на відмову від ізоляціонізму і посилення впливу США у світі. Провадив успішну внутрішню політику. Рузвельту належить вислів «політика великого кийка». | |
|
|
Вільям Говард Тафт (William Howard Taft)[85][86][87] |
|
— 8 березня 1930 |
Джеймс Шерман (1909-1912) посада вакантна |
Був близьким соратником Рузвельта, який підтримав Тафта під час його передвиборчої кампанії. За час президентства Тафта адміністрацією президента було ініційовано понад 80 антимонопольних позовів, укладалися торгові угоди з кількома державами. США втручалися в політику держав Латинської Америки, було прийнято невдалий «китайський проект», який полягав у експансії Сполучених Штатів в Китай з метою недопущення посилення впливу Японії в цьому регіоні. | |
|
|
Томас Вудро Вільсон (Thomas Woodrow Wilson)[88][89][90] |
|
— 3 лютого 1924 |
Томас Маршалл (1913-1921) |
На початку Першої світової війни вів пацифістську політику, не бажаючи втягувати країну у війну (це відбулося лише 1917 року). Автор «Чотирнадцяти пунктів Вільсона». Був найвпливовішим учасником Паризької мирної конференції. Ініціатор створення Ліги Націй. 23 грудня 1913 підписав закон про створення Федеральної резервної системи США, яка діє по сьогодні. За Вільсона у Сполучених Штатах було введено Сухий закон. В останні два роки президентства, переживши інсульт, був недієздатним. | |
|
|
Воррен Гардінг (Warren Gamaliel Harding)[91][92][93] |
|
— 2 серпня 1923 |
Калвін Кулідж (1921-1923) |
Проголосив політику «твердого індивідуалізму», яка зводилась до самоусунення держави від регулювання економічних, фінансових і соціальних процесів, увів восьмигодинний робочий день. Допомагав продовольством Україні й Росії під час голодомору 1921–1923. У 1923 році до громадськості проникла інформація про крупні незаконні дії серед співробітників адміністрації Гардінга, сам президент теж був звинувачений. Це призвело до його ранньої смерті. | |
|
|
Калвін Кулідж (Calvin Coolidge)[94][95][96] |
|
— 5 січня 1933 |
посада вакантна Чарлз Дауес (1925-1929) |
Займав пост віце-президента, став президентом внаслідок смерті Гардінга. Його президентство характеризувалося піднесенням економіки. Різко підвищилася активність Ку-Клукс-Клану, індіанці остаточно отримали американське громадянство. Кулідж знизив податки, внаслідок чого підвищилося матеріальний достаток американців, проте згодом це призвело до різкого спаду в економіці. | |
|
|
Герберт Кларк Гувер (Herbert Clark Hoover)[97][98][99] |
|
— 20 жовтня 1964 |
Чарльз Кертіс (1929-1933) |
Вибраний із великим відривом від суперників, Гувер збирався провести масштабні реформи в економіці, але цьому завадила найважча в історії США економічна криза — Велика депресія. Під знаком невдалої боротьби з нею пройшло майже все президентство Гувера. Він виділяв великі гроші на розвиток промисловості, створення робочих місць, але заперечував проти прямої грошової допомоги безробітним. Під кінець терміну повністю втратив популярність в народі. | |
|
|
Франклін Делано Рузвельт (Franklin D. Roosevelt)[100][101][102] |
|
— 12 квітня 1945 |
Джон Гарнер (1933-1941) Генрі Воллес (1941-1945) Гаррі Трумен (1945) |
Далекий родич і палкий прихильник Теодора Рузвельта. Єдиний президент США, який обирався на цей пост більше двох термінів. 1932 року був вибраний президентом під гаслами боротьби з Великою депресією. Проголосив Новий курс — була відновлена банківська сфера, різко зменшилася кількість безробітних, покращено систему соціального захисту населення. До початку Другої світової війни Рузвельт провадив політику нейтралітету у військових справах, але після початку війни США активно втрутилися у її перебіг. Зокрема, було прийнято закон про ленд-ліз. Франклін Рузвельт виконував функції Головнокомандувача армії США, брав активну участь у всіх конференціях «великої трійки»[к 5]. Помер від інсульту на початку свого четвертого терміну. | |
|
|
Гаррі Трумен (Harry Truman)[103][104][105] |
|
— 26 грудня 1972 |
посада вакантна Олбен Барклі (1949-1953) |
Займав пост віце-президента, став президентом внаслідок смерті Рузвельта. Ініціатор бомбардування Хіросіми і Нагасакі, автор доктрини Трумена, прихильник створення НАТО. Під час президентства Трумена розпочалася Холодна війна між СРСР і США. Президент підтримував план Маршалла, за його наказом США втрутилися у Корейську війну. | |
|
|
Двайт Ейзенгауер (Dwight David Eisenhower)[106][107][108] |
|
— 28 березня 1969 |
Річард Ніксон (1953-1961) |
Його правління ознаменувалося боротьбою з Комуністичною партією, серйозними расовими конфліктами в країні. Завершилася війна в Кореї, було видано закон про освіту. Ейзенгауер був прихильником продовження Холодної війни і гонки озброєнь. | |
|
|
Джон Фітцджеральд Кеннеді (John Fitzgerald Kennedy)[109][110][111] |
|
— 22 листопада 1963 |
Ліндон Джонсон (1961-1963) |
Один з наймолодших президентів США, єдиний президент-католик. Його президентство характеризується успішно вирішеною Карибською кризою, серйозними успіхами у боротьбі за права чорношкірих та початку програми «Аполлон» з висадки на Місяць. Також Кеннеді добився певних економічних успіхів (зокрема, було зменшено податки і незначно збільшено мінімальну зарплату). Був убитий 22 листопада 1963 року Лі Гарві Освальдом. Більшість дослідників і простих американців, вважають, що за вбивством стояла змова, але це поки що не доведено. | |
|
|
Ліндон Джонсон (Lyndon Baines Johnson)[112][113] |
|
— 22 січня 1973 |
Х'юберт Гамфрі (1965-1969) |
Займав пост віце-президента, став президентом внаслідок вбивства Кеннеді. В основному, продовжував політику попередника, особливо боротьбу з расизмом. Провів значні реформи в економічній сфері, ефективно боровся з бідністю. Під час другого терміну Джонсона економічний ріст країни дещо знизився внаслідок втручання США у війну в В'єтнамі. Ця війна призвела до різкого падіння популярності президента, тому на третій термін він не балотувався, хоча мав на це право[к 6]. | |
|
|
Річард Ніксон (Richard Milhous Nixon)[114][115][116] |
|
— 22 квітня 1994 |
Спіро Агню (1969-1973) посада вакантна Джеральд Форд (1973-1974) |
Обраний двічі віце-президентом і двічі президентом. Провадив переговори з СРСР про обмеження ядерних озброєнь, намагався зменшити політичну напругу між США та СРСР, вів курс на розвиток космічної програми (саме за президентства Ніксона американці вперше висадилися на Місяць). Провів чимало вдалих дипломатичних візитів, збільшував пенсії та виплати бідним. Ніксон — єдиний президент США, який пішов у відставку (внаслідок Вотергейтського скандалу). | |
|
|
Джеральд Форд (Gerald Rudolph Ford)[117][118][119] |
|
— 26 грудня 2006 |
посада вакантна Нельсон Рокфеллер (1974-1977) |
Займав пост віце-президента, став президентом внаслідок відставки Ніксона, видавши указ про зняття всіх звинувачень з нього. Єдиний очільник держави в історії США, який не був обраний всенародним голосуванням ні віце-президентом, ні президентом. Продовжив політику попередника на покращення стосунків із СРСР. 1975 року закінчилася війна у В'єтнамі. Форд стикнувся із досить серйозною економічною кризою, провадив курс на згортання державного регулювання економіки. Популярність президента в народі була досить низькою. | |
|
|
Джиммі Картер (James Carter)[120][121][122] |
|
|
Волтер Мондейл (1977-1981) |
Мав намір зменшити масштаби кризи в економіці, але не досяг мети: за його правління США опинилися у наймасштабнішій економічній скруті з часів Великої депресії, хоча певні кроки все ж були зроблені. Афішував близькість до простолюду, наносив візити у маленькі провінційні містечка, де проводив зустрічі з громадськістю. Його президентство ознаменувалося погіршенням дипломатичних відносин із СРСР внаслідок вторгнення останнього в Афганістан; 1980 року США бойкотували Олімпійські ігри. Провадив доктрину, згідно з якою регіон Перської затоки оголошувався зоною впливу Сполучених Штатів. | |
|
|
Рональд Рейган (Ronald Wilson Reagan)[123][124][125] |
|
— 5 червня 2004 |
Джордж Герберт Вокер Буш (1981-1989) |
Успішно долав економічну кризу шляхом зменшення інфляції та безробіття, послаблення ролі держави в економіці. Провів значні реформи у сфері боротьби з наркотиками і нелегальною міграцією до США. На початку правління Рейгана Холодна війна загострилася, але після приходу до влади в СРСР Михайла Горбачова стосунки між двома державами вдалося покращити, внаслідок чого протистояння між ними закінчилося без війни. 1986 року спалахнув скандал Іран-контрас, коли стало відомо, що адміністрація Рейгана незаконно продає зброю в Іран, порушуючи ембарго проти цієї країни. | |
|
|
Джордж Герберт Вокер Буш (Джордж Буш-старший; George Herbert Walker Bush)[126][127][128] |
|
|
Ден Квейл (1989-1993) |
Продовжував економічну політику попередника, але стикнувся з економічними проблемами, пов'язаними з дефіцитом бюджету. Його президентство ознаменувалося остаточною перемогою в Холодній війні і політикою, спрямованою на зменшення запасів стратегічної зброї. За правління Буша США провели війну в Перській затоці, а також вторгнення в Панаму. Сприяв об'єднанню Німеччини. | |
|
|
Білл Клінтон (William Jefferson Clinton)[129][130][131] |
|
|
Альберт Гор (1993-2001) |
Оголосив курс на зміцнення статусу США як наддержави, якій належить керувати світом. Мав намір провести реформу системи охорони здоров'я, але вона закінчилася невдачею. Висунув нову економічну програму: зменшення податків та інфляції, створення нових робочих місць. Економіка країни за президентства Клінтона залишалася відносно стабільною. США взяли участь у врегулювання війни в Югославії, НАТО провела операцію в Боснії та Герцеговині. Закінчення президентського терміну Клінтона ознаменувалося сексуальним скандалом з Монікою Левінскі. | |
|
|
||||||
|
|
Джордж Вокер Буш (Джордж Буш-молодший; George Walker Bush)[132][133][134] |
|
|
Дік Чейні (2001-2009) |
Через декілька місяців після вступу Буша на посаду, 11 вересня 2001 року, у США відбулася серія терактів, тому президент оголосив глобальну «війну проти тероризму». За його правління США вторглися до Іраку та Афганістану. Була проведена реформи системи охорони здоров'я і освіти. Утім, другий термін Буша ознаменувався різким падінням його популярності через поступовий спад в економіці, невдалу протидію урагану Катріна і конфлікти з Іраком й Афганістаном. | |
|
|
Барак Обама (Barack Obama)[135][136][137] |
|
|
Джо Байден (з 2009) |
Чинний президент США, перший в історії держави темношкірий громадянин, який обіймає цю посаду[138]. Провадить політику зменшення дефіциту бюджету і зовнішнього боргу держави. У передвиборчій кампанії декларував, що завершить війну Іраку, що і відбулося 5 грудня 2011 року. 6 листопада 2012 року був переобраний на другий термін. Обама — лауреат Нобелівської премії миру. | |
Нині живі колишні президенти[ред.]
Станом на червень 2013 року живуть чотири колишні американські президенти:
| Президент | Роки президентства | Дата народження |
|---|---|---|
| Джиммі Картер | 1977-1981 | 1 жовтня 1924 |
| Джордж Герберт Вокер Буш | 1989-1993 | 12 червня 1924 |
| Білл Клінтон | 1993-2001 | 19 серпня 1946 |
| Джордж Вокер Буш | 2001-2009 | 6 липня 1946 |
Остання смерть президента відбулася у грудні 2006. Тоді помер у віці 93 років Джеральд Форд (1974–1977)
Коментарі[ред.]
- ↑ Джон Тайлер був обраний віце-президентом від партії вігів разом із президентом Вільямом Гаррісоном. Після швидкої смерті Гаррісона пост президента зайняв Тайлер, але він відмовився підтримувати партію вігів у Конгресі, за що був виключений з неї.
- ↑ Функції Першої леді офіційно виконувала племінниця Б'юкенена Гаррієт Лейн.
- ↑ Змовники планували вбити і Джонсона, але їм не вдалося це зробити.
- ↑ За успішне посередництво в завершенні війни між Росією та Японією.
- ↑ «Велика трійка» — Франклін Рузвельт, Вінстон Черчилль і Йосип Сталін.
- ↑ Згідно із двадцять другою поправкою до Конституції США особа, яка була президентом понад два роки протягом терміну, на який було обрану іншу особу, мала право балотуватися лише раз, а Джонсон після смерті Кеннеді був президентом замість нього менше двох років.
Примітки[ред.]
- ↑ Age of Candidacy Law & Legal Definition (англ.)
- ↑ The Youngest Presidents in U.S. History (англ.)
- ↑ «Twenty-second Amendment» (англ.)
- ↑ Ingersoll, Jared. «Death of the President». University of Virginia's Miller Center of Public Affairs. Процитовано 2 листопада 2010.
- ↑ Russell, Francis (1962). The Shadow of Blooming Grove – Warren G. Harding in His Times. Easton Press. с. 591. ISBN ISBN 0070543380.
- ↑ а б Martin, Paul «Lincoln's Missing Bodyguard», Smithsonian Magazine, 8 квітня 2010, Процитовано 15 листопада 2010
- ↑ «Big Ben Parker and President McKinley's Assassination». Math.buffalo.edu. Процитовано 8 серпня 2011.
- ↑ «Nixon Resigns». The Washington Post. Процитовано 31 грудня 2008.
- ↑ Presidential Trivia (англ.)
- ↑ «Nixon Resigns». The Washington Post. Процитовано 31 грудня 2008.
- ↑ The White House (12 березня 2007). «Biography of George Washington». Whitehouse.gov. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «George Washington – no Political Party – 1st President – American Presidents». History(рос.)укр.. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «George Washington (February 22, 1732 – December 14, 1799)». American Presidents: Life Portraits. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of John Adams». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «John Adams – Federalist Party – 2nd President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «John Adams (October 30, 1735 – July 4, 1826)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of Thomas Jefferson». Whitehouse.gov. March 12, 2007. Процитовано January 12, 2009.
- ↑ «Thomas Jefferson – Democratic-Republican Party – 3rd President – American Presidents». History. Процитовано January 12, 2009.
- ↑ «Thomas Jefferson (April 13, 1743 – July 4, 1826)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано January 12, 2009.
- ↑ «Biography of James Madison». Whitehouse.gov. March 12, 2007. Процитовано January 12, 2009.
- ↑ «James Madison – Democratic-Republican Party – 4th President – American Presidents». History. Процитовано January 12, 2009.
- ↑ «James Madison (March 16, 1751 – June 28, 1836)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано January 12, 2009.
- ↑ «Biography of James Madison». Whitehouse.gov. March 12, 2007. Процитовано January 12, 2009.
- ↑ «James Monroe – Democratic-Republican Party – 5th President – American Presidents». History. Процитовано January 12, 2009.
- ↑ «James Monroe (April 28, 1758 – July 4, 1831)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано January 12, 2009.
- ↑ «Biography of John Quincy Adams». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «John Quincy Adams – Federalist, Democratic-Republican, National Republican, WHIG Party – 6th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «John Quincy Adams (July 11, 1767 – February 23, 1848)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of Andrew Jackson». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Andrew Jackson – Democratic-Republican Party – 7th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Andrew Jackson (March 15, 1767 – June 8, 1845)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of Martin Van Buren». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Martin Van Buren – Democratic-Republican, Democratic, and Free Soil Party – 8th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Martin Van Buren (December 5, 1782 – July 24, 1862)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009.(англ.)
- ↑ «Biography of William Henry Harrison». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «William Henry Harrison – WHIG Party – 9th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «William Henry Harrison (February 9, 1773 – April 4, 1841)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of John Tyler». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «John Tyler – No Party – 10th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «John Tyler (March 29, 1790 – January 18, 1862)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of James Polk». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «James Polk – Democratic Party – 11th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «James K. Polk (November 2, 1795 – June 15, 1849)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of Zachary Tyler». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Zachary Taylor – WHIG Party – 12th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Zachary Taylor (November 24, 1784 – July 9, 1850)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Biography of Millard Fillmore». Whitehouse.gov. March 12, 2007. Процитовано January 12, 2009.
- ↑ «Millard Filmore – WHIG Party – 13th President – American Presidents». History. Процитовано January 12, 2009.
- ↑ «Millard Fillmore (January 7, 1800 – March 8, 1874)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано January 12, 2009.
- ↑ «Biography of Franklin Pierce». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Franklin Pierce – Democratic Party – 14th President – American Presidents». History. Процитовано January 12, 2009.
- ↑ «Franklin Pierce (November 23, 1804 – October 8, 1869)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано January 12, 2009.
- ↑ «Biography of James Buchanan». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «James Buchanan – Democratic Party – 15th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «James Buchanan (April 23, 1791 – June 1, 1868)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Biography of Abraham Lincoln». Whitehouse.gov. 12 січня 2007. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Abraham Lincoln – Republic, National Union Party – 16th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Abraham Lincoln (February 12, 1809 – April 15, 1865)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of Andrew Johnson». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Andrew Johnson – National Union Party – 17th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Andrew Johnson (December 29, 1808 – July 31, 1875)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of Ulysses S. Grant». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Ulysses S. Grant – National Union Party – 18th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Ulysses S. Grant (April 27, 1822 – July 23, 1885)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of Rutherford B. Hayes». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Rutherford B. Hayes – Republican Party – 19th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Rutherford B. Hayes (October 4, 1822 – January 17, 1893)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of James Garfield». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «James Garfield – Republican Party – 20th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «James A. Garfield (November 19, 1831 – September 19, 1881)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of Chester Arthur». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Chester A. Arthur – Republican Party – 21st President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Chester A. Arthur (October 5, 1829 – November 18, 1886)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ а б «Grover Cleveland – Democratic Party – 22nd and 24th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ а б «Grover Cleveland (March 18, 1837 – June 24, 1908)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of Benjamin Harrison». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «William Henry Harrison – Whig Party – 23rd President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Benjamin Harrison (August 20, 1833 – March 13, 1901)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of William McKinley». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «William McKinley – Republican Party – 25th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «William McKinley (January 29, 1843 – September 14, 1901)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of Theodore Roosevelt». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Theodore Roosevelt – Republican, Bull Moose Party – 26th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Theodore Roosevelt (October 27, 1858 – January 6, 1919)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Biography of William Howard Taft». Whitehouse.gov. 13 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «William Howard Taft – Republican Party – 27th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «William Howard Taft (September 15, 1857 – March 8, 1930)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of Woodrow Wilson». Whitehouse.gov. 13 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Woodrow Wilson – Democratic Party – 28th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Woodrow Wilson (December 28, 1856 – February 3, 1924)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of Warren G. Harding». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Warren Harding – Republican Party – 29th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Warren G. Harding (November 2, 1865 – August 2, 1923)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Biography of Calvin Coolidge». Whitehouse.gov. 13 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Calvin Coolidge – Republican Party – 30th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Calvin Coolidge (July 4, 1872 – January 5, 1933)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of Herbert Hoover». Whitehouse.gov. 13 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Herbert Hoover – Republican Party – 31st President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Herbert Hoover (August 10, 1874 – October 20, 1964)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of Franklin D. Roosevelt». Whitehouse.gov. 20 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Franklin D. Roosevelt – Democratic Party – 32nd President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Franklin D. Roosevelt (January 30, 1882 – April 12, 1945)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано January 12, 2009.
- ↑ «Biography of Harry S Truman». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Harry S Truman – Democratic Party – 33rd President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Harry S Truman (May 8, 1884 – December 26, 1972)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of Dwight D. Eisenhower». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Dwight D. Eisenhower – Democratic Party – 34th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Dwight D. Eisenhower (October 14, 1890 – March 28, 1969)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Biography of John F. Kennedy». Whitehouse.gov. 12 січня 2007. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «John F. Kennedy – Democratic Party – 35th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «John F. Kennedy (May 29, 1917 – November 22, 1963)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Lyndon B. Johnson – Democratic Party – 36th President – American Presidents». History. Процитовано January 12, 2009.
- ↑ «Lyndon B. Johnson (August 27, 1908 – January 22, 1973)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано January 12, 2009.
- ↑ «Richard M. Nixon». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Richard Nixon – Republican Party – 37th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Richard M. Nixon (January 9, 1913 – April 22, 1994)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Biography of Gerald R. Ford». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Gerald Ford – Republican Party – 38th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Gerald R. Ford (July 14, 1913 – December 26, 2006)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of Jimmy Carter». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Jimmy Carter – Democratic Party – 39th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Jimmy Carter (October 1, 1924 – )». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Biography of Ronald Reagan». Whitehouse.gov. 25 червня 2008. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Ronald Reagan – Republican Party – 40th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Ronald Reagan (February 6, 1911 – June 5, 2004)». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ «Biography of George Herbert Walker Bush». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «George H. W. Bush – Republican Party – 41st President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «George Bush (June 12, 1924 – )». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of William J. Clinton». Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Bill Clinton – Democratic Party – 42nd President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. англ.
- ↑ «Bill Clinton (August 19, 1946 – )». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Biography of President George W. Bush». Whitehouse.gov. 25 лютого 2007. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «George W. Bush – Republican Party – 43rd President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «George W. Bush (July 6, 1946 – )». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «President Barack Obama». Whitehouse.gov. 20 січня 2009. Процитовано 20 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Barack Obama – Democratic Party – 44th President – American Presidents». History. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Barack Obama (August 4, 1961 – )». American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- ↑ «Obama wins historic US election». BBC. 5 листопада 2008. Процитовано 5 листопада 2008.
Посилання[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Президенти США |
- Presidents of the United States (POTUS) (англ.)
- The Presidents на сайті Білого дому (англ.)
- American President: A Reference Resource (англ.)
- Все президенты США (рос.)
Див. також[ред.]
|
||||||||||||||||||||
| Цей список належить до вибраних списків україномовного розділу Вікіпедії. |

