Воррен Гардінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Воррен Гамаліїл Гардінг
Воррен Гамаліїл Гардінг

Час на посаді:
4 березня 1921 — 2 серпня 1923
Віце-президент   Калвін Кулідж
Попередник Вудро Вільсон
Наступник Калвін Кулідж

Народився 2 листопада 1865(1865-11-02)
Огайо
Помер 2 серпня 1923(1923-08-02) (57 років)
Сан-Франциско
Громадянство США США
Національність Євроамериканець
Політична партія Республіканська партія США
Дружина Флоренс
Релігія Баптист

Воррен Гамаліїл Гардінг (англ. Warren Gamaliel Harding; *2 листопада 1865, Огайо— †2 серпня 1923) — двадцять дев'ятий Президент США з 1921 по 1923, від Республіканської партії.

Біографія[ред.ред. код]

Майбутній 29-й президент США, народився 2 листопада 1865 року в Огайо. Він був спортивним, красномовним чоловіком приємної зовнішності, що на все життя зберіг пристрасть до благородних напоїв, покеру, гольфу і жінок. Політично він прилучився до республіканської партії. Місцеві зв'язки і красномовство дозволили зробити йому з кінця століття політичну кар'єру як члена сенату Огайо і віце-губернатора цього штату. У 1914 році його вибрали у федеральний сенат. Там Гардінг присвятив себе інтересам «великого бізнесу», виступаючи за підвищення мит і розширення торгового флоту і висловлюючись за сухий закон і виборче право для жінок, але проти вступу США до Ліги Націй. Висуненням кандидатом на пост президента від республіканців на вибори 1920 року він був зобов'язаний нічийному результату протистояння двох головних претендентів — Леонарда Вуда і Френка О. Лоудена. Гардінг з своїм патріотичним провінційним горизонтом відповідав поширеному тоді образу мислення, і володів довірою ділового світу, який чекав від нього відновлення нормальної мирної економіки. Відповідно він вів передвиборну боротьбу, критикуючи ліберальну політику Вільсона, він виступав з консервативних позицій, націоналістично і проти всякого радикалізму. Передвиборна платформа республіканців вимагала зниження податків, підвищення мит, обмеження імміграції, не схвалювала страйки, «які б велися проти уряду», виступала, проте, за рівну оплату жіночої праці. У 1920 році жінки в усій країні отримали виборче право.

Президентство[ред.ред. код]

2 листопада 1920 року Гардінг переміг на виборах з рідкісною однозначністю. Він отримав більшість в 37 штатах, його супротивник від демократів Джеймс М. Кокс — тільки в 11 штатах Півдня. Розчарування результатом світової війни і політикою Вільсона, націоналістичний, не охочий реформ, антикомуністичний післявоєнний настрій також відбився на результатах виборів.

У своїй промові при вступі на пост президента 4 березня 1921 року у Вашингтоні Гардінг обіцяв країні «реконструкцію, реадаптацію, реставрацію».

До одних з перших його заходів відноситься створення бюджетного бюро, що відповідало за економне застосування бюджетних коштів. Економічне регулювання Вільсона було усунене скрізь, де тільки можна. Податкові закони понизили податкові ставки з високих доходів, митні закони підвищили мита на сільськогосподарські і промислові продукти. Перше загальне обмеження імміграції зафіксувало в 1921 році національну квоту і обмежило щорічну імміграцію 355 825 персонами.

Уряд Гардінга надав більше 2 мільярдів доларів у кредит фермерам і законодавчо підтримав сільськогосподарські кооперації зі збуту. Також він вперше сприяв будівництву федеральних автомобільних доріг. Президент амністував засуджених до позбавлення волі супротивників війни, і публічно нагадав на Півдні країни про цивільні права для чорних американців. Він не зміг провести через Конгрес закон проти лінчування і створення міністерства суспільної добродійності, оскільки в 1922 році взагалі зросли проблеми у відносинах з Конгресом.

Суперечливо складалися відносини уряду з профспілками. Гардінг і Гувер добилися восьмигодинного робочого дня в сталеливарній промисловості, але жорстокі дії міністра юстиції Доерті проти страйку залізничників привели у вересні 1922 року до відчуження багатьох профспілок від політики уряду. У листопаді 1922 року проміжні вибори в Конгрес принесли республіканцям явну поразку.

У серпні 1921 року був підписаний мирний договір з Німеччиною, в якому США забезпечили собі всі права з Версальського договору, не беручи на себе його зобов'язань.

Найважливішою зовнішньополітичною подією була відкрита Гардінгом в листопаді 1921 року у Вашингтоні конференція дев'яти держав, яка повинна була сприяти заспокоєнню положення на Далекому Сході і обмеженню озброєння на флоті. У угоді чотирьох держав США, Англія, Франція і Японія взаємно гарантували один одному недоторканність їх володінь в районі Тихого океану. У угоді дев'яти держав про Китай і з Китаєм держави підтвердили, хоч і не беззастережно, суверенітет і територіальну цілісність Китаю. У договорі п'яти держав в лютому 1922 року США, Англія, Японія, Франція і Італія тимчасово обмежили гонку озброєнь на морі.

Допомога Україні[ред.ред. код]

Україна має завдячувати Воррену Гардінгу за організацію масштабної продовольчої допомоги у жахливі роки першого голодомору 1920-22 років. Після завоювання більшовиками аграрних регіонів (України, Поволжжя, Кубані) комісари Троцького приступили до тотальної конфіскації харчів в селян, що призвело до сильного голоду. У Америці вже до 1920 року стало ясно, що дії більшовицького уряду ведуть до страхітливого голоду в Росії. Спочатку американці створили невеликі рятувальні групи, але скоро стало зрозуміло, що мова йде про годування не менше 10-20 мільйонів чоловік. Загалом, за оцінками американців, тоді на теренах колишньої Російської імперії загинуло голодною смертю п'ять мільйонів сто тисяч людей. Одразу після приходу до влади Гардінг в 1921 році призначив Герберта Гувера, тоді Міністра Торгівлі і майбутнього президента, організувати допомогу через організацію ARA (American Relief Administration). Воррен Гардінг вибив через Конгрес 20 мільйонів доларів на допомогу голодуючим в Росії. Величезні гроші, зараз це близько мільярда доларів. Опозиції, що заперечувала проти допомоги, президент відповів «Дайте спокій вашим політичним іграм, люди вмирають з голоду, значить, спочатку їх треба нагодувати!». На ці гроші Гардінг і Гувер повністю організували свій персонал для доставки і розподілу харчів, одягу і ліків в Росії, оскільки люди Троцького всіляко протидіяли і саботували всі заходи американців. Відомо, що з більшовицького боку організацією «Помголом», яка завідувала розподілом допомоги голодуючим, командувала рідна сестра Троцького і дружина Каменева — Ольга Каменєва. Американська продовольча допомога припинилася зі смертю Гардінга.

Дискредитація і рання смерть[ред.ред. код]

У перші місяці 1923 року до громадськості проникла інформація про крупні незаконні дії серед співробітників адміністрації Гардінга. Президент безпосередньо сам не брав участь в скандальних випадках корупції, але був також звинувачений, оскільки головні обвинувачені походили з кола його особистих друзів в Огайо і ще тому, що він, з свого боку, не сприяв безжальному розкриттю скандалу, як це йому радив Гувер.

Щоб заспокоїти громадськість і укріпити свою позицію, літом 1923 року Гардінг зробив політичну агітаційну поїздку на Аляску і на захід країни. Там він помер 2 серпня 1923 року в Сан-Франциско у віці всього лише 57 років, імовірно унаслідок апоплексичного удару (можливо, він був отруєний). В липні 1923 року, незадовго до смерті, у Гардінга вже був випадок зареєстрованого сильного харчового отруєння, яке він, проте, подужав. Після смерті розтин тіла не проводився.

Хоча американці мають завдячувати Гардінгу хоча б за введення восьмигодинного робочого дня, Воррен Г. Гардінг при опитах тих, хто формує громадську думку США, за ієрархією президентів займає як «невдаха» постійне останнє місце. Йому ставлять в провину «посередній політичний формат», його «моральну розбещеність» і наслідки скандалів, пов'язаних з його адміністрацією. В 1933 році з'явилася книга Гастона Мінза під назвою «Дивна смерть президента Гардінга» в якій він звинувачує у вбивстві Гардіга його власну дружину (Gaston Means «The strange death of President Harding»). Але фактом залишається те, що Гардінг сприяв відновленню нормальних політичних умовних рамок в перехідний період після закінчення війни. Пропорційно тривалість правління, його законодавчі успіхи досить значні. Результати конференції у Вашингтоні також належать до позитивного спадку цього президента. Проте, коли після смерті Гардінга став відомий масштаб корупції, це швидко перекрило позитивні результати його правління, і з тих пір його ім'я асоціюється з одним з найбільших і серйозних корупційних скандалів в історії президентської влади США.

Посилання[ред.ред. код]

Міжнародне визнання та нагороди
Попередник:
Джозеф Каннон
США
Людина тижня
журналу «Тайм»

Time Magazine logo.svg
10 березня 1923
Наступник:
Хюго Стіннес
Німеччина
Попередник:
Вудро Вільсон
19131921
Seal Of The President Of The United States Of America.svg
29-й Президент США

4 березня 19212 серпня 1923
Наступник:
Калвін Кулідж
19231929