Надросся (Вінницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Надрося
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Вінницький район
Громада Погребищенська міська громада
Код КАТОТТГ UA05020210290065951
Облікова картка Надросся 
Основні дані
Перша згадка 1570
Колишня назва Жидівці,
Чапаєвка
Населення 361
Площа 0,148 км²
Густота населення 2439,19 осіб/км²
Поштовий індекс 22245
Телефонний код +380 4346
Географічні дані
Географічні координати 49°24′40″ пн. ш. 29°03′35″ сх. д. / 49.41111° пн. ш. 29.05972° сх. д. / 49.41111; 29.05972Координати: 49°24′40″ пн. ш. 29°03′35″ сх. д. / 49.41111° пн. ш. 29.05972° сх. д. / 49.41111; 29.05972
Середня висота
над рівнем моря
278 м
Водойми р. Рось
Місцева влада
Адреса ради 22200, Вінницька обл., Вінницький район, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 77
Карта
Надрося. Карта розташування: Україна
Надрося
Надрося
Надрося. Карта розташування: Вінницька область
Надрося
Надрося
Мапа
Мапа

Надросся (колишні назви: Жидівці, Чапаєвка) — село в Україні, у Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області. До 2020 центр Надроссянської сільської ради. Розташоване за 24 км від центру громади, за 10 км від залізничної станції Погребище Друге. Населення становить 361 осіб.

Назва[ред. | ред. код]

До 1930 село носило назву Жидівці, з 1930 до 2016 — Чапаєвка. 2015 року село було внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[1].

12 травня 2016 року перейменоване на Надросся[2].

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Спичинецької волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 623 особи, налічувалось 84 дворових господарства, існували православна церква, школа та постоялий будинок[3].

У 1892 році мешканці Жидівців і Ординців виступили проти поміщика.[4]

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 942 осіб (479 чоловічої статі та 463 — жіночої), з яких 919 — православної віри[5].

Під час Другої світової війни у другій половині липня 1941 року село було окуповане німецько-фашистськими військами. Червоною армією село було зайняте 1 січня 1944 року.[6]

На початку 1970-х років в селі була розміщена центральна садиба колгоспу ім. Ф. Дзержинського. За господарством було закріплено 3503 га землі, у тому числі 2704 га орної. Виробничий напрям колгоспу був зерно-тваринницький. В селі була восьмирічна школа, клуб, бібліотека, пологовий будинок, фельдшерсько-акушерський пункт.[4]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.[7]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району[8].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 366 осіб,[9] із них 99,72 % зазначили рідною мову українську, 0,28 % — російську.[10]

Населення Надросся в різні роки
Рік ~1972[4] 1989[11] 2001[9]
Кількість осіб 810 478 366

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
  2. Постанвоа ВР України. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  4. а б в Чапєвка. // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с. — 15 000 прим. — С. 532.
  5. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-81. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  6. Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 47.
  7. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. а б Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 лютого 2019.
  10. Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. http://ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2018.
  11. Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 лютого 2018.

Література[ред. | ред. код]

  • Чапа́євка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.532