Новокузнецький ляльковий театр «Сказ»

Новокузнецький ляльковий театр «Сказ» Новокузнецкий кукольный театр «Сказ»
Новокузнецький ляльковий театр «Сказ», зима 2009
Новокузнецький ляльковий театр «Сказ», зима 2009
53°45′30″ пн. ш. 87°07′04″ сх. д.
Країна	Росія
Місто	Новокузнецьк (Кемеровська область)
Адреса	просп. Металургів, 31
Назва на честь (епонім)	Машков Володимир Львович
Місткість	88 місць
Тип	ляльковий театр
Статус	міський
Відкрито	8 лютого 1942 року
Репертуар	казки, російська і зарубіжна дитяча література
Керівництво	головний режисер Ю. А. Самойлов
ntkskaz.ru
Ідентифікатори і посилання

Новокузнецький ляльковий театр «Сказ» (рос. Новокузнецкий кукольный театр «Сказ») — ляльковий театр у місті Новокузнецьку Кемеровської області (Росія); один з найстаріших театрів Кузбасу, міський культурний осередок.

Загальні дані

Новокузнецький ляльковий театр «Сказ» займає перший поверх житлового будинку й розташований за адресою:

просп. Металургів, буд. 31, м. Новокузнецьк—654079 (Кемеровська область, Росія).

Глядацька зала театру розрахована на 88 місць.

Головний режисер театру — Ю. А. Самойлов.

З історії театру

Новокузнецький ляльковий театр бере свій початок, разом із обласним ляльковим театром (м. Кемерово) від періоду німецько-радянської війни. Із її початком Новосибірський театр «Красный факел» був тимчасово переведений до міста Сталінська (зараз Новокузнецьк). 8 лютого 1942 року група артистів цього театру показала дитячий ляльковий спектакль — казку-оперу «Волк и семеро козлят» (постановка Д. Крамської). Якраз із учасників тієї вистави й була організована самостійна лялькова трупа, якій 9 липня того ж (1942) року згідно з розпорядженням Новосибірської обласної Ради депутатів трудящих було присвоєно статус театру.

Першим директором закладу став Гліб Гончаренко. У 1943 році, з появою Ольги Моргулевої з театру ляльок Сергія Образцова (м. Москва), у репертуарі театру з'явився ще один спектакль, а наприкінці 1943 — на початку 1944 року відбулась прем'єра «Царица Леденица» (режисер Ольга Моргулева, художник Холдирмян).

У перші роки існування колективу він вів «кочовий» образ життя. І нарешті у вересні 1953 року театр відмітив уводини в будівлі по вулиці Кірова міста Новокузнецька. А 1958 року переїхав у приміщення на проспекті Металургів, 31, де й понині займає перший поверх житлового будинку.

У 1961 році більша частина трупи переїхала до обласного міста Кемерово, решта ж артистів лишились працювати у Новокузнецькому ляльковому театрі.

У 1965 році директором Новокузнецького лялькового театру став Яков Таубен, головним режисером Валентин Ткаченко.

З приходом 1971 року режисера Наталії Никифорової і директора Євгена Деконського різко змінилась репертуарна політика закладу — на сцені почали ставити багато спектаклів за класичними сюжетами.

Від 1982 року колектив очолив головний режисер Володимир Наговіцин і директор Анатолій Некрасов, якого 1990 року змінив Микола Анищенко. Посада головного режисера лишалась вакантною до появи Юрія Самойлова в 1994 році. Са́ме з діяльністю останнього, підтриманого директором А. Разуковим, пов'язані творчий підйом і перемоги театру на регіональних і міжнародних фестивалях наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років.

У 1999 році Новокузнецький ляльковий театр «Сказ» був одним з активних учасників створення Товариства-об'єднання театрів ляльок Сибіру в рамках міжрегіональної асоціації «Сибирское соглашение».

У 2006 році востаннє реконструювалось приміщення театру.

Сучасний репертуар

Репертуар Новокузнецького лялькового театру «Сказ» нараховує понад 200 вистав — як дитячих, так і дорослих.

Дитячий репертуар

• «Сказ о том как Кащей к Яге свататься ходил» Ю. А. Самойлова;
• «Дюймовочка» за однойменною казкою Г. К. Андерсена;
• «Золотой цыпленок» В. Орлова;
• «Охотник до Сказок» Ю. А. Самойлова;
• «Петрушка и Царевна — Лягушка» Ю. А. Самойлова;
• «Маленькая фея» В. Рабадана;
• «Девочка и медведь» А. Афанасьєва;
• «Сто почему» Р. Кіплінга;
• «Однажды» Ю. А. Самойлова;
• «Знаменитый утенок Тим» Е. Блайтон;
• «Солнышко и снежные человечки» А. Веселова;
• «Сказка о золотом петушке» О. С. Пушкіна;
• «Потерянный» Ю. А. Самойлова.

Дорослий репертуар

• «Золотой Осёл» Апулея;
• «Стеклянный зверинец» Т. Вільямса;
• «Соловей и император» Г.-К. Андерсена;
• «Свадьба» М. М. Зошенка;
• «Нос» М. В. Гоголя;
• «Маленький принц» А. Екзюпері;

Нагороди

Новокузнецький ляльковий театр «Сказ» неодноразово був відмічений призами на різноманітних фестивалях.

• 2003 — театр виграв грант «Сороса» і став одним з трьох упорядників (Новокузнецьк, Ярославль, Санкт-Петербург) I-го міжнародного педагогічного фестивалю «КуклоМания»-«Петербургский диагноз»;
• 2003 — театр став дипломантом VI міжнародного фестивалю КУКART (спектакль «Петрушка и царевна-лягушка» здобув приз глядацьких симпатій);
• 2004 — театр здобув на міжнародному фестивалі в Харкові (Україна) спецприз «За збереження та розвиток народного театру ляльок» (спектакль «Петрушка и царевна-лягушка»);
• 2004 — театр отримав бронзовий сертифікат на міждародному фестивалі HIGHFEST;
• 2005 — театр отримав срібний сертифікат на міжнародному фестивалі HIGHFEST;
• 2006 — театр став переможцем на фестивалі «Інтерлялька-2006» в Ужгороді (Україна) у номінації «За збереження народних традицій у ляльковому театрі» (дитячий спектакль «Приключения Петра Ивановича Уксусова»).

Джерело-посилання

• Новокузнецький ляльковий театр «Сказ»^{[недоступне посилання з липня 2019]} на Енциклопедія «Театральная Россия» (електронна версія) (рос.)