Очікує на перевірку

Нові Білокоровичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Нові Білокоровичі
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Громада Білокоровицька сільська громада
Код КАТОТТГ UA18060010030062880
Основні дані
Засновано 1901
Статус із 2024 року
Площа 3,20 км²
Населення 2 976 (01.01.2022)[1]
Густота 948 осіб/км²;
Поштовий індекс 11050
Телефонний код +380 4135
Географічні координати 51°06′51″ пн. ш. 28°03′07″ сх. д. / 51.11417° пн. ш. 28.05194° сх. д. / 51.11417; 28.05194Координати: 51°06′51″ пн. ш. 28°03′07″ сх. д. / 51.11417° пн. ш. 28.05194° сх. д. / 51.11417; 28.05194
Водойма річки Жерев


Відстань
Найближча залізнична станція: Білокоровичі
До обл. центру:
 - залізницею: 127 км
 - автошляхами: 145 км
Селищна влада
Адреса вул. Тараса Шевченка, 69 А, с. Білокоровичі, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11055
Карта
Нові Білокоровичі. Карта розташування: Україна
Нові Білокоровичі
Нові Білокоровичі
Нові Білокоровичі. Карта розташування: Житомирська область
Нові Білокоровичі
Нові Білокоровичі
Мапа

Нові Білокоровичі у Вікісховищі

Нові Білокоровичі — селище в Україні, у Білокоровицькій сільській громаді Коростенського району Житомирської області. Населення становить 2976 осіб (01.01.2022)[2].

Географія

[ред. | ред. код]

Селище розташоване на лівому березі річки Жерев.

Історія

[ред. | ред. код]

В радянські часи в селищі був розміщений штаб дивізії Ракетних військ стратегічного призначення СРСР (РВСП). Тут розміщувались пускові шахти з міжконтинентальними балістичними ракетами РС-20 (15А18) (У класифікації країн НАТО — SS-18 «Сатана»). Після набуття Україною незалежності і ліквідації шахт та ракет на території колишньої ракетної бази в 1999 р. було створено турецько-німецьке підприємство «Олімпік Фарба» з виробництва фарб і лаків.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 3178 94.30%
російська 116 3.44%
циганська 54 1.60%
білоруська 4 0.12%
вірменська 4 0.12%
польська 3 0.09%
румунська 2 0.06%
інші/не вказали 9 0.27%
Усього 3370 100%

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf [Архівовано 2022-07-04 у Wayback Machine.] Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нові Білокоровичі