Ніконіанство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ніконіанство, також ніконіанський розкол, ніконіанська єресь, новообрядництвотермін з негативною оціночною конотацією, полемічно використовуваний прихильниками старообрядництва щодо прихильників богослужбової реформи в Російській церкві XVII століття. Назва походить від імені Патріарха Нікона, який спільно з царем Олексієм Михайловичем і за згодою деяких Східних патріархів та самозванців, які видавали себе за грецьких єпископів, здійснив рішеннями соборів 1654 і 1655 ряд змін в російських богослужбових звичаях і книгах, приводячи їх у згоду з новогрецькими (грецькі ж нововведення були здійснені після Флорентійської Унії під впливом Риму). Одним з наслідків реформи був ніконіанський розкол. Собори 1666 і 1667 прокляли всіх православних християн, що притримуються древніх правил і обрядів. З точки зору старообрядців, навпаки, православними є саме старообрядці, ніконіани — розкольниками, а собори 1666 і 1667 років — «розбійницькі».

Див. також[ред.ред. код]