Орудний відмінок
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Відмінки | |
|---|---|
| Називний | |
| Родовий | |
| Давальний | |
| Знахідний | |
| Орудний | |
| Місцевий | |
| Кличний | |
Орудний відмінок або інструментал (лат. instrumentalis) відповідає на запитання «ким?», «чим?», означає засіб, інструмент, яким виконують дію:
- Немов снігом за шкуру сипнуло.
- Крим відомий гарними краєвидами.
Типові приклади [ред.]
- котом
- Києвом
- Василем
В орудному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ом, -ем (-єм) і -ям, -им.
1. Закінчення -ом мають усі іменники чол. та середн. роду твердої групи, -ем (після голосного та апострофа — -єм) — іменники чол. та середн. роду мішаної та м’якої груп (крім іменників середн. роду, що закінчуються на -я): майстром, містом, робітником, селом; бійцем, кобзарем, конем, кущем, місцем, морем, ножем, плечем, прізвищем, секретарем, слухачем; пирієм, роєм, солов’єм, урожаєм.
 |
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
