Осія (цар Ізраїлю)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Осія (івр. הוֹשֵׁעַ בֶּן אֵלָה‎) — останній ізраїльський цар, правив 9 років (2 Цар. 17:1) з 731 по 722 р. до н. е., коли Самарія була взята і зруйнована ассирійським царем Саргоном. В. Олбрайт датує період його владарювання 732 р. до н. е. — 721  р. до н. е., а Е. Тілє відносить час його царювання до 732 р. до н. е — 723 р. до н. е.[1]

З Другої книги царів відомо, що Осія досяг престолу через царевбивство Пекаха (2 Цар. 15:30), та царювання його не було вдале. Ще за Пекаха Ізраїль був покорений ассирійським царем Салманассаром і обкладений даниною (2 Цар. 15:29). Уникнути сплати данини могло допомогти заступництво Єгипту. Спроба Осії провести таємні переговори з Єгиптом провалилась і була розцінена як зрада. Єгипет не прийшов на допомогу. Осія був заарештований Салманассаром. Війська Салманассара 3 роки тримали в облозі Самарію і підкорили місто. Новий каральний похід ассирійців під проводом нового царя Шаррукіна II завершився знищенням Ізраїлю, а населення його було переселено в Ассирію (2 Цар. 17:6, 2 Цар. 17:23). Осія помер в полоні, у Вавилоні.

Царі Ізраїлю
Попередник:
Пеках
Осія
Правління:731 до н. е. — 722 до н. е.
Наступник:
-

Примітки[ред.ред. код]

  1. Edwin Thiele, The Mysterious Numbers of the Hebrew Kings, (1st ed.; New York: Macmillan, 1951; 2d ed.; Grand Rapids: Eerdmans, 1965; 3rd ed.; Grand Rapids: Zondervan/Kregel, 1983). ISBN 0-8254-3825-X, 9780825438257, 134, 217.

Посилання[ред.ред. код]