Пеках

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пеках — ізраїльський цар, син Ремалії, наступник царя Менахема (2 Цар. 15:26).

Про період його царювання з Другої книги царів відомо, що він правив 20 років. Після дворічного правління Пекахії, керуючий його військами Пеках, внаслідок змови, вбиває Пекахію, та займає його місце. Пізніше Пеках об'єднується із сирійським царем Реціном та нападає на Іудейське царство. Пеках забрав безліч полонених. У той час Юдея була союзником Ассирії під царем Тіглатпаласаром III. Тіглатпаласар III як союзник Юдеї напав на Сирію та Ізраїльське царство та захопив багато міст та провів депортацію їх населення у Асирію. Тоді Осія, син Елин, змовився проти Пекаха, сина Ремалії, та й убив його і зацарював замість нього двадцятого року Йотама, Уззійїного сина (2 Цар. 15:30). Асирійські джерела повідомляють, що Тіглатпаласар III забрав трон у Пекаха та віддав його Осії[1].

В. Олбрайт датує період його владарювання 737 р. до н. е. — 732  р. до н. е., а Е. Тілє відносить час його царювання до 740/739 р. до н. е — 732/731 р. до н. е.[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Stanley Rosenbaum, Amos of Israel: A New Interpretation (Macon, GA: Mercer University Press), 1990. р. 26 ISBN 978-0-86554-355-3
  2. Edwin R. Thiele, The Mysterious Numbers of the Hebrew Kings (3rd ed.; Grand Rapids, MI: Zondervan/Kregel, 1983) 129–134, 217.
Царі Ізраїлю
Попередник:
Пекахія
Пеках
Правління:737 до н. е. — 732 до н. е.
Наступник:
Осія

Посилання[ред.ред. код]