Плеоназм
Плеона́зм (від грец. πλεονασμός — надлишок, надмірність) — надлишковість засобів, що використовуються для передачі лексичного чи граматичного змісту висловлювання. Плеоназм як властивість тексту є протилежністю еліпсису і виявляє себе у повторенні чи синонімічному дублюванні лексем (лексичний плеоназм) або граматичних форм (граматичний плеоназм), а також у надто багатослівній передачі змісту, який може бути висловлено коротше. Плеоназм може реалізовуватись і в межах речення, і у ширшому контексті: цілі речення можуть практично дублювати той самий зміст.
Плеоназм може бути обов'язковим (зумовленим мовною системою чи нормою) або факультативним, стилістичним (зумовленим експресивною метою висловлювання). Обов'язковий плеоназм є часто присутнім у граматиці різних мов — наприклад, у системах узгодження (дублювання граматичного значення іменника у формах залежних від нього слів), у деяких конструкціях дієслівного керування — дублювання просторових значень дієслівних префіксів у прийменниках («злізти з дерева») або подвійного заперечення («ніколи не був») та ін. Стилістичний (експресивний) плеоназм є типовим для розмовної, публіцистичної і художньої мови, особливо для фольклору, де плеонастичні епітети й порівняння можуть перетворюватись на стійкі поетичні формули.
Приклади:
- пам'ятний сувенір (сувенір — «подарунок на пам'ять»),
- передовий авангард (авангард — «ті, хто попереду»),
- спільна співпраця (співпраця — «спільне розв'язання проблем, спільна робота»),
- народний фольклор (фольклор — «народна творчість»),
- прейскурант цін (прейскурант — «довідник цін»),
- вільна вакансія (вакансія — «вільна, незайнята посада»),
- основний лейтмотив (лейтмотив — «провідний мотив, основна думка твору»),
- дублювати двічі (дублювати — «повторювати»),
- демобілізуватися з армії (демобілізуватися — «увільнитися зі збройних сил»)[1].
Близьким до поняття плеоназму є поняття тавтології, яку іноді називають «хибним плеоназмом».
Примітки [ред.]
Література [ред.]
- В. А. Виноградов. Плеоназм. Лингвистический энциклопедический словарь. — Москва: Сов. энциклопедия, 1990.
Див. також [ред.]
|
||||||||
