Алюзія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Алю́зія (лат. allusio — натяк, жарт) — стилістична фігура, що містить указівку, аналогію чи натяк на певний історичний, міфологічний, літературний, політичний або ж побутовий факт, закріплений у текстовій культурі або в розмовному мовленні. За матеріал при формулюванні аналогії чи натяку, що утворює алюзію, часто править загальновідомий історичний вислів або якась крилата фраза, наприклад: «Прокрустове ложе», «Рубікон перейдено»; «Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий» (Леся Українка). У тому числі можуть використовуватись давні, класичні сюжети, наприклад: назва фільму «В. Давидов і Голіаф» відсилає до знаної библійної історії про Давида й Голіафа.

Також послуговуються назвами раніших творів чи іменами їхніх героїв: доктор Джеймс Тіптрі-молодший дебютував у науково-фантастичній літературі оповіданням «Народження комівояжера» (1968), у назві якого видна алюзія, на п'єсу американського драматурга Артура Міллера «Смерть комівояжера» (1949), а ім'я персонажу японської манґи «Геллсінґ», — Ріп ван Вінкль, — відсилання до однойменного героя знаменитої фантастичної новели американського письменника Вашинґтона Ірвінґа «Ріп ван Вінкль».

На відміну від ремінісценції, частіше потребує однозначного розуміння й прочитання.

Література[ред.ред. код]