Хіазм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Хіа́зм (грец. chiásmos — хрестоподібне розташування у вигляді грецької літери Х) — вживаний у поезії мовностилістичний прийом, котрий полягає у переставленні головних членів речення (різновид інверсії) задля увиразнення віршованого мовлення:

Кіптява свічка й ніж щербатий,

червінна королева з карт (Б.-І. Антонич).

Хитнувся ґвалт розбуджених церков,

І, кинувшись од ватри стрімголов,

Упав на степ бунтарськиих тіней кетяг (М. Бажан).

Подеколи трапляються і звукові хіазми як різновид анаграми, але в сув'язі з іншими засобами віршованої фоніки: «Зілляло лави і вали» (О. Стефанович).

[ред.] Література

• Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 722