Хіазм
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хіа́зм (грец. chiásmos — хрестоподібне розташування у вигляді грецької літери Х) — вживаний у поезії мовностилістичний прийом, котрий полягає у переставленні головних членів речення (різновид інверсії) задля увиразнення віршованого мовлення:
- Кіптява свічка й ніж щербатий,
- червінна королева з карт (Б.-І. Антонич).
- Хитнувся ґвалт розбуджених церков,
- І, кинувшись од ватри стрімголов,
- Упав на степ бунтарськиих тіней кетяг (М. Бажан).
Подеколи трапляються і звукові хіазми як різновид анаграми, але в сув'язі з іншими засобами віршованої фоніки: «Зілляло лави і вали» (О. Стефанович).
[ред.] Література
- Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 722

