Хіазм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Хіа́зм (грец. χιασμός — хрестоподібне розташування у вигляді грецької літери Х) — вживаний у поезії мовностилістичний прийом, котрий полягає у переставленні головних членів речення (різновид інверсії) задля увиразнення віршованого мовлення:

Кіптява свічка й ніж щербатий,
червінна королева з карт.

Б.-І. Антонич

Хитнувся ґвалт розбуджених церков,
І, кинувшись од ватри стрімголов,
Упав на степ бунтарських тіней кетяг.

М. Бажан

Подеколи трапляються і звукові хіазми як різновид анаграми, але в сув'язі з іншими засобами віршованої фоніки: «Зілляло лави і вали» (О. Стефанович).

Джерело[ред.ред. код]