Анадиплозис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Анади́плозис[1]грец. ἀναδίπλωσις — «повторення, подвоєння»), зіткнення — це стилістична фігура, що полягає у повторенні останнього слова або групи слів одного речення на початку наступного речення або рядка віршу.

Анадиплозис вживається в поезії та прозі, цю стилістичну фігуру можна часто зустріти у фольклорі та стилізаціях, у Біблії тощо. Вірш, у якому анадиплозис зв'являється в усіх суміжних рядках, називається акромонограмою.

Приклади[ред. | ред. код]

Страх породжує гнів. Гнів народжує ненависть. Ненависть – запорука страждань.

Кораблем грається вітер і хвиля,
Вітер і хвиля граються безсердечно.

Згасає день за синіми лісами,
За синіми лісами лягла імла;
Пливуть рожеві хмари небесами,
І тихо з небесами злилась земля.
Стоять квітки, окроплені росою,
Окроплена росою, тремтить трава.
Мої думки захоплені красою,
Захоплені красою мої слова

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Словник літературознавчих термінів. Архів оригіналу за 20 грудня 2009. Процитовано 15 вересня 2011.

Література[ред. | ред. код]

  • Іваненко С. М., Карпусь А. К. Лінгвостилістична інтерпретація тексту: Підр. — Київ: КДЛУ, 1998. — 12 с.

Посилання[ред. | ред. код]