Поморіє
| Місто | |
|---|---|
| Поморіє Поморие |
|
| Країна | |
| Область | Бургаська область |
| Община | Поморіє |
| Поштові індекси | 8200 |
| Телефонний код | (+359) 596 |
| Координати | 42°33′14″N 27°38′14″E / 42.554° пн. ш. 27.6372° сх. д.Координати: 42°33′14″N 27°38′14″E / 42.554° пн. ш. 27.6372° сх. д. |
| Населення | 14 170 (2010) |
| Розташування | |
|
|
|
Поморіє (болг. Поморие, грец. Αγχιαλος) — місто в Болгарії, в Бургаській області на березі Чорного моря.
Зміст |
Географія[ред.]
Розташоване на півострові, що виступає в море приблизно на 5 км. Завдяки своєму зручному розташуванню (10-15 хвилин їзди від аеропорту Бургас), рельєфу місцевості (плоский), наявності недорогого приватного життя, що здається на літо, й неглибокому морю, а також своїм лікувальним грязям місто ідеально підходить для відпочинку з родиною та малими дітьми.
Історія[ред.]
Стародавня назва міста — Анхіалос, засноване у V столітті до нашої ери, греками із сусідньої Аполлонії — нині Созополя.
З 29 року до н. е. під контролем Рима, а потім Візантії . Тисячолітня візантійська історія переривалась нальотами та руйнуваннями готтів, слов'ян, аварів, болгар.
З 1336 року під контролем венеціанців, а з 1453 року — під контролем турок.
Під час російсько-турецької війни 1828-29 років фортеця Анхіалос 11 березня 1829 року була обстріляна загоном російських кораблів у складі трьох лінійних кораблів, фрегата, брига і трьох канонерських човнів. 11 липня 1829 року російський бриг «Орфей» підійшов до фортеці й висадив десант, який узяв у полон гарнізон та захопив 13 гармат.
Після звільнення Болгарії 1878 року місто перебуває поза новою державою в межах напівавтономної Східної Румелії. Після анексії болгарами Східної Румелії, 1886 року, розпочався процес болгаризації міста. Основна частина корінного грецького населення залишила місто після погромів 1906 року й заснувала у Греції місто Неа Анхіалос — Новий Анхіалос, провінція Фессалія. Друга хвиля виходу грецького населення відбулась 1919 року в результаті болгарсько-грецького обміну населеннями .[1]
1921 року в місті була створена найчисленніша з російських емігрантських козацьких станиць — Калединська, яка включала 130 чоловік. Однак уже за 9 років станиця налічувала тільки 20 козаків.
1934 року ім'я міста було замінено на Поморіє.
У місті та околицях з античних часів проводиться видобуток солі — найбільше виробництво на Балканському півострові. Місто також відоме завдяки винно-коньячному заводу «Black Sea Gold» («Чорноморське золото»).
У місті є православний монастир на честь святого Георгія Побідоносця.
З 2004 року в місті проводиться щорічний Міжнародний фестиваль православної музики «СВ. БОГОРОДИЦА — ДОСТОЙНО ЕСТЬ», який збирає хорові колективи з Болгарії, Росії, Сербії, Грузії та інших країн.
Відомі уродженці[ред.]
- Єремія II Транос, тобто Великий (грец. Ιερεμιας-Β Τρανος, 1530–1595), тричі Вселенський патріарх.
Примітки[ред.]
- ↑ [Κωνσταντηνος Α. Βακαλοπουλος,Επιτομη Ιστορια της Μακεδονιας,Εκδοσεις Κυριακιδη,Θεσσαλονικη 1988,σελ.221]
Посилання[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Поморіє |
-
Використано матеріали Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона (1890—1907).
- Фото

