Права ЛГБТ у Словаччині

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ЛГБТ
Історія ЛГБТ-руху
Культура
Переслідування і упередженість
Законодавство
ЛГБТ і суспільство
Персоналії
Портал ЛГБТ

Лесбійки, геї, бісексуали та трансгендери (ЛГБТ) у Словаччині стикаються з юридичними проблемами, з якими не стикаються люди, які не є ЛГБТ. Одностатеві статеві стосунки як чоловіків, так і жінок є законними в Словаччині, але домогосподарства, які очолюються одностатевими парами, не мають права на такий самий правовий захист, який доступний парам різної статі. Хоча Словаччина надає одностатевим парам обмежені законні права, зокрема у сфері спадкування, країна не визнає одностатеві шлюби чи цивільні партнерства станом на 2023 рік. Словаччина, на відміну від свого сусіда Чехії, дотримується більш консервативних поглядів на питання прав ЛГБТ.

Проте Словаччина має комплексні антидискримінаційні закони, які охоплюють сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність, серед іншого, у таких сферах, як працевлаштування, товари та послуги, освіта, медичні послуги, злочини на ґрунті ненависті та мова ненависті. ЛГБТ-людям дозволяється відкрито служити в збройних силах Словаччини. Крім того, ставлення до представників ЛГБТ-спільноти поступово стає більш прийнятним, відповідно до світових тенденцій. Опитування 2007 року показало, що дві третини словаків вважають, що гомосексуалізм має бути сприйнятим суспільством, тоді як інше опитування Pew Research Center від 2017 року показало рівно розподілену підтримку одностатевих шлюбів[1][2] Опитування громадської думки повідомляють про коливання тенденцій у підтримці одностатевих шлюбів і цивільних союзів, при цьому опитування показують різний рівень підтримки та опозиції словаків щодо зареєстрованих партнерств і шлюбів станом на 2019 рік.[3][4]

З 2022 року трансгендери у Словаччині відчувають труднощі з доступом до трансгендерних медичних послуг, що змушує їх шукати варіанти за кордоном, а відсутність регулювання виявилася проблемою для трансгендерів, коли йдеться про їхнє право змінити юридичну стать, де деякі органи реєстрації актів цивільного стану відмовляються змінювати свою юридичну стать, посилаючись на відсутність регулювання.[5] 3 березня 2023 року колись призупинені нові стандарти медичної допомоги були опубліковані повторно, однак вплив цього ще належить побачити.[6]

Закон про одностатеві статеві стосунки[ред. | ред. код]

Одностатеві статеві стосунки були легалізовані в 1962 році після того, як наукові дослідження Курта Фройнда призвели до деяких змін у громадській думці (див. історію плетизмографів статевого члена). Вік згоди був зрівняний у 1990 році до 15 років, оскільки раніше для одностатевих пар він становив 18 років.[7][8]

Визнання одностатевих стосунків[ред. | ред. код]

Незареєстроване спільне проживання[ред. | ред. код]

З 2018 року словацьке законодавство визнає «близьку особу», тобто рідного брата або сестру або подружжя. Член сім'ї або особа, яка перебуває у стосунках, вважається за законом «близькою особою», якщо шкода, заподіяна одним із них, «розумно сприймається іншою особою як шкода, заподіяна ним або нею». Надаються лише обмежені права, а саме у сфері спадкування.

Реєстровані партнерства[ред. | ред. код]

Станом на 2022, у Словаччині немає юридичного визнання реєстрованих партнерств, хоча в 1997, 2000, 2012, 2018 і 2021 роках було представлено кілька законопроєктів про легалізацію зареєстрованих партнерств для одностатевих пар. У 2008 і 2009 роках правозахисна група ЛГБТ словац. Iniciatíva Inakosť, дос. «Ініціатива інакшості» розпочала інформаційну кампанію для визнання цивільне партнерство (словац. životné partnerstvo) між одностатевими парами. У січні 2008 року правозахисники ЛГБТ зустрілися з віцепрем'єр-міністром Душаном Чапловичем, щоб обговорити цю пропозицію. Протягом 2008 року ініціатива інакшості також провела низку публічних обговорень щодо зареєстрованих партнерств.[9] Партія Зелених Словаччини підтримує зареєстроване партнерство для одностатевих і різностатевих пар.[10] У березні 2012 року ліберальна партія «Свобода та солідарність» (SaS) оголосила, що подасть проєкт закону про цивільні партнерства.[11] 23 серпня до парламенту було подано законопроєкт про зареєстроване цивільне партнерство, який надає одностатевим парам такі ж права та обов'язки, як і подружнім парам, включаючи аліменти, спадщину, доступ до медичної документації та право на пенсію вдові/вдівцю, але за винятком права усиновлення.[12][13] 19 вересня правляча партія «Соціал-демократія» оголосила, що голосуватиме проти законопроєкту.[14] який пізніше був відхилений (за 14 проти 94).[15]

У серпні 2017 року віцеспікер Національної ради Лючія Дюріш Ніколсонова з SaS пообіцяла повторно подати до парламенту законопроєкт про зареєстроване партнерство.[16] 11 грудня 2017 року після зустрічі з представниками Iniciatíva Inakosť президент Андрей Кіска закликав до публічного обговорення прав одностатевих пар.[17] Того ж дня SaS підтвердила свій намір внести законопроєкт про зареєстроване партнерство.[18] SaS представила свій законопроєкт про зареєстроване партнерство до Національної ради в липні 2018 року. Відповідно до запропонованого законопроєкту, партнерство було б відкритим як для одностатевих, так і для різностатевих пар і надавало б парам низку прав і переваг, якими користуються подружні пари, зокрема у сфері спадщини та охорони здоров'я, зокрема.[19] Законопроєкт було відхилено у вересні 2018 року, підтримавши лише 31 зі 150 законодавців.[20]

У 2021 році партія Прогресивної Словаччини представила законопроєкт про життєве партнерство, але він був відхилений 67 голосами проти 7 голосів за.[21]

Одностатеві шлюби[ред. | ред. код]

Станом на 2022, у Словаччині немає внутрішнього юридичного визнання одностатевих шлюбів, хоча одностатеві шлюби, укладені за кордоном, визнаються словацьким законодавством, і подружжям дозволяється поселятися та жити в Словаччині. У січні 2014 року Християнсько-демократичний рух (KDH) оголосив, що подасть проєкт закону про заборону одностатевих шлюбів у словацьку Конституцію.[22]У лютому 2014 року міністр культури Марек Маджаріч заявив, що достатньо депутатів від SMER-SD підтримують конституційну заборону, щоб вона була прийнята.[23] 40 опозиційних депутатів внесли до Національної ради проєкт закону про заборону одностатевих шлюбів у словацькій Конституції.[24] Прем'єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що правляча партія готова підтримати поправку в обмін на підтримку опозицією поправки, яка вносить зміни в судову систему.[25] Законопроєкт пройшов перше читання 103 голосами проти 5 у березні 2014 року.[26] Поправка може призвести до того, що будь-які майбутні закони, що визнають одностатеві пари, будуть неконституційними.[27][28] У червні 2014 року він був прийнятий і підписаний президентом Іваном Гашпаровичем, 102 депутати проголосували «за» і 18 «проти».[29] Статтю 41 викласти в такій редакції:[30][31]

Шлюб - це унікальний союз між чоловіком і жінкою. Словацька Республіка захищає шлюб у всіх його аспектах і підтримує його добробут. Шлюб, батьківство і сім'я перебувають під охороною закону. Гарантується особливий захист дітей та неповнолітніх. [a]

У грудні 2013 року консервативна громадська ініціативна група під назвою «Альянс за родину» оголосила, що вимагатиме конституційного визначення шлюбу як «союзу виключно між чоловіком і жінкою».[32] Альянс мав намір ініціювати референдуми з кількох питань і вимагав заборонити одностатеве усиновлення та заборонити статеве виховання в школах. Вони також вимагали, щоб інші види співжиття ніколи не прирівнювалися до шлюбу між чоловіком і жінкою.[33][34] Активісти Альянсу також розкритикували шведську компанію Ikea за її корпоративний журнал, у якому дві лесбійки виховують сина.[35]

У серпні 2014 року Альянс за родину зібрав понад 400 тис. підписів під петицією про проведення референдуму з чотирьох питань:[36]

  1. Чи згодні ви з тим, що шлюбом не можна назвати інше спільне проживання людей, крім зв'язку між одним чоловіком і однією жінкою?
  2. Чи згодні ви з тим, що одностатевим парам чи групам не можна дозволяти усиновлювати дітей і згодом виховувати їх?
  3. Чи згодні ви з тим, що жодному іншому спільному проживанню осіб, окрім шлюбу, не слід надавати особливий захист, права та обов'язки, які законодавчі норми від 1 березня 2014 року надають лише шлюбу та подружжю (головним чином визнання, реєстрація чи реєстрація як співжиття перед державним органом, можливість усиновлення дитини дружиною або батьком)?
  4. Чи згодні ви з тим, що школи не можуть вимагати від дітей брати участь у навчанні щодо сексуальної поведінки чи евтаназії, якщо їхні батьки чи самі діти не згодні зі змістом навчання?

Президент Андрей Кіска попросив Конституційний суд розглянути запропоновані питання.[37] У жовтні 2014 року Конституційний суд визнав неконституційним третє питання.[38]

Референдум з інших трьох питань відбувся 7 лютого 2015 року. Усі три пропозиції були схвалені, але референдум визнали недійсним через недостатню явку (21,07 %). Для визнання референдуму дійсним була явка 50 %.[39] Противники, зокрема ЛГБТ-активісти, радили виборцям бойкотувати референдум.

5 червня 2018 року у судовій справі Коман та інші проти Генеральної інспекції імміграції та Міністерства внутрішніх справ Європейський суд виніс рішення на користь румунсько-американської одностатевої пари, яка прагнула визнати свій шлюб у Румунії, щоб Американський партнер міг проживати в країні. Суд постановив, що країни-члени ЄС можуть вирішувати, дозволяти одностатеві шлюби чи ні, але вони не можуть перешкоджати свободі проживання громадянина ЄС та його подружжя. Крім того, Суд постановив, що термін «подружжя» є гендерно нейтральним і не обов'язково має на увазі особу протилежної статі. Одностатеві пари, які проживають у Словаччині, які одружилися в державах-членах, які легалізували одностатеві шлюби, і де один із партнерів є громадянином ЄС, користуються повними правами на проживання в результаті рішення.[40] Міністерство внутрішніх справ Словаччини швидко оголосило про негайне виконання рішення.[41] Епохальне рішення Європейського суду було схвалено Міжнародною асоціацією лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерів та інтерсексуалів (ILGA) та іншими правозахисними групами, тоді як Словацька Католицька Церква засудила його.[42][43]

Усиновлення та планування сім'ї[ред. | ред. код]

Словацьке законодавство дозволяє будь-якій особі всиновлювати дитину. Однак особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну дитину. Це означає, що для неодружених пар усиновити дитину може тільки один партнер.

Захист від дискримінації[ред. | ред. код]

Закон про боротьбу з дискримінацією (словац. Antidiskriminačný zákon) був прийнятий у 2004 році відповідно до протоколів Європейського Союзу щодо боротьби з дискримінацією в його державах-членах. Закон, розширений у 2008 році, забороняє дискримінацію на основі сексуальної орієнтації та «гендерної ідентифікації» в багатьох сферах, включаючи працевлаштування, освіту, житло, соціальне обслуговування та надання товарів і послуг.[44] Статтею 2 Закону передбачено:[45]

Дотримання принципу рівного ставлення передбачає заборону дискримінації за ознаками статі, релігії чи переконань, раси, національності чи етнічного походження, інвалідності, віку, сексуальної орієнтації, сімейного чи сімейного стану, кольору шкіри, мови, політичної чи іншої ознаки. судимість, національне чи соціальне походження, майновий стан, походження чи будь-який інший стан або на підставі повідомлення про злочин чи будь-яке інше правопорушення.

У травні 2013 року до Кримінального кодексу було внесено поправки, які включають сексуальну орієнтацію як підставу для злочинів на ґрунті ненависті, дозволяючи посилити покарання, якщо злочин вчинено на ґрунті гомофобії.[46] Крім того, ворожі висловлювання на ґрунті сексуальної орієнтації заборонені.[1]

Військова служба[ред. | ред. код]

У 2005 році «Правда» повідомляла, що «військові також мають дуже гомофобне середовище, вороже і нетерпиме до будь-яких проявів і ознак гомосексуальності».[47] Конституція Словацької Республіки та Закон про боротьбу з дискримінацією забороняють дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації та стосуються військових.[48]

Гендерна ідентичність та самовираження[ред. | ред. код]

Трансгендерам у Словаччині дозволено змінювати юридичну стать з 1995 року. Закон, що дозволяє це, безпосередньо не регулює вимоги,[49] але на практиці зазвичай потрібно пройти хірургічну стерилізацію.[50] Були виняткові випадки, коли зміна юридичної статі була можлива навіть без кастрації.[51] Оскільки одностатеві шлюби не визнаються, будь-який існуючий шлюб буде визнано недійсним.[1]

У 2021 році члени ультраправих неонацистських партій подали два законопроєкти, які забороняють зміну юридичної статі в Словаччині, перший раз Народна партія Наша Словаччина 12 лютого 2021 року[52][53] і другий раз Закон партії Республіка 23 вересня 2021 р.[54] Обидві спроби виявилися невдалими, оскільки більшість депутатів не голосували[55] або утрималася.[56]

6 квітня 2022 р. Міністерство охорони здоров'я Словаччини опублікувало стандарти переходу для трансгендерних людей[57], які також регулюють медичний перехід та умови надання можливості змінити юридичну стать призначеними експертами, де призначеним експертом є будь-який лікар у галузі психіатрії чи сексології мати принаймні п'ять років професійного досвіду, і особа, яка вимагає документацію, необхідну для юридичної зміни статі, повинна бути кастрована хірургічним шляхом або пройти тест на реальний досвід у поєднанні із замісною гормональною терапією протягом принаймні року, якщо ЗГТ не протипоказана.[58]

Однак після сильного тиску багатьох консерваторів, Конференції словацьких єпископів і членів Національної ради, як коаліції, так і опозиції, включно з прем'єр-міністром Словаччини Едуардом Хегером[59], 18 травня стандарти переходу були скасовані. 2022 року, і з того часу у Словаччині немає дійсних стандартів щодо догляду за трансгендерами та юридичної зміни статі.[60] 16 листопада 2022 року в інтерв'ю для Denník N голова ЛГБТ громадської організації Iniciatíva Inakosť[sk] заявив, що спроби затвердити стандарти медичного обслуговування блокують члени коаліційної партії «Прості люди».[61]

19 жовтня 2022 року Верховний суд Словаччини скасував рішення районного суду Банської Бистриці, який постановив, що для зміни юридичної статі потрібна хірургічна стерилізація, і підтвердив, що закон прямо не визначає жодних вимог для зміни юридичної статі.[62]

Станом на 18 листопада 2022 року через відсутність регулювання та стандартів постачальники медичних послуг у Словаччині відмовляються надавати трансгендерну допомогу, що змушує трансгендерів, які проживають у Словаччині, звертатися за медичною допомогою за кордон, а деякі органи реєстрації актів цивільного стану відмовляються розглядати будь-які заяви змінити юридичну стать, посилаючись на відсутність регулювання та кажучи їм чекати затвердження нових стандартів медичної допомоги Міністерством охорони здоров'я, тобто змінити юридичну стать майже неможливо.[5]

13 січня 2023 року члени ультраправої неонацистської партії «Народна партія Наша Словаччина» представили законопроєкт, який забороняє зміну статі в Словаччині та забороняє медичний перехід із покаранням у вигляді позбавлення волі на строк не менше 4 років.[63] Ця спроба знову була невдалою, більшість голосів утрималися.[64]

24 лютого 2023 року члени коаліційної партії «Християнський союз» представили законопроєкт, який обмежує зміну юридичної статі людям, «чия стать була неправильно визначена при народженні», що може бути доведено лише за допомогою тесту на каріотип.[65][66] 21 березня 2023 року законопроєкт пройшов перше читання й отримав 87 голосів за, очікується його ухвалення в повному обсязі.[67][68][69]

3 березня 2023 року колись призупинені стандарти догляду за трансгендерними людьми були знову підписані та опубліковані повторно колишнім міністром охорони здоров'я Володимиром Ленгварським безпосередньо перед відставкою з посади. Проте вплив стандартів на доступ до медичної допомоги та прийняття реєстраторами цивільного стану ще належить побачити.[6] 21 березня 2023 року в інтерв'ю Denník N державний секретар Міхал Палкович оголосив, що нові стандарти медичної допомоги мають «деякі проблеми з імплементацією з точки зору закону», а також оголосив про те, що зміни юридичної статі для деяких людей можуть бути скасовані та повернені до початкового стану.[70]

Донорство крові[ред. | ред. код]

Геям і бісексуалам заборонено здавати кров, якщо вони мали незахищений статевий акт протягом одного року.[71]

Умови життя[ред. | ред. код]

Братиславський прайд 2012 року

Перший у Словаччині гей-прайд відбувся 22 травня 2010 року в Братиславі. Приблизно тисячний натовп зіткнувся з правими гомофобними групами. У той час як національна та муніципальна поліція Братислави тримали обидві сторони окремо, кілька протестуючих проти гомосексуалістів змогли проникнути на захід і закидати камінням ораторів і розпустити сльозогінний газ у натовпі. Учасники прайду були змушені скасувати марш центром міста, але змогли перетнути Дунай під охороною поліції. Було заарештовано двадцять дев'ять осіб.[72] Відтоді заходи безпеки було покращено, і його підтримали багато іноземних посольств.[73]

У Словаччині є невелика гей-сцена з кількома барами та клубами в Братиславі.[74]

Громадська думка та демографія[ред. | ред. код]

Підтримка прав одностаттевих пар 2008 2009[75] 2012 2015 2016 2017 2019[3]
Так [%] Ні[%] Так[%] Ні[%] Так[%] Ні[%] Так[%] Ні[%] Так[%] Ні[%] Так[%] Ні[%] Так[%] Ні[%]
«Одностатеві реєстровані цівільні партнерства» 42 45 45 41 47 38 50 35 40 55 - - 57 43
«Взаємні обов'язки між партнерами» 47 32 51 29 50 31 - - - - - - - -
«Право на податкові пільги» 41 43 43 39 45 38 - - - - - - - -
«Право на пенсію подружжю за померлого партнера» 45 37 45 37 48 36 - - - - - - - -
«Доступ до інформації про стан здоров'я партнера» 64 21 72 16 75 15 - - - - - - - -
«Право на вихідний, якщо партнеру потрібен супровід до лікаря» 54 - 57 - 58 - - - - - - - - -
«Право на відпустку у зв'язку з втратою близької людини» 69 - 71 - 73 - - - - - - - - -
«Право взаємного спадкування» 58 - 56 - 60 - - - - - - - - -
«Можливість встановлення безроздільної сумісної власності» 55 - 56 - 57 - - - - - - - - -
«Право на допомогу по догляду за хворим партнером» 58 - 61 - 61 - - - - - - - - -
«Одностатеві шлюби» - - - - - - 24 69 27 69 47 47 20 70
«Усиновлення дітей» - - - - - - - - 20 75 - - 15 83

Громадська думка в Словаччині коливалася в останні кілька десятиліть, спочатку ставши більш прихильною до надання прав одностатевим парам, а потім почала стагнувати до кінця 2010-х років у результаті скоординованої гомофобної кампанії консервативних політиків. Опитування Pew Global Attitudes Project у 2007 році зафіксувало, що 66 % словаків вважають, що гомосексуальність має бути сприйнятою суспільством.[76] Згідно з опитуванням, проведеним у 2009 році, 45 % респондентів підтримали одностатеві зареєстровані партнерства, 41 % були проти, 14 % не впевнені.[77] Підтримка конкретних прав була вищою: 56 % підтримали право одностатевих пар на спільне володіння майном, 72 % на доступ до медичної інформації про свого партнера та 71 % підтримали право на відпустку у зв'язку з важкою втратою.[75]

Підтримка одностатевих шлюбів залишається низькою порівняно з іншими країнами-членами Європейського Союзу. Опитування Європейського Союзу 2006 року показало, що 19 % словаків підтримують одностатеві шлюби,[78] а Євробарометр 2015 року показав, що 24 % словаків підтримують одностатеві шлюби, що є четвертим найнижчим показником серед країн-членів ЄС разом із Литвою. У всьому ЄС підтримка склала 61 %.[79] Однак опитування AKO у 2015 році показало, що понад 50,4 % словаків проголосували б за одностатеві зареєстровані партнерства.[80] Опитування громадської думки, проведене ФОКУСом у 2016 році, показало, що понад 27 % словаків підтримують одностатеві шлюби, що на 3 % більше, ніж у 2015 році.[81]

У травні 2015 року соціальна ЛГБТ-мережа під назвою PlanetRomeo опублікувала свій перший Індекс щастя геїв. Було опитано чоловіків-геїв із понад 120 країн, щоб дізнатися, як вони ставляться до сприйняття гомосексуальності суспільством, як до них ставляться інші та наскільки вони задоволені своїм життям. Словаччина опинилася на 47-му місці, значно поступившись сусідній Чехії — 18-му та Австрії — 17-му.[82]

У 2017 році ініціатива інакшості провела опитування про життя словацьких ЛГБТ осіб. Опитування показало, що 52 % були нерелігійними, тоді як 33 % були римо-католиками, 6 % були євангелістами та 2 % були греко-православними. Проте 56,5 % вважають релігію «важливою» у своєму житті. За політичною ідеологією 58,5 % вважають себе «дуже ліберальними» або «ліберальними». Лише 2,5 % вважають себе «консерваторами», а 18 % — «центристами». Найпопулярнішими політичними партіями серед ЛГБТ були «Прогресивна Словаччина» та «Свобода та солідарність». Щодо камінг-ауту, більшість респондентів сказали, що він був «позитивним». 71 % і 52 % сестер і братів, відповідно, прийняли розкриття лесбійської, гей і бісексуальної орієнтації. Так само відповіли 54 % матерів, 42 % батьків і 49,5 % бабусь і дідусів, а значна кількість, у тому числі 28,5 % тат і 29 % бабусь і дідусів, залишилися байдужими. Крім того, 78 % респондентів вважають свої стосунки з партнером «серйозними», але менше половини готові тримати їх за руку на публіці. Багато респондентів повідомили про низьку самооцінку, тривогу, депресію, зловживання алкоголем і суїцидальні почуття в результаті гомофобних переслідувань, і майже 40 % респондентів зазнали активної дискримінації через свою ЛГБТ-ідентичність, при цьому 15,2 % ЛГБТ зазнали цього в останній рік.[83]

Згідно з опитуванням Pew Research Center у 2017 році, 47 % словаків підтримали одностатеві шлюби, ще 47 % були проти, а 6 % не визначилися. Це був найвищий рівень підтримки, коли-небудь зафіксований, і другий за показником серед країн Східної Європи після Чехії (65 %). Серед 18-34-річних проти одностатевих шлюбів було 42 %.[2] Опитування 2019 року, проведене соціологічним агентством AKO, показало, що 57 % словаків підтримують зареєстровані партнерства для всіх, на відміну від опитування, проведеного агентством ФОКУС, яке виявило підтримку зареєстрованих партнерств на рівні 29 %, цифра, яка була коментатори та активісти за права ЛГБТ критикували як надзвичайно низьку кількість, і вони поставили під сумнів силу та достовірність методології опитування.[3][4]

Зведена таблиця[ред. | ред. код]

Одностатеві сексуальні стосунки легальні Yes з 1962
Рівний вік згоди (15) Yes з 1990
Антидискримінаційне законодавство у сфері зайнятості Yes з 2004
Антидискримінаційне законодавство у сфері надання товарів і послуг Yes з 2008
Антидискримінаційні закони в усіх інших сферах (включаючи непряму дискримінацію, ворожнечу) Yes з 2016[84]
Закони про злочини на ґрунті ненависті включають сексуальну орієнтацію Yes з 2013
Одностатеві шлюби No/Yes Конституційна заборона з 2014 року; одностатеві шлюби, укладені в ЄС, визнаються для цілей проживання з 2018 року
Визнання одностатевих партнерств No/Yes З 2018 року обмежені права на спільне проживання
Одиноким ЛГБТ-людям дозволено усиновлення Yes
Усиновлення пасинків одностатевими парами No
Спільне усиновлення одностатевими парами No
ЛГБТ дозволили відкрито служити в армії Yes
Право на зміну юридичної статі Yes/No за законом і теоретично з 1995 року, де-факто майже неможливо з 2022 року
Конверсійна терапія заборонена неповнолітнім No
Доступ до штучного запліднення для лесбійок No
Комерційне сурогатне материнство для одностатевих пар No Незаконно для всіх пар незалежно від сексуальної орієнтації
ЧСЧ дозволили здавати кров Yes/No Термін відстрочки 12 місяців

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ In Slovak: Manželstvo je jedinečný zväzok medzi mužom a ženou. Slovenská republika manželstvo všestranne chráni a napomáha jeho dobru. Manželstvo, rodičovstvo a rodina sú pod ochranou zákona. Zaručuje sa osobitná ochrana detí a mladistvých.
  1. ↑ а б в Rainbow Europe. rainbow-europe.org.
  2. ↑ а б Eastern and Western Europeans Differ on Importance of Religion, Views of Minorities, and Key Social Issues, Pew Research Center, 2017
  3. ↑ а б в Most Slovaks support partnerships for everyone. The Slovak Spectator. 12 вересня 2019.
  4. ↑ а б Focus: Dve tretiny Slovákov nechcú registrované partnerstvá. SME.sk. 26 вересня 2019.
  5. ↑ а б Folentová, Veronika (16 листопада 2022). Macko z Inakosti: Neviem si predstaviť, že by nejaký poslanec vyhlásil, že je antisemita. Denník N. Процитовано 18 листопада 2022. Odvtedy sme v situácii, keď neplatí nič, nič nie je možné, matriky odmietajú transrodovým ľuďom meniť doklady, vyhovárajú sa, že čakajú na ministerstvo zdravotníctva, kým vydá nové usmernenie. Lekári nechcú prijímať takýchto ľudí, lebo sa boja žalôb, sú v právnom vákuu, nemajú istotu v ničom, čo postupujú v tejto téme. Je jedna lekárka na celom Slovensku, ktorá ešte prijíma ľudí, ktorí chcú riešiť tranzíciu. Proces je v zásade zastavený.
  6. ↑ а б Zdút, Matúš (3 березня 2023). Lengvarský schválil štandard pre transrodových ľudí a umožnil zapísať zmenu pohlavia aj bez chirurgického zákroku. Denník N. Процитовано 3 березня 2023.
  7. ↑ State-sponsored Homophobia A world survey of laws criminalising same-sex sexual acts between consenting adults (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 June 2013.
  8. ↑ Sexual Minorities: Their Treatment Across The World (PDF). 10 січня 2011. Процитовано 28 лютого 2021.
  9. ↑ Iniciatíva Inakosť. Архів оригіналу за 31 August 2020.
  10. ↑ 7 bodov pre krajšie a zdravšie Slovensko - podpora registrovaných partnerstiev medzi ľuďmi rozdielneho aj rovnakého pohlavia. Архів оригіналу за 2 February 2016.
  11. ↑ SaS predloží partnerstvá gejov. Denník SME. 2012.
  12. ↑ SaS proposes same-sex registered partnership. Denník SME. 2012.
  13. ↑ Návrh zákona o registrovanom partnerstve.
  14. ↑ NRSR: Vládny Smer-SD registrované partnerstvá homosexuálov nepodporíVytlačiť stránku. 19 вересня 2012. Процитовано 28 лютого 2021.
  15. ↑ Slovak parliament rejects gay partnership law. Reuters.
  16. ↑ Na Dúhový pochod prišli tisíce ľudí, potlesk zožala najmä ombudsmanka, ktorá sa nezľakla SNS. Dennik (словац.). 19 серпня 2017. Процитовано 28 лютого 2021.
  17. ↑ President Kiska calls for discussion on the rights of same-sex couples. The Slovak Spectator. 11 грудня 2017. Процитовано 28 лютого 2021.
  18. ↑ Tímlíderkou SaS pre osobné slobody sa stala Natália Blahová. teraz (словац.). 11 грудня 2017. Процитовано 28 лютого 2021.
  19. ↑ Nový návrh zákona od SaS: Kompromis pre heterosexuálne aj homosexuálne páry!?. Nový čas. 23 липня 2018.
  20. ↑ SaS nepresadila zákon o životných partnerstvách, ktoré by mohli uzatvárať aj páry rovnakého pohlavia (словац.). 18 вересня 2018. Процитовано 28 лютого 2021.
  21. ↑ Poslanci neschválili registrované manželstvá.
  22. ↑ KDH chce v Ústave definovať manželstvo ako zväzok muža a ženy. SME (Slovak) . 14 січня 2014. Процитовано 1 березня 2021.
  23. ↑ Podľa Maďariča je správne, aby spoločnosť podporovala tradičnú rodinu. Pravdoa 100. 23 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2021.
  24. ↑ Návrh skupiny poslancov NR SR na vydanie ústavného zákona, ktorým sa mení a doĺňa zákon č. 460/1992 Zb. Ústava Slovenskej republiky v znení neskorších predpisov. Narodna Rada Slovenskej Republiky (Slovak) . 24 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2021.
  25. ↑ Slovakia mulls constitutional ban on same-sex marriage. Yahoo News. 25 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2021.
  26. ↑ Hlasovanie podľa klubov. Narodna Rada Slovenskej Republiky (Slovak) . Процитовано 1 березня 2021.
  27. ↑ Hrušovský: Ak Ústava prejde, gayovia nedostanú práva ako manželstvo. SME. 3 червня 2014. Процитовано 1 березня 2021.
  28. ↑ Activists protest constitutional amendment on marriage. The Slovak Spectator. 29 травня 2014. Процитовано 1 березня 2021.
  29. ↑ Chrania manzelstvo, menia justiciu. Pozrite si, kto hlasoval za zmenu Ustavy. SME (Slovak) . 4 червня 2014. Процитовано 1 березня 2021.
  30. ↑ Ústavný zákon č. 460/1992 Zb. Zákony pre ľudí (словац.).
  31. ↑ Slovakia's Constitution of 1992 with Amendments through 2014 (PDF). Constitute Project. 27 липня 2018.
  32. ↑ Aliancia za rodinu: Manželstvo má byť ideál. SME. 13 грудня 2013. Процитовано 1 березня 2021.
  33. ↑ Aktivistom sa veta o manželstve máli Zbierajú podpisy za referendum. SME (Slovak) . 6 березня 2014. Процитовано 1 березня 2021.
  34. ↑ Aliancia za rodinu organizuje petíciu na referendum Chce zastaviť devalváciu tradičného manželstva. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 29 квітня 2023.
  35. ↑ Traditional family advocates criticise Ikea. The Slovak Spectator. 15 січня 2014. Процитовано 1 березня 2021.
  36. ↑ Anti-gay referendum petitions has signatures. The Slovak Spectator. 1 вересня 2014. Процитовано 1 березня 2021.
  37. ↑ Constitutional Court to review referendum on family. The Slovak Spectator. 3 вересня 2014. Процитовано 1 березня 2021.
  38. ↑ Cez ustavny sud presli tri otazky referenda o rodine. SME (Slovak) . 28 жовтня 2014. Процитовано 1 березня 2021.
  39. ↑ Slovak conservatives fail to cement gay marriage ban in referendum. The Guardian. 7 лютого 2015. Процитовано 1 березня 2021.
  40. ↑ JUDGMENT OF THE COURT (Grand Chamber). InfoCuria Case-law. 5 червня 2018. Процитовано 1 березня 2021.
  41. ↑ Same-sex married couples have the right to stay in Slovakia. The Slovak Spectator. 5 червня 2018. Процитовано 1 березня 2021.
  42. ↑ Taylor, Lin (5 червня 2018). Landmark EU marriage ruling hailed as big win for gay rights. Thomson Reuters Foundation News. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 1 березня 2021.
  43. ↑ Catholic News Services (11 червня 2018). East European church leaders fret about same-sex marriage ruling. The Dialog. Процитовано 1 березня 2021.
  44. ↑ European Union Agency for Fundamental Rights (FRA) (23 грудня 2009). Homophobia and Discrimination on Grounds of Sexual Orientation and Gender Identity in the EU Member States (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2012. Процитовано 15 грудня 2017.
  45. ↑ Zákon o rovnakom zaobchádzaní v niektorých oblastiach a o ochrane pred diskrimináciou a o zmene a doplnení niektorých zákonov (antidiskriminačný zákon). Slov-Lex (словац.).
  46. ↑ Law change criminalises homophobia / Slovakia / Country-by-country / Guide to Europe / Home / ilga - ILGA Europe. 30 серпня 2014. Архів оригіналу за 30 August 2014. Процитовано 15 грудня 2017.
  47. ↑ Vojakom chýba v armáde súkromie. Pravda.sk (sk-SK) . TASR. 10 лютого 2005. Процитовано 6 вересня 2020.
  48. ↑ Americká armáda možno skončí diskrimináciu homosexuálov. Aktuality.sk (словац.). Процитовано 6 вересня 2020.
  49. ↑ Ministerstvo práce, sociálnych vecí a rodiny Slovenskej republiky (18 лютого 2021). Sex reassignment recognition rules. Slovensko. Процитовано 11 грудня 2021. Currently, the transition process is not comprehensively regulated in the Slovak Republic.
  50. ↑ Situácia na Slovensku — Aké sú podmienky pre zmenu dokumentov? (словац.). TransFúzia[sk]. Процитовано 11 грудня 2021. V praxi je však často vyžadované potvrdenie psychiatricko-sexuologickej ambulancie a ako «zmena pohlavia» sa často chápe ako ukončenie reprodukčnej schopnosti.
  51. ↑ Nechcem podstúpiť všetko, čo sa odo mňa očakáva. Je možné podstúpiť iba niečo z toho? (словац.). TransFúzia[sk]. Процитовано 11 грудня 2021. Taktiež je možné zmeniť označenie rodu v dokumentoch bez kastrácie, ale nebýva to pravidlom.
  52. ↑ Kotleba, Marian; Schlosár, Rastislav; Beluský, Martin; Sulanová, Magdaléna (12 лютого 2021). Návrh poslancov Národnej rady Slovenskej republiky Mariana KOTLEBU, Rastislava SCHLOSÁRA, Martina BELUSKÉHO a Magdalény SULANOVEJ na vydanie ústavného zákona, ktorým sa mení a dopĺňa Ústava Slovenskej republiky č. 460/1992 Zb. v znení neskorších predpisov (словац.). National Council (Slovakia). Процитовано 18 листопада 2022.
  53. ↑ Gehrerová, Ria; Osvaldová, Lucia; Barcíková, Michaela (19 березня 2021). Koaliční poslanci tvrdia, že nie sú za odoberanie detí gejom a lesbám, podobný návrh vznikol aj v koalícii. Denník N. Процитовано 18 листопада 2022. Návrh strany ĽSNS nechcel oklieštiť len práva homosexuálnych párov, ale aj transrodových ľudí. Navrhol do ústavy zakotviť nemennosť "pohlavnej identity".
  54. ↑ Kočiš, Eduard (23 вересня 2021). Návrh poslanca Národnej rady Slovenskej republiky Eduarda KOČIŠA na vydanie zákona, ktorým sa mení zákon Národnej rady Slovenskej republiky č. 300/1993 Z. z. o mene a priezvisku v znení neskorších predpisov a zákon Národnej rady Slovenskej republiky č. 301/1995 Z. z. o rodnom čísle (словац.). National Council (Slovakia). Процитовано 18 листопада 2022.
  55. ↑ Návrh poslancov Národnej rady Slovenskej republiky Mariana KOTLEBU, Rastislava SCHLOSÁRA, Martina BELUSKÉHO a Magdalény SULANOVEJ na vydanie ústavného zákona, ktorým sa mení a dopĺňa Ústava Slovenskej republiky č. 460/1992 Zb. v znení neskorších predpisov (tlač 429) - prvé čítanie. Hlasovanie o tom, aby bol návrh zákona prerokovaný v druhom čítaní (словац.). National Council (Slovakia). 17 березня 2021. Процитовано 18 листопада 2022.
  56. ↑ Návrh poslanca Národnej rady Slovenskej republiky Eduarda KOČIŠA na vydanie zákona, ktorým sa mení zákon Národnej rady Slovenskej republiky č. 300/1993 Z. z. o mene a priezvisku v znení neskorších predpisov a zákon Národnej rady Slovenskej republiky č. 301/1995 Z. z. o rodnom čísle (tlač 697) - prvé čítanie. Hlasovanie o tom, aby bol návrh zákona prerokovaný v druhom čítaní (словац.). National Council (Slovakia). 26 жовтня 2021. Процитовано 18 листопада 2022.
  57. ↑ Vestník Ministerstva zdravotníctva Slovenskej republiky: Čiastka 18-20, ročník 70 (PDF) (словац.). Міністерство охорони здоров'я Словаччини[sk]. 6 квітня 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
  58. ↑ Vestník Ministerstva zdravotníctva Slovenskej republiky: Čiastka 18-20, ročník 70 (PDF) (словац.). Міністерство охорони здоров'я Словаччини[sk]. 6 квітня 2022. Процитовано 18 листопада 2022. Lekársky posudok o zmene pohlavia vydáva osobe s diagnostikovaným transsexualizmom ošetrujúci lekár sexuológ alebo psychiater s najmenej päťročnou praxou v špecializačnom odbore ak vykonané diagnostické vyšetrenia podľa štandardného postupu preukázateľne potvrdzujú diagnózu F 64.0, [a] osoba s transsexualizmom podpísala informovaný súhlas a podstúpila chirurgický výkon zmeny pohlavných orgánov alebo sekundárnych pohlavných znakov, alebo hormonálnu liečbu v trvaní najmenej jeden rok a s časovým odstupom najmenej jeden rok od začatia hormonálnej liečby, počas ktorého žila v role opačného pohlavia, písomne vyjadrila ošetrujúcemu lekárovi skutočnosť, že počas tohto obdobia nadobudla presvedčenie, že trvalá, celoživotná a nezvratná zmena jej právnej identity, mena a priezviska je pre ňu jediným možným riešením; hormonálna liečba najmenej jeden rok sa nevyžaduje, ak je u osoby s transsexualizmom kontraindikovaná.
  59. ↑ Gehrerová, Ria (27 квітня 2022). Odborné usmernenie o transrodových ľuďoch rozhádalo politikov. Záborská tvrdí, že jej Heger sľúbil jeho zrušenie (словац.). Denník N. Процитовано 18 листопада 2022.
  60. ↑ Vestník Ministerstva zdravotníctva Slovenskej republiky: Čiastka 28-29, ročník 70 (PDF) (словац.). Міністерство охорони здоров'я Словаччини[sk]. 18 травня 2022. Процитовано 18 листопада 2022. Pozastavuje sa platnosť aúčinnosť Odborného usmernenia Ministerstva zdravotníctva Slovenskej republiky na zjednotenie postupov poskytovania zdravotnej starostlivosti ku zmene pohlavia pred vydaním lekárskeho posudku o zmene pohlavia osoby administratívne evidovaného v matrike, uverejneného vo Vestníku Ministerstva zdravotníctva Slovenskej republiky, ročník 70, zo 6. apríla 2022, čiastka 18 — 20.
  61. ↑ Folentová, Veronika (16 листопада 2022). Macko z Inakosti: Neviem si predstaviť, že by nejaký poslanec vyhlásil, že je antisemita. Denník N. Процитовано 18 листопада 2022. Mali sa vypracovať štandardy, už v júni bol text finálny, prešli všetky odborné recenzie, rovnako sa k tomu vyjadrili lekárske spoločnosti a podporili to. Od júna to až dodnes blokujú opäť poslanci OĽaNO, ktorí sú v rozpore so štatútmi odborných komisií do nich nominovaní a odďaľujú prijatie štandardov. Naposledy bolo stretnutie odbornej komisie na konci októbra. […] Bola pri tom poslankyňa OĽaNO aj so svojou asistentkou. / Ktorá? / Pani poslankyňa Lucia Drábiková. Zablokovali prijatie štandardov a opäť to bolo odložené.
  62. ↑ Rozhodnutie: Krajský súd v Banskej Bystrici musí opätovne rozhodnúť vo veci, ktorá sa týka zmeny pohlavia (словац.). Верховний адміністративний суд Словаччини[sk]. Процитовано 14 листопада 2022. […] kasačný súd v rámci svojho rozhodovania v tejto veci dospel k záveru, že všeobecne záväzná právna úprava Slovenskej republiky v rozhodnom čase neurčovala, akými dokladmi sa u žiadateľa preukazuje zmena pohlavia pre účely realizácie zmien v matrike, resp. čo takéto potvrdenie o zmene pohlavia má obsahovať, kto ho vydáva, ako ani to, že dôkazom o zmene pohlavia má byť výlučne chirurgický zákrok a pod.
  63. ↑ Schlosár, Rastislav; Beluský, Martin (13 січня 2023). Návrh poslancov Národnej rady Slovenskej republiky Rastislava SCHLOSÁRA a Martina BELUSKÉHO na vydanie zákona, ktorým sa mení a dopĺňa zákon č. 300/2005 Z. z. Trestný zákon v znení neskorších predpisov a ktorým sa menia niektoré zákony (словац.). National Council (Slovakia). Процитовано 25 березня 2023.
  64. ↑ Návrh poslancov Národnej rady Slovenskej republiky Rastislava SCHLOSÁRA a Martina BELUSKÉHO na vydanie zákona, ktorým sa mení a dopĺňa zákon č. 300/2005 Z. z. Trestný zákon v znení neskorších predpisov a ktorým sa menia niektoré zákony (tlač 1375) - prvé čítanie. Hlasovanie o tom, aby bol návrh zákona prerokovaný v druhom čítaní (словац.). National Council (Slovakia). 21 березня 2023. Процитовано 25 березня 2023.
  65. ↑ Lukáč, Jozef; Andrejuvová, Anna; Hudecová, Eva; Záborská, Anna (24 лютого 2023). Návrh poslancov Národnej rady Slovenskej republiky Jozefa LUKÁČA, Anny ANDREJUVOVEJ, Evy HUDECOVEJ a Anny ZÁBORSKEJ na vydanie zákona, ktorým sa dopĺňa zákon Národnej rady Slovenskej republiky č. 301/1995 Z. z. o rodnom čísle v znení neskorších predpisov (словац.). National Council (Slovakia). Процитовано 25 березня 2023.
  66. ↑ Zdút, Matúš (3 березня 2023). Lengvarský schválil štandard pre transrodových ľudí a umožnil zapísať zmenu pohlavia aj bez chirurgického zákroku. Denník N. Процитовано 3 березня 2023. Ani platné usmernenia a štandardy však transrodovým ľuďom nepomôžu, ak prejde zákon, ktorý nedávno do parlamentu predložili Anna Záborská (KÚ, klub OĽaNO), Anna Andrejuvová (Nova, klub OĽaNO), Eva Hudecová a Jozef Lukáč (obaja Sme rodina). Návrh zákona o rodných číslach by prakticky znemožnil tranzíciu. Zákon je totiž nadradený usmerneniam ministerstva zdravotníctva. Ak by návrh prešiel, zmena rodného čísla by bola možná len vtedy, ak pri jeho určení došlo k chybe. „V zákone sa ponecháva možnosť administratívnej zmeny rodného čísla nesprávne určeného pohlavia,“ píšu v návrhu. Podmienkou takejto zmeny by bol lekársky posudok, ktorý preukazuje na základe genetických testov, že v minulosti došlo k nesprávnemu určeniu pohlavia. „V prípade požadovania zmeny rodného čísla z iného dôvodu zmeny pohlavia neviaže štát povinnosť zabezpečenia a evidencie administratívnej zmeny,“ píšu poslanci. To by znamenalo, že by štát nemusel akceptovať rozhodnutie transrodovej osoby podstúpiť zmenu pohlavia.
  67. ↑ Návrh poslancov Národnej rady Slovenskej republiky Jozefa LUKÁČA, Anny ANDREJUVOVEJ, Evy HUDECOVEJ a Anny ZÁBORSKEJ na vydanie zákona, ktorým sa dopĺňa zákon Národnej rady Slovenskej republiky č. 301/1995 Z. z. o rodnom čísle v znení neskorších predpisov (tlač 1486) - prvé čítanie. Hlasovanie o tom, aby bol návrh zákona prerokovaný v druhom čítaní (словац.). National Council (Slovakia). 21 березня 2023. Процитовано 25 березня 2023.
  68. ↑ Mikušovič, Dušan; Zdút, Matúš (21 березня 2023). Podľa vzoru Orbána: 87 poslancov podporilo Záborskej zákon, ktorý znemožní úradnú zmenu pohlavia transrodovým ľuďom. Denník N. Процитовано 25 березня 2023.
  69. ↑ Kern, Miro (24 березня 2023). Konzervatívcom sa v parlamente darí, zákaz nedeľného predaja má na budúci týždeň šancu. Denník N. Процитовано 25 березня 2023. Znamená to tiež, že ktokoľvek, kto uvidí ich rodné číslo, jednoducho zistí, či prešli tranzíciou. Pri rodných číslach totiž platí, že ak sa na tretej pozícii v nich nachádzajú číslice 0 alebo 1, ide o osobu, ktorá sa narodila ako muž, a ak je tam číslo 5 alebo 6, narodila sa ako žena. Hoci tento návrh podporilo až 87 poslancov parlamentu vrátane väčšiny OĽaNO, Smeru aj Sme rodina, definitívne vyhrané nemá, keďže sa o ňom ako o celku bude hlasovať na májovej schôdzi. Veľké množstvo hlasov, ktoré dostal, však naznačuje, že má veľké šance dostať sa do našej legislatívy.
  70. ↑ Folentová, Veronika (21 березня 2023). Štátny tajomník Palkovič: Zatiaľ som optimista, že Rázsochy budú. Denník N. Процитовано 25 березня 2023. Preverovali ste aj štandard pre transrodových ľudí, ktorý umožňuje zapísať do dokladov zmenu pohlavia aj bez chirurgického zákroku. V akom štádiu to je? / Momentálne tam robíme analýzu procesov. Je tam problém s realizovateľnosťou. Pán premiér si vyžiadal podklady a bude sa hľadať právny spôsob, ako by mohla byť vyhláška účinná. / Tak, ako je dnes napísaná, sa nedá realizovať? / Realizovateľnosť je právnický problém. / Prečo? / Nemáme právny rámec, na podklade ktorého by bola záväzná. A je problém vo vykonateľnosti medzi inými rezortmi, najmä na ministerstve vnútra. Matriky majú teraz šesť ľudí, ktorí majú zmenené pohlavie a sú v procese tranzície. Ak by došlo k vynechaniu liečby, museli by riešiť, ako to u toho človeka zmeniť naspäť. To je legislatívny problém. Oslovili sme aj iné rezorty, aby sme sa zorientovali. Na základe toho pán premiér zadá úlohy, ktoré máme splniť, aby sme agendu posunuli ďalej.
  71. ↑ Dotazník pre darcov krvi, plazmy a krvných buniek (PDF). 1 травня 2016. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017.
  72. ↑ Dúhový pochod stopli extrémisti. Sme.sk. Процитовано 15 грудня 2017.
  73. ↑ Veľvyslanci podporujú Dúhový Pride. Sme.sk. Процитовано 15 грудня 2017.
  74. ↑ Gay - Slovakia. 29 вересня 2006. Архів оригіналу за 29 September 2006. Процитовано 15 грудня 2017.
  75. ↑ а б Iniciatíva Inakosť
  76. ↑ Chapter 3. Views of Religion and Morality | Pew Research Center. Pewglobal.org. 4 жовтня 2007. Процитовано 12 березня 2017.
  77. ↑ (словац.) Je spoločnosť na RP pripravená [Архівовано 2017-12-30 у Wayback Machine.]
  78. ↑ Eight EU Countries Back Same-Sex Marriage: Angus Reid Global Monitor. 5 вересня 2008. Архів оригіналу за 5 September 2008. Процитовано 15 грудня 2017.
  79. ↑ DISCRIMINATION IN THE EU IN 2015 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 жовтня 2015. Процитовано 29 квітня 2023.
  80. ↑ Alternatívu k manželstvu podporuje väčšina spoločnosti. Domov.sme.sk. Процитовано 15 грудня 2017.
  81. ↑ Slováci sú naďalej jasne proti registrovaným partnerstvám Poll by the Focus, 2016
  82. ↑ Gay Happiness Monitor (PDF). с. 67. Архів оригіналу (PDF) за 5 липня 2023. Процитовано 29 квітня 2023.
  83. ↑ a.s, Petit Press (17 травня 2018). The biggest survey showed the lives of LGBT people. spectator.sme.sk.
  84. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою rainbow2 не вказано текст

Література[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Права_ЛГБТ_у_Словаччині&oldid=41165774