Психогігієна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Психогігіє́на — це система наукових знань і практичних заходів, спрямованих на збереження і зміцнення психічного здоров'я населення.

Виникла в кінці XIX ст. разом з психопрофілактикою, коли виникла психіатрія як галузь наукового знання і нам виникла необхідність не тільки лікування. Але і попередження, запобігання психічних порушень, психічних розладів. Основне завдання психогігієни — формування і підтримка психічного здоров'я. Близькі до психогігієни завдання має психологія здоров'я, тому безсумнівним є взаємозв'язок цих наук, хоча деякі науковці навіть не схильні розрізняти ці поняття, вважаючи їх синонімічними[1].

Розділи психогігієни[ред.ред. код]

  1. За масштабом:
    • організаційна
    • національна
    • особистісна
  2. За віком:
    • психогінієна дитини та підлітка
    • психогінієна юнацького віку
    • психогінієна зрілого віку
    • психогінієна старшого віку
  3. За критерієм активності:
    • праці
    • спілкування
    • трудової діяльності
    • спорту
    • відпочинку та побуту
    • сімейних стосунків

Складові здорової людини:

  • соматичне (фізичне) здоров'я
  • нервово-психічне здоров'я
  • соціально-моральне.

Методи психогігієни[ред.ред. код]

  1. Санітарна просвіта
  2. Взаємозалежність психотерапії та психокорекції
  3. Методи оздоровлення на основі мистецтва та творчості
  4. Ментальні вправи
  5. Бібліотерапія

Джерела[ред.ред. код]

  1. Гурвич И. Н. Социальная психология здоровья. — СПб., 1999.