Піренейський договір
- Див. також Історія Каталонії.
Пірене́йський догові́р (фр. Traité des Pyrénées, ісп. Tratado de los Pirineos, кат. Tractat dels Pirineus) — мирна угода між Іспанією та Францією наприкінці Тридцятилітньої війни 1618-1648 р.р.
Угоду було підписано 7 листопада 1659 року на острові Фазанів (річка Бідазоа або Бідасоа на кордоні Іспанії та Франції) представником Людовіка XIV кардиналом Мазаріні та Філіпа IV Луїсом Менендесом де Аро-і-Сотомайором.
Зміст |
Текст договору [ред.]
Текст договору окреслює умови врегулювання стосунків між династіями Бурбонів та Габсбурґів (анексії або обміни територіями в Європі, помилування для принца Конде, шлюб між Людовіком XIV та інфантою Іспанії Марією-Терезою Австрійською тощо.
- Статті 1 - 34: нові правила торгівлі, ведення війни тощо.
- Статті 35 - 41: стосувалися іспанських Нідерландів: Франція отримувала графсто Артуа (за винятком Ер та Сент-Омера), Бурбур, Гравелін та Сен-Венан, Авен в Ено, Ландресі і Ле-Кенуа, також Данвільє, Монмеді та Тьйонвіль у Люксембургу. В обмін на це Франція зобов'язувалася більше не підтримувати Португалію, що стала незалежною після повстання 1640 р., та відмовилася від претензій на графство Барселону (під час «Війни женців» 1640-1652 р.р. Франція намагалася окупувати Каталонію).
- Статті 42 - 60: стосувалися каталонських земель, а саме передачі Франції північнокаталонських графств Русільйон, Баляспі, Кунфлену та Капсі, а також селищ та сіл східної частини графства Сарданья (оскільки Лібіа була визнана містом, її не було передано Франції).
| « |
... les monts Pirenées, qui avoient anciennement divisé les Gaules des Espagnes, seront aussy doresnavant la division des deux mesmes Royaumes ... [1] Traité des Pyrénées, article 42 ... нехай гори Піренеї, які у давні часи розділяли галлів та народи Іспанії, знову будуть розділяти ті самі два королівства ... Піренейський договір, стаття 42 |
» |
- Статті 61 – 78: стосувалися Ельзасу та Лотарингії.
- Статті 79 – 88: стосувалися принца Конде.
- Статті 89 – 105: стосувалися Італії та інших питань.
- Статті 105 – 124: являли собою прикінцеві положення, за ними йшли секретні статті.
Одним з положень цього договору є шлюб короля Франції Людовіка XIV з інфантою Іспанії Марією-Терезою Австрійською, старшою дочкою короля Іспанії та племінницею королеви-матері Анни Австрійської.
Вона відмовлялася від будь-яких прав на корону Іспанії, натомість їй повинен був бути виплачений посаг у сумі 500 тис. золотих екю (ця сума насправді виплачена не була).
Значення договору для Каталонії [ред.]
Частина території Каталонії, яка на час підписання договору входила до Арагонського королівства, що перебувало в унії з Кастилією і таким чином формувало Іспанію, без згоди влади Каталонії (парламенту та Жанаралітату) була передана іншій державі.
До Франції було приєднано північнокаталонські райони Русільйон, Баляспі, Кунфлен, Капсі та Алта-Сарданья. Іспанський король офіційно не повідомив про це каталонський уряд до 1702 р.
Вже за рік після Піренейського договору було скасовано усі традиційні каталонські політичні інституції (хоча у договорі наголошувалося на тому, що у приєднаних до Франції районах залишиться каталонське самоуправління), а 2 квітня 1700 р. Людовік XIV своїм указом забов'язав з 1 травня того самого року в усіх офіційних державних інституціях вживати виключно французьку мову.
Виноски [ред.]
- ↑ Текст Піренейського договору. (фр.)
