Піренейський договір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Див. також Історія Каталонії.
Території, що відійшли від Іспанії до Франції та Англії за Піренейським договором
Острів Фазанів — найменший сучасний кондомініум у світі, належить одночасно Франції та Іспанії
Зустріч Людовіка XIV та Філіпа IV на о-ві Фазанів у 1659 р.
Алегорія «Піренейський договір», розпис у Луврі.

Пірене́йський догові́р (фр. Traité des Pyrénées, ісп. Tratado de los Pirineos, кат. Tractat dels Pirineus) — мирна угода між Іспанією та Францією наприкінці Тридцятилітньої війни 1618-1648 р.р.

Угоду було підписано 7 листопада 1659 року на острові Фазанів (річка Бідазоа або Бідасоа на кордоні Іспанії та Франції) представником Людовіка XIV кардиналом Мазаріні та Філіпа IV Луїсом Менендесом де Аро-і-Сотомайором.

Текст договору[ред.ред. код]

Текст договору окреслює умови врегулювання стосунків між династіями Бурбонів та Габсбурґів (анексії або обміни територіями в Європі, помилування для принца Конде, шлюб між Людовіком XIV та інфантою Іспанії Марією-Терезою Австрійською тощо.

«

... les monts Pirenées, qui avoient anciennement divisé les Gaules des Espagnes, seront aussy doresnavant la division des deux mesmes Royaumes ... [1]

Traité des Pyrénées, article 42

... нехай гори Піренеї, які у давні часи розділяли галлів та народи Іспанії, знову будуть розділяти ті самі два королівства ...

Піренейський договір, стаття 42

 »
  • Статті 61 – 78: стосувалися Ельзасу та Лотарингії.
  • Статті 79 – 88: стосувалися принца Конде.
  • Статті 89 – 105: стосувалися Італії та інших питань.
  • Статті 105 – 124: являли собою прикінцеві положення, за ними йшли секретні статті.

Одним з положень цього договору є шлюб короля Франції Людовіка XIV з інфантою Іспанії Марією-Терезою Австрійською, старшою дочкою короля Іспанії та племінницею королеви-матері Анни Австрійської.

Вона відмовлялася від будь-яких прав на корону Іспанії, натомість їй повинен був бути виплачений посаг у сумі 500 тис. золотих екю (ця сума насправді виплачена не була).

Значення договору для Каталонії[ред.ред. код]

Частина території Каталонії, яка на час підписання договору входила до Арагонського королівства, що перебувало в унії з Кастилією і таким чином формувало Іспанію, без згоди влади Каталонії (парламенту та Жанаралітату) була передана іншій державі.

До Франції було приєднано північнокаталонські райони Русільйон, Баляспі, Кунфлен, Капсі та Алта-Сарданья. Іспанський король офіційно не повідомив про це каталонський уряд до 1702 р.

Вже за рік після Піренейського договору було скасовано усі традиційні каталонські політичні інституції (хоча у договорі наголошувалося на тому, що у приєднаних до Франції районах залишиться каталонське самоуправління), а 2 квітня 1700 р. Людовік XIV своїм указом забов'язав з 1 травня того самого року в усіх офіційних державних інституціях вживати виключно французьку мову.

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]