Війна за іспанську спадщину

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Війна за іспанську спадщину
Битва при Денені.jpg
Жан Ало. Битва при Денені (1712)
Дата: 17011714
Місце: Європа й Північна Америка
Результат: Утрехтський мирний договір
(11 квітня 1713 року)
Раштадський мирний договір
(7 березня 1714 року)
Баденський мирний договір
(7 вересня 1714 року): Філіпа було визнано іспанським королем Філіпом V, проте відмовившись від претензій на французький престол, він розірвав союз корон Франції та Іспанії
Сторони
Велика Британія Королівство Великобританія
Prinsenvlag.svg Республіка Об'єднаних провінцій
Banner of the Holy Roman Emperor (after 1400).svg Священна Римська імперія
Siñal d'Aragón.svg Королівство Арагон
Flag Portugal (1830).svg Королівство Португалія
(з 1703 року)
Savoie flag.svg Герцогство Савойя
(з 1703 року)
Flag of Prussia 1892-1918.svg Королівство Пруссія
Прапор Ганновера (1692).svg Курфюрство
Ганновер
Pavillon royal de France.svg Королівство
Франція

Flag of Cross of Burgundy.svg Королівство Іспанія
Banner of arms crown of Castille Habsbourg style.svg Королівство
Леон і Кастилія

Bandera de Reino de Navarra.svg Королівство Наварра
Flag of the Basque Country alternative proportions.svg Країна Басків
Fahne Kurbayern.gif Курфюрство
Баварія

Mantua Flag 1575-1707 (new).svg Мантуанське герцогство
Black St George's Cross.svg Кельнське архієпископство
Transsylvanian Banner.svg Кзязівство Трансільванія
Командувачі
Велика Британія Королева Анна
Велика Британія Герцог Мальборо
Велика Британія Граф Голуей
Banner of the Holy Roman Emperor (after 1400).svg Леопольд І
Йосиф І
Banner of the Holy Roman Emperor (after 1400).svg Карл VI
Banner of the Holy Roman Emperor (after 1400).svg Вільгельм Людвіг Баденський
Banner of the Holy Roman Emperor (after 1400).svg Євгеній Савойський
Flag Portugal (1830).svg Педру II
Flag Portugal (1830).svg Жуан V
Flag of Prussia 1892-1918.svg Фрідріх I
Фрідріх I
Прапор Ганновера (1692).svg Георг I
Savoie flag.svg Віктор Амадей II
Pavillon royal de France.svg Людовік XIV
Pavillon royal de France.svg Маршал Віллар
Pavillon royal de France.svg Герцог Бервік
Pavillon royal de France.svg Герцог Вандом
Pavillon royal de France.svg Герцог Вільруа
Flag of Cross of Burgundy.svg Філіп V
Banner of Palatinate-Neuburg (3^2).svg Максиміліан ІІ
Mantua Flag 1575-1707 (new).svg Карл Фердинанд Гонзага
Transsylvanian Banner.svg Фаренц II Ракоці
Військові сили
220 000 450 000
Втрати
невідомо невідомо

Війна́ за іспа́нську спа́дщину  — війна 17011714 між Великою Британією, Австрією, Нідерландами, Португалією і Данією проти Франції, Іспанії і Баварії. Конфлікт розпочався в 1701 році після смерті іспанського імператора Карла ІІ, який заповів трон Філіпу Анжуйському - внукові французького короля Людовіка XIV. Це викликало незадоволення імператора Священної Римської імперії Леопольда І, який спробував захистити свої права на володіння іспанських Габсбургів. таким чином, на початках це був конфлікт винятково Франції та Священної Римської імперії. Проте ситуація кардинально змінилась, коли Людовіка XIV почав активно розширювати свої володіння стаючи на перешкоді реалізації інтересів Англії та Голландської Республіки. Тож, Англія, Республіка Об'єднаних провінцій та ще ряд європейських держав об'єднуються в антифранцузький блок, метою якого було не допустити посилення Франції. Війна охопила не лише терени Європи, а й Північної Америки, де дістала назву "війни королеви Марії", де англійська корона намагалась витіснити французів з їх колоніальних володінь.

Війна тривала більше десятиліття, в ній проявились таланти таких відомих полководців, як герцог де Віллар та герцог Бервік (Франція), герцог Мальборо (Англія) і принц Євгеній Савойський (Австрія). Війна завершилась підписанням Утрехтського (1713) та Раштадського (1714) мирних договорів. В результаті Філіп отримав право успадкувати іспанський престол під іменем Філіпа V, проте позбавився права спадкувати французький престол, що розірвало династичний союз корон Франції та Іспанії. Австрійці отримали більшість іспанських володінь в Італії та Нідерландах, проте Іспанія зберегра за собою свої заморські володіння. Врезультаті гегемонії Франції в європі було покладено кінець, а ідея балансу сил, що знайшла відображення в Утрехтському договорі, стала частиною міжнародного порядку.

Передумови[ред.ред. код]

Оскільки Карл ІІ Іспанський був фізично та психічно хворим , а інших представників династія Габсбургів по чоловічій лінії не мала, питання про спадкування величезної Іспанської імперії було предметом постійного обговорення[1].

На іспанську спадщину преттендували дві династії: французькі Бурбони та австрійські Габсбурги, що були тісно пов'язані з іспанським імперапторським двором[2].

Найбільш легітимним з тточки зору іспанців претендентом на престол був син Людовіка XIV Людовік Великий Дофін, що був його єдиним законнонародженим сином від Марії Терезії Іспанської, що була старшою сестрою Карла ІІ. Крім того, Людовік XIV був двоюрідним братом Карла II, оскільки його матір'ю була Анна Австрійська, сестра іспанського короля Філіпа IV. Проте й тут виявилась невелика проблема: що Анна Австрійська, що Марія Терезія відмовилися від власних прав на престол після одруження, хоча в другому випадку відмова не вступила в силу. оскільки її умовою була виплата Іспанією Франції приданого інфанти, чого французи так і не дочекались. Отож, дофін Людовік мав вагомі права претендувати на іспанський престол.

Другим претендентом на іспанський престол був Леопольд І - імперетор Священної Римської імперії, що належав до австтрійської гілки Габсбургів.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Борисов Ю. Дипломатия Людовика XIV. — М.: Международные отношения, 1991. — С. 271-273
  2. Борисов Ю. Дипломатия Людовика XIV. — М.: Международные отношения, 1991. — С. 273-274