Портал:Каталонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ласкаво просимо на портал, присвячений Каталонії та каталанським країнам
Benvingut al portal de la Catalunya i dels Països Catalans de la Viquipèdia ucraïnesa


Каталонія та каталанські країни

Саньєра
Каталанські країни

Каталонія — історичний регіон на південному заході Європи, а саме на південному сході Іберійського півострова, етнічні землі каталонців. У теперішній час історична Каталонія розділена кордоном Іспанії та Франції.

< Докладніше

Автономна область Каталонія — адміністративний реґіон в Іспанії між середземноморським узбережжям і Піренеями на кордоні з Францією та Андоррою.

< Докладніше

Каталанські країни — всі середземноморські адміністративні території, населення яких, хоча б частково, говорить каталанською мовою : Автономна область Каталонія, Автономна область Валенсія, Автономна область Балеарські о-ви в Іспанії, невеликі території в автономних провінціях Іспанії Арагон (Західна смуга) та Мурсія (Ал-Карша), департамент Східні Піренеї у Франції (або Північна Каталонія), Князівство Андорра та м. Алґé на о. Сардинія, Італія.

Докладніше >

Нові сторінки

Аеропорт Льєйда-АлґуайраБудинок КалбетРеферендуми щодо незалежності КаталоніїВікі Крістіна БарселонаCusto BarcelonaВолодимир ПетрущакЖузеп Казаноба-і-МартурельЮрій МихайличенкоВолодимир ФедюкАндрій АнтоновськийАнрік КазасасАл-МасноуАреньш-да-МарАреньш-да-МунРеферендум щодо незалежності Каталонії в муніципалітеті Ареньш-да-МунҐілс-да-Сарданья‎Дас‎ • Же‎Ізобул‎МеноркаЖасін БардагеОрта-да-Сан-ЖуанСальс-ле-ШатоЖуан МіроПалмаНарсіс МунтуріолТанок смерті
Інші сторінки >

Новини каталанських країн

< Редагувати

Flag of Catalonia.svg Новий аеропорт Льєйда-Алґуайра було відкрито у муніципалітеті Алґуайра за 15 км від центру міста Льєйда, Автономна область Каталонія. Аеропорт Льєйда – Алґуайра є регіональним пасажирським та вантажним аеропортом для західних районів Каталонії (Західна баґарія) та прилеглих районів Західної смуги. Вартість будівництва аеропорту склала 130 млн євро. Він став першим аеропортом, побудованим Жанаралітатом (урядом) Каталонії, який зараз є його єдиним акціонером.

17 січня 2010 р.


Flag of Catalonia.svg Референдуми щодо незалежності Автономної області Каталонія — серія консультативних неофіційних місцевих референдумів у 2009 та 2010 р.р., на які виноситься питання щодо утворення незалежної від Іспанії Каталонії. Перший референдумРеферендум 13-S») відбувся 13 вересня 2009 р. у муніципалітеті Ареньш-да-Мун, кумарка (район) Марезма Автономної області Каталонія. Друга хвиляРеферендум 13-D») розпочалася 12 грудня 2009 р. (було проведене голосування у одному з найменших муніципалітетів Каталонії Сан-Жаума-да-Фрунтанья) та продовжилася наступного дня, 13 грудня 2009 р., у 166 муніципалітетах по всій автономії. Третя («Референдум 28-F») та четверта («Референдум 25-A») хвилі голосування заплановані на 28 лютого 2010 р. (зокрема муніципалітети Алп, Бреза, Усталрік, Бідрерас, Паламос, Лінас-дал-Бальєс, Калдас-да-Монбуї, Сан-Фаліу-да-Кузінас, Сан-Кірза-дал-Бальєс, Бегас, Мулінс-да-Рей, Монблан, Ал-Бандрель та Аґрамун) та 25 квітня 2010 р. (зокрема у середніх та великих містах Балаге, Сал, Сарріа-да-Те, Жироні, Сабаделі, Манрезі, Ла-Сеу-д'Уржель та, можливо, у столиці Каталонії Барселоні). В муніципалітеті Аспаррагера голосування пройде 24 квітня 2010 р.[1]

13 вересня 2009 р. — 12/13 грудня 2009 р. — 28 лютого 2010 р. — 24/25 квітня 2010 р.


Flag of the Balearic Islands.svg Flag of the Basque Country.svg Flag of Spain.svg У ресторані міста Палма баскською організацією ЕТА, що бореться за незалежність Країни басків від Іспанії, було влаштовано вибух. Окрім того поліція отримала повідомлення ще про дві бомби, які вдалося знешкодити до того, як вони вибухнули[2].

9 серпня 2009 р.

Архів новин >

Потрібна твоя допомога !

Evolution-tasks.png
Шановний відвідувачу !

Запрошуємо до спільної роботи з написання та доповнення статей про Каталонію та інші каталанські країни. Будемо вдячні за внесок у створення повноцінних статей української Вікіпедії, присвячених цій «наступній європейській країні». Пропозиції, зауваження та запитання просимо залишати тут.

Ти можеш написати власні статті. Для цього набери слово або термін, про який ти бажаєш створити статтю, у панелі "Пошук", що знаходится ліворуч згори, та натисни кнопку "Перейти". Якщо статті за вказаним словом або терміном ти не знайшов, можеш створити її, використовуючи панель "Створити статтю", що її розміщено нижче.


Українській Вікіпедії бракує статей з мовознавства, мистецтва (особливо архітектури), економіки та політики Каталонії, статей про Автономну область Валенсію, Балеарські острови, Північну Каталонію, місто Алґе, каталаномовні райони Арагону, а також статей про Барселону та місто Валенсію. Якщо у тебе є натхнення, будь-ласка, напиши їх.


Див. також

Портал:Каталонія/Червоні посилання

Moltes gràcies!

Пошук

Шукати «Каталонія» по Вікіпедії у:

Яndex Google Yahoo MSN

Вибране зображення

В'їзд короля Якова І Арагонського Завойовника до валенсійського міста Ел-Пуч (кат. el Puig) у 1236 р. під час завоювання Валенсії (сучасна реконструкція події).

Цікавинки

  • Найбільша виставка у світі, присвяченна новим розробкам у галузі мобільного зв'язку — «Всесвітній конгрес мобільного зв'язку» під патронатом Асоціації GSM (англ. GSMA Mobile World Congress)[3] — проводиться щорічно у Барселоні. У 2009 р. «Всесвітній конгрес мобільного зв'язку» працюватиме з 16 до 19 лютого, очікується, що Виставковий центр у Барселоні, де проходить «ВКМЗ», відвідає понад 50 тис. осіб[4][5].
  • Компанія Microsoft присутня у каталанських країнах вже 15 років як «Microsoft Catalunya, Balears i Comunitat Valenciana». Наразі такі програми та оболонки доступні каталанською мовою: Dynamics CRM 4.0, Microsoft Search Server 2008, Windows Internet Explorer 7, Microsoft 2007 Office system, Microsoft Windows Vista, Microsoft Office 2003, Microsoft Windows XP, Windows Share Point Services 3.0[6].
  • Серед програмного забезпечення, перекладеного каталанською мовою, є такі програми та оболонки: Windows Vista та Windows XP (Windows), Ubuntu, Fedora, Office 2007, OpenOffice, Explorer 7, Firefox, Chrome та Opera[7][8].
  • Єдиним на сьогодні доменом верхнього рівня, який використовується не для країни, а для мовної та культурної спільноти — а саме для каталаномовних сайтів та сайтів на каталонську тематику — є домен .cat. Офіційно створення домену було схвалено ICANN 16 вересня 2005 р. Цікаво те, що вже подано заявку на домен найвищого рівня для сайтів, пов'язаних з Барселоною.bcn.
  • У відповідності до звіту Інституту статистики Каталонії, середній річний дохід каталонської родини у 2007 р. склав 27 039 євро, тобто 10 107 євро на одну людину, що на 9,3% вище середнього показника по Іспанії.[9]. Лише 43% каталонських родин характеризують свій дохід як «достатній», 27,2% «зводять кінці з кінцями», 29% «мають певні складнощі». Найгірший стан у тих осіб, які живуть одні, є розведеними та у імігрантів. Бідними є 18,2% родин (середній дохід — 8 184 євро на рік).
  • Так само, як і в Україні, гостей у Каталонії вітають хлібом і сіллю[12].
Каталонське пурро
  • У Каталонії вино часто зберігають та п'ють не зі звичайної винної пляшки, а з традиційного прибору, який називається «пурро́» (кат. porró).
  • Однією з найвідоміших страв Каталонії є місцева піца, яка називається «кока». На відміну від свого італійського аналога кока може бути не лише овочевою, але і солодкою, зі шматочками помаранча, черешні та дині.
  • Існує легенда, що 14 червня 1808 р., під час битви з французами під містечком Ал-Брук (за часів наполеонівських війн), каталонський хлопець з Санпазо, граючи на барабані, змусив повірити французів у те, що іспанська армія була численнішою, ніж насправді – це призвело до однієї з перших поразок Наполеона і підірвало віру у непереможність французького війська [13].

Вибрана стаття

Антоні Ґауді-і-Курнет

Анто́ні Ґауді́-і-Курне́т (повне прізвище та ім'я - Анто́ні-Пла́сід-Ґільє́м Ґауді́-і-Курне́т, кат. Antoni Plàcid Guillem Gaudí i Cornet, ісп. Antonio Plácido Guillermo Gaudí y Cornet — Антоніо-Пласідо-Гільєрмо Гауді-і-Корнет; 25 червня 1852, Реус — 10 червня 1926, Барселона) — каталонський архітектор, новатор форми та один з найяскравіших представників стилю модерн в архітектурному мистецтві. Більшість його робіт зосереджена в Барселоні.

Ґауді починає цікавитись архітектурою та малюванням ще в школі в Реусі, а в 1870 році переїжджає в Барселону, щоб згодом вступити до місцевого університету на факультет архітектури. Для цього він декілька років готується, одночасно підробляючи креслярем у місцевих архітекторів.

В студентські роки індивідуальність його світосприйняття проявилася досить гостро, він ненавидів аналітичну геометрію з її прямими лініями та кутами, взагалі «мертві» теоретичні предмети. Натомість захоплювався криволінійними формами та багатоманіттям живої природи, з якого потім виріс його унікальний, різноманітний за формою та кольорами стиль.

Барселонський університет закінчує в 1878 році. «Або геній, або божевільний» — так сказали про нього на випускному екзамені.

Ґауді був фігурою досить ексцентричною. Принципово відмовлявся розмовляти іспанською, розмовляв тільки каталанською з підлеглими та відвідувачами і навіть з королем Іспанії, який колись відвідав його будівний майданчик. Одного разу його побила місцева поліція за «розпалення національного сепаратизму».

Каталанська мова

Каталанське слово «барак» (кат. baracca), що позначає традиційну народну хату-мазанку у нижній течії ріки Ебро, увійшло до української мови

Катала́нська мо́ва (кат. català, вимовляється [kətə'ła]) — мова Західного Середземномор'я, належить до романської групи індоєвропейської мовної родини.

У період з 1979 до 2007 років каталанська мова отримала певний офіційний статус на всіх адміністративних територіях, які є частиною каталанських країн, окрім Ал-Карші та Західної смуги. В Автономній області Каталонія вона є однією з трьох офіційних мов та єдиною «власною (або історичною) мовою» з 1979 р.

Починаючи з XIII ст. каталанська мова називалася по різному на різних територіях. Наразі найбільш поширеними є три назви: каталанська (або каталонська), валенсійська (лише в Автономній області Валенсія в Іспанії) та каталанська-валенсійська-балеарська (найчастіше в академічному вжитку).

З точки зору фонетики, лексики та граматики найближчою до каталанської є окситанська моваVIII до XIII ст. каталанська мова являла собою діалект окситанської). Перші письмові пам'ятки каталанською зафіксовано раніше, ніж усіма іншими мовами Іберійського півострова, зокрема іспанською та португальською. Каталанську у світі розуміють близько 11,6 млн осіб, за кількістю мовців — це 6 романська мова після іспанської, португальської, французької, італійської та румунської мов.

Існує дві великі групи діалектів – східні (на основі яких створено літературну мову) та західні (на основі південно-західних діалектів кодифіковано літературну мову Автономної області Валенсія).

У каталанській використовують адаптовану латинку, зокрема кілька буквосполучень, які не зустрічаються в інших романських мовах (-ny-, -l∙l-, -ig). Граматика та фонетика каталанської мови має як спільні (зокрема 2 числа та 2 роди у іменника, прикметника та артикля, відмінникова система у займенника), так і відмінні риси (8, а не 7 голосних, як у більшості романських мов, вживання означеного артикля перед іменами) з сусідніми галло-романськими та західно-іберійськими мовами.

Каталанська мова вплинула на сусідні мови, зокрема на іспанську (на приклад, назва колишньої грошової одиниці Іспанії «песета» походить від каталанського peça), у свою чергу лексичний фонд мови збагачено численними запозиченнями з баскійської, германських, окситанської, арабської, іспанської, французької та англійської мов. Основу мови складають слова латинського походження. З каталанської до української увійшли такі слова, як-от паелья та барак.

Каталанська мова регулюється кількома закладами, зокрема Інститутом каталонських студій (який підтримує норму IEC) та Валенсійською мовною академією (яка підтримує норму AVL).


Статті з лінгвістики — Валенсійська моваВаленсійська мовна академіяГраматикаДіалекти (центральнокаталанський та його субдіалекти — барселонськийшіпельятаррагонськийсалатпівнічний перехідний; північнокаталанський (русільйонський); балеарський; алґерський; Північно-західний та його субдіалекти — рібагорськийпальяськийльєйдський; Північноваленсійський (ебрський) та його субдіалекти — валенсійський перехідний (каталанський туртозький)кастельйоський (власне північноваленсійський); валенсійський та його субдіалекти — апічат (центральноваленсійський)південноваленсійськийалаканськиймальоркський у муніципалітетах Тарбена та Ла-Валь-де-Ґалінера) • Інститут каталонських студійЛексикаНазви мовиОкситано-романські мовиОкситанська моваПорівняння лексики романських мовПроповіді з УрґаньїСписок СводешаФонетика.


Символи Каталонії та каталанських країн


Офіційні символи — Герб КаталоніїГімн АндорриГімн ВаленсіїГімн КаталоніїНаціональний день КаталоніїПрапор АндорриПрапор КаталоніїХрест Святого Георгія.


Архітектурні символи — Брама каталанських країнМісто мистецтв та наукХрам Святого Сімейства.


Природні символи — Канігу.


Футбольні клуби — «Барселона»Гімн ФК «Барселона»«Валенсія»«Еспаньйол»«Мальорка»«Вільярреал».

Барселона

Будівлі – Тріумфальна аркаВежа БалясґуардБібліотека КаталоніїЛа-Букарія (ринок Св. Йосипа)Будинок АмальєБудинок БальоБудинок КалбетБудинок ФустеБудинок Лєо МурериБудинок МілаБудинок Лас ПуншасБудинок БісенсЗамок трьох драконівСоборБудинок АрдіакаДім містаПам'ятник КолумбуКоролівські верфіЖінка та птахЗалізнична станція ФранціяОбсерваторія ФабраФорумФундація Жуана МіроШпиталь Сан ПауШпиталь Санта КреуГотель АрсМонастир ЖункерасМонастир ПадралбасСпіваючі фонтаниЗамок МонжуїкВежа комунікаціїОлімпійський портОлімпійське кільцеПалац барона КвадрськогоПалац єпископаПалац ҐуельПалац Жанаралітату КаталоніїПалац БіррейнаВеликий королівський палацПарламент КаталоніїПавільйон БарселониІспанське містечкоХрам Святого СімействаЗал ста колонСанта Марія дал МарВежа АґбаВежа КульсаролаФабрика Стара пара.


Площі та вулиці – Ашямпла (Ешямпле)вул. Абіньо (Авіньйонська вул.)вул. Фарранпр. Діагунал (Діагональний пр.)пл. Фусса да лас МурерасЄврейський кварталЛа-Рамблавул. Ґран біа да лас Кортс Каталанас (Велика вул. каталонського Парламенту)пр. ҐрасіяПласа Каталунья (пл. Каталонії)Пласа Аспанья (пл. Іспанії)Пласа Райал (Королівська пл.)вул. Ла Рамбла да КаталуньяГотичний квартал.


Музеї – Музей археології КаталоніїМузей ҐаудіЦентр сучасної культури БарселониКосмоКашяФундація Антоні ТапіасаФундація Жуана МіроБотанічний інститут БарселониБотанічний садМузей сучасного мистецтва БарселониМузей декоративних мистецтвМузей Замок Монжуїк та Військовий музейМузей воскуМузей керамікиМузей ЄгиптуМузей еротикиМузей етнологіїМузей Фрадаріка МаресаМузей ФК БарселонаМузей історії КаталоніїМузей історії міста БарселониМорський музей БарселониМузей музикиНаціональний музей мистецтва КаталоніїМузей парфумівМузей ПікассоМузей текстилю та народного одягуМузей шоколаду.


Стадіони – Муніципальний стадіон Нарсіс СалаКамп НоуСтадіон Лас КортсСтадіон СарріяОлімпійський стадіон ім. Люїса КумпаньшаМіні-стадіонКритий стадіон БлауґранаКритий стадіон Сан Жорді.


Сценічне мистецтво – Великий театр ЛісеуАудіторіумПалац каталонської музикиТеатр АполуГрецький театрВільний театрТеатр ПуліурамаТеатр Ромеа.


Парки – Парки Мусен Коста і ЛьюбераПарк лабіринтів ОртиПарк водиПарк цитаделіПарк іспанської промисловостіПарк КлотПарк Ґуель.


Зоопарки – АкваріумЗоопарк Барселони.


Пляжі – Пляж БарсалунетиПляж БугательПляж Ма БеляПляж Ноба ІкаріяПляж Ноба Ма БеляПляж Сан Себастья.

Політика Каталонії

Парламентські партії Автономної області Каталонії (у дужках - кількість депутатів у Парламенті Каталонії після виборів 1 листопада 2006 р.) — Громадяни — Громадянська партія (C's, 3) • Ініціатива за Каталонію — Зелені (ICV, 12) • Конвергенція та Єднання (CiU, 48) • Народна партія Каталонії (PP, 14) • Республіканська лівиця Каталонії (ERC, 21) • Соціалістична партія Каталонії (PSC, 37).


Політики Каталонії — Арнест БанакХосе МонтільяПрезиденти Жанаралітату КаталоніїАлбер Рібера.

Спадок людства каталанських країн (ЮНЕСКО), культура Каталонії та каталанських країн

АндорраДолина Мадріу-Парафіта-Кларо.


КаталоніяСпадок Антоні Ґауді (Парк ҐуельПалац ҐуельБудинок МілаХрам Святого СімействаБудинок БісенсБудинок БальоКолонія Ґуель) • Монастир ПублетСпадок Люіса Думенака (Палац музикиШпиталь Сан Пау) • Романські церкви з долини БуїПам'ятки романської епохи Таррагону та району ТаррагунесПатум да Берґа.


Балеарські о-виБіорізноманіття та культура Ібіци.


ВаленсіяШовкова біржа ВаленсіїПальмовий парк у м. ЕлшМістерія з м. ЕлшНаскельний живопис провінцій Алакан і Валенсія.


Визначні архітектори — Антоні ҐаудіЖузеп Пуч-і-Кадафалк.

Каталонська кухня

Каталонські страви — Кока з овочами (coca de verdures або coca d’escalivada) • Аскалібаза або ескалібада (escalivada) • Каба або кава (cava) • Хліб з помідором по-каталонськи (pa amb tomàquet) • Кока Св. Івана (coca de Sant Joan) • Крем-брюле по-каталонському або каталонський крем (crema catalana) • Мед з білим сиром з Монсаррата (mel i mató de Montserrat) • Рибний сукет (suquet de peix) • Салат з тріски, аскашяза або ескашада (esqueixada) • Свиняча нога (солона шинка) (cuixa de porc) • Айолі (allioli) • Аскуделья і м'ясо з каструлі (escudella i carn d’olla).


Валенсійські страви — Паелья або паейя (paella) • Турро або торро (torró) • Валенсійська вода або Айгуа де Валенсія (aigua de València) • Напій уршата да шуфас або орчата де чуфес (orxata de xufes).


Північнокаталонські страви — Містела або містель (mistela або mistelle) • Русільйонські фрикадельки (boles de picolat).


Балеарські страви — Мальоркська випічка ансаїмаза або енсаїмада (ensaïmada) • Мальоркська ковбаса субрасаза або субрасада (sobrassada) • Майонез.


Біле каталонське вино — Макабеу (el macabeu) • Шареллу (панса бланка) (el xarel•lo) • Пікаполь (el picapoll).


Червоне каталонське вино — Сумоль (el sumoll) • Трапат або трепат (el trepat).


Каталонське вино з додаванням спирту — Рансі (vi ranci) • Ґарнача (vi de garnatxa) • Мускатель (vi de moscatell) • Бімблан або вімбланк (vimblanc).

Історія Каталонії

«Кортс каталанас» — каталонський парламент, мініатюра сер. XV ст.

Перші поселення доісторичної людини на території сучасної Каталонії датуються початком середнього палеоліту.

В античну епоху (у 1-му тис. до н.е.) Іберійський півострів заселяли іберійці, які зазнали кельтських впливів. У цей самий час відбувається колонізація узбережжя фінікійцями та карфагенянами. У 269 р. до н.е. ріка Ебро стала першим військовим кордоном між Карфагеном та Римом. Як наслідок Пунічних війн уся територія нинішньої Каталонії увійшла до іберійських провінцій Риму.

З падінням Римської імперії (476 р.) на каталонських землях утверджуються вестготи. Вестготське королівство не являло собою стійкого державного утворення. За вестготів відбуваються численні сутички та збройні конфліким, зокрема й перше повстання з метою виокремлення земель сучасної у Каталонії у окреме королівство під проводом герцога Паулюса у 672 р.

На початку VIII ст. Іберійський півострів зазанає берберо-мусульманської навали, втім уже до кінця цього століття над каталонськими землями встановлюють контроль франкські королі, які ділять їх на графства.

З 877 р. на території Каталонії існує Барселонське графство, якому на короткий період (за життя графа Вільфреда) вдається об'єднати більшість каталонських земель. Протягом Х — поч. ХІІ ст. відбувається підсилення і централізація Барселонського графства. У цей же час у письмових документах вперше згадується термін Каталонія.

У 1137 році Каталонія об'єднується з королівством Арагон. Подальше правіння королів Якова І Завойовника (12131276 р.р.) та Петра ІІІ Великого (12761285 р.р.) вважається золотим часом каталонської історії, коли проводиться експансійна зовнішня політика, а всередині королівства пануючими стають каталанська мова і культура, розвиваються мистецтво і література. Цей сприятливий для розвитку Каталонії період тривав у цілому до середини XIV ст., після чого, як наслідок внутрішніх (зокрема переривання престолонаслідування), так і зовнішніх (у першу чергу, підсилення Кастилії), Каталонія стає провінцією об'єднаної Іспанії (з 1479 р.), що закріплює династійний шлюб Ізабели Кастильської та Фердинанда ІІ Арагонського у 1492 р.

До 1714 р. Каталонії значною мірою вдавалось зберігати відносну політичну самостійність, але внаслідок Війни за іспанську спадщину, зокрема битви під Барселоною (11 вересня 1714 р.), в якій ерцгерцог Карл VI, підтримуваний каталонською знаттю програв іспанську корону Філіпу V — першому Бурбону на іспанському троні. Права Арагонського королівства скасовувалися.

У XVIII ст. на каталонських землях іспанський уряд проводить жорстку централізаторську політику. У цей же час активно зароджується і розвивається капіталізм, який завдяки торгівлі з Америкою дає надприбутки.

З середини XIX ст. в Каталонії під проводом Баланті Алміраля поширюється каталонський національний сепаратистський рух, підтримуваний каталаномовною інтелігенцією, закладено підвалини теорії каталонського націоналізму (або каталанізму).

Під час Іспанської революції у 193234 р.р. та 193639 р.р. Каталонія користується автономію. З встановленням режима Франко (1939 р.) каталонську автономію було скасовано. Лише після повалення диктаторського франкістського режиму каталонську автономію було відновлено (вересень 1977 р.), що законодавчо було закріплено у Конституції Іспанії 1978 р.

18 червня 2006 р. у Каталонії відбувся референдум, за результатами якого 74 % тих, що проголосували, підтримали більшу самостійність своєї автономії, зокрема у правовій сфері. У теперішній час за правовим статусом Каталонія є однією з найбільш самостійних автономій у Євросоюзі.


Доісторична епоха та давня історія – Доісторична епоха в історії КаталоніїІберійціКарфагенКарфагеняни на Іберійському півостровіПунічні війни (Друга Пунічна війна) • ФінікіяДавні греки (ЕмпоріонРодіс) • Завоювання Іберійського півострова Римом.


Вестготи та арабське завоювання – Вестготи (АтаульфГерцог Паулюс) • Арабське завоювання (Аль-АндалусКордовський халіфат).


Портрет Якова І Арагонського, виставлений у Палаці Женералітату Валенсії.

Формування та унезалежнення каталонських земель – Іспанська МаркаБарселонське графствоВільфред ВолохатийБуррель ІІРамон Баранґе І СтарийРамон Баранґе ІІІРамон Баранґе IVАрагонське королівствоЯків І АрагонськийКоролівство ВаленсіяКоролівство МальоркаЯків ІІ МальоркськийПетро III Арагонський ВеликийАльфонс ЩедрийЯків ІІ АрагонськийПетро IV ЦеремоннийМартин І ГуманнийФердинанд І АрагонськийАльфонс V ВеликодушнийФердинанд II Арагонський КатоликІзабелла Кастильська.


Інтеграція в Союз Кастилії та Арагону, завоювання Каталонії – Карл І ІспанськийФіліп ІІВійна ЖенцівКаталонська РеспублікаПіренейський договірВійна за іспанський спадокУтрехтський мирВзяття БарселониФіліп VКарл VI ГабсбурґДекрети Нуева Планта.


Новітній час – Маріано Альварес де КастроФранцузький домініон у КаталоніїКарлістські війниКаталонський націоналізмКлопотання про захистЖуакім Рубіо-і-ОсБаланті Алміраль та Каталонський конгресАнрік Прат-да-ла-РібаФрансеск КамбіЖузеп Пуч-і-Кадафалк.


XX століття — сучасність – Алехандро ЛерруКаталонська співдружністьФрансеск Масія та партія Каталонська державаЖанаралітатРеспубліканська лівиця КаталоніїЛюїс КумпаньшІспанська громадянська війнаДиктатура ФранкоАсамблея КаталоніїЖузеп ТарраделясТерра ЛіураЖорді ПужолПаскуал МарагальХосе МонтільяСтатут автономії 2006 р.Суверенітет і прогресПлатформа за право виборуРеферендум щодо незалежності Каталонії в муніципалітеті Ареньш-да-Мун.


Визначні історики – Жаума СафонПера ТумікВіктор Балаге.


Географія Каталонії та каталанських країн

Адміністративний поділ Каталонії на муніципалітети, кумарки, провінції та баґарії.

Каталанські країниКаталоніяВаленсіяБалеарські о-виПівнічна КаталоніяКнязівство АндорраЗахідна смуга (Арагон)м. Алґе (Сардинія)Ал-Карша (Мурсія).


Провінції КаталоніїБарселонаЖіронаЛьєйдаТаррагона.

Провінції Валенсії та Балеарських о-івАлаканБалеарські островиВаленсіяКастальо.


Кумарки (райони) Автономної області КаталоніяАлт-АмпурдаАл-КампАл-ПанадесАлт-УржельАлта-РібагорсаАнойяБажасБаль-д'АранБальєс-УксіданталБальєс-УріанталБарґазаБарсалунесБаш-АмпурдаБаш-ЕбраБаш-КампБаш-ЛюбрагатБаш-ПанадесБашя-СарданьяҐаррафҐаррігасҐаррочаЖірунесКонка-да-БарбараМарезмаМонсіаНугераПаляс-ЖусаПаляс-СубіраПла-да-л'АстаньПла-д'УржельПріуратРібера-д'ЕбраРіпульєсСагарраСаґріяСелбаСулсунесТаррагунесТерра-АлтаУзонаУржель.

Історичні кумарки (райони) Північної КаталоніїАлта-СарданьяБаляспіКапсіКунфленРусальо (Русільйон).

Кумарки (комарки) Автономної області ВаленсіїАлакантіАлкалатенАлкойяАлт-ВіналопоАлт-МаестратАльто-МіхаресАльто-ПалансіяБаш-ВіналопоБаш-МаестратВаленсіяВалле-де-Кофрентес / Валле-де-Айора • Валь-д'АлбайдаВеґа-Баха-дель-Сеґура / Уерта-де-Оріуела • Віналопо-МічяКамп-де-МорведреКамп-де-ТуріяКаналь-де-НаварресКомтатКостераЛос-СерраносМаріна-АлтаМаріна-БашяОйя-де-БуньолОрта-НордОрта-ОестОрта-СудПлана-АлтаПлана-БашяПортсРекена-УтієльРібера-АлтаРібера-БашяРінкон-де-АдемусСафор.

Кумарки Балеарських о-вівАйбісаЛьєбанМаноркаМіджорнПалмаПла-да-МальоркаРайгеСерра-да-ТрамунтанаФурмантера.

Баґарії Автономної області Каталонія: основні баґарії — Барселона (або Столична) • Камп-да-Таррагона • Центральна Каталонія • Жірона • Західна (або Льєйда) • Ебрська • Ал-Пірінеу і Баль-д'Аран (або Ал-Пірінеу і Аран); основна баґарія або підбаґарія Західної баґарії — Ал-Пірінеу і Баль-д'Аран (або Ал-Пірінеу і Аран); додаткові баґарії — Панадес (або Історичний Панадес) • Баль-д'Аран • Ал-Тер.


Історичні департаменти Каталонії (1812 - 1814 р.р.) — Те (Тер)Східні ПіренеїСеґра (Сеґр)Устя Ебри (Буш-де-л'Ебр)Монсаррат (Монсерра).


Муніципалітети Автономної області КаталоніяАбіньюнет-да-ПучбантосАгулянаАл-Порт-да-ла-СелбаАл-Фа-д'АмпурдаАлбаньяАсполяБаскараБантальоБілабартранБіладамат

Відомі каталонці, валенсійці та андоррці

Видатні художники – Сальвадор ДаліЖуан Міро.


Композитори, музики та співаки - Пау КазалсІсаак АльбенісМонсеррат КабальєХосе КаррерасСерхіо Дальма.


Видатні науковці - Рамон ЛюльЖуан КурумінасПумпеу Фабра.


Поети та письменники - Жасін БардагеЖуан ФустеКлаус ЕбнерЕдуардо МендосаАнрік КазасасЮрій Михайличенко.


Визначні архітектори – Антоні ҐаудіЖузеп Пуч-і-Кадафалк.


Церковні ієрархи та священники – Олександр VI, папа римськийКалікст ІІІ, папа римськийЖуан-Анрік Бібас, співкнязь АндорриЖузеп Казаноба-і-Мартурель.


Спортовці – Хуан Антоніо СамаранчШаві (Хаві) ЕрнандесЖузеп (Хосеп, Пеп) ГвардіолаЖуан (Хоан) Лапорта.


Підприємці – Факундо Бакарді.


Інші – Люїс КулетОгюстен БетанкурНарсіс МунтуріолКусто Далмау.


Українці в каталанських країнах – Володимир ПетрущакЖузеп Казаноба-і-МартурельЮрій МихайличенкоВолодимир ФедюкАндрій АнтоновськийДмитро Чигринський.

Інші портали української Вікіпедії

Головна сторінкаПоточні подіїПортал спільнотиСписок порталів


АвіаціяАвтомобіліАнархізмАніме та манґаАстрономіяБіографіїБіологіяВільне програмне забезпеченняГаррі ПоттерГеографіяГромадянське суспільствоПерша світова війнаДруга світова війнаЕтнологіяЗалізницяЗимові види спортуІнформаційні технологіїІндуїзмІсламІсторіяІхтіологіяКатолицтвоКінематографКомунізмКосмонавтикаЛітератураМаркетингМатематикаМедицинаМистецтвоМінералогіяМузикаНаукаНейробіологіяОсвітаОлімпійські ігриПластунствоПравоПравослав'яПрограмуванняПротестантизмПсихологіяСНІДСобакиСРСРСШАСпортСучасна українська літератураТенісТехнікаТуризмУкраїнська діаспораУкраїнська літератураУкраїнська моваУкраїнська повстанська арміяУкраїнський рокФізикаФілософіяФормула-1ФортифікаціяФутболХіміяХрами східної традиціїХристиянствоЧЄ з футболу 2012Шахи
АвстраліяАзіяАфрикаБілорусьБолгаріяБутанГреціяЄвропаЄменІзраїльІндіяІрландіяКаталоніяКитайЛитваМонголіяПАРПольщаРосіяРумунія і МолдоваУдмуртіяУзбекистанФранціяШвеціяШотландіяЯпонія
Україна: БарБіла ЦеркваВінницяГлухівДніпропетровщинаДонецькДонеччинаЄвпаторіяЖмеринкаЗакарпаттяКиївКиївщинаКіровоградКіровоградщинаКримКременчукЛуганщинаЛьвівМелітопольМукачевеОдесаОдещинаСевастопольСумиСумщинаТернопільщинаХарківХарківщинаЧеркасиЧеркащина
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проекти · Запити · Портал спільноти