П’єтро Бембо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
П’єтро Бембо
Pietro Bembo - Titian.jpg
Портрет П'єтро Бембо руки Тіціана



Народжений 20 травня 1470


Проголошений кардиналом на консисторії 20 грудня 1538
Папою Павло ІІІ
Помер 18 січня 1547
 
Кардинал
Колегія кардиналів (на офіційному сайті Святого Престолу)
Портали:Історія

П'є́тро Бе́мбо (італ. Pietro Bembo)(20 травня 1470, Венеція — 18 січня 1547, Рим) — італіський гуманіст, поет, літературний теоретик, кардинал. Бембо мав великий вплив на формування італійської мови, особливу увагу приділяючи тосканському діалекту, як основі літературної мови. Своїми творами відновив інтерес до творчості Петрарки у 16 столітті, поклавши початок поезії петраркізму.[1]

Твори[ред.ред. код]

  • Terze Rime (збірка віршів, 1502)
  • Азоланські бесіди (Gli Asolani, 1505)
  • Роздуми в прозі про народну мову (Prose nelle quali si ragiona della volgar lingua, 1525, трактат)
  • Рими (Rime, 1530)
  • Carmina (збірка віршів, 1533)
  • Історія Венеції (Rerum veneticarum libri XII, 1551)

Примітки[ред.ред. код]


Італія Це незавершена стаття про особу Італії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.