Тіціан

	Тіціан
	Tizianо
	; Тіціан
Дата народження	бл. 1477 р.
Дата смерті	1576
Місце смерті	Венеція
Національність	італієць

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Тіціан (бл.1477 — 1576, Венеція) – італійський живописець епохи Високого та Пізнього Відродження в Венеції. Мав великий вплив на творчість митців різних країн і епох.

[ред.] Загальна характеристика

Він вчився у Венеції в Джованні Белінні, в майстерні якого близько зійшовся з Джорджоне, працював у Венеції, а також в Падуї, Ферарі, Мантуї та Римі. Тісно пов'язаний з венеціанськими художніми кругами, видатний майстер венеціанської школи живопису – Тіціан втілив в своєму творчому житті гуманістичні ідеали Відродження. Його мистецтво відрізняється багатогранністю, широтою захвату дійсності, розкриттям глибоких драматичних конфліктів епохи. Після знайомства з роботами Мікеланджело та Рафаеля художник почав розробляти самостійний стиль спокійні і радісні образи його картин вирізняються яскравістю і мажорним колоритом побудованого на співзвуччі глибоких, чистих фарб.

[ред.] Походження

Художник походить з невеликого містечка П'єве ді Кадоре, що поблизу Венеції. В родині було п'ятеро дітей, Тіціан-друга дитина нотаріуса Грегоріо Вечелліо.

[ред.] Навчання

Батько направив хлопця в Венецію на навчання до майстра мозаїк Себастьяно Дзукатто. Той робив декілька мозаїк для головного храму Венеції-собору Св.Марка. Непосидючій Тіціан перейшов від мозаїчіста до художника Джентілє Белліні, а потім до його молодшого брата Джованні, талант якого був найбільшим серед Белліні. Термін навчання у Джованні невідомий, як і багато чого з ранішнього періоду життя Тіціана. А сам він більше приховував, ніж відкривав.

Дуже мало,але зберіглися ранішні твори Тіціана. Один з них-«Свята Родина на шляху до Єгипту»(Ермітаж, Петербург).Марія з немовлям на віслюку, Йосип іде пішки ,навкруги - лісова галявина з птахами і звірами, пастух-вівчар, трава-мурава. Якось всього забагато, а майстерності малувато. Хоча краса природи відтворена добре, а фарби обіцяють свято в майбутньому.

La Schiavona( Слов'янка)

Лодовіко Аріосто

La Bella( Красуня )

[ред.] Тіціан і Джорджоне

В майстерні Белліні, ймовірно, познайомився і з Джорджоне. Рік народження Джорджоне теж невідомий. Якщо він народився близько 1478-го, то вони не дуже відрізнялись за віком. Але вродливий і талановитий Джорджоне затуляв селюка Тіціана, і той це гостро на собі відчував. Може тоді й народилися аналітичність, здібність дочекатися свого зіркового часу і разом продемонструвати свої якості, свої переваги, що було притаманне Тіціану дорослому.

Не схоже й на те, що Тіціан був учнем у Джорджоне. Роки роботи пліч-о-пліч з Джорджоне 1508-1510, обом за 30...Звичайно, занадто талановитий і шляхетний Джорджоне рано пізнав успіх і визнання. Тіціану цього бракувало. Швидше, вони працювали разом, але Тіціан був помічником і «другою скрипкою » в їхньому дуеті. Це, начебто, й підтверджують роботи обох над фресами в Фондако деї Тедескі(Німецькому подвір'ї),адже торгівельна імперія Венеція шанувала зв'язок з Німеччиною.(Фрески зіпсувалися в вологому кліматі Венеції ,в музей перенесли жалюгідні залишки).

Щастя одного базується на нещасті другого. Здається,Тіціан відчув це на собі. Молодий і успішний Джорджоне помер восени 1510 року. Тіціан сидів в його майстні і дивився на незаваршені картини померлого. Наставав зірковий час Тіціана і він почав стрімко виходити з тіні Джорджоне.

[ред.] Венера заснула

Джорджоне,"Венера заснула",дописана Тіціаном

Це один з найцікавіших творів світового мистецтва. В Венеції була давня традиція зображень оголеного жіночого тіла. До теми звертались і Джованні Белліні, і Пальма Веккьо, і інші. Джорджоне перміг всіх, бо створим міф, мрію, прекрасну і недосяжну. Його Венера цнотлива і доросла, реальна, та якась нетутешня водночас.

Аби ніхто не плутав його Венеру з реальною жінкою, Джорджоне намалював поряд маленького Амура, майже атрибут Венери, богині кохання. Вважають, що саме Тіціан прибрав малюка і дописав пейзаж на картині. Первинна композиція проступає на ренгенівських знімках. Але ніхто не піде на повернення цього варіанту.Адже в полотні тепер (без Амура) ніщо не відволікає від самої богині.

[ред.] Тіціан і Венеція

дож Маркантонио Тревізані худ. Тіціан.

Тіціан почав пошуки свого місця в світі й в Венеції. Джорджоне перестав бути суперником, але конкурентів не поменшало. Амбітний Тіціан забажав місце маклера в Фондако деї Tедескі і посаду офіційного художника Венеції. Але цю посаду займав вчитель-Джованні Белліні.Назрівав скандал...Тіціан не виявляв до колишнього вчителя ні поваги, ні подяки.

Жага успіху навернула Тіціана до малих князівських дворів. Він трохи попрацював в Падуї, Феррарі, мав замови з Мантуї. Але Венеція не відпускала від себе. Після від'їзду в Рим Себастьяно дель Пьомбо, що керував майстернею померлого Джорджоне, і смерті Джованні Белліні у 1516 році, він зрозумів, що запанує тільки в Венеції. 1517 року він стає офіційним художником Венеціанської республіки. Тіціан тепер малював дожів Венеції.

[ред.] Тіціан портретист

Він брався писати портрети і добре це робив. Здається, Тіціан сам отримував задоволення від спостережень за першою неголеною бородою(Вінчєнцо Мості,Палаццо Пітті,Флоренція ),рухливим підлітком, швидким, наче миша(Рануччо Фарнезе, Вашінгтон),за розкішними шатами дівчини,ім'я якої забулося, а звуть яку тепер просто La Bella-«Красуня» (Палаццо Пітті).

Але авантюрний майстер робив і сумнівні речі. Портрет короля Франції Франциска Першого він малював по медалі, що привезли Тіціану. Тому й король тільки у профіль, бо не позував майстру. Пристаркувата Ізабелла д'Есте надіслала йому малюнок 20-річної давнини,бо бажала бачити себе на портреті Тіціана молодичкою. І він зробив її молодичкою. Зовсім не можна довіряти портрету Ізабелли Португальської. Вона померла, а митцю замовили портрет. Він і зробив-жінку мрію, жінку ідеал, жінку фантом.

Але інколи він бачив в моделі втілення майже свого ідеалу. Тоді Тіціан кидав на полотно не фарби ,а саме життя. І з'являлись шедеври ( Іпполіто Рімінальді, Палаццо Пітті ).Кого тільки не вбачають в ньому: і молодого англійця,і юриста,і навіть Гамлета.

Замовником Тіціана став і король Карло П'ятий. Він мав фізичні вади : не міг повністю закрити рота і текла слина. Лише один нідерландець насмілився таким відтворити і самого короля. Тіціан дипломатично зупинився на межі неможливого : він закрив рота королю на портреті.

імператор Карло П'ятий, фрагмент

Iзабелла Португальська

Даніеле Барбаро

[ред.] Тіціан в Римі

Портрет папи Павла III, Тициан.

Відвідав Тіціан і Рим. До зустрічі готувалися обидві сторони. Адже римські художники чули про видатного майстра з Венеції, і, навіть, бачили декілька його картин.

Гідом по Риму Тіціану слугував сам Джорджо Вазарі. Візит майстру наніс Мікеланджело. Похвалив стримано у вічі. За очі сказав, що в Венеції погано роблять малюнки. От і Тіціан (аби добре малював), був би найкращим з майстрів.

Пізніше науковці умовно розділять митців на малювальників(майже всі флорентійці-від Леонардо до... і болонці)та венеціанців, що працювали в манері кольорових плям. Тіціан якраз представник венеціанського способу. Це й помітив прискипливий Мікеланджело.

Але Тіціан був задоволеним. Його вітав сам папа римський Павло ||| і позував для портретів.І платив добре.

[ред.] Родина

Тіціан був одруженим, мав родину. Дружину звали Цецилія Сольдано. Їх зв'язували досить міцні почуття, бо після її передчасної смерті Тіціан цілий рік перебував в депресії і не брався за пензлі.Тіціан викликав з П'єве ді Кадоре сестру, що виховувала дітей і правила в оселі.

Родина мала трьох дітей, синів Помпоніо і Хораціо, дочку Лавінію. Помпоніо виявився гульвісою, витрачав великі гроші і довго докучав ботькові і всій родині. Тіціан багато робив, аби приборкати невдалого сина, знаходив йому посади, давав гроші. Відносини з Хораціо були більш спокійними. Хораціо знаходив з батьком спільну мову, сам був художником і допомагав батькові в роботі.Він помер за життя батька (стверджували, що від чуми). Втіхою була дочка Лавінія. Вона вийшла заміж і старий Тіціан побачив онучку.Лавінія померла при пологах. Наприкінці життя Тіціан був самотнім.

[ред.] Смерть майстра

Останній рік життя він хворів.Часто усамітнювався. Кажуть, що помер від чуми. Можливо,й так. Але померлого від чуми в Венеції забороняли ховати в церкві. Для Тіціана зробили виняток.

Це Санта Марія Глоріоза деі Фрарі.

Санта Марія Глоріоза деі Фрарі

[ред.] Історіографи Тіціана

Життя Тіціана приваблювало багатьох. Його талант і фінансовий успіх зачіпали. Про нього писав скандальний приятель П'єтро Аретіно (1492-1556)в листах і оповіданнях про живописців. Але пов'язаний з майстром грошовими інтересами, більше ховав, ніж висвітлював. Дещо знав про Тіціана і Джорджо Вазарі (1511-1574), що подав біографію майстра в своїх «Життеписах». Але і Вазарі знав не все і не в повному обсязі. Третім історіографом був Лодовіко Дольче (1508-1568). Тим н менше білих плям в його життеписах не поменшало, а багато чого залишилося невідомим.

[ред.] Посмертна слава

В П'єве ді Кадоре стоїть пам'ятник художнику. Італійський банк випустив в обіг банкноту в 20 000 лір з автопортретом Тіціана і гравюрою з картини «Любов земна і небесна ».Картини майстра можна бачити на марках різних країн.

[ред.] Джерела

Renate Bergerhoff Tiziano Corvina Kiado 1975 (угорською)
Angelo Walther Tycjan Lipsk Arkady Warszawa 1878 (польською)
Всеобщая мстория искусств, т 3, М,«Искусство», 1962 (рос)
История зарубежного искусства,М,«Искусство», 1971 (рос)
Всеволожская С.Н.и др.«Итальянская живопись 13-18 вв. в собрании Эрмитажа», Л, «Сов.художник», 1964 (рос)

[ред.] Галерея

Violante	Мадонна з немовлям	Богоматір в смутку	Соломія з відрубаною головою Хрестителя
Іван Хреститель	Noli me tangere(Не торкайся мене, Христос і Марія Магдалина)	Христос перед народом	Святий себастьян
Карлинал П'єтро Бембо	Французький кардинал Жорж д'Арманьяк	Карло П'ятий в кріслі	Король Іспанії Пилип Другий.
Елеонора Гонзага	папа Павло III з кардиналом Алессандро Фарнезе та князем Оттавіо Фарнезе.	Дож Франческо Веньєр	Дож Андреа Грітті