Рашад Еванс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рашад Еванс
Портретзображення
Загальна інформація
Повне ім'я Рашад Ентон Еванс
Громадянство США США
Дата народження 25 вересня 1979(1979-09-25) (34 роки)
Місце народження Ніагара-Фоллс, Нью-Йорк, США
Зріст 180 см
Розмах рук 189 см
Вагова категорія Напівважка (84-93 кг)
Важка (93-120 кг)
Стиль Вільна боротьба, кікбоксинг, бокс
Команда «Blackzilians»
Тренер Майк ван Арсдейл
Кар'єра в змішаних єдиноборствах
Перший бій 10 квітня 2004
Останній бій 16 листопада 2013
Боїв 23
Перемог 19
 • нокаутом 7
 • підкоренням 2
 • рішенням 10
Поразок 3
 • нокаутом 1
 • рішенням 2
Нічиїх 1

Раша́д Е́нтон Е́ванс (англ. Rashad Anton Evans; *25 вересня 1979, Ніагара-Фоллс, Нью-Йорк, США) — американський спортсмен, спеціаліст зі змішаних бойових мистецтв. Чемпіон світу зі змішаних бойових мистецтв у напівважкій ваговій категорії за версією UFC (2008 – 2009 роки).[1] Переможець другого сезону «Абсолютного бійця» у важкій ваговій категорії (2005 рік), головний тренер команди важковаговиків у десятому сезоні.[1] Всеамериканський борець, чемпіон США з боротьби серед юніорів (2000 рік).[2]

Спортивні премії та нагороди

Премії видання «Sherdog»

Премії видання «Fighters Only»

В межах UFC виступи Еванса відзначались такими преміями:

Освіта

  • Вища школа Ніагара-Уетфілд (1998 рік)
  • Коледж округу Ніагара (2000 рік)
  • Університет штату Мічиган (2003 рік). Спеціальність: психологія.[1]

Біографія[ред.ред. код]

Рашад Еванс народився 25 вересня 1979 року в містечку Ніагара-Фоллс штату Нью-Йорк в багатодітній родині. З юних років займається спортом. Навчаючись у вищій школі в Ніагара-Уетфілд він двічі ставав чемпіоном штату з боротьби, а також грав у місцевій команді з американського футболу.[3] Після закінчення школи вступив до окружного коледжу, де вивчав суспільні науки та продовжував зайняття боротьбою, виступаючи у ваговій категорії до 75 кілограмів. Далі продовжував отримувати освіту, вивчаючи психологію в Університеті штату Мічиган. Паралельно тренувався і тренував в університетській команді борців американського стилю боротьби, підробляв охоронцем у місцевому госпіталі. Робота зі спортсменами звела Рашада з колишнім чемпіоном і членом Залу слави UFC Деном Северном, співпраця з яким допомогла Евансу прийняти рішення про перехід в змішані єдиноборства.

Спортивна кар'єра[ред.ред. код]

Початок[ред.ред. код]

Професійну кар'єру Рашад Еванс почав 10 квітня 2004 року з виступу на турнірі локального значення в штаті Айова. Протягом одного вечора він переміг підкоренням двох опонентів, витративши на обидва поєдинки менше чотирьох хвилин. За кілька тижнів, в червні, він взяв участь у дводенному турнірі «Fight Fest» серії «Gladiator Challenge». Еванс виступав у тій групі боїв, що проходили у вазі до 93 кілограмів, переміг трьох опонентів і отримав титул чемпіона турніру.

Восени 2005 року Рашад Еванс піднімається у важку вагову категорію (93-120 кг), щоб пройти відбір на бійцівське реаліті-шоу «Абсолютний боєць», що проводиться під егідою UFC. За умовами шоу бійці поселялись в одному будинку, де навчались, тренувались, а також змагались між собою на вибування. Між фіналістами цього своєрідного турніру розігрувався «шестизначний» (тобто на суму від ста тисяч доларів) ексклюзивний контракт з UFC на декілька боїв. Пройшовши відбір на учать у шоу, Еванс впевнено долає одного за другим своїх суперників, в тому числі і значно досвідченіших за себе, і в фіналі у важкому бою перемагає іншого фіналіста Бреда Аймса, ставши другим в історії проекту «абсолютним бійцем».

Шлях до титулу[ред.ред. код]

Після підписання контракту Еванс повертається у напівважку вагову категорію, де і включається в змагання на початку 2006 року. Протягом першого півріччя він перемагає за очками базових ударників Сема Хогера та Стефана Боннара, в обох боях вміло поєднуючи боротьбу і бокс. Згодом стає помітне акцентування Еванса на ударних аспектах ведення бою. Двох наступних суперників, Джейсона Ламберта та Шона Салмона він перемагає нокаутами. Останнього Еванс нокаутує хай-кіком, високим круговим ударом ноги, за виконання якого отримує премію «Нокаут вечора». З п'ятьма перемогами в UFC Рашад перетворюється з перспективного новачка на претендента на титул, тому для перевірки готовності до такого випробування йому дають в суперники екс-чемпіона світу, одіозного Тіто Ортіса. Цей бій відбувся на турнірі «UFC 73» і, протривавши всі відведені раунди, показав, що Рашад Еванс ще не вийшов на найвищий рівень. Бій проходив під змінним контролем обох спортсменів, з відчутною перевагою Ортіса в боротьбі в клінчі і партері. В другому раунді Еванс був близький до програшу удушенням, але гонг спас бійця. За рішенням суддів цей поєдинок було оголошено нічиєю, оскільки з Тіто Ортіса було зняте одне очко за хапання огорожі рингу під час боротьби, але де-факто Еванс був переможений. На турнірі «UFC 78» Рашад отримує нового суперника, зі схожими на власні досягненнями і також формально непереможеного, англійця Майкла Біспінга на прізвисько «Граф». Еванс переміг за роздільним рішенням суддів, провівши не рівний бій, витративши багато сил на грепплінг і поступившись «Графу» у розмінах ударами. Один з суддів присудив перемогу Біспінгу, два — Евансу.

Протягом десяти місяців Еванс не виходить в октагон, шліфуючи бійцівські навички і наполегливо працюючи над боксом. Повернення до змагань відбулось у 2008 році, коли Рашад вийшов на перший пік досягнень в своїй кар'єрі. Перевірку оновленим навичками Еванса мав влаштувати досвідчений боєць і потужний ударник-нокаутер, екс-чемпіон світу Чак Ліделл. Бій двох претендентів на титул став головною подією турніру «UFC 88». Протягом першого раунду бою Еванс багато пересувався і відступав; обидва атлети вивчали дії один одного і зробили лише по кілька випадів, мала частина з яких була результативною. Між раундами кутові Рашада дали йому вказівку рухатися і виманювати Ліделла. В другому раунді Еванс почав атакувати і Ліделл легко втягувався в розмін ударами в звичній для нього агресивній манері. Еванс відступав до огорожі клітки, виманюючи Ліделла і атакував його контрударами, після чого розривав дистанцію. Наприкінці другої хвилини раунду, в черговій атаці екс-чемпіона, Еванс підловив його, і по дузі наніс один потужний удар правою, свінг. Миттєво втративши свідомість, Чак Ліделл впав ниць. За виконання цього удару Рашад Еванс отримав не лише визнання публіки, як здібний боксер, а й багато премій і нагород від профільних спортивних видань, найбільш значущими з яких були нагороди «Нокаут року» від видань «Sherdog» та «Fight!», а також «Найкращий нокаут» від видавців «Fighter Only» і грошова премія від адміністрації чемпіонату.

Чемпіонство[ред.ред. код]

На хвилі загального піднесення довкола цієї події Рашад Еванс виходить на титульний бій проти діючого чемпіона світу за версією UFC Форреста Гріффіна. Перший раунд бою пройшов під контролем Гріффіна, який зайняв центр клітки та наносив багато ударів ногами, зокрема лоу-кіків, ударів по ногах. Еванс час від часу контратакував руками. Значного ущербу бійцями нанесено не було. В другому раунді розімни ударами стають жорсткіші: Рашад влучно, раз за разом, пробиває джеб і вимушує Гріффіна до активніших дій; той нав'язує клінч і атакує Еванса коліньми. Протягом раунду Гріффін ще більше атакує ногами, б'є багато комбінацій, в той час як Еванс більше працює одиночними ударами. По завершенні другого раунду незначну перевагу в бою оглядачі віддають діючому чемпіону.[4] Бійці виходять на третій раунд, кожен отримавши від кутових вказівку переламати хід бою. Це вдається Рашаду Евансу: на початку раунду він вдало ловить лівою рукою ногу Гріффіна, коли той наносить круговий удар в корпус, і пробиває назустріч правий крос. Гріффін потрапляє в нокдаун. Еванс швидко займає домінуючу позицію і пробує провести добивання. Після двох хвилин боротьби і відчайдушної оборони Форреста, Еванс врешті вражає його сильним ударом передпліччя і добиває серією ударів кулаками. Титул чемпіона світу в напівважкій ваговій категорії за версією UFC відходить Рашаду Евансу.

Еванс став першим в історії напівважкого дивізіону UFC, хто здобув титул без жодної попередньої поразки, його особистий рекорд після здобуття титулу становив 13-0-1. Подібне досягнення досі було лише у трьох чемпіонів важкої вагової категорії, які також дійшли до титулу без поразок, — у Марка Колмена, Ренді Кутюра та Тіма Сильвії. Захищати щойно здобутий титул Еванс мав також проти непереможеного бійця — бразильського каратиста Ліото Мачіди.

Бій проти Ліото Мачіди, перший захист титулу чемпіона в кар'єрі Рашада Еванса, призначили на турнір «UFC 98». Мачіда замінив іншого претендента на титул — бувшого чемпіона Куінтона Джексона, з яким Рашад Еванс тренував конкуруючі команди важковаговиків 10 сезону «Абсолютного бійця», і який травмувався та тимчасово вибув з числа претендентів. Мачіда ж мав нещодавню перемогу над топовим бійцем Тіагу Сілвою і премію «Нокаут вечора» за бій з ним же. Протистояння Мачіди з Евансом стало головною подією турніру і привернуло велику увагу глядачів: бійці були різних рас, різних національностей, різних стилів ведення бою, представляли різні бойові мистецтва і обидва були непереможені. Їх бій розпочався класично, з розвідки. Мачіда зайняв центр клітки, а Еванс кружляв довкола нього; обидва робили короткі випади, Мачіда час від часу атакував ногами, а наприкінці першого раунду комбінацією «лівий мідл-кік — лівий джеб» відправив Еванса в нокдаун. Після невдалої спроби добивання з боку Мачіди, Рашад зміг підвестися і завершити раунд на ногах. В другому раунді атаки Мачіди стали різноманітніше, а Еванс став рухатись обережніше. На четвертій хвилині бою, під час чергового випаду з боку Еванса, Мачіда пробив на зустріч лівий крос і за мить, що Еванс був дезорієнтований, вдруге відправив його в нокдаун, лівим хуком. В короткій боротьбі в партері Рашад намагався підвестися і в процесі пропустив декілька аперкотів. Ледь ставши на ноги, він почав відступати до краю клітки, де був вщент розбитий серією потужних ударів бразильця. Після останнього пропущеного бокового удару Рашад Еванс впав, втративши свідомість. Лікарі швидко привели його до тями, але бій вже було завершено: Мачіда став новим непереможеним чемпіоном і записав в свій актив черговий видовищний нокаут, Еванс же вперше був переможений.

Новий початок[ред.ред. код]

На відновлення від нокауту та поновлення тренувального режиму Рашад Еванс витратив декілька місяців. Його повернення до змагань відбулось на початку 2010 року. Напередодні він отримав чорний пояс із бразильського дзюдзюцу з рук представника клану Ґрейсі.[5] Це визнання навичок Еванса у бразильському стилі боротьби дзюдзюцу ознаменувало собою його повернення до витоків свого бійцівського стилю. У подальших поєдинках він більше не ризикував, проводячи бій в стійці, а віддавав перевагу своєму надійному корінню — боротьбі. У двох наступних поєдинках він перемагає за очками Тіагу Сілву та екс-чемпіона Куінтона Джексона, нав'язавши обом боротьбу в клінчі та на землі. Ці дві перемоги повертають його в ранг претендента на титул, але бій з діючим чемпіоном кілька разів відкладають через травми останнього, а на початку 2011 року травму ноги отримує вже сам Еванс, тому він приймає рішення поступитись правом оспорювати титул на користь наступного претендента і свого товариша по команді Джона Джонса. Менеджери Еванса по тому повідомили, що Рашад в майбутньому може ще раз змінити вагову категорію.[6] Це рішення тільки-но почали обговорювати в пресі, як події стали розгортатися іншим чином: Джон Джонс виграв титул чемпіона, і Еванс, який доти не виявляв бажання змагатися з одноклубником за чемпіонський трофей, вирішив дати Джонсу бій.[7] Рашад вийшов з-під безпосередньої опіки іменитого тренера Грега Джексона, під керівництвом якого він тренувався спільно з Джоном Джонсом, Жоржем Сен-П'єром, Шейном Карвіном та іншими елітними спортсменами в Альбукерке і перейшов до тренувань в філіалі клубу, в Денвері,[8] а згодом і зовсім залишив клуб, публічно заявивши про свою опозиційність Джонові Джонсу та Грегові Джексону.[9]

Влітку 2011 року Еванс підтвердив свій статус претендента, розбивши у реванші екс-чемпіона Тіто Ортіса. Ортіс чинив рішучий опір оновленому стилю Рашада Еванса, але марно. Еванс домінував у бою протягом двох раундів, і наприкінці другого наніс Ортісу сильний удар коліном у сонячне сплетення і добив його серією ударів кулаками. Після цього змагання, відзначеного премією «Бій вечора», Рашад пообіцяв відібрати чемпіонський пояс у переможця бою «Джон Джонс — Куінтон Джексон». Через травму, отриману Евансом на тренуванні, зустріч бувшого й діючого чемпіона не відбулась. Після одужання Еванс провів успішний бій проти іншого претендента на титул, доти непереможеного Філа Девіса. Чемпіонський поєдинок «Джон Джонс — Рашад Еванс» нарешті відбувся навесні 2012 року. Джонс переміг у бою за одностайним рішенням суддів. Обидва атлети мали успішні моменти в бою, але діючий чемпіон переважав у кількості нанесених ударів руками й ногами, йому ж належав перманентний контроль поєдинку.

На початку 2013 року Еванс сенсаційно програв Антоніу Рожеріу Ноґейрі, поступившись очками. До бою Еванс вважався фаворитом у букмекерів, а шанси на перемогу для Ноґейри оцінювались як 1 до 4.[10] Влітку того ж року Рашад закрив поразку сумнівною перемогою роздільним рішенням суддів над екс-чемпіоном світу Деном Хендерсоном, у ході бою побувавши в нокдауні від тяжкого лівого джеба, і так і не змігши нав'язати ветерану боротьбу в партері (8 спроб звалювання були вдало парирувані Хендерсоном).[11] Наприкінці року Еванс впевнено переміг Чейла Соннена, здолавши екс-претендента на титул технічним нокаутом у першому раунді.

Особисте життя[ред.ред. код]

Еванс вдруге одружений, виховує трьох дітей: доньку від першого шлюбу та сина і доньку — від другого.

Статистика в змішаних бойових мистецтвах[ред.ред. код]

Серед професіоналів[ред.ред. код]

Результат Противник Вага Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Перемога США Чейл Соннен 84-93 кг Технічний нокаут (удари кулаками) 1 4:05 02013-11-16 16 листопада 2013 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC 167»
Перемога США Ден Хендерсон 84-93 кг Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02013-06-15 15 червня 2013 Канада Вінніпег, Манітоба, Канада «UFC 161»
Поразка Бразилія Антоніу Рожеріу Ноґейра 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02013-02-02 2 лютого 2013 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC 156»
Поразка США Джон Джонс 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02012-04-21 21 квітня 2012 США Атланта, Джорджія, США «UFC 145» Бій за титул чемпіона в напівважкій ваговій категорії.
Перемога США Філ Девіс 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02012-01-28 28 січня 2012 США Чикаго, Іллінойс, США «UFC on Fox: Evans vs. Davis»
Перемога США Тіто Ортіс 84-93 кг Технічний нокаут (удар коліном і удари кулаками) 2 4:48 02011-08-06 6 серпня 2011 США Філадельфія, Пенсильванія, США «UFC 133» Виграв премію «Бій вечора».
Перемога США Куінтон Джексон 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02010-05-29 29 травня 2010 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC 114»
Перемога Бразилія Тіагу Сілва 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02010-01-02 2 січня 2010 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC 108»
Поразка Бразилія Ліото Мачіда 84-93 кг Нокаут (удари кулаками) 2 3:57 02009-05-23 23 травня 2009 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC 98» Втратив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога США Форрест Гріффін 84-93 кг Технічний нокаут (удари руками) 3 2:46 02008-12-27 27 грудня 2008 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC 92» Виграв титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Виграв премію «Бій вечора».
Перемога США Чак Ліделл 84-93 кг Нокаут (удар кулаком) 2 1:51 02008-09-06 6 вересня 2008 США Атланта, Джорджія, Канада «UFC 88» Виграв премію «Нокаут вечора».
Перемога Велика Британія Майкл Біспінг 84-93 кг Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02007-11-17 17 листопада 2007 США Ньюарк, Нью-Джерсі, США «UFC 78»
Нічия США Тіто Ортіс 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02007-07-07 7 липня 2007 США Сакраменто, Каліфорнія, США «UFC 73»
Перемога США Шон Салмон 84-93 кг Нокаут (удар ногою) 2 1:06 02007-01-25 25 січня 2007 США Голлівуд, Флорида, США «UFC Fight Night 8» Виграв премію «Нокаут вечора».
Перемога США Джейсон Ламберт 84-93 кг Нокаут (удари кулаками) 2 2:22 02006-09-23 23 вересня 2006 США Анахайм, Каліфорнія, США «UFC 63»
Перемога США Стефан Боннар 84-93 кг Рішення суддів (переважне) 3 5:00 02006-06-28 28 червня 2006 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC Fight Night 5»
Перемога США Сем Хогер 84-93 кг Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02006-04-06 6 квітня 2006 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC Fight Night 4»
Перемога США Бред Аймс 93-120 кг Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02005-11-05 5 листопада 2005 США Лас-Вегас, Невада, США «The Ultimate Fighter 2 Finale» Став переможцем «Абсолютного бійця» у важкій ваговій категорії.
Перемога США Джеймі Джара 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02004-06-03 3 червня 2004 США Колуза, Каліфорнія, США «Gladiator Challenge 27»
Турнір «Fight Fest» (фінал)
Став переможцем турніру «Fight Fest» у напівважкій ваговій каьегорії.
Перемога США Ектор Рамірес 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 2 5:00 02004-06-03 3 червня 2004 США Колуза, Каліфорнія, США «Gladiator Challenge 27»
Турнір «Fight Fest» (півфінал)
Перемога США Брайан Пардо 84-93 кг Технічний нокаут (удари кулаками) 1 3:24 02004-06-02 2 червня 2004 США Колуза, Каліфорнія, США «Gladiator Challenge 26»
Турнір «Fight Fest» (чвертьфінал)
Перемога США Денні Андерсон Підкорення (удари кулаками) 1 3:09 02004-04-10 10 квітня 2004 США Оскеола, Айова, США «Dangerzone: Cage Fighting»
Перемога США Денніс Рід Підкорення (удушення руками) 1 0:50 02004-04-10 10 квітня 2004 США Оскеола, Айова, США «Dangerzone: Cage Fighting»

Серед любителів[ред.ред. код]

Результат Противник Вага Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Перемога США Кіт Джардін 93-120 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02005-08-22 22 серпня 200522 серпня31 жовтня 2005 США Лас-Вегас, Невада, США 2 сезон «Абсолютного бійця» До участі у реаліті-шоу «Абсолютний боєць» допускаються і любителі і професіонали,
проте результати змагань в професійну статистику спортсменів не заносяться.
Перемога США Майк Уайтхед 93-120 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02005-08-22 22 серпня 200522 серпня31 жовтня 2005 США Лас-Вегас, Невада, США 2 сезон «Абсолютного бійця»
Перемога США Том Мьорфі 93-120 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02005-08-22 22 серпня 200522 серпня31 жовтня 2005 США Лас-Вегас, Невада, США 2 сезон «Абсолютного бійця»
Перемога США Кріс Калміс Підкорення (травма) 02003-11-08 8 листопада 2003 США Ангола, Індіана, США «Danger Zone 21: Fight Night 9»
Перемога США Джордж Кроуфорд Підкорення (виснаження) 02003-11-08 8 листопада 2003 США Ангола, Індіана, США «Danger Zone 21: Fight Night 9»

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Rashad Evans UFC Profile Матеріал сайту www.ufc.com (англ.)
  2. NCCC 2001-2011 Wrestling Матеріал сайту www.niagaracc.suny.edu (англ.)
  3. Rashad Evans Fan Club on MySpace Матеріал сайту www.myspace.com (англ.)
  4. UFC 92: Griffin vs. Evans round-by-round Матеріал сайту www.nbcsports.msnbc.com (англ.)
  5. Rashad Evans receives his BJJ black belt from Rolles Gracie Матеріал сайту www.bloodyelbow.com (англ.)
  6. Rashad Evans Could Return As Early As May, Likely At Light Heavyweight Матеріал сайту www.mmaweekly.com (англ.)
  7. Rashad Evans Leaves Team Jackson, Fired Up to Face Jon Jones Матеріал сайту www.mmaweekly.com (англ.)
  8. Jacksons MMA Gym Матеріал сайту www.jacksons.tv (англ.)
  9. The Week in Quotes: March 13th - 19th Матеріал сайту www.bloodyelbow.com (англ.)
  10. Rashad Evans's odds history Матеріал сайту www.bestfightodds.com (англ.)
  11. UFC 161 Results & Stats Матеріал сайту www.fightmetric.com (англ.)

Посилання[ред.ред. код]