Ренді Кутюр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ренді Кутюр
Портрет
Загальна інформація
Повне ім'я Ренді Дуейн Кутюр
Прізвисько Справжній (англ. The Natural)
Капітан Америка (англ. Captain America)
Громадянство США США
Дата народження 22 червня 1963 (50 років)
Місце народження Еверет, Вашингтон, США
Місце проживання Лас-Вегас, Невада, США
Вагова категорія Важка (93-120 кг)
Напівважка (84-93 кг)
Зріст 185 см
Розмах рук 191 см
Стійка Правша
Стиль Вільна боротьба, бокс
Команда «Xtreme Couture»
Кар'єра в змішаних єдиноборствах
Перший бій 30 травня 1997
Останній бій 30 квітня 2011
Боїв 30
Перемог 19
 • нокаутом 7
 • підкоренням 4
 • рішенням 8
Поразок 11
 • нокаутом 6
 • підкоренням 4
 • рішенням 1

Ре́нді Дуе́йн Кутю́р (англ. Randy Duane Couture; *22 червня 1963, Еверет, Вашингтон, США) — американський спортсмен, професійний борець, спеціаліст зі змішаних бойових мистецтв (англ. MMA), актор, культурний діяч. Чотириразовий чемпіон США із греко-римської боротьби. П'ятиразовий чемпіон світу зі змішаних бойових мистецтв за версією UFC: двічі у напівважкій (2003 — 2004, 2004 — 2005 роки) і тричі у важкій (1997, 2000 — 2002, 2007 — 2008 роки) ваговій категорії. Чемпіон 13-го турніру UFC (1997 рік). Абсолютний рекордсмен за кількістю титулів (5), кількістю титульних боїв (15), єдиний спортсмен, який володів чемпіонськими поясами і в напівважкій і в важкій ваговій категорії, найстарший чемпіон в історії UFC (45 років).

Боєць року за версією «Wrestling Observer Newsletter» (2003 рік).

24 червня 2006 року Ренді Кутюр був включений до Залу слави UFC, розділивши цю високу честь із бійцями, чиї звитяжні досягнення залишились в минулому столітті: Ройсом Ґрейсі, Деном Северном та Кеном Шемроком.

Біографія[ред.ред. код]

Ренді Кутюр народився 22 червня 1963 року в місті Еверет, штат Вашингтон, США.

Кар'єра в боротьбі[ред.ред. код]

Ренді почав займатися спортом в юнацькі роки. В школі займався американським футболом і гірськолижним спортом, у змаганнях з якого хотів виступити на Олімпіаді. Згодом захопився боротьбою. Майбутнього чемпіона у його зацікавленнях підтримувала мати, батько ж, за власними спогадами бійця, був неуважним до Ренді.[1] Під час навчання у середній і вищій школах Лінвуда, штат Вашингтон, Кутюр завоював титул чемпіона штату з боротьби серед юніорів. В 1981 році він завершує навчання і поступає на службу в армію США.[2]

Після демобілізації із армії, на службі в якій він перебував з 1982 по 1988 рік, і де займався боксом, Кутюр занурюється у професійний спорт. Він входить у другий склад олімпійської збірної США із боротьби. Працює в університеті штату Орегон тренером із боротьби і тричі стає чемпіоном з боротьби у змаганнях Національної асоціації студентського спорту США.[2] Виступає на національних змаганнях у важкій ваговій категорії. В 1991 році завойовує золоту медаль у змаганнях із греко-римської боротьби на Панамериканських іграх в Гавані. До 1992 року він чотири рази завойовує титул чемпіона з греко-римської боротьби у національній першості.[3]

Кар'єра в змішаних бойових мистецтвах[ред.ред. код]

Від національної до світової першості[ред.ред. код]

74 етап UFC. Зі кілька хвилин в битві за чемпіонський пояс зійдуться Ренді Кутюр і Габріель Ґонзаґа.

В 1997 році один з учнів Кутюра дав йому відеокасету із записом змагань з «боїв без правил» на турнірі під назвою «Абсолютний бійцівський чемпіонат» (англ. Ultimate Fighting Championship, UFC). Ренді сподобався формат цього спорту, тому він швидко відправив заявку на участь, яку спочатку відхилили через те, що ні образ Кутюра, ні бойове мистецтво, яке він представляв (боротьба), не здавались організаторам достатньо екзотичними. Коли до турніру залишалось лише два тижні, організатори раптово змінили свою думку, і Кутюр став учасником змагання.[1] Так у віці 33 років Кутюр почав кар'єру в змішаних єдиноборствах. Його дебют відбувся у травні 1997 року виступом на 13-му турнірі UFC. Здолавши у двох швидких боях чемпіона Фінляндії з боксу Тоні Хальме та американського борця дзюдо Стіва Ґрехема, він отримав титул чемпіона турніру. Після цього успіху Кутюру запропонували бій з чемпіоном попереднього турніру — бразильцем Вітором Белфортом, а також високий за мірками того часу гонорар — 25 000 доларів.[1] Ренді погодився на бій з умовою, що матиме додатковий час на відпрацьовування ударної техніки, якою блискуче володів Вітор Белфорт. Змагання між спортсменами стало головною подією на 15-му турнірі UFC, і Ренді Кутюр, вміло комбінуючи греко-римський клінч і ударну техніку рук і ніг, впевнено переміг Белфорта. Після цього бою Кутюра вперше нарікають «Справжнім».[4] З роками цей епітет остаточно закріпиться за ним. За півроку по тому, 21 грудня 1997 року, у місті Йокогама, Японія, Ренді взяв участь у титульному бою за звання чемпіона світу у важкій ваговій категорії проти діючого чемпіона Моріса Сміта. Нав'язавши кікбоксеру Сміту свій стиль боротьби, Кутюр домінував над суперником весь основний і додатковий час змагання, і переважним рішенням суддів здобув титул чемпіона світу.

На початку 1998 року розійшлися погляди Кутюра і адміністрації UFC: Ренді розірвав контракт із організацією, і Абсолютний бійцівський чемпіонат оголосив титул чемпіона вакантним.

Перші поразки і нові титули[ред.ред. код]

Кутюр вирішує закріпити досягнутий на Сході успіх, і до кінця 2000 року змагається в японській серії RINGS. Тут же він зазнає своєї першої поразки в MMA. Американець японського походження Енсон Іноуе переміг Кутюра, застосувавши у боротьбі больовий прийом на руку. Два роки Кутюр продовжує змагання в RINGS, із перемогами і поразками.

У листопаді 2000 року, Ренді повертається в UFC. 17 листопада він проводить титульний бій за звання чемпіона світу у важкій ваговій категорії проти діючого чемпіона Кевіна Рендлмена. Борці національного рівня, багаторазові чемпіони США, Рендлмен і Кутюр представляли два конкуруючих стиля боротьби — вільний і греко-римський. У важкому двобої, на останній хвилині третього раунду, добиванням в партері Кутюр здобуває титул UFC.

Протягом 2001 року Ренді проводить декілька боїв із закордонними бійцями в Японії, а також захищає чемпіонський титул проти бразильського чемпіона з муай тай Педру Різзу, двічі поспіль. Перший бій, визнаний журналом «Wrestling Observer Newsletter» боєм року, закінчився перемогою Кутюра за рішенням суддів. І хоч рішення було одностайним, та сильний спад активності і виснаження Ренді в останніх двох раундах двобою робило вердикт суддів спірним в очах певного прошарку шанувальників. Другий бій розставив всі акценти: після двох раундів домінування, в другій половині третього раунду, Кутюр переміг Різзу технічним нокаутом.

22 березня 2002 року Кутюр втрачає пояс чемпіона. Його молодий співвітчизник Джош Барнетт здобуває перемогу технічним нокаутом у кінці другого раунду. Та невдовзі після бою атлетична комісія повідомляє про наявність стероїдів у крові Барнетта. Його позбавляють звання чемпіона, а титул оголошують вакантним. Ренді Кутюр бере участь у змаганні за відкрите звання, але в боротьбі поступається Рікко Родрігесу. Ренді вирішує перейти у напівважку вагову категорію.

Зміна ваги і гучні перемоги[ред.ред. код]

Ренді Кутюр. Жовтень 2005 року

2003 рік Кутюр проводить у напівважкому дивізіоні, де проводить переможний бій із небезпечним ударником Чаком Ліделлом за титул тимчасового чемпіона і, врешті, здобуває «напівважкий» пояс у бою із діючим чемпіоном світу Тіто Ортісом. В обох сутичках Кутюр виступає в ролі «андердога» — бійця, якому заздалегідь передрікають поразку. В бою з Ліделлом така позиція критиків, вболівальників і букмекерів пояснювалась винятковою успішністю «претендента № 1» в ударній техніці, до того ж, Чак Ліделл мав лише одну поразку — удушенням, на початку своє кар'єри. Другої поразки Ліделлу завдав Ренді Кутюр, провівши ініціативний і рішучий бій, який завершив технічним нокаутом. Бій же проти Тіто Ортіса за право носити титул виключного чемпіона світу Ренді провів в уже абсолютно домінуючий манері. Напередодні сутички, у заочних інтерв'ю, тимчасовий і діючий чемпіони мірялись регаліями. Тіто нагадував, що цей захист титулу буде для нього вже шостим поспіль і він нізащо не програє його 40-річному, Ренді нагадував йому, що двічі був чемпіоном у важкій вазі і чотири — національним чемпіоном з боротьби, на що Ортіс відповідав: «Це MMA, а не матч з боротьби». І тим не менш, бій пройшов саме в тій манері, в якій було комфортно виступати Кутюру. За п'ять раундів Ренді провів вісім класичних греко-римських кидків, в тому числі декілька ефектних, з високою амплітудою, і дев'ять разів займав домінуючу позицію.[5] Ортіс став заручником власної улюбленої техніки: «вали і бий». Рішенням суддів пояс чемпіона перейшов до нового власника. Розчарований і розчулений Ортіс власноруч передав чемпіонський трофей Ренді Кутюру.

Менше ніж за рік Ренді втрачає титул через випадкову травму під час бою: бразилець Вітор Белфорт розсікає Кутюру ліве віко. Бій зупиняють на 49 секунді. Розчаровані результатом бою, чемпіон і претендент, які тепер обмінялись ролями, домовляються про реванш. Бій-реванш 21 серпня 2004 року, вже третій бій між Белфортом і Кутюром, було зупинено рішенням лікаря: після трьох раундів тотального домінування над молодим супротивником Ренді Кутюр повернув собі титул.

Нокаут. Перерва в кар'єрі[ред.ред. код]

З квітня 2005 по лютий 2006 року Кутюр проводить два бої з Чаком Ліделлом, якому програє обидва рази нокаутом, вперше в кар'єрі, і віддає чемпіонський пояс, а між цими сутичками — з Майком Ван Арсдейлом, якого перемагає удушенням. Після останньої поразки Ліделлу Ренді заявляє про своє бажання піти з октагону і зайнятись тренуванням молодих бійців. На протязі року він займається тренерською діяльністю, розвиваючи свою успішну команду «Xtreme Couture», коментує на телебаченні важливі спортивні події, знімається в кіно. Але течії цивільного життя було замало для досвідченого бійця. Славетний восьмикутник вкотре спокушає Ренді Кутюра, і він кидає виклик діючому чемпіону у важкій ваговій категорії Тіму Сильвії.[4]

Гучне повернення і нові випробування[ред.ред. код]

Лас-Вегас, 2008 рік. 45-річний Ренді Кутюр — діючий чемпіон світу.

3 березня 2007 року в історії UFC було поставлено відразу декілька рекордів. Подивитись двобій 30-літнього дворазового чемпіона Сильвії із 45-літнім чотириразовим чемпіоном Кутюром на головній арені міста Колумбус, в штаті Огайо зібрались понад 19 000 глядачів.[6] В якості офіційного претендента на титул Ренді Кутюр провів рішучий і яскравий бій, перевершивши свого супротивника в кожному із 5-ти раундів, і одностайним рішенням суддів йому було присуджено звання чемпіона світу у важкій ваговій категорії. Спортсмени отримали премію «Бій вечора». Видання «Wrestling Observer Newsletter» визнало змагання найкращим боєм року. «Капітан Америка» став найтитулованішим бійцем в історії UFC і найстаршим чемпіоном світу в змішаних бойових мистецтвах. Ще через чотири місяці Кутюр провів захист титулу, перемігши технічним нокаутом бразильського бійця Габріеля Ґонзаґу, який в ході бою зламав Ренді руку руйнівним ударом ноги.

У 2008 році Кутюр мав чергову суперечку із UFC, що стосувалась його грошових премій і виплат, а також організації боїв, що призвело до розгляду справи в суді.[7] У листопаді 2008 року Кутюр проводив черговий захист титулу проти Брока Леснара, і цього разу програв. У першому раунді двобою Ренді вміло використовував перевагу у досвіді над більшим і сильнішим опонентом, вдало контратакуючи і притискаючи Брока до сітки. Але в другому раунді Леснар зачепив потилицю Кутюра дотичним ударом правої, і чемпіон пішов у нокдаун. Леснар швидко розпочав добивання, яке було зупинено рефері. Втративши титул, Ренді, тим не менш, висловив бажання і надалі брати участь у боях змішаного стилю.

29 серпня 2009 року відбувся черговий бій ветерана MMA проти чемпіона світу у важкій ваговій категорії за версією PRIDE «Мінотавром» Ноґейрою. Видовищне змагання двох ветеранів було відзначено премією «Бій вечора». Ноґейра переміг за рішенням суддів. Після завершення бою Ренді Кутюр підтвердив бажання продовжувати кар'єру. Через деякий час стало відомо про підписання Кутюром контракту з UFC на шість боїв і перехід Ренді у напівважкий дивізіон.

Вже за два місяці по тому Кутюр провів бій із італо-філіппінським тай-боксером Брендоном Верою, якого переміг за одностайним рішенням суддів. У порівнянні із попереднім виступом ветерана UFC, цей бій проходив доволі мляво, але характеризувався повним клінч-контролем суперника з боку Кутюра, незважаючи на декілька пропущених ударів ногами, один з яких, у печінку, відправив Ренді у небезпечний нокдаун. Рішення суддів Вера і його прихильники сприйняли несхвально. В якості адаптації до напівважкої ваги Кутюру призначають бій проти бійця-ровесника, одного із перших чемпіонів і члена Залу слави UFC — Марка Колмена, на рахунку якого вже була перемога над Кутюром у змаганнях із боротьби.[8] Бій, що став головною подією 109-го етапу UFC, пройшов під повним контролем Ренді і завершився втратою Колменом свідомості від удушення у другому раунді. Результат змагання зафіксовано як технічне підкорення. Кутюр отримав премію «Підкорення вечора».

«Бокс проти боротьби»[ред.ред. код]

Наступний бій став для Кутюра особливим випробуванням. Вперше Ренді захищав на рингу честь спорту, якому присвятив значну частину життя — боротьбі. Навесні 2010 року UFC підписали контракт із діючим чемпіоном світу з боксу за версією IBA, багаторазового чемпіона світу в п'яти вагових категоріях, легендою боксу — Джеймсом Тоні на прізвисько «Гаси світло». Саме проти цього спортсмена мав вийти Ренді в кінці літа. Джеймс Тоні, відомий своїм специфічним характером і манерою некоректно висловлюватись з приводу будь-кого і будь-чого, з особливим завзяттям взявся до «розкручування» події, яка швидко отримала назву «бокс проти боротьби». Під час рекламної кампанії Тоні виливав тонни бруду на змішані бойові мистецтва загалом і на боротьбу зокрема, на організацію та її функціонерів, на пресу і на самого Кутюра. Ренді ж виступав із коментарями рідко і вельми стримано. Розплата за компрометуючу спорт рекламну активність настала для Тоні досить швидко. Це відбулось 28 серпня 2010 року на 118 етапі UFC. Вихід обох спортсменів до клітки тривав значно довше, ніж сам поєдинок. В комфортних для Тоні умовах, в стійці, бій проходив лише 15 секунд. Ренді Кутюр зробив прохід в ноги і швидко перевів Тоні в партер. Місяці тренувань допомогли боксеру Тоні протриматися на землі три хвилини, і навіть зробити декілька спроб ударів (чого він не встиг в стійці). Зайнявши домінуючу позицію, Ренді відтиснув суперника до сітки і провів прийом «ката ґатаме» — трикутне удушення руками із арсеналу дзюдзюцу, бойового мистецтва, про яке зневажливо відзивався «Вимикач» напередодні. Тоні швидко подав сигнал про здачу. В інтерв'ю після бою Кутюр віддав належну пошану мужності Джеймса Тоні, підкресливши, що той є першим боксером світового рівня, що наважився на виступ за правилами змішаних бойових мистецтв.[9]

Фінальна стадія кар'єри[ред.ред. код]

Після перемоги над Тоні у важкій вазі Ренді вкотре опинився на кар'єрному розпутті. У напівважкій вазі, де він провів два з трьох останніх поєдинків, з ймовірних суперників його цікавили лише екс-чемпіон UFC Ліото Мачіда та діючий чемпіон Маурісіу Руа.[10] Для виходу на другого потрібно було здолати першого, або ж перемогти іншого суперника з верхньої частини рейтингу, до чого Кутюр не проявляв зацікавлення. Щодо важкої ваги, то у відео-інтерв'ю журналу «Fight Magazine» Ренді Кутюр підкреслив, що якби і залишився бій, який був йому цікавий, то це бій проти Федора Ємельяненка.[11] В обставинах неможливості організації такого поєдинку обидва бійці провели символічне змагання на ігрових консолях Xbox в рамках рекламної кампанії з просування спортивного симулятора «EA Sports MMA».

Восени 2010 року Кутюр оголосив у пресі, що не збирається надалі форсувати події, і розглядатиме своє майбутнє в змішаних єдиноборств з позицій досягнутого. Найближчі 10-15 років, за словами бійця, він залюбки присвятив би кар'єрі актора, в той час, як наразі він сфокусований на своєму бізнесі: тренувальні зали, спортивний одяг та харчування.[12][13] Президент UFC Дана Уайт у характерній для нього манері охарактеризував рішення Ренді:

« Хто, в біса, знає, на що він ще здатний? Він може битися й до 57 років. Хто знає? Я все ще вважаю його одним з найкращих у світі у вазі до 93 кг. Втім, на мою думку, він здобув декілька перемог і міг би піти на піднесенні, як і заслуговують такі люди. Та я однаково спокійний за Ренді, що йде на піку, й за Ренді, що знову хоче битись.[12]  »

На момент, коли була зроблена ця заява, 47-річний Ренді Кутюр замикав десятку найкращих бійців світу у ваговій категорії до 93 кг за рейтингом «MMA Weekly».[14] За два місяці по тому адміністрація UFC оголосила в пресі про початок організації поєдинку між Кутюром та видатним бразильським каратистом Ліото Мачідою, бувшим непереможеним чемпіоном, який у 2010 пережив перші поразки і потребував перемоги над іменитим суперником. Двобій двох бувших чемпіонів відбувся навесні 2011 року, на 129 етапі UFC, на очах у 55 000 глядачів стадіону «Rogers Centre» — найбільшої в історії чемпіонату кількості глядачів.[15] Перший раунд змагання пройшов вельми рівно, з незначною перевагою Кутюра в активності, і такою ж перевагою Мачіди в результативності. В другому раунді змагання завершилось: Мачіда нокаутував Кутюра видовищним ударом ноги — прямим ударом в стрибку. Після бою Ренді висловив категоричну переконаність у остаточному завершенні своєї бійцівської кар'єри.[16]


Тренерська діяльність[ред.ред. код]

Бійці MMA. Другий праворуч — Ренді Кутюр.

До 2005 року діяла заснована Кутюром спортивна команда «Team Quest», до якої входили такі відомі бійці як Ден Хендерсон та Метт Ліндленд (деякий час обидва виступали в ролі кутових Ренді на турнірних змаганнях). Команда займалась підготовкою бійців змішаного типу, основними профілями підготовки були греко-римська боротьба і бокс.

У січні-квітні 2005 року Ренді Кутюр і Чак Ліделл в якості тренерів і голів команд взяли участь у спортивному реаліті-шоу «Абсолютний боєць». Змагання між учасниками-бійцями проводились у середній і напівважкій вазі, на вибування. Фінальні бої обох вагових категорій виграли бійці команди Ліделла. Пара фіналістів Гріффін-Боннар (напівважка вага) згодом опинилась під тренерською опікою Ренді Кутюра.

Цього ж року, в Лас-Вегасі, Ренді заснував свою власну спортивну команду «Xtreme Couture». Основною метою цієї організації є підготовка бійців змішаного типу із широкою спеціалізацією, і наразі вона вважається однією із найкращих американських MMA-команд. Вихованцями Ренді є знамениті нині бійці: Джина Карано, Форрест Гріффін, Тайсон Гріффін. Під наглядом фахівців з «Xtreme Couture» тренуються Вітор Белфорт, Хіт Херрінґ, Стефан Боннар та багато інших відомих спортсменів. Філії цієї організації розташовані як в Америці, так і в Канаді.[17] Компанією Affliction під брендом «Xtreme Couture» виробляється спортивний одяг та спорядження, крім того, «Xtreme Couture» займається виготовленням харчових домішок і сумішей для спортивного харчування.[18]

Також Ренді співпрацює із екс-чемпіоном UFC і серії Pancrase Басом Руттеном у його спортивному бізнесі. Їм належить фітнес-центр «Legends Gym» у Голлівуді. Руттен — товариш і соратник Ренді, вони разом тренувалися, вдвох коментували виступи бійців у чемпіонаті PRIDE на американському телебаченні, знімались у документальних фільмах.

Культурна діяльність[ред.ред. код]

В кіно[ред.ред. код]

Ренді Кутюр та режисер Девід Мамет на кінофестивалі «Трібека».

Ренді Кутюр час від часу з'являється в камео і невеликих ролях у фільмах, здебільшого на запрошення режисерів. Товариські стосунки зв'язують Кутюра із художником, сценаристом і режисером Девідом Маметом, у фільмах якого Ренді зіграв тричі.

У 2009 році Кутюр на запрошення Сильвестра Сталлоне взяв участь у зйомках масштабного екшену «Нестримні», де виконав одну із другорядних ролей — підривника Толла Роада. Разом з Ренді, Сталлоне залучив до зйомок чимало зірок культури і спорту, легендарних бійців, футболістів, каскадерів.

Фільми за участі Ренді Кутюра

Крім цього, Ренді Кутюр знявся у великій кількості документальних і навчальних фільмів.[19]

В інших галузях[ред.ред. код]

Ренді Кутюр на фестивалі «San Diego Comic-Con International». Липень 2010 року
  • Ренді перманентно коментує важливі спортивні події на американському телебаченні, зокрема події у світі змішаних єдиноборств. Він є регулярним коментатором етапів UFC. Бере участь у телевізійних передачах.
  • У 2008 році Ренді Кутюр взяв участь у озвученні комп'ютерної гри «Command & Conquer: Red Alert 3». Його голосом розмовляє один із ключових персонажів гри — командир Уоррен Фуллер.

Особисте життя[ред.ред. код]

Ренді був тричі одружений, має двох дітей: сина Раяна та доньку Еймі. Проживає в Лас-Вегасі.[20]

За політичними поглядами — республіканець.[7]

Хобі[ред.ред. код]

Кутюр полюбляє полювання і стрільбу з лука.[1]

Ренді є прихильником мотоциклів і автомобілів епохи до бензинової кризи 1973 року — так званих «мускулистих авто» (англ. muscle cars). Саме з техніки такого типу і складається автопарк Ренді Кутюра. Боєць особливо пишається володінням такими автомобілями як Dodge Challenger і Chevrolet Camaro. Останній автомобіль він придбав на гроші, виручені з продажу Hummer, яким Кутюра було нагороджено за участь в «Абсолютному бійці».[1]

Статистика в змішаних бойових мистецтвах[ред.ред. код]

Результат Противник Вага Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Поразка Бразилія Ліото Мачіда 84-93 кг Нокаут (удар ногою) 2 1:05 02011-04-30 30 квітня 2011 Канада Торонто, Онтаріо, Канада 129 етап UFC
Перемога США Джеймс Тоні 93-120 кг Підкорення (удушення руками) 1 3:18 02010-08-28 28 серпня 2010 США Бостон, Массачусетс, США 118 етап UFC
Перемога США Марк Колмен 84-93 кг Технічне підкорення (удушення руками) 2 1:09 02010-02-06 6 лютого 2010 США Лас-Вегас, Невада, США 109 етап UFC Отримав премію «Підкорення вечора».
Перемога США Брендон Вера 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02009-11-14 14 листопада 2009 Велика Британія Манчестер, Англія, ВБ 105 етап UFC
Поразка Бразилія Антоніу Родріґу Ноґейра 93-120 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02009-08-29 29 серпня 2009 США Портленд, Орегон, США 102 етап UFC Отримав премію «Бій вечора».
Поразка США Брок Леснар 93-120 кг Технічний нокаут (удари кулаками) 2 3:07 02008-11-15 15 листопада 2008 США Лас-Вегас, Невада, США 91 етап UFC Втратив титул чемпіона у важкій ваговій категорії.
Перемога Бразилія Габріель Ґонзаґа 93-120 кг Технічний нокаут (удари кулаками) 3 1:37 02007-08-25 25 серпня 2007 США Лас-Вегас, Невада, США 74 етап UFC Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії. Отримав премію «Бій вечора».
Перемога США Тім Сильвія 93-120 кг Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02007-03-03 3 березня 2007 США Колумбус, Огайо, США 68 етап UFC Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії.
Поразка США Чак Ліделл 84-93 кг Нокаут (удар кулаком) 2 1:28 02006-02-04 4 лютого 2006 США Лас-Вегас, Невада, США 57 етап UFC Бій за титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога США Майк Ван Арсдейл 84-93 кг Підкорення (удушення руками) 3 0:52 02005-08-20 20 серпня 2005 США Лас-Вегас, Невада, США 54 етап UFC
Поразка США Чак Ліделл 84-93 кг Нокаут (удари кулаками) 1 2:06 02005-04-16 16 квітня 2005 США Лас-Вегас, Невада, США 52 етап UFC Втратив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога Бразилія Вітор Белфорт 84-93 кг Технічний нокаут (рішення лікаря) 3 5:00 02004-08-21 21 серпня 2004 США Лас-Вегас, Невада, США 49 етап UFC Виграв титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Поразка Бразилія Вітор Белфорт 84-93 кг Технічний нокаут (розсічення) 1 0:49 02004-01-31 31 січня 2004 США Лас-Вегас, Невада, США 46 етап UFC Втратив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога США Тіто Ортіс 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02003-09-26 26 вересня 2003 США Лас-Вегас, Невада, США 44 етап UFC Виграв титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога США Чак Ліделл 84-93 кг Технічний нокаут (удари кулаками) 3 2:40 02003-06-06 6 червня 2003 США Лас-Вегас, Невада, США 43 етап UFC Бій за титул тимчасового чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Поразка США Рікко Родрігес 93-120 кг Підкорення (удари ліктями) 5 3:04 02002-09-27 27 вересня 2002 США Монтвіль, Коннектикут, США 39 етап UFC Бій за вакантний титул чемпіона у важкій ваговій категорії.
Поразка США Джош Барнетт 93-120 кг Технічний нокаут (удари кулаками) 2 4:35 02002-03-22 22 березня 2002 США Лас-Вегас, Невада, США 36 етап UFC Втратив титул чемпіона у важкій ваговій категорії. Після бою Барнетт був викритий у використанні стероїдів і позбавлений титулу.
Перемога Бразилія Педру Різзу 93-120 кг Технічний нокаут (удари кулаками) 3 1:38 02001-11-02 2 листопада 2001 США Лас-Вегас, Невада, США 34 етап UFC Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії.
Перемога Бразилія Педру Різзу 93-120 кг Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02001-05-04 4 травня 2001 США Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США 31 етап UFC Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії.
Поразка Нідерланди Валентайн Оверім 93-120 кг Підкорення (удушення руками) 1 0:56 02001-02-24 24 лютого 2001 Японія Токіо, Японія Турнір RINGS «King of Kings 2000» (фінал)
Перемога Японія Цуйоші Косака 93-120 кг Рішення суддів (одностайне) 2 5:00 02001-02-24 24 лютого 2001 Японія Токіо, Японія Турнір RINGS «King of Kings 2000» (фінал)
Перемога США Кевін Рендлмен 93-120 кг Технічний нокаут (удари кулаками) 3 4:13 02000-11-17 17 листопада 2000 США Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США 28 етап UFC Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії.
Перемога Японія Рюші Янагісава 93-120 кг Рішення судів (переважне) 2 5:00 02000-10-09 9 жовтня 2000 Японія Токіо, Японія Турнір RINGS «King of Kings 2000» (блок А)
Перемога США Джеремі Горн 93-120 кг Рішення судів (одностайне) 2 5:00 02000-10-09 9 жовтня 2000 Японія Токіо, Японія Турнір RINGS «King of Kings 2000» (блок А)
Поразка Росія Михаїл Ілюхін 93-120 кг Підкорення (больовий прийом на руку) 1 7:43 01999-03-20 20 березня 1999 Японія Токіо, Японія Турнір RINGS «Rise 1st» Рефері допустив помилку. Незважаючи на оскарження, результат змагання не змінювали.
Поразка США Енсон Іноуе 93-120 кг Підкорення (больовий прийом на руку) 1 1:39 01998-10-25 25 жовтня 1998 Японія Токіо, Японія Турнір «Vale Tudo Japan 1998»
Перемога США Моріс Сміт 93-120 кг Рішення суддів (переважне) 1 21:00 01997-12-21 21 грудня 1997 Японія Токіо, Японія Турнір UFC «Ultimate Japan» Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії.
Перемога Бразилія Вітор Белфорт 93-120 кг Технічний нокаут (удари кулаками) 1 8:17 01997-10-17 17 жовтня 1997 США Бей-Сент-Луїс, Міссісіпі, США 15 турнір UFC
Перемога США Стівен Ґрехем 93-120 кг Технічний нокаут (удари кулаками) 1 3:13 01997-05-30 30 травня 1997 США Аугуста, Джорджія, США 13 турнір UFC Виграв 13-й турнір UFC.
Перемога Фінляндія Тоні Хальме 93-120 кг Підкорення (удушення руками) 1 1:00 01997-05-30 30 травня 1997 США Аугуста, Джорджія, США 13 турнір UFC

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д TheSHOOT! - Randy Couture - A Living Legend tells his story Матеріал сайту www.youtube.com (англ.) 24.04.2011
  2. а б Randy Couture Biography Матеріал сайту www.biography.com (англ.)
  3. UFC: Randy Couture Матеріал сайту www.ufc.com (англ.)
  4. а б About.com: Biography and Profile of Randy Couture Матеріал сайту www.about.com (англ.)
  5. Fightmetric: Couture vs. Ortiz Матеріал сайту www.fightmetric.com (англ.)
  6. K-1 Dynamite attendance breakdown Матеріал сайту www.mmaweekly.com (англ.) 08.06.2007
  7. а б The Baltimore Sun: Q&A with Randy Couture Матеріал сайту www.baltimoresun.com (англ.) 04.11.2008
  8. Рэнди Кутюр и Марк Колман отвечают на вопросы Матеріал сайту www.mixfight.ru (рос.) 01.02.2010
  9. Насправді подібні прецеденти вже були: олімпійський чемпіон з боксу Рей Мерсер в своєму дебютному бою в MMA нокаутував екс-чемпіона UFC Тіма Сильвію.
  10. Randy Couture talks Machida, Sonnen, Brock & Maynard Матеріал сайту www.youtube.com (англ.) 10.01.2011
  11. Randy Couture Still Wants Fedor; Interested in Own Couture Feature Film Матеріал сайту www.youtube.com (англ.) 19.10.2010
  12. а б UFC boss supports Couture's decision to walk away but OK with further in-cage exploits Матеріал сайту www.mmajunkie.com (англ.) 20.10.2010
  13. Couture, Fedor meet inside virtual cage Матеріал сайту www.sportsnet.ca (англ.) 19.10.2010
  14. MMA Top 10 Rankings: Cain Velasquez Takes Over Heavyweight Division Матеріал сайту www.mmaweekly.com (англ.) 28.10.2010
  15. UFC 129 Sold Out, Shatters Records With 55,000 Tickets Матеріал сайту www.mmaweekly.com (англ.) 12.02.2011
  16. With Couture finally done, UFC boss has no regrets sending "The Natural" into the cage Матеріал сайту www.mmajunkie.com (англ.) 01.05.2011
  17. First Xtreme Couture gym in Canada opens Матеріал сайту www.thestar.com (англ.)
  18. Экономика ММА. Очерк первый - Бойцы и Спонсоры Матеріал сайту www.valetudo.ru (рос.) 28.09.2010
  19. Randy Couture. Filmography Матеріал сайту www.imdb.com (англ.)
  20. NNDB: Randy Couture Матеріал сайту www.nndb.com (англ.)

Посилання[ред.ред. код]