Букмекер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Букме́кер — людина, чиєю професією є отримувати гроші від тих, хто робить ставки.

Історія[ред.ред. код]

Сучасне букмекерство зародилося в XIX в., а його основоположником вважається французький крамар П'єр Олер. У 1872 році він відкрив перший пункт по прийому ставок на результати скачок. З тих пір основні принципи і правила букмекерської діяльності практично не змінилися. У Великобританії букмекерство з'явилося в XIX столітті. Зараз ця країна утримує перше місце у світі по числу букмекерських контор і гравців на тоталізаторі.

Великого інтересу букмекерство набуло у Сполучених Штатах. Заборонене офіційно в більшості штатів (за винятком Невади зі столицею грального бізнесу Лас-Вегасом), букмекерство і тоталізатори стали в США предметом інтересу кримінальних кланів, які організовували підпільні пункти прийому ставок. Разом із проституцією і підпільними закладами розпивання алкоголю, тоталізатори стали джерелом становлення капіталу американської мафії. У сферу укладення парі на гроші потрапили вже не тільки кінні змагання, але і їх «малий різновид» — собачі перегони. Американці, як завжди, внесли свій внесок, і винайшли навіть «перегони тарганів», в яких можна було зробити ставку на улюбленого таргана. З появою колективних спортивних ігор, букмекери почали приймати ставки на інші змагання, наприклад на результати футбольних матчів. У Англії і деяких інших країнах відкрити букмекерську контору і приймати ставки може будь-який охочий, в інших країнах це право належить державі, подекуди воно трансформувалось в лотереї (всілякі Спорт-тото).

Враховуючи величезну пристрасть людей до гри, букмекери отримують зі свого бізнесу великі прибутки. Так, італійський футбол фактично існує на засоби, виручені від спортивних лотерей[Джерело?] (які знаходяться у власності держави), причому італійський чемпіонат — один з «найбагатших» у світі. Потяг людей до гри часто призводить до залежності і навіть до лудоманії.

Суть[ред.ред. код]

Букмекерство будується, перш за все, на спортивних змаганнях. Перше місце за кількістю ставок посідає футбол, потім хокей, баскетбол, теніс, автоперегони «Формула-1». Найчастіше ставки роблять на ігри місцевих команд.

Деякі букмекери дозволяють неспортивні ставки: перемога в «Євробаченні», президентські вибори тощо.

Основа букмекерської майстерності — математика. Крупні букмекерські контори щодня пропонують своїм клієнтам зробити ставки на сотні подій. Варіанти ставок ще численніші: можна ставити на переможця, на завершальний рахунок, на кількість голів тощо. Відповідно до уявлень букмекерів про те, яка команда в даному змаганні є фаворитом, призначається фора. Наприклад -1,5. Це означає, що фаворит повинен перемогти з перевагою в 1,5 очка. Проте головний інтерес для гравця складає коефіцієнт, на який множиться його виграш. Коефіцієнт виставляють контори. У правильному визначенні коефіцієнта полягає сенс діяльності букмекерської контори. Розклад змагань зі ставками, форою і коефіцієнтом на один день називається «лінією». Фахівці, що складають лінії, головні здобувачі букмекерських контор. Аналітики отримують до 10% від прибутку контори.

Див. також[ред.ред. код]