Родень
| Родень | |
|---|---|
 Дитинець давньоруського Родня на діорамі в Черкаському обласному краєзнавчому музеї. Автор А. В. Казанський, консультант Г. Г. Мезенцева. | |
| Альтернативна назва | Роден і Родня |
| Сучасне розташування | Україна |
| Регіон | Черкаська область |
| Географічні координати | 49°43′04″ пн. ш. 31°32′31″ сх. д. / 49.717777777805551409° пн. ш. 31.54194444447222168° сх. д. |
| Історія | |
| Заснування | 7 століття |
| Кінець існування | 13 століття |
| Належність до країн | Київська Русь |
| Ключові події | монгольська навала на Русь |
Ро́день (Родня) — укріплений го́род на так званій Княжій Горі, неподалік від гирла Росі на південь від Канева.
Дослідження[ред. | ред. код]
Археологічні досліди датують початки цього міста VII — VIII ст., але найвищого економічного і культурного розквіту Родень досяг у XI - XII ст. Тоді він став не тільки фортецею проти нападів кочовиків, але й важливим ремісничим та торговельним осередком.
Родень впав жертвою татарського погрому у 1239 - 1240 pp. і вже більше не був відбудований. Розкопи Роденя провадили серед інших М. Біляшівський (1891) і у 1958-65 експедиція Київського Університету (Мезенцева Г. «Давньоруське місто Родень», 1958).
Є підстави вважати Родень давнім племінним центром русів, та центром культу давньослов'янського верховного бога Рода — бога неба та всесвіту.
За князя Святослава у Родені знаходився княжий «двор теремный». У 980 році під час війни за Київський престол, сюди втік Ярополк Святославич від свого брата Володимира, але після тривалої осади був убитий найманцями варягами.
За часів полюддя поблизу Роденя був пункт остаточного збору кораблів перед їхнім відправленням до Візантії. Тут відбувалося їх остаточне споряджання, підготовка та перевантаження товарів. На думку академіка Б. Рибакова, Родень - це і є загадкова Артанія східних авторів.
Городище на Княжій горі[ред. | ред. код]
Княжою горою називають стрімкий виступ правого берега Дніпра на одному з урочищ поблизу м. Канів. Тут збереглися залишки давньоруського городища X–XIII ст., яке історики ототожнюють з літописним «градом» Родень, що згадується в «Повісті временних літ» у статті про події 980. Городище мало дві укріплені частини, від яких збереглися залишки валів і ровів. У дитинці вздовж стін розміщувалися житлові (понад 30) і господарські споруди. Імовірно, була й дерев'яна церква, про що свідчать знахідки хрестів та ін. церковне начиння. В окольному граді будівлі стояли в кілька рядів (відкрито понад 25 жител). Речовий матеріал досить різноманітний — с.-г. знаряддя праці, інструменти ремісників, ваги й гирки, монети та імпортні речі, побутовий інвентар, глиняний посуд, мідні казанки й чаші. З культових речей знайдено свічники, панікадила, хрести й образки. Досить багато прикрас, у тому числі золотих і срібних, зброї, що вказує на проживання тут, окрім рядового населення, представників соціальної верхівки. Про це свідчать також знахідки 11 скарбів[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Іванченко Л. І. Княжа гора поблизу Канева // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- М. Ф. Котляр, А. Г. Плахонін. Родень, Родня // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 251. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Шендрик Н. І. Наконечники стріл з Княжої Гори. — Праці Київського історичного музею, 1958 р., т. 1, с. 158—174.
- Мезенцева Г. Г. Деякі підсумки археологічного вивчення древньоруського міста Родня. — Вісник Київського ун-ту, 1961 р., № 4, сер.істор. та філос., вип. 1, с. 110—119.
- Мезенцева Г. Г. Новые данные об изготовлении древнерусских жерновов. — Советская археология, 1964 г., № 3, с. 224—227.
- Мезенцева Г. Г. Знахідки з розкопок древньоруського міста Родня за останні роки. — Вісник Київського ун-ту, 1967 р., № 8, сер.істор. та права, вип. 1, с. 59 — 69.
- Мезенцева Г. Г. Древьоруське місто Родень (Княжа Гора). — К.: 1968 р. — 183 с.
- Шендрик Н. І. Кушнірські інструменти з городища на Княжій Горі. — Археологія, 1970 р., т. 23, с. 221—224.
Посилання[ред. | ред. код]
- Родня // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1610. — 1000 екз.
- Родень, Княжа гора // Інформація на сайті Канівського природного заповідника
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |